Розробки уроків 5 клас
УРОК 21. КУЛЬТУРНЕ ТА ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ
Мета: познайомити учнів з історією гетьманської столиці, дати уявлення про діяльність Києво-Могилянського колегіуму; розвивати уміння працювати з картою, продовжити формування хронологічних навичок, застосовувати набуті знання, виступати перед аудиторією; виховувати повагу до культурних здобутків свого народу, прагнення збереження історичних пам’яток.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу і формування умінь та навичок.
Вид уроку: урок-подорож.
Обладнання: історичний атлас, ілюстрації, картки для учнів. Підготовчий етап. За дві неділі до уроку вчитель дає завдання двом учням підготувати повідомлення за темами «Чигирин — гетьманська столиця» та «Історія Києво-Могилянської академії». В процесі підготовки учням надаються консультації, пропонується список додаткової літератури. Група учнів-асистентів шукають ілюстрації, виготовляють картки.
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина уроку
Учитель. Щоб познайомитися із здобутками української культури нам необхідно здійснити подорож по різних містах української землі. У цій мандрівці нас супроводжуватимуть джура Андрій, школяр Іван.
Учитель. Створення Богданом Хмельницьким в середині Х?ІІ ст. держави Гетьманщини суттєво вплинуло на розвиток культури українського народу. Щоб переконатися в цьому, ми спочатку завітаємо до столиці держави Хмельницького.
Робота по карті
Відкрийте в атласі карту «Українська держава за гетьмана Богдана Хмельницького».
1. Назвіть місто, де розміщалася столиця Гетьманщини часів Богдана Хмельницького?
2. Знайдіть це місто на карті.
3. Назвіть держави, з якими межувала Гетьманщина за часів Богдана Хмельницького.
Перша зупинка «Чигирин»
На дошці розміщуються: герб міста Чигирина ХVІІ ст., портрет Богдана Хмельницького, малюнки Т. Г. Шевченка «Іллінська церква в Суботові» та «Чигирин»
Учитель. Нашим екскурсоводом по місту буде джура Андрій. Уважно послухайте розповідь, бо вам згодом треба буде відповісти на його питання.
Джура Андрій. Чигирин розташувався вздовж річки Тясмин, притоки Дніпра. Вже на початку XVI ст. тут існував укріплений козацький зимівник. Протягом XVI — середини XVII ст. місто, розташоване в центрі козацьких земель, неодноразово потрапляло в центр селянських та козацьких заворушень. Італієць Павло Алепський, відвідавши Чигирин, писав, що цей «замок не має собі рівних на всю Козацьку землю щодо свого простору та великих боліт, що кругом нього. Тим то він дуже сильний. Всередині його багато круч».
За Богдана Хмельницького, як тільки-но Чигирин набув статусу столиці, населення його зросло до 50 тис. чоловік. Оточення гетьмана, служилі люди, генеральна старшина з обслугою, ремісники, переважно зброярі, купці заполонили місто. Тут Богдан Хмельницький видав більшість своїх універсалів, тут же з пишністю приймав іноземних послів, запрошуючи їх наприкінці «хліба їсти».
У вільні години гетьман наїжджав з друзями до свого маєтку Суботова, хутора неподалік Чигирина. У ці дні до Богданового двору, згадували односельці, зліталися голуби з усієї округи, а коли коли увечері гетьман з друзями починав співати, то річкою той спів було чути на декілька кілометрів. Тут же, в Суботові, в Іллінській церкві, спроектованій власноруч Богданом Хмельницьким, його й поховали у 1657 р. Зображення цієї споруди за малюнком Т. Г. Шевченка вміщено на сучасній п’ятигривневій купюрі.
Під час Чигиринських походів турецько-татарських військ у 70-х роках Х?ІІ ст. гетьманську столицю було зруйновано, а саму фортецю козаки підірвали, коли не стало сил її боронити.
Питання джури Андрія
1. Чому на гербі Чигирина в середині Х?ІІ ст. з’явилися стріли?
2. Чому одна з вулиць міста отримала назву «Посольська»?
«Мозковий штурм»
Учитель. Серед оточення Богдана Хмельницького було багато досить освічених людей, які здобули освіту у єдиному на той час вищому навчальному закладі у Східній Європі — Києво-Могилянському колегіумі. Тож вирушаємо до Києва.
А дорогою пропоную конкурс знавців української народної пісні й музики.
Учні називають українські народні пісні. Той, хто останнім згадає назву пісні, дістане заохочувальний бал і право першої відповіді на наступне питання. По закінченні змагання переможець відповідає на питання:
1. Як називалися сліпі співці, що виконували українські народні пісні та думи, акомпануючи собі на кобзі чи бандурі?
Учитель. А тепер згадаємо назви українських народних інструментів. Той, хто останнім назве український музичний інструмент, відповідає на питання:
2. З яких музичних інструментів складалися «троїсті музики»?
Поки діти грають, на дошці кріпляться: зображення Києво-Могилянського колегіуму та портрет Петра Могили.
Назустріч виступає школяр Іван.
Школяр Іван. Ми з вами знаходимося на території Київського колегіуму. Він став першим вищим навчальним закладом на українських землях. Його заснування пов’язане з ім’ям архімандритом Києво-Печерської лаври.
Загадка-плутанка
Ім’я засновника колегіуму ви дізнаєтеся, коли розв’яжете загадку, в якій букви його імені та прізвища переплутані.
ОПРЕТ ЛАМОГИ (Петро Могила)
З часом прізвище засновника увійшло до назви колегіуму — Києво-Могилянський.
Свою діяльність колегіум розпочав у вересні 1632 року. Навчання у ньому тривало 12 років, а кількість предметів, що тут вивчали студенти, сягала тридцяти. Значна увага тут приділялася вивченню мов: української, латини, грецької, польської, церковнослов’янській.
Викладачами тут працювали видатні українські науковці Феофан Прокопович, Стефан Яворський, Григорій Кониський. Наприкінці ХVІІ ст. Києво-Могилянський колегіум дістав звання академії. Діяла академія до 1817 р.
Навчалися тут представники всіх верств населення: духовенства, козаків, української шляхти, міщан і селян. Тут здобували освіту видатний учений Михайло Ломоносов, український філософ Григорій Сковорода,майбутній гетьман Іван Самойлович.
1992 році академія відновила свою діяльність, і сьогодні вона перетворилася на провідний навчальний заклад незалежної України.
Питання школяра Івана
1. Скільки років діяв Києво-Могилянський колегіум, згодом — академія? (175 років)
2. Через скільки років Києво-Могилянська відновила свою діяльність у незалежній Україні? (Через 175 років)
Учні мають дати відповіді на поставлені питання, піднімаючи відповідно карти з написом «так» чи «ні».
1. Столиця Гетьманщини часів Богдана Хмельницького перебувала у Києві? (Ні)
2. Богдан Хмельницький народився на хуторі Суботів? (Так)
3. Архітектором Іллінської церкви був Богдан Хмельницький? (Так)
4. У Києво-Могилянському колегіумі могли навчатися лише представники шляхти? (Ні)
5. Навчання у Києво-Могилянській академії тривало 10 років? (Ні)
6. Богдан Хмільницький закінчив Києво-Могилянську академію? (Ні)
Опрацювати відповідний параграф підручника. Прочитавши уривок зі статуту братських шкіл (підручника В. Власова, О. Данилевської на С. 127), дайте відповідь, що спільного та чим відрізнялися правила братської та вашої школи.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України
