Український історичний журнал. Листопад-грудень. 2012

Автор статті: Боряк Г.В.

Офіційний сайт журналу: Український історичний журнал - 2012 - Вип. 6

ЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ СПІЛЬНОЇ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ІСТОРИКІВ

1 листопада 2012 р. у Москві в Інституті всесвітньої історії РАН відбулося чергове засідання Спільної українсько-російської комісії істориків, представленої переважно спеціалістами академічних інститутів України та Російської Федерації. Українську делегацію на чолі з директором Інституту історії України НАНУ акад. В.А.Смолієм склали його співробітники, доктори історичних наук Г.В.Боряк, Г.В.Касьянов, І.І.Колесник, О.Є.Лисенко, В.М.Ричка та О.А.Удод. З російського боку у засіданні взяли участь такі науковці: директор Інституту всесвітньої історіїРАН акад. О.А.Чубарьян, В.В.Іщенко (Інститут всесвітньої історії РАН), Є.Й.Пивовар та Л.Є.Горизонтов (Російський державний гуманітарний університет), І.М.Данилевський (Вища школа економіки), М.В.Дмитрієв (Московський державний університет ім. М.В.Ломоносова), В.А.Кучкін (Інститут російської історії РАН), В.І.Мироненко (Інститут Європи РАН), Т.Ґ.Таїрова (Центр вивчення історії України Санкт-Петербурзького державного університету), Б.М.Флоря (Інститут слов’янознавства РАН).

Після традиційних інформацій співголів комісії — акад. В.А.Смолія та акад. О.А.Чубарьяна — про здобутки та плани істориків обох країн, а також проблеми академічних співтовариств в Україні та Російській Федерації, присутні взяли участь в обговоренні концепції перспективного історіографічного проекту, контури якого поступово вимальовувалися у дискусіях під час подібних форумів упродовж останніх двох — трьох років.

Ідеться про два паралельні узагальнюючі дослідження про динаміку розвитку історичної науки в Україні та Російській Федерації за два останні десятиліття через призму висвітлення ключових проблем національної історії ХХ ст. Ці дві колективні праці (скоріше за все — у вигляді нарисів), за задумом членів комісії, могли б репрезентувати теоретико-методологічні, джерельні та фактографічні здобутки двох національних історіографій і могли б бути оприлюднені у спільному виданні під умовною назвою «Проблеми української і російської історії ХХ ст. у висвітленні національних історіографій новітньої доби (кінець 1980-х — 2012 рр.)».

Предметом дискусії стало кілька альтернативних пропозицій щодо концепції проекту і структури нарисів. Зокрема, українські учасники озвучили такі можливі підходи до побудови дослідження: хронологічний (історія України ХХ ст. ділиться на 12 широких хронологічних періодів, наприклад «Україна в двох імперіях на початку століття», «Україна у Першій світовій війні (1914—1916 рр.)», «Українська революція (1917—1923 рр.)», «УСРР у добу непу (1921—1928 рр.)» тощо); тематичний (запропоновано 21 тематичний блок, зокрема «Становлення української нації в кордонах двох імперій (1900—1916 рр.)»; «Історіографія УНР», «Держава гетьмана П.Скоропадського в оцінках істориків» тощо); синтетичний (ідеться про узагальнюючі дослідження в межах цілого століття, наприклад, «Дипломатична історія України», «Демографічна історія України», «Етнонаціональна історія України», «Регіональна історія України» тощо). Автором зазначених пропозицій виступив С.В.Кульчицький.

Значний інтерес викликала ідея І.І.Колесник щодо проблемного підходу до побудови історіографічних нарисів. Зокрема, запропоновано зупинитися на аналітичному дослідженні історіографічного доробку обох країн з однієї або кількох ключових проблем, як-от: «Політичні системи і політичні режими в Україні у ХХ ст.», «Основні етапи і моделі модернізації економіки України», «Образи війни і революції у суспільній свідомості і науковому дискурсі», «Україна у ХХ ст.: національне питання vs мультикультуралізм», «Культурні ідентичності і колективна пам’ять українців» тощо.

Російські колеги запропонували свій — проблемно-тематичний — варіант концепції можливого проекту, що передбачає підготовку десяти нарисів: «Модернізація Росії та України — результати на початку ХХ ст. і регіональні особливості», «Російська і українська революції», «Утворення СРСР, неп і українізація», «Перша п’ятирічка і голод 1932— 1933 рр.», «Тридцяті роки в Росії та Україні: регіональні аспекти», «Друга світова війна: долі народів Росії та України», «Радянська людина після війни: загальнорадянське і національне», «Перебудова: спільні мрії і національне “розлучення”», «Шляхи незалежності: національні моделі і міждержавні відносини», «Російсько-українські відносини на початку ХХІ ст.».

Учасники засідання визнали необхідність і очевидну корисність історіографічного діалогу істориків двох академічних спільнот, адже запропонований проект передусім допоможе кожній стороні виразніше усвідомити шлях, пройдений національною історіографією від кінця 1980-х рр. Оптимальним варіантом компонування видання було визнано підготовку паралельних текстів у межах кожного розділу або з кожної проблеми. Обговорення проекту триватиме надалі.

Не менш зацікавлено присутні заслухали повідомлення Т.Ґ.Таїрової про перспективи спільного археографічного проекту, який уже фактично стартував минулого року (див.: Таїрова-Яковлева Т.Ґ. Літопис Самійла Величка: до питання про нове академічне видання // Український історичний журнал. — 2012. — №2. — С.190—198.). Ідеться про повне академічне видання тексту визначної пам’ятки козацького літописання ранньо-модерної доби — літопису Самійла Величка. Учасниками проекту виступають Інститут історії України НАНУ, Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського (НБУВ), Російська національна бібліотека у Санкт-Петербурзі (тут зберігається оригінал). Передбачається, що кількатомне видання міститиме метаграфований текст пам’ятки з різночитаннями за списком, що зберігається в НБУВ, а також за попередніми публікаціями, повний словопокажчик до тексту, факсиміле. Видання здійснюється за підтримки Фонду катедр Українознавства (США). Наступне засідання комісії має відбутися в Україні у жовтні 2013 р.