Розробки уроків. Історія України. 10 клас. Суспільно-гуманітарний профіль

УРОК № 6 (12)

Тема. Течії українського напрямку суспільно-політичного життя Наддніпрянщини.

Мета: пояснити, як відбувалося формування ліберально-демократичної течії в українському напрямку; охарактеризувати процес виникнення української націоналістичної течії; порівняти програмні засади українських ліберальних демократів та націоналістів; пояснити терміни і поняття «УДП», «УРП», «УНП»; розвивати вміння учнів аналізувати ідейні засади різних суспільно-політичних течій; виховувати в них повагу до діячів українського суспільно-політичного життя початку XX ст.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта «Українські землі на початку XX ст.», атлас, ілюстративний і дидактичний матеріал.

Основні терміни і поняття: УДП, УРП, УНП.

Основні дати: 1904 р. — створення Української демократичної партії (УДП), створення Української радикальної партії (УРП); 1902 р. — створення Української народної партії (УНП).

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель повідомляє учням тему й основні завдання уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

• Запитання і завдання

1. Чим відрізнялося суспільно-політичне життя Наддніпрянської України початку ХХ ст. і кінця попереднього століття?

2. Чи можна стверджувати, що в цей період відбувається політизація суспільно-політичного життя Наддніпрянщини? Обґрунтуйте свою точку зору.

3. Як відбувалося формування соціалістичної течії українського напрямку суспільно-політичного життя?

4. Проаналізуйте програмні засади й діяльність РУП.

5. Український громадсько-політичний діяч, один із членів РУП Володимир Дорошенко писав: «Молодими провідниками нової партії великою мірою керували настрої, вони ще не мали виробленої програми, ні виразних поглядів на найближчі завдання політичної роботи. Відчували, що надходять революційні події, і тому мусили виявити свою активність, щоб не лишитися на боці великого історичного руху». Поясніть, як ви розумієте цю характеристику.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Запитання і завдання

1. Поясніть, що таке лібералізм.

2. Якими були характерні риси ліберально-демократичної ідеології?

3. Поясніть, що таке націоналізм.

4. Чого прагнули досягти прибічники ідеології націоналізму?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• Випереджальне завдання

Завершіть складання таблиці «Українські партії Наддніпрянської України на початку XX ст.».

1. Формування ліберально-демократичної течії в українському русі.

• Колективна робота з підручником

Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал параграфа, визначаючи особливості формування ліберально-демократичної течії в українському русі та продовжуючи роботу з названою вище таблицею. Учитель систематизує й доповнює результати роботи учнів, використовуючи наведений нижче матеріал.

• Додаткова інформація

У 1903 р. представники поміркованого табору українських громадських діячів висунули проект програми Загальноукраїнської безпартійної організації ЗУБО (політичну платформу). Це був фактично план організації нової партії, яка виступала за проголошення автономії України та впровадження української мови в усіх сферах її життя. Соціально-економічні питання в проекті ігнорувалися. Після тривалої та запальної дискусії на з’їзді ЗУБО восени 1904 р. програму ухвалили і затвердили назву партії — Українська демократична партія (УДП). Серед її лідерів були С. Єфремов, Б. Грінченко, В. Чеховський та ін.

• Робота з документом

Зі звернення «Від Української демократичної партії»

Головні принципи нашої партії такі:

1. Знесення політичного абсолютизму, заведення парламентського ладу, участь народу в державних справах на підставі загального, безпосереднього, рівного, пропорційного і тайного голосування (без різниці статі, віри й національності).

2. Свобода особи, слова, віри (церква повинна бути відділена від держави). Свобода зборів, спілок, організацій, страйків. Знищення станів.

3. Заведення народної мови в школах, судах, адміністрації і у всіх громадських інституціях.

4. ...Ми вимагаємо для території, заселеної українським народом, автономії, заснованої на особливім органічнім статуті, виробленім будущим українським сеймом і запорученім основними загальнодержавними законами.

5. Щодо економічних питань...

а) 8-годинний робочий день;

б) державну пенсію немічним, калікам і всім робітникам, що дожили 60-ти років.

6. Визнаючи, що орудувати землею можуть лише ті, що її обробляють, уважаємо конечним:

а) землі державні, удільні, кабінетні та монастирські на території України експропріювати у власність автономного краевого сейму;

б) всі приватні землі повинні бути викуплені у власність тої ж інституції... сейм повинен законом урегулювати арендне право відповідно до місцевих природних умов.

За іншими народами, які живуть на території України (Великороси, Жиди, Поляки та інші), ми визнаємо рівне право з Українцями на задоволення їх національних, культурних, політичних та економічних потреб.

• Запитання до документа

1) Які загальнодемократичні перетворення прагнула здійснити УДП?

2) Яким убачали майбутнє України члени партії?

3) Які соціально-економічні вимоги висували члени партії?

Висунута УДП програма була досить радикальною. Однак через деякий час керівники партії, які не були прибічниками революційних перетворень, доопрацювали програму, надавши їй більш поміркованого вигляду. Це перетворило УДП на досить аморфне й бездіяльне в політичній площині об’єднання. Єдиною дійсно корисною справою стала кампанія 1904 р., під час якої до різних установ були надіслані звернення із клопотаннями про скасування обмежень на українське друковане слово за Емським указом 1876 р. У 1904 р. радикально налаштовані діячі відокремилися від УДП й утворили Українську радикальну партію (УРП). За програмними цілями остання майже не відрізнялася від своєї попередниці. Налагодити серйозну партійну роботу УРП не змогла й обмежувалася широкою видавничою діяльністю.

2. Формування націоналістичної течії в українському русі.

• Розповідь учителя

Виразником прагнень прибічників українського націоналізму на початку XX ст. в Наддніпрянській Україні був М. Міхновський. За своїм змістом націоналістичні погляди, що панували серед невеликої частини молодої інтелігенції, можна визначити як самостійницькі. Зокрема, у своїй брошурі «Самостійна Україна» М. Міхновський заявив, що є «одна, єдина, неподільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі», а головними гнобителями українців проголосив росіян. Одним із висновків автора було: «Усі, хто на цілій Україні не за нас, той проти нас. Україна для українців, і доки хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя».

У 1902 р., як уже зазначалося, М. Міхновський та його однодумці (брати Сергій та Володимир Шемети, О. Макаренко, І. Бойко, М. Базькевич та ін.) утворили Українську народну партію, започаткувавши існування націоналістичної течії в українському русі. Проголосивши гасло «Україна для українців», основним засобом здобуття незалежності вони вважали збройне повстання. При цьому майбутню самостійну Україну члени УРП бачили лише соціалістичною.

• Робота з документом

Із програми Української народної партії

Українська народна партія визначає соціалістичний ідеал яко єдиний, який може остаточно задовольнити український та інші народи, знищити визиск, безправ’є, знищити сучасний устрій, збудований на насиллі, примусі, нерівності і панованні.

Цей ідеал такий: взагалі знаряддя виробу, фабрики і заводи на землі, оселеній українським народом, мусять належати Українцям-робітникам, а земля (рілля) — Українцям-хліборобам...

Свідомому робітнику-Українцю зовсім не секрет той факт, що робітники і селяни-поляки хочуть захопити політичну власть на своїй землі, Москалі на своїй, Литовці на своїй... Український пролетаріат мусить захватити політичну власть на Україні, аби забезпечити собі щасну будучину...

Націоналізація землі на Україні для запровадження соціалістичного строю і соціалістичного оброблення землі — це наш ідеал...

До загалу українського народу:

1. Незайманість особи і мешкання.

...4. Рівноправність жінок.

...6. Відповідальність урядовців перед громадянами.

...8. Свобода українського друку, слова і просвіти, свобода національності, релігії, совісті, переконань. Свобода зборів, товариств, спілок, організацій.

9. Вибори до парламенту, до управ; взагалі до усіх виборних інституцій...

Вільна українська школа низша середня і визша в рідній мові. Українська мова в суді і адміністрації.

Самостійна Республіка Україна будучини мусить бути спілкою вільних і самоправних українських земель... такі — Слобожанщина, Правобережна Україна, Запоріжє, Кубань, Чорноморіє, Поліссє, Галичинаіт. д.

• Запитання до документа

1) Яким був зміст соціалістичного ідеалу УНП?

2) Які соціально-економічні перетворення збиралася здійснити партія?

3) Які загальнодемократичні перетворення вона відстоювала?

До складу УНП входили переважно українська інтелігенція, причому заможна, студенти і дрібні землевласники. Впливу в масах партія не мала й існувала фактично лише як об’єднання однодумців.

3. Діяльність УНП.

• Розповідь учителя

Свою практичну діяльність УНП розпочала організацією видання у Львові часопису «Самостійна Україна». Щоправда, вийшов лише один його номер із проектом Конституції України, написаним М. Міхновським. Протягом 1902—1904 рр. діячі УНП видали пропагандистські брошури «Свято робітників 1 Травня», «Робітницька справа в програмі Української народної партії», «Програма Української народної партії», численні відозви, прокламації тощо. У них партія критикувала «соціалістичне москвофільство» української інтелігенції, старше покоління українофілів, проповідувала радикальні націоналістичні погляди.

Своєрідним маніфестом УНП, відомим в Україні та за кордоном, стали написані в 1903 р. М. Міхновським «Десять заповідей УНП».

• Робота з документом

Десять заповідей Української народної партії

1. Одна єдина, нероздільна від Карпат аж до Кавказу, самостійна вільна демократична Україна — республіка робочих людей — от се національний всеукраїнський ідеал. Нехай кожна українська дитина тямить, що вона народилася на світ на те, щоб здійснити сей ідеал.

2. Усі люди — твої брати, але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди суть вороги нашого народу, аж поки вони панують над нами і визискують нас.

3. Україна для українців. Отже вигонь звідусіль з України чужинців-гнобителів.

4. Усюди і завсігди вживай української мови. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не поганять твоєї господи мовою гнобителів-чужинців.

5. Шануй діячів рідного краю, ненавидь його ворогів, зневажай перевертнів-відступників, і добре буде цілому твоєму народові і тобі.

6. Не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів.

7. Не зробись перевертнем-відступником.

8. Не обкрадай власного свого народу, працюючи на ворогів України.

9. Допомагай своєму землякові наперед усіх. Держись купи.

10. Не бери дружину собі з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами, не приятелюй з ворогами нашого народу, бо ти додаси їм сили й відваги; не накладай укупі з гнобителями нашими, бо ти зрадником будеш.

• Запитання до документа

1) У чому, на вашу думку, були характерні риси ідеології українських націоналістів?

2) Яким є ваше ставлення до проголошених гасел?

3) Чи могли, на вашу думку, ці погляди здобути багато прихильників в Україні? Чому?

«Десять заповідей УНП» зазнали жорстокої критики з боку інших українських політичних партій.

У 1903 р. при УНП було створено бойову організацію «Оборона України», яка повинна була очолити майбутнє всеукраїнське національне повстання. Основний осередок цієї організації існував у Чигиринському повіті й об’єднував близько 20 учасників з-поміж студентів і селянської молоді. Організація здійснила ряд терористичних актів та пограбування місцевої скарбниці на Чигиринщині.

• Цікаво знати

Замах на пам’ятник О. Пушкіну в Харкові УНП присвятила річниці Переяславської угоди 1654 р. Під пам’ятник, що стояв в університетському сквері, було закладено вибухівку та партійні листівки, які після вибуху мали розлетітися на всі боки. Текст листівок пояснював мету акції: Пушкін ображав гідність України у своїх творах, особливо в поемі «Полтава». Крім цього, пам’ятник російському поету на українській землі проголошувався зайвим, доки не буде дозволено безперешкодно встановлювати тут пам’ятники українським письменникам.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

I варіант

Обговорення результатів роботи учнів з таблицею «Українські партії Наддніпрянської України на початку ХХ ст.».

II варіант

• Бесіда за запитаннями

1. Коли утворилася УДП?

2. Назвіть лідерів УДП.

3. Яким вбачала майбутнє України УДП?

4. Хто був виразником прагнень прибічників українського націоналізму на початку ХХ ст.?

5. Коли утворилася УНП?

6. Яким вбачала майбутнє України УНП?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

• Закономірним наслідком прагнення українських ліберально-демократичних сил до політично-організаційного об’єднання стало виникнення Української демократичної партії (УДП). Разом із тим до здійснення цього кроку лібералів спонукало побоювання, що молоді громадські діячі, захоплені ідеалами соціалізму, підпорядкують собі український рух і зроблять його ліворадикальним.

• З виникненням Української народної партії (УНП) пов’язане організаційно-політичне оформлення українських національно-радикальних сил. З перших днів існування партія обстоювала ідею самостійності України, обґрунтовану М. Міхновським ще у 1900 р. Однак висунуте УНП гасло «Україна для українців» викликало гостру критику з боку українських соціалістів та лібералів.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати відповідний параграф підручника.

2) Повторити матеріал про розвиток українського національного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.