Тема. Семінарське заняття за темою «Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції».

Мета: розвивати вміння учнів використовувати отримані знання про події на українських землях в роки Першої світової війни й Української революції та набувати нові знання під час колективного обговорення проблем, винесених на семінарське заняття; формувати в учнів якості полемістів, співбесідників, які володіють навичками доводити, аргументувати, відстоювати свою точку зору тощо; сприяти вихованню в учнів толерантного ставлення і поваги до думок своїх опонентів.

Тип уроку: закріплення набутих знань і вмінь.

Обладнання: підручник, стінні карти, що використовувалися впродовж вивчення теми, матеріал для проведення семінару.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує тему семінарського заняття, його основні завдання та інформує про порядок роботи.

II. СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

План

1. Український суспільно-політичний рух в роки Першої світової війни.

2. Воєнні дії на території України у 1914—1917 рр.

3. Вплив війни на становище населення України.

4. Початок Української революції.

5. Діяльність УЦР у березні—листопаді 1917 р.

Пропонуємо матеріали, які вчитель може використати для активізації участі учнів в обговоренні проблем, винесених на семінарське заняття.

Теми для повідомлень

1. Україна в геополітичних планах країн Антанти і Троїстого союзу.

2. Становище населення України у роки Першої світової війни.

3. Діяльність Союзу визволення України.

4. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

5. Життя на фронті і в тилу.

6. Життя жінок у роки війни.

7. Політичні настрої населення Наддніпрянщини у період початку Української революції.

8. Лідери Української Центральної Ради.

9. Початок українізації армії.

10. Зміни у політичних настроях, економічному і соціальному становищі населення Наддніпрянщини на початку революції.

11. Перші елементи української державності періоду початку революції.

12. Стосунки Української Центральної Ради і Тимчасового уряду Росії.

• Запитання і завдання для створення проблемних ситуацій

1. Існує точка зору, що геополітичне розташування етнографічної території України робило її надзвичайно притягальною для держав — учасниць Першої світової війни, чимало з яких висували претензії на її землі. Чи поділяєте ви цю думку? Чому?

2. Тогочасна німецька газета, визначаючи стратегічну мету Німеччини щодо України у взаємозв’язку з Росією, писала, що в геополітичному аспекті Україна є для Росії плацдармом її експансіоністських прагнень до Балкан і Передньої Азії. Якщо Україна стане самостійною державою поза межами Росії і як противага їй, тоді закінчаться російські претензії на Балкани і Передню Азію. Тільки при підтримці ззовні може здійснитися українська незалежність, і цим буде поставлено надійний заслін російському імперіалізмові.

У такому випадку російському колосові буде завдано удару в найчутливіше місце — Росія як велика держава тримається Україною і впаде з проголошенням української незалежності. Яким є ваше ставлення до наведених тверджень? Чим було обґрунтовано прихильне ставлення Німеччини до незалежності України?

3. 22 серпня 1914 р. В. Винниченко записав у своєму «Щоденнику»: «Спочатку дуже вражають виступи соціалістів Франції, Германії, Бельгії за війну... Але як бути пригнобленій нації якоїсь держави?» Поясніть, що хвилювало автора.

4. На початку Першої світової війни українські національні партії, що діяли на етнонаціональній території єдиної нації, поділеної між двома імперіями, повинні були виробляти тактику, яка справді відображала б інтереси свого народу в захисті не імперських амбіцій чужих йому держав, а власний патріотизм захисту своєї вітчизни. Поясніть, як ви розумієте цю думку. Наведіть факти, що характеризують тактику українських політичних партій в цей період.

5. Характеризуючи становище під час відступу російської армії у 1915 р., М. Грушевський писав, що Україна не переживала такої руїни і спустошення з часів XVII ст. Наведіть факти, що підтверджують думку історика.

6. На думку дослідників, Перша світова війна негативно вплинула на економічний розвиток України, загострила кризові явища у промисловості, сільському господарстві, на транспорті та в інших сферах. Поясніть, як ви це розумієте. Який зв’язок, на вашу думку, існує між подіями війни і початком Української революції?

7. Сучасний український історик Т. Гунчак про період початку революції пише: «Українська революція набирала справжньої масовості. Застрашений і переслідуваний російським урядом нарешті випростував згорблену спину... Керувати революційною стихією було нелегко. Народ український був темний і національно несвідомий, до революції зовсім непідготовлений. Успіх, звичайно, великою мірою залежав від того, як поведеться інтелігенція, які гасла пустить в народ, який дасть провід, якими ідеями озброїть просту людину...» Як ви розумієте думку автора? Чи поділяєте ви її? Обґрунтуйте свою точку зору.

8. Головним змістом стратегії Української Центральної Ради на початку революції стало домагання автономії в складі демократичної Росії. Ставлячи це завдання, діячі УЦР щиро вірили, що російська демократія і справді буде проводити демократичну політику щодо інших народів, які входили до складу Росії. Проаналізуйте, чи виправдалися ці сподівання й чому.

9. Учасник Української революції П. Христюк вважав, що Український національний конгрес завершив перший період революції — національно-культурницький, підготовчий, і започаткував другий період — національно-політичної боротьби. Поясніть, як ви розумієте цю думку.

10. Сучасний український історик Т. Гунчак про порозуміння між УЦР та Тимчасовим урядом, закріплене в Другому універсалі пише: «Можна вважати, що обидві сторони мали з нього певну користь». Чи поділяєте ви це твердження? Поясніть свою точку зору.

11. «Історія назве Другий універсал ганебним прихиленням Ради перед москалями. Не вдаючись до аналізу змісту універсалу, варто зазначити, що в порозумінні між Тимчасовим урядом і Центральною Радою чітко проглядалися взаємовідносини між паном і підлеглим, який робить спробу здобути волю». (Новітня історія України. — К., 2000.) Прокоментуйте наведене твердження і сформулюйте власну оцінку Другого універсалу УЦР.

12. На думку деяких дослідників, як історична подія З’їзд народів у Києві став яскравим показником настроїв неросійських народів Росії. Поясніть, як ви розумієте це твердження.

III. ПІДСУМКИ СЕМІНАРУ

Підсумовуючи роботу учнів, учитель аналізує їхню участь у семінарському занятті й оцінює її. При цьому доцільно звернути увагу учнів, що оцінюється не кількість виступів (хоча це також важливо), а рівень компетентності учасників семінару.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити тему «Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції».