Розробки уроків 7-8 клас

УРОК 7

Українські землі у складі Угорщини, Молдовського князівства, Московської держави та Кримського ханату

Мета: з’ясувати політичний розвиток українських земель у складі інших держав; розвивати вміння самостійно оцінювати окремі частини історичного процесу, характеризувати загальні тенденції та закономірності їх розвитку, робити узагальнювальні висновки та історичні припущення; виховувати цілеспрямовану державницьку позицію учнів, національно-патріотичні почуття. Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу.

Основні поняття: домен, улус, факторії, демографія. Обладнання: історична карта, портрети князя Федора Коріатовича, великого князя московського Василя III; ілюстрація битви під Оршею; мультимедійна презентація «Архітектурні пам’ятки литовської доби»; монографії: Україна: литовська доба 13201569. — К., 2007; Сіцінський Ю. Поділля під владою Литви. — Кам’янець-Подільський, 2009; Русина О. Україна під татарами і Литвою. — К., 1998

Очікувані результати: після уроку учні зможуть: порівнювати становище українських земель у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського, Угорщини, Молдовського князівства, Московської держави та Кримського ханату; самостійно опрацьовувати наукову літературу та робити висновки; надавати відповіді на проблемні запитання.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку

Налаштування класу на ефективну роботу.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

Метод «Мікрофон»

1. Назвіть українські землі, які входили до складу Великого князівства Литовського та Польського королівства.

2. До складу яких держав входила решта українських земель? Покажіть їх на карті?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель підсумовує відповіді учнів, акцентуючи увагу на тому, що на той період окремі сучасні українські землі (Закарпаття, Північна Буковина та Крим) розвивались під впливом інших держав (Угорщина, Молдавське князівство та Кримський ханат), а Сіверщина стала об’єктом зазіхань з боку Московського царства. Учитель оголошує тему, мету уроку.

Проблемні запитання

1. Чому в середині XIV ст. не відбулось об’єднання українських земель у складі єдиної держави — Великого князівства Литовського?

2. Чи існували підстави для цього?

IV. Пояснення та усвідомлення навчального матеріалу

Закарпаття під владою Угорщини

Учитель розповідає про пересування угорських племен на територію Закарпатської землі наприкінці IX — на початку X ст. та боротьбу з місцевими племенами на чолі з князем Лаборцем.

Запитання

Чому в XII ст. Закарпатська Україна опинилась у складі Угорського королівства?

Словникова робота

Домен — землі, що належали особисто королю. Саме на домен було перетворено закарпатські землі.

Значний внесок у політичне, соціальне та культурне життя краю зробив колишній подільський князь Федір Коріатович. Учням демонструють портрет князя.

Повідомлення учнів

1. «Діяльність Ф. Коріатовича на Закарпатті» (за книгою Ю. Сі-цінського «Поділля під владою Литви»).

2. «Архітектурні пам’ятки XIV-XVI ст.» з використанням мультимедійної презентації.

Обговорення виступів.

Запитання

Чому Ф. Коріатович став васалом угорського короля, а не великого князя литовського?

Відповідь на це запитання стане першим кроком для з’ясування першого проблемного запитання.

Буковина у складі Молдовського князівства

Учитель. Кінець X ст. — буковинські землі у складі Теребовлянського князівства увійшли до складу Київської Русі.

1141 р. — Теребовлянське князівство увійшло до складу Галицького, а з 1199 р. — стало частиною Галицько-Волинської держави.

У середині XIII ст. цими територіями заволоділа Золота Орда.

Із початку XIV ст. Буковина отримала назву Шипинська земля.

Із 1345 р., після завоювання Угорщиною цією територією почали управляти намісники угорського короля.

1359 р. — повстання молдовських феодалів проти влади угорців і утворення Молдовського князівства, до складу якого на правах автономії увійшла Шипинська земля. У середині XV ст. автономія ліквідовується, а за територією закріплюється назва Буковина (перша згадка — 30 березня 1392 р.).

1514 р. — Молдовське князівство і Буковина опинились під владою Османської імперії.

Повідомлення учня

Повідомлення про Хотинську фортецю супроводжується мультимедійною презентацією «Архітектурні пам’ятки литовської доби».

Обговорення виступу.

Запитання

Чому Поділля увійшло до складу Великого князівства Литовського, а Буковина — ні?

Відповідь на це запитання стане другим кроком до відповіді на перше проблемне питання.

Завоювання Московською державою Сіверської землі

Запитання

Із чим пов’язано посилення Московської держави?

Підсумовуючи відповіді, учитель акцентує увагу на послабленні влади великого князя литовського Казимира Ягеллончика через тривалі війни другої половини XV ст.

Учитель. Після Казимира Ягеллончика смерті відбувся черговий розподіл влади між його синами: великим князем литовським став Олександр, а польським королем Ян-Альбрехт. Це, у свою чергу, послабило позицію Великого князівства Литовського у відносинах з Москвою.

90-ті рр. XV ст. — «дивна війна» на литовсько-московському пограниччі.

6 лютого 1494 р. — шлюб нового володаря Великого князівства Литовського Олександра Ягеллончика з донькою Івана III княжною Оленою.

Цим скористалася Московська держава і оголосила війну Великому князівству Литовському.

1500-1503 рр. — Перша війна.

14 липня 1501 р. — битва на р. Вєдроші. У полон потрапив гетьман Костянтин Острозький.

28 березня 1503 р. — між Великим князівством Литовським та Московською державою було укладено перемир’я, внаслідок якого Литва втратила всю територію Сіверщини.

1507-1508 рр. — Друга війна.

8 жовтня 1508 р. — підписання «Вічного миру».

1512-1522 рр. — Третя війна.

8 вересня 1514 р. — битва під Оршею. Розгром московського війська. Учням демонструється картина «Битва під Оршею».

25 грудня 1522 р. — встановлено перемир’я на 5 років. За Москвою залишився смоленськ.

Чернігівщина та Сіверщина 1523 р. остаточно перейшли під владу Московського царства.

Запитання

Чому влада Великого князівства Литовського не змогла відвоювати Сіверщину?

Відповідь на це запитання буде третім кроком до розв’язання першого проблемного питання.

Утворення Кримського ханату. Походи кримчаків на українські землі

Запитання

Кому належав Крим до середини XV ст.?

Підсумовуючи відповіді, учитель наголошує на тому, що Крим був улусом Золотої Орди з центром у м. Солхат (тепер — Старий Крим).

Учитель. У XIII ст. — колонізація Криму з боку вірмен та італійців; фортифікаційна діяльність; заснування факторій.

Словникова робота

Улус — володіння монгольського хана на території Центральної Азії та Східної Європи.

Факторії — торговельні й військово-адміністративні населені пункти.

Далі учитель розповідає про роздробленість Золотої Орди, внаслідок чого нащадок Чингісхана Хаджі Девлет-Гірей упродовж 30-40-х рр. XV ст. здобуває незалежність для Кримського ханства. Столицею стало м. Бахчисарай.

Учитель. 1478 р. — хан Менглі-Гірей визнав себе васалом турецького султана.

Особливості внутрішньої і зовнішньої політики:

• союзницькі відносини з Великим князівством Литовським за часів Вітовта;

• угода з Московською державою та протистояння з Великим князівством Литовським.

1482 р. — спалення Києва Менглі-Гіреєм.

Завершуючи розповідь, учитель констатує: наслідком численних набігів кримчаків на півдні та південному-сході тогочасних українських земель стало суттєве зменшення кількості населення (демографічні втрати близько 2,5 млн осіб), а також утворення лінії оборонних рубежів у вигляді укріплених замків-фортець. Словникова робота

Демографія — наука, що вивчає кількість і склад народонаселення.

Повідомлення учня

Повідомлення про фортеці у Судаку та Феодосії, ханський палац у Бахчисараї супроводжується мультимедійною презентацією. Обговорення виступу.

Запитання

Чому Кримське ханство в другій половині XV ст. — на початку XVI ст. проводило агресивну зовнішню політику щодо володінь Великого князівства Литовського та Корони Польської?

Відповідь на це буде четвертим кроком до розв’язання першого проблемного запитання.

V. Узагальнення та систематизація знань

Узагальненням цього уроку стане повна відповідь учнів на перше проблемне запитання. Завдання вчителя: домогтися, щоб учні самостійно об’єднали «чотири кроки» у цілісну відповідь. За умови правильної організації розумової діяльності учнів останні самостійно повинні дати відповідь на друге проблемне запитання: чому реальної можливості для об’єднання українських земель у межах Великого князівства Литовського не було?

VІ. Підсумки уроку

Учитель робить загальний підсумок уроку та оцінює роботу учнів, які готували повідомлення.

VІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 22 підручника.

2. Дати усні відповіді на питання (підручник: Свідерський Ю., Ладиченко Т., Романишин Н. Історія України: Підруч. для 7 кл. — К.: Грамота, 2007).

3. Випереджальні завдання. Підготувати повідомлення:

1) «Походження князя Костянтина Острозького»;

2) «Військова діяльність князя Костянтина Острозького»;

3) «Адміністративна діяльність князя Костянтина Острозького»;

4) «Духовна діяльність князя Костянтина Острозького».