Український історичний журнал. Листопад-грудень. 2012

Автор статті: Мицик Ю.А., Тарасенко І.Ю.

Офіційний сайт журналу: Український історичний журнал - 2012 - Вип. 6

VII НАУКОВІ ЧИТАННЯ, ПРИСВЯЧЕНІ ГЕТЬМАНОВІ ІВАНОВІ ВИГОВСЬКОМУ

13 жовтня у с. Руда Жидачівського району Львівської області в Музеї-меморіалі гетьмана Івана Виговського відбулися VІІ наукові читання, присвячені цій відомій історичній постаті. Наукові заходи не випадково проводяться у с. Руда, адже тут була маєтність І.Виговського і село є місцем його можливого поховання. Читання, започатковані директором Львівської національної галереї мистецтв, Героєм України Борисом Григоровичем Возницьким, уперше були проведені по його смерті (його світлу пам ять присутні вшанували хвилиною мовчання).

Відкрив читання наук. співроб. Львівської національної галереї мистецтв С.І.Ревуцький, потім слово було надано її генеральному директорові, дочці Б.Г.Возницького, — Л.Б.Разумковій, котра доповіла про роботу з підготовки експозиції Жидачівського краєзнавчого музею, в якому важливе місце буде відводитися гетьману І.Виговському. Доповідач О.Данилишин розповів про розвиток краєзнавства в цьому районі, зокрема проведення записів спогадів ветеранів УПА. Вступна частина читань була завершена привітанням учасників конференції представники Жидачівської райдержадміністрації.

Після короткої перерви почалася безпосередньо робота конференції. Д-р іст. наук, пров. наук. співроб. Інституту історії України НАНУ Т.Чухліб виступив із доповіддю «Невідоме з історії родоводу Виговських», в якій повідомив про могилу Петра Виговського (очевидно, онук гетьмана; помер у 1697 р.), виявлену у Ґданську. Д-р іст. наук, пров. наук. співроб. Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАНУ Я.Федорук запропонував слухачам доповідь «Епоха гетьмана Івана Виговського у дослідженнях Василя Герасимчука», в якій наголосив на доробку В.Герасимчука у цій науковій проблемі, вирізнив характерні риси його історичних поглядів, зокрема вказав на різницю у його баченні в цьому контексті Правобережної і Лівобережної України, Гадяцької унію як перехідного етапу, що міг привести до звільнення усіх етнічних земель, наголосив на впливі В.Липинського на погляди В.Герасимчука. Д-р іст. наук, зав. відділом Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАНУ В.Брехуненко у своїй доповіді «Іван Виговський та його концепція України як держави» акцентував на ролі І.Виговського у будівництві Української держави, зокрема вказав, що саме цей гетьман уживав термін «Україна» не в регіональному контексті, а для окреслення усіх етнічних українських земель.

Д-р іст. наук, зав. відділом Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАНУ Ю.Мицик та канд. іст. наук, наук. співроб. того ж Інституту І.Тарасенко у спільній доповіді «Популярна польська книга про Івана Виговського» приділили увагу праці польського дослідника Лукаша Оссолінського «Rzecz o hetmanie Wyhowskim» (Warszawa, 2009), яка була удостоєна в Польщі премії відомого публіциста, автора кількох науково-популярних книг з історії Речі Посполитої Павла Ясениці (Леона Бейнара). Було відзначено, що Л.Оссолінський у своїй праці припустився ряду помилок і трактовок у дусі сенкевичівських упереджень, і його книга в цілому належить лише до популярного жанру. На завершення Ю.Мицик представив перший том своєї нової археографічної праці «Джерела з історії Національно-визвольної війни 1648-1658 рр.» (Київ, 2012). Канд. іст. наук, заст. генерального директора Львівської національної галереї мистецтв В.Пшик оголосив доповідь на тему «Козацький мартиролог доби Руїни».

Наступні виступаючі звернулися до біографій діячів доби І.Виговського. Так, ст. наук. співроб. Чигиринського заповідника Н.Кукса у повідомленні «Данило Виговський: нотатки до політичного портрету» зупинилася на біографії полковника Данила Виговського - «правої руки» гетьмана, а д-р іст. наук, доцент кафедри історії України Української академії друкарства М.Пасічник у своєму виступі «Переяславський полковник Тиміш Цицюра» акцентував увагу на основних моментах біографії антагоніста І.Виговського - переяславського полковника Тимоша Цицюри.

У повідомленнях д-р іст. наук, проф., завідувач кафедри Львівського національного університету імені Івана Франка Л.Войтович («Козацька піхота: організації, озброєння та підготовки на тлі європейської лінійної піхоти») та канд. іст. наук, ст. наук. співроб. Інституту історії України НАНУ Б.Черкас («Воєнне мистецтво українського козацтва: порівняльний аналіз») зупинилися на особливих і спільних рисах козацького воєнного мистецтва у порівнянні з західноєвропейським. Зокрема Л.Войтович розвіяв деякі стереотипи (наприклад, про влучність стрільби на коні з «яничарки»), наголосив на сильних і слабких сторонах козацької піхоти. Б.Черкас також презентував свою нову книгу «Синьоводська битва 1362 р.».

Наприкінці читань депутат постійної комісія з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та засобів масової інформації Львівської обласної ради О.М.Стахів привітав його учасників та виконав кілька українських народних пісень у супроводі бандуриста. Потім науковці прибули до Жидачева, де ведеться робота з підготовки приміщення майбутнього краєзнавчого музею, для обговорення його концепції та експозиції.

Завершуючи наукове зібрання, її учасники запропонували видати друком свої доповіді й повідомлення (як це робилося після двох останніх читань) і присвятити цей збірник пам’яті Б.Г.Возницького.