Розробки уроків. Історія України. 10 клас. Профільний рівень
УРОКИ №1—2
Тема. Завдання та структура курсу. Вступ до першого періоду Новітньої історії України.
Мета: повідомити, який період історії України вивчатиметься цього навчального року; пояснювати, якою були територія та населення України на початку XX ст.; пояснювати зміст основних термінів і понять; ознайомити учнів зі структурою й методичним апаратом підручника як передумовою подальшої успішної роботи на уроках і вдома; сприяти виникненню в них зацікавленості до навчального предмета.
Тип уроку: вступний.
Обладнання: підручник, стінна карта «Українські землі на початку XX ст.», атлас, ілюстративний матеріал.
Основні терміни та поняття: Новітня історія України, коронний край, губернія, русифікація, індустріалізація.
Основні дати: початок XX ст. — 1938 р. — період Новітньої історії України, що вивчатиметься в 10 класі.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель знайомить учнів із загальними питаннями організації навчальної діяльності впродовж вивчення нового курсу.
II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Знайомство з підручником.
Учитель знайомить учнів зі структурою підручника в цілому, його темами й окремими параграфами.
2. Новітня доба в історії України.
• Бесіда за запитаннями
1) Який період історії України ви вивчали минулого року? Назвіть його хронологічні межі.
2) Які події Нової історії України вам запам’яталися найбільше?
3) Яким був регіональний поділ та адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій у XIX ст.?
4) Яка політика здійснювалася імперськими урядами щодо українців у XIX ст.?
• Розповідь учителя
Історія України, як ви вже знаєте, поділяється на певні історичні періоди — етапи її політичного, соціально-економічного й культурного розвитку, що характеризуються визначними подіями, явищами, процесами тощо. У попередніх класах ви вивчали Давню, Середньовічну й Нову історію України. Цього навчального року ви розпочнете вивчення Новітньої історії України, яку умовно поділяють на два періоди: початок XX ст. — 1939 р. (І) і 1939 р. — початок XXI ст. (II).
Перший період, який вивчатиметься в цьому році, містить багато важливих подій. Важливі зрушення відбувалися в соціально-економічному розвитку українських земель. Суперечності, спричинені розгортанням індустріалізації, поглиблювалися внаслідок політичного безправ’я та національного гноблення українців під владою Російської та Австро-Угорської імперій.
• Робота з термінами та поняттями
Індустріалізація — процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях народного господарства, насамперед у промисловості, і перетворення на цій основі аграрної країни (або окремих її районів) на індустріальну.
Для початку XX ст. було характерне пожвавлення суспільно-політичного руху в Україні. Одним із його проявів стало піднесення українського національно-визвольного руху та національної самосвідомості українців. Значний вплив на суспільне життя в Україні мали події Першої світової війни. Війна викликала загальнонаціональну кризу в Російській імперії, яка переросла в революцію, і повалення самодержавства. У цей період український народ відразу заявив про свої національні інтереси. Українська революція, яка розпочалася 1917 р., сприяла відродженню традицій української державності. Хоча ця революція й завершилася поразкою, її уроки мали важливе значення для подальшої визвольної боротьби українського народу.
3. Територія й населення України на початку XX ст.
• Робота з підручником
Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал підручника та складають таблицю «Українські землі на початку XX ст.».
Запитання |
Російська імперія |
Австро-Угорська імперія |
1. Назви регіонів українських земель, що перебували у складі імперій 2. Адміністративно-територіальний устрій 3. Кількість і склад населення 4. Політика імперського уряду щодо українців |
Учитель систематизує й доповнює результати роботи учнів, використовуючи наведений нижче матеріал.
• Додаткова інформація
На початку XX ст. український народ, як і в попередньому столітті, залишався під владою Російської та Австро-У горської імперій. Територія етнічних українських земель дорівнювала 690 тис. км2. Із них близько 80 % становила Наддніпрянська Україна, що входила до складу Російської імперії. На її території імперською владою було створено дев’ять губерній. На Лівобережжі й Слобожанщині — Чернігівську, Полтавську та Харківську, на Правобережжі — Київську, Подільську та Волинську, на Півдні — Катеринославську, Херсонську й Таврійську. Водночас значна частина українців проживала за межами цих губерній. Вони заселяли також великі райони Чорноморської губернії, Кубанської області, області Війська Донського, Курської, Воронезької, Мінської, Холмської та Гродненської губерній.
Під владою Австро-Угорщини перебувала Західна Україна, тобто близько 20 % етнічних українських земель. Адміністративний і конституційний устрій Австрії та Угорщини, об’єднаних особою монарха, суттєво відрізнявся. Кожна країна мала окремий парламент: Австрія — у Відні, Угорщина — у Будапешті. Землі Австрії були поділені на 17 адміністративних одиниць, що мали автономію у внутрішніх справах та окремі місцеві законодавчі органи, а Угорщина, незважаючи на неоднорідність етнічного складу, існувала як єдина централізована держава. Галичина й Буковина мали статус коронних країв Австрії, а Закарпаття входило до складу Угорщини.
• Робота з термінами та поняттями
Коронний край — адміністративно-територіальна одиниця Австрійської (від 1867 р. — Австро-Угорської) імперії у XVIII — на початку XX ст.
Губернія — основна територіально-адміністративна одиниця в Росії у XVIII — на початку XX ст.; поділялася на повіти.
(Учитель привертає увагу учнів до схем.)
Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Російської імперії на початку XX ст.
Наддніпрянська Україна |
|||
Правобережжя |
Лівобережжя |
Слобожанщина |
Південь |
Київська,Подільська, Волинська |
Чернігівська, Полтавська |
Слобідсько-Українська (від 1835 р. — Харківська) |
Катеринославська, Херсонська, Таврійська (від 1805 р. — Херсонська) |
Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії на початку XX ст.
Західна Україна |
|
Австрія |
Угорщина |
Галичина і Буковина |
Закарпаття |
Загальна кількість населення Наддніпрянської України, згідно з переписом 1897 р., становила 23,5 млн осіб. Із них українці складали 72 %, росіяни та білоруси — 13,1 %, євреї — 8 %. Населення Західної України, за переписом 1900 р., дорівнювало 5,96 млн осіб. Із них українці становили 68 %, поляки — 13,6 %, євреї — 13,5 %. У Наддніпрянщині російська імперська влада, як і в попередньому столітті, здійснювала політику русифікації, що охоплювала всі сфери економічного, політичного та культурного життя краю. Надзвичайно високий рівень русифікації населення спостерігався у великих містах і промислових центрах. За переписом 1897 р., у Києві 54,4 % жителів становили росіяни й лише 22,1 % — українці, в Одесі частка українців у складі населення міста становила близько 16 %. Такою самою була кількість українців у промислових центрах Слобідської й Південної України.
На західноукраїнських землях місцеве українство потерпало від політики онімечування, що поєднувалася з полонізацією в Галичині, румунізацією в Буковині та мадяризацією в Закарпатті. Територія Галичини включала Східну Галичину, заселену переважно українцями, і Західну Галичину, де переважали поляки. На Буковині північна частина краю (Чернівецький округ) була здебільшого українською, а південна (Сучавський округ) — румунською. У складі Австро-Угорщини, де панувала конституційна монархія, західні українці мали певні можливості для участі в суспільно-політичному житті країни. Так, вони обирали своїх представників до крайових сеймів, австрійського та угорського парламентів.
• Робота з термінами та поняттями
Русифікація — сукупність дій та заходів царського уряду в Російській імперії, спрямованих на звуження й витіснення на другорядні ролі національних мов, культури, історії з одночасним висуненням на провідні позиції російської мови, культури, історії.
III. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
• Бесіда за запитаннями
1. Якими є хронологічні межі періоду історії України, що вивчатиметься вами в цьому навчальному році?
2. Що таке індустріалізація?
3. Якою була загальна площа етнічних українських земель на початку XX ст.?
4. Скільки губерній було створено російською владою на території Наддніпрянської України?
5. Що таке русифікація?
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ
• У 10 класі ви розпочнете вивчення Новітньої історії України та ознайомитеся з подіями, що відбувалися на її землях на початку XX ст. — у 1938 р.
• Головним здобутком українського національно-визвольного руху цього періоду стала Українська революція.
• На початку XX ст. українські землі, як і в попередньому столітті, перебували у складі двох імперій — Російської та Австро-Угорської.
• Адміністративно-територіальний поділ, запроваджений імперською владою на українських землях, не враховував особливостей розселення українців.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацюйте відповідний матеріал підручника.
2. Повторіть матеріал про соціально-економічний розвиток українських земель та провідних країн світу в другій половині XIX ст.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України