Етап уроку

Дії вчителя

Дії учнів

1

2

3

І. Організаційний момент

Привітання. Перевірка санітарного стану класу, присутності учнів

II. Вступ

Учитель. Сьогоднішній наш урок проходитиме у дещо не звичній для вас формі — у формі гри, під час якої ми з вами попрацюємо в архівах, влаштуємо справжні битви і, зрештою, спробуємо написати власний літопис. Але гра наша буде не простою, а навчальною. Її тема: «Боротьба за волю. (Визвольна війна українського народу 1648—1657 рр.)»

Знайомляться з робочим картками. Один із учнів зачитує розділ «Після цього уроку ви зможете... » робочої картки вголос

Чому саме ця тема? Ми з вами вже вивчили, в якому становищі перебували українські землі у складі Речі Посполитої, про утиски українського народу, про козаків.

Логічним продовженням цього ряду є боротьба за волю козацтва та решти населення, що вилилась у Визвольну війну. Отож, наша гра навчальна. І по її завершенні ми маємо чогось навчитися. Що саме, ви можете прочитати в робочих матеріалах, які є в кожного з вас (див. додаток). Зверніть увагу, що на картках зроблені спеціальні помилки, які ми маємо віднайти в процесі роботи.

Крім того, зверніть увагу на дошку. У вас є чистий листок для написання нашого власного літопису про події тих часів

III. Актуалізація опорних знань

— Починаємо нашу гру. Спочатку, щоб включитися в неї, нам потрібна перепустка. Нею стануть ваші знання. Ви поділені на п’ять груп. Керівники груп, підійдіть і витягніть номер питання, на яке має дати відповідь ваша група. Перелік питань наведено у робочих картках «Перепустка до гри» (див. додаток)

Керівник групи витягує номер питання. Група обговорює його і подає узгоджену відповідь

IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель оголошує план уроку:

1. Передумови Визвольної війни 1648— 1657 рр.

2. Перебіг подій 1648 р. Богдан Хмельницький.

3. Зборівський та Білоцерківський мирний договори.

4. Переяславська рада 1654 р. та події після неї

Учні в зошитах записують число і тему уроку

1. Робота зі стрічкою часу

— Нам необхідно визначити хронологічні рамки нашої теми, тобто роки, в межах яких відбуваються події, які ми вивчаємо. Учитель позначає дати 1648 і 1657 на стрічці часу, зображеній на дошці

Визначають хронологічні рамки Визвольної війни і відзначають їх на стрічці часу у своїх зошитах

Учитель. Всі спроби розв’язати наявні в І пол. XVII ст. проблеми зазнавали невдачі. Але в 1648 р. розпочалось нове повстання. Незабаром воно переросло у Визвольну війну. Хто ж брав участь у цій війні? Чи весь український народ, чи лише якась його частина? І чому цю війну називають Визвольною?

Як ви гадаєте, де ми можемо знайти відповідь на ці запитання?

Учитель повторює запитання

Пропонують свої варіанти відповідей

2. Виконання завдання № 1 робочої картки

Узагальнює відповіді та зазначає, що в даному випадку джерелом інформації може стати наш підручник.

Робить висновок про те, що Визвольна війна 1648—1657 рр. стала всенародною боротьбою за волю, основною причиною якої була важке становище і гноблення українців

Знайомляться із завданням № 1 із робочої картки і шукають відповідь на нього в підручнику на С. 127

3. Виконання завдання № 2 робочої картки

Будь-яка справа не обходиться без лідера. Ним у 1648 р., безперечно, став гетьман Богдан Хмельницький.

Оцінює виступ учня, який підготував повідомлення про Б. Хмельницького. Узагальнює відповіді груп

Слухають повідомлення про Богдана Хмельницького і виконують завдання № 2 робочої картки.

Питання обговорюється в групах, презентується узгоджена відповідь від кожної групи

4. Робота з атласом

Якими ж були безпосередні дії? За допомогою атласа простежте шлях козацького війська в 1648 р. і місця найважливіших битв.

Вчитель записує дати і назви битв у літопис і позначає їх на стрічці часу на дошці. Показує шлях козацького війська на настінній карті

Відкривають атласи на С. 16—17, називають події, записують їх у зошитах.

Знаходять в атласі історичні місця — Суботів, Січ, Жовті Води, Корсунь, Пилявці — і відзначають їх прапорцями

5. Виконання завдання № 3 робочої картки

Прочитайте зміст завдання і спробуйте знайти спільне між двома малюнками на С. 125 підручника та на С. 17 атласа. Вчитель ілюструє події 1648 р., пересуваючи фігурки на план-схемі військових дій, позначеній на підлозі

Виконують завдання № 3 робочої картки

6. Розповідь учителя

Розповідає про облогу Львова, про причини її зняття. (Хмельницький вчився у Львові; надзвичайна краса міста; поширення хвороб у таборі козаків; прихід зими). Позначення події на стрічці часу. Розповідь вчителя про похід до Замостя та урочистий в’їзд до Києва

Один з учнів записує дати та події в літопис на дошці. Учні заносять події, про які йдеться, у зошит на стрічку часу

7.Фізкульт-

хвилинка

Описує події 25 грудня 1648 р., коли кияни урочисто вітали Б. Хмельницького

Уявляють себе киянами, що очікують на приїзд Богдана Хмельницького: підстрибують, тупцюють на місці, після появи гетьмана плескають у долоні

8. Розповідь

учителя

Але польські магнати на цьому не заспокоїлись. Вони прагнули повернути втрачене.

Розповідь про Збаразьку битву, Зборівський мирний договір. Ілюстрація подій на план-схемі. Відзначення події на стрічці часу на дошці

Заносять події на стрічку часу в зошитах.

Один з учнів записує дату та подію в літопис на дошці

9. Виконання завдань № 4-5

Пропонує учням виконати завдання № 4-5.

На підставі учнівських висновків розповідає про Берестецьку битву та Білоцерківський договір 1651 р.

Ілюстрація подій на план-схемі. Позначення подій на стрічці часу на дошці.

У козацькій державі під назвою «Військо Запорозьке» склалося важке становище. З одного боку, ворожа Польща, з іншого, — ненадійний союзник — Кримське ханство. Тому необхідно знайти нових, більш надійних союзників. Ним, на думку Б. Хмельницького, мав стати московський цар Олексій Михайлович

Виконують завдання 4-5 робочої картки. Роблять висновки.

Один із учнів записує дати та події в літопис на дошці. Запис у зошиті «Військо Запорозьке — офіційна назва української держави середини XVII ст.»

10. Виконання завдання № 6 робочої картки

Повідомлення учня про Переяславську раду.

Оцінювання учня, що підготував повідомлення

Виконання завдання № 6 робочої картки. Слухають повідомлення про Переяславську раду і готують по одному основному й одному резервному запитанню з теми повідомлення

Запис події в літопис і на стрічці часу на дошці

Позначають дату «1654 рік» на стрічці часу в зошиті.

Гра у «павутинку»: перша група ставить запитання з теми повідомлення другій групі, друга — третій і так далі по колу

11. Розповідь

учителя

Надалі війна тривала з перемінним успіхом. Зрештою, в 1656 р. Московська держава і Річ Посполита уклали Віденське перемир’я, за яким українські землі були розділені між цими державами. Таким чином, два могутніх сусіди вирішили долю нашого народу, навіть не радячись з ним.

Запис події в літопис і на лінії часу на дошці.

— У 1657 р. Богдан Хмельницький помирає, і Визвольна війна закінчується, хоча боротьба й надалі триває.Про це ми будемо говорити вже на наступному уроці

Заносять подію на стрічку часу в зошитах

V. Підбиття підсумків

Учитель. Наш літопис завершено. Ми його збережемо для наступних поколінь учнів. Отже, Богдан Хмельницький — національний герой України. Він здійснив спробу захистити український народ від іноземних поневолювачів та відновив в XVII ст. українську державність.

Пропонує учням дати відповіді на питання:

1. Ким став Богдан Хмельницький для України?

2. Які завдання стояли перед учасниками Визвольної війни?

Побудуйте логічний ланцюжок.

Київська Русь, Галицько-Волинська держава, Литовсько-Руська держава, ... . Проводить узагальнюючу бесіду. Обґрунтовує та виставляє оцінки

Дають відповіді на питання, будують логічний ланцюжок.

Керівники учнівських груп аналізують роботу своїх груп

VI. Домашнє завдання

Домашнє завдання вміщено у робочих картках, учитель коментує його

Розглядають домашнє завдання

і в разі потреби ставлять питання вчителеві щодо його виконання