Науково-методичний журнал - Вересень 2013

МЕТОДИКА, ПРАКТИКА, ДОСВІД

УРОК НА ТЕМУ «ЛЮДИ В ІСТОРІЇ: ІСТОРИЧНІ ПЕРСОНАЖІ, ГРУПИ ЛЮДЕЙ І НАРОДИ»

Мета: визначити, що є головним змістом історії, яку роль в історії відіграють історичні діячі; удосконалити навички роботи з текстом; розвивати в учнів уміння характеризувати історичного діяча; сприяти розвитку в них інтересу до вивчення діяльності історичних діячів.

Основні поняття: особистість, історична особистість, видатна особистість, історичний діяч, народ, стан.

Обладнання: підручник, картки з текстом, портрети історичних осіб, ілюстрації.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: розповідати про історичних діячів на основі історичного тексту; виокремлювати в тексті головне й другорядне, складати простий план тексту у вигляді запитань; висловлювати власне ставлення до історичних діячів.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Гра «Я знаю п’ять слів...».

Учні по черзі називають по п’ять термінів, понять, дат, назв, що вивчалися в матеріалі попередньої теми. Наприклад, п’ять наук, що допомагають вивчати історію, п’ять прізвищ відомих істориків,п’ять географічних назв, які вивчалися на уроках, п’ять речових історичних джерел, п’ять писемних історичних джерел, п’ять усних історичних джерел тощо.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Евристична бесіда.

• Що таке історія?

• Що вивчає історія як наука?

• Як історики дізнаються про минуле?

• Хто творить історію?

• Хто такі історичні діячі?

• Про яких історичних діячів ви вже дізналися на уроках історії?

Учитель. А зараз перевіримо, чи правильно ви розумієте поняття «історичний діяч».

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Сторичні діячі.

Учитель. Сьогодні дуже актуально складати різноманітні рейтинги: найбагатших, найвродливіших, найвпливовіших людей чи то планети, чи то якоїсь держави. Спробуйте назвати хоча б п’ять імен українців, яких, на вашу думку, можна назвати видатними особистостями сучасної України.

Учні називають прізвища видатних українських політиків, спортсменів, акторів, співаків, учених. Дуже важливо при цьому з’ясувати, чому саме цих людей вони вважають видатними та який внесок зробили ці люди в розвиток людства в цілому або України зокрема.

Учитель. Історична наука вивчає шлях людства з найдавніших часів до сьогодення. Це життя людей, їх спільна діяльність, що виявляється в якихось конкретних історичних подіях. Отже, основою історичного процесу є події або явища суспільного життя. При цьому завжди є учасники історичного процесу: окремі особистості, організації, соціальні спільноти. А результатом їх діяльності є власне ІСТОРІЯ.

Робота з термінами.

Особистість - це людина, яка активно вивчає й цілеспрямовано перетворює природу, суспільство, удосконалює саму себе. Це людина зі своїми сформованими та індивідуальними якостями (інтелектуальними, емоційними, вольовими, моральними) Особистістю є людина, в якої є власна позиція в житті, яка висловлює самостійну думку, несе відповідальність за свій вибір, свої рішення, свою діяльність.

Учитель. Пропоную вам пригадати імена видатних українців.

Демонструються портрети тих українських діячів, про яких учні дізналися вже на уроках історії або вивчали в початкових класах. Учні намагаються пізнати і назвати їх. Це можуть бути портрети Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Богдана Хмельницького, Ярослава Мудрого та ін.

Учитель. Поняття «історична особистість» зазвичай відображає діяльність певної людини, пов’язану з великими історичними подіями, на хід яких вона впливає. У науці вживається й поняття «видатна особистість», що означає діяльність людини, що стала уособленням корінних прогресивних перетворень в історії людства, держави або народу. Скажіть, кого з тих людей, чиї портрети ви тільки що бачили, можна назвати видатною особистістю. Чому?

Робота з текстовими джерелами. Завдання.

• Прочитайте висловлювання російських істориків про видатних людей. Поясніть їх. Чи згодні ви з їхньою думкою?

1. «...Якості історичної особистості й понині становлять значний інтерес, бо у важкі хвилини приклад добрих людей не тільки схиляє до дії, а й навчає, як діяти. Історичним особистостям властиві прагнення служити на загальне благо держави й народу, безмежна мужність... прагнення і вміння вникнути в умови життя, щоб тут знайти причини пережитих бід; совісність у всіх справах; зрозумілість, переконливість і розумність їхніх вчинків» (В. Ключєвський).

2. «Ці улюбленці неба, розсіяні в просторах часу, подібно до Сонця, що тягне за собою планетні системи: вони вирішують долю людства, визначають шлях його... життя їх є історія народів. Без знання особистостей знання історії не може бути повним» (М. Карамзін).

Робота з текстом підручника (О. і. Помєтун, і. А. Костюк, Ю. Б. Малієнко «Вступ до історії України», с. 64) або текстом на картках. Складання простого плану до тексту у вигляді запитань.

Здавна головним змістом «історій» були вчинки людей - діяння. Чимало століть поспіль історики описували діяння відомих людей, насамперед правителів: царів, королів, імператорів. Прижиттєва слава супроводжувала й видатних полководців. На їх прикладах історики виховували своїх читачів як мужніх, хоробрих і відданих людей.

Однак людство цікавилося не тільки військовими перемогами чи державними справами. Видатні вчені, винахідники, мандрівники, художники, композитори і письмєнники завдяки своїм творам залишилися у пам’яті суспільства.

Отже, люди та їх діяльність є головним змістом історії. Без людей не було б вєличних споруд чи маленьких поселень, мостів, водогонів, доріг. Люди минулого через мову та книжки, закони і витвори мистецтва та архітектури залишили нам своє розуміння добра і зла, справедливості і краси. Імена багатьох з них сьогодні, на жаль, невідомі. і чим ближче до нашого часу, тим більше імен людей, чиї справи залишили свій яскравий слід у минулому і чиє життя нам цікаве. Таких людей ми називаємо історичними діячами.

Учні працюють з текстом за абзацами, складаючи простий план у вигляді запитань. Потім кожен пункт плану обговорюється.

Запитання для обговорення.

• Що таке діяння людей?

• Що є головним змістом історії? Чому?

• Життя яких людей описують, як правило, історики?

• Завдяки чому люди стають відомими?

• Яких людей називають видатними? Чому?

• Чи згодні ви з твердженням, що люди - творці історії?

• Хто з людей стає історичним діячем?

• Кого з людей ми можемо назвати історичним діячем?

Робота з термінами.

Історичний діяч - це людина, яка зробила значний внесок у розвиток суспільства, змінивши його своєю діяльністю.

Біографія - це опис життя людини.

Робота з текстом. Учням на парти дається текст з відомостями про Т. Шевченка. Вони повинні скласти розповідь про видатного діяча за поданою пам’яткою.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861 pp.) - видатний український поет, письменник, художник, громадський і політичний діяч. Народився в селі Моринці Київської губернії в сім’ї кріпака. Рано осиротів. Служив у поміщика Енгельгардта, який, помітивши у Шевченка здібності до малювання, вирішив зробити з нього домашнього живописця. Для цього посилав його на навчання до художника В. Ширяєва. У Петербурзі Шевченко знайомиться з художниками і. Сошєнком, К. Брюлловим, В. Григоровичем, В. Жуковським, які згодом викупили його з кріпосної залежності. Шевченко був прийнятий в Академію мистецтв. Навчався жадібно, багато читав, вивчав мистецтво, оволодів майстерністю малюнка і живопису. Добре знав творчість українських і російських письменників.

У 1840 p. у Петербурзі був опублікований перший український збірник віршів Шевченка - «Кобзар», який поклав початок нової епохи в історії української літератури. Значні твори цього періоду -поєми «Катерина», «Гайдамаки», драма «Назар Стодоля». У 1843 p. Т. Шевченко повертається в Україну, протягом року подорожує, відвідує рідних, вивчає життя народу, багато малює. Випускає альбом «Живописна Україна».

У 1846 p. поет став членом таємного політичного товариства Кирило-Мефодіївське братство, яке ставило за мету перебудувати суспільство і поліпшити становище українського народу. Був заарештований і засланий у солдати до Орської фортеці із забороною писати й малювати. Проте Шевченко продовжував таємно писати вірші, висловлюючи в них любов до України і закликаючи до боротьби за краще майбутнє. Крім того, він багато малював - створив 350 акварельних пейзажів і портретів.

Після смерті царя Шевченко був звільнений за амністією. Посєляється в Петербурзі, зближається з багатьма російськими й польськими революціонерами, продовжує писати твори. Помер 10 березня 1961 р. у Петербурзі.

2. Групи людей в історії.

Учитель. Як нам відомо, історію створюють люди. Але не тільки окремі історичні діячі, а часто великі групи людей, які заселяли в той чи інший час певну територію.

Робота з термінами.

Стани - групи людей, які ведуть подібний спосіб життя, мають подібні заняття, права та обов’язки, становище у суспільстві.

Народ - велика група людей, яка проживає на певній території і вирізняється своєю мовою, культурою, способом життя.

Робота з текстовими джерелами інформації.

«Повість минулих літ» про розселення слов’янських племен.

...По довгих же часах сіли слов’яни по Дунаєві, де єсть нині Угорська земля і Болгарська. Од тих слов’ян розійшлися вони по Землі і прозвалися іменами своїми - од того, де сіли, на котрому місці. ...Слов'яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші - деревлянами, бо осіли в лісах; а другі сіли межи Прип’яттю і Двіною і називалися дреговичами; а інші сіли на Двіні і назвалися полочанами - од річки, яка впадає в Двіну і має назву Полота... А другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і назвалися сіверянами.

Маврикій Стратег про слов’ян (VI ст.).

Племена слов’ян... численні, терплячі, легко зносять спеку, холод, дощ, брак одягу, нестачу їжі. У них велика кількість всілякої худоби і плодів земних, що лежать купами, зокрема просо і пшениця...

Вони оселяються в лісах біля важкопрохідних рік, боліт та озер, роблять у своїх житлах багато виходів... Потрібні їм речі вони закопують у схованках...

Битися зі своїм ворогом вони люблять у місцях, порослих густим лісом, у міжгір’ях, на кручах; з вигодою для себе вдаються до раптових нападів, хитрощів, і вдень, і вночі вишукуючи багато засобів...

Завдання.

• Про який народ ви дізналися із цих джерел?

• Де вони проживали?

• Чим займалися?

• Який спосіб життя вєли?

Робота з візуальними джерелами інформації. Завдання.

• Подумайте, представники яких станів населення часів Київської Русі зображені на ілюстраціях.

• Чим вирізняються їхні заняття та спосіб життя?

V. Узагальнення та систематизація знань.

Гра «правда-неправда».

Кожен учень класу готує запитання з вивченої теми, починаючи його словами «Чи правда, що...». Запитання повинні бути правдивими і неправдивими. Наприклад: «Чи правда, що головним змістом історії єдіяння людей?», «Чи правда, що стани - то великі групи людей, які мешкають на певній території і вирізняється своєю мовою, культурою, способом життя?».

VI. Домашнє завдання. Користуючись підручником, скласти розповідь за вказаним планом про видатного історичного діяча (на вибір, письмово в зошиті).

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст