Науково-методичний журнал - Липень - Серпень 2013

МЕТОДИКА, ПРАКТИКА, ДОСВІД

УРОК НА ТЕМУ «УКРАЇНЦІ В РЕВОЛЮЦІЇ 1917-1920 рр.»

Мета: розкрити причини та передумови української революції, дати уявлення про основні історичні події та їх вплив на подальшу долю України; розвивати вміння встановлювати хронологічну послідовність історичних подій, виділяти в них головне, ставити запитання до тексту; продовжити формування навичок роботи з картою, історичним джерелом; виховувати шанобливе ставлення до подій минулого до його видатних представників; формувати науковий світогляд.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: Власов В. Вступ до історії України: підручн. для 5 кл.; історичний атлас з історії України для 5 класу; контурні карти з історії України для 5 класу; портрети М. Грушевського, П. Скоропадського, Є. Петрушевича; документи та ілюстрації до теми.

Поняття: революція, республіка, універсал.

Очікувані результати. Після уроку учні зможуть:

• розповісти про Українську революцію та історичних діячів;

• виокремлювати в тексті головне й другорядне;

• висловлювати власне ставлення до історичних подій та історичних персоналій;

• знаходити на карті території, пов’язані із зазначеними подіями та діяльністю людей.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Робота в парах.

1. Поставте один одному запитання, що стосуються домашнього завдання, зокрема про відкриття Харківського університету, його вплив на українську культуру.

2. Покажіть на дошці портрети діячів українського національного Відродження на Слобожанщині першої половини ХІХ ст. - Петра Гулака-Артемовського, Григорія Квітки-Основ’яненка, Миколи Костомарова і зробіть під ними підписи.

3. Накресліть лінію часу, позначте на ній потрібні дати та розв’яжіть хронологічну задачу. Скільки минуло років від виходу друком перших частин «Енеїди» І. Котляревського до першого видання «Кобзаря» Т. Шевченка?

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель. Сьогодні ми почнемо вивчати події, що відбувались в Україні протягом 19171920 рр. Події тих років історики назвали Українською революцією і боротьбою за державну незалежність України. Вони вплинули на подальшу долю України в XX ст. А історичних діячів тих років і сьогодні згадують не тільки історики, а й політики.

Дехто в нашому суспільстві згадує про «сильну руку», яка б встановила порядок. Ви - майбутнє покоління, якому незабаром потрібно визначати шлях розвитку нашої країни. Скористайтесь досвідом минулого. Тим більше, що він стосується історії кожної української родини.

IV. вивчення нового матеріалу.

1. причини та передумови української революції.

У 1914-1918 рр. на теренах Європи палахкотіла Перша світова війна, в якій брали участь багато країн світу (38 європейських держав з населенням 1,5 млрд осіб, що становило 3/4 населення всього світу). Територія України була одним з найважливіших театрів воєнних дій. Це при тому, що Україна не мала своєї державності. А українські землі входили до складу Росії та Австро-Угорщини. Ці держави воювали між собою, і тому українці опинилися у ворожих одна одній арміях.

Українці Східної та Західної України тисячами гинули за чужі інтереси, бо не мали власної держави, яка дбала б про них. Війна принесла українському народові неймовірні страждання і водночас вплинула на зростання національно-визвольного руху.

Українська революція 1917-1918 рр. охоплювала всі українські землі і була продуктом розпаду двох держав - Росії та Австро-Угорщини. Усі події Російської та Української революцій відбулися під впливом виснажливої війни. Злигодні, пов’язані з війною, стали безпосередньою причиною революцій.

Формуємо просторові уявлення.

Учні, користуючись історичним атласом (ст. 30-31, «Україна. Відновлення державності (1917-1920 рр.)», мають назвати і показати на карті:

• імперії, до складу яких входили українські землі;

• українські землі, які входили до складу Російської імперії та Австро-Угорської імперії.

Історичні терміни.

Революція - швидка зміна встановленого політичного, соціального чи економічного порядку суспільства здебільшого насильницьким способом.

Українська революція 1917-1920 рр. - ряд подій, пов’язаних з національно-визвольною боротьбою українського народу в 1917-1920 рр.

2. Початок української революції. проголошення української Народної республіки.

Коли 1917 р. у столиці Російської імперії Петрограді (Санкт-Петербург) було повалено самодержавство, українські партії та громадські організації створили Українську Центральну Раду. Очолив її відомий учений Михайло Грушевський.

Центральна Рада обрала український уряд - Генеральний секретаріат на чолі з Володимиром Винниченком. Українці вітали створення цих керівних органів, які прагнули відродити Українську державу. Центральна Рада ухвалила чотири важливі документи - універсали. Третій універсал у листопаді 1917 р. проголосив утворення Української Народної Республіки. Події тих років історики назвали Українською революцією.

Історичні поняття.

Українська Центральна Рада - орган влади в Україні в 1917-1918 рр.

Генеральний секретаріат - український уряд, обраний Центральною Радою.

Універсал - державний документ, звернення до народу.

Республіка - це форма правління в державі, за якої повноваження верховної влади здійснюють виборні органи, що обираються населенням на відповідний строк.

Прочитавши текст підручника, учні мають відповісти на запитання:

1. Коли почалась Українська революція?

2. Хто очолив Українську Центральну Раду?

3. Що вам ще відомо про цього історичного діяча?

4. Хто очолював український уряд?

Робота з візуальними об’єктами.

Учні розглядають ілюстрації підручника: мають впізнати Михайла Грушевського. Учням пропонується уявити себе в ролі учасника маніфестації і розповісти про побачене і почуте на мітингу.

Учень виступає із заздалегідь підготовленим повідомленням про роль М. Грушевського в Українській революції. Наводить його цінне висловлення: «Україна не тільки для українців, а для всіх, хто живе в Україні, а живучи, любить її, а люблячи, хоче працювати для добра краю і його людності, служити їй, а не оббирати, не експлуатувати для себе».

Учні висловлюють своє ставлення до історичного діяча:

• Спробуйте пояснити позицію М. Грушевського.

• Чи збігаються ваші погляди з цього питання з точкою зору автора?

3. Війна радянської Росії проти УНР. проголошення незалежності України.

Незабаром становище в Україні загострилося через війну з урядом більшовиків, що прийшов до влади в Росії. Терпиме становлення керівників Центральної Ради до активності більшовицьких організацій в Україні призвело до проголошення в грудні 1917 р. радянської влади в Україні і створення українського більшовицького уряду у Харкові. Під прикриттям цього уряду війська більшовиків захопили Лівобережну Україну й почали наступ на Київ.

Таким чином, на території УНР одночасно діяли два уряди. Але ініціатива належала харківському уряду. Контрольована ним територія розширювалася. За тих обставин Центральна Рада 9 січня1918 р. проголосила незалежність України. Та 9 лютого 1918 р. більшовицькі війська захопили Київ.

Молода українська держава виступила як самостійна сторона в мирних переговорах з Німеччиною та Австро-Угорщиною. З ними було укладено перший у світовій війні сепаратний мирний договір. На прохання уряду УНР ці союзні держави надали військову допомогу. 22 березня 1918 р. Центральна Рада повернулася до Києва. Але насправді в Україні встановлювався окупаційний режим.

За матеріалами ІІ і ІІІ розділів підручника учні разом з учителем складають таблицю «Особливості внутрішньої та зовнішньої політики Української Центральної Ради». Визначають її позитивні, на їхню думку, особливості - успіхи та досягнення і негативні - помилки, невдачі, прорахунки. Для цього застосовують метод маркування тексту: наприклад, позначки «+» та «-».

4. Особливості внутрішньої та зовнішньої політики української центральної ради.

5. Українська держава. директорія унр.

Проблемне запитання, що стосується матеріалу розділу: Чому гетьман Павло Скоропадський не зміг реалізувати свій проект під назвою «Українська держава»?

Учитель. 29 квітня 1918 р. владу в Україні перебрав на себе гетьман Павло Скоропадський в результаті державного перевороту. В окупованому німцями Києві ніхто не наважився стати на захист Центральної Ради та її уряду.

Учень виступає з підготовленим міні-проектом «Павло Скоропадський - людина і політик».

Народився у 1873 р. Виховувався в пошані до української старовини і культури. Закінчив Пажеський корпус - найбільш привілейований навчальний заклад при царському дворі. Під час війни командував лейб-гвардійський полком, потім кавалерійською дивізією і армійським корпусом. Улітку 1917 р. українізував 40-тисячний Перший корпус. Залишивши службу, став політичним діячем. Пропагував ідею сильної влади через гетьманство.

Організовується робота з візуальними об’єктами, на яких зображено Павла Скоропадського. Звертається увага учнів на значну кількість військових в оточенні гетьмана. Та й сам П. Скоропадський завжди у військовому однострої. Це також його характеризує з позиції сильної влади.

Учням пропонується прочитати в підручнику, якими були досягнення уряду Павла Скоропадського в культурі та освіті, і скласти простий план прочитаного.

Гетьманування П. Скоропадського тривало лише сім з половиною місяців, проте і за той короткий час він устиг зробити чимало корисного для України.

За розпорядженням гетьмана початкові школи перейшли на навчання українською мовою. Наприкінці його правління в Україні налічувалося близько 150 українських гімназій. У навчальних закладах з російською мовою навчання обов’язковими предметами стали українська мова та культура, історія та географія України. За гетьмана Павла Скоропадського було відкрито два державні українські університети - у Києві та Кам’янці-Подільському, а третій, приватний, - у Полтаві; засновано Український національний архів, де мали зберігатися документи історії України; відкрито Український історичний музей та Українську національну бібліотеку; створено Українську академію наук. У той період було засновано Національну оперу, драматичний театр, державну капелу, кобзарську школу.

У середині листопада 1918 р. проти гетьманського уряду спалахнуло повстання. 14 грудня 1918 р., після зречення П. Скоропадським влади, було відновлено УНР. Цей період в історії дістав назву Директорії УНР. Але й Директорія швидко втратила підтримку і не змогла протистояти агресії ззовні.

6. Західноукраїнська народна республіка.

Після поразки Австро-Угорської імперії у світовій війні для українського населення західних областей з’явилась можливість утворити власну державу і об’єднатись з Українською Народною Республікою. У жовтні 1918 р. у Львові було створено Українську Національну Раду, а 1 листопада українські війська здобули владу. 13 листопада 1918 р. було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). Президентом став голова Національної Ради Євген Петрушевич.

22 січня 1919 р. у Києві відбулось урочисте проголошення злуки (об’єднання) ЗУНР та УНР. Цей день увійшов у нашу історію як День Соборності України.

Складаємо тестову формулу.

Робота учнів з контурними картами (с. 12). Зафарбувати різними кольорами території:

• самостійної України у 1918-1920 рр.;

• Західноукраїнської Народної Республіки;

• позначити межі території суцільного розселення українців.

Українці Західної України виявилися єдиним народом Австро-Угорщини, який після Першої світової війни не зміг реалізуватися в національному самовизначенні і створити власну державу. Основною причиною невдач була несприятлива міжнародна ситуація.

V. Підбиття підсумків уроку.

Учитель узагальнює і систематизує навчальний матеріал. Виділяє основні віхи Української революції 1917-1920 рр.

Учитель. Втримати незалежність у той період Україні не судилося. Окрім війни із зовнішніми ворогами точилася також жорстока боротьба між національними силами різної політичної орієнтації. У цьому проявилася недостатня зрілість самостійницьких сил.

Таким чином, боротьба за збереження незалежної Української держави закінчилася поразкою. Це був урок наступним поколінням борців за незалежність України.

Коротка перевірка знань учнів:

1. Учні розв’язують проблемне завдання, поставлене раніше: чому гетьман Павло Скоропадський не зміг реалізувати свій проект під назвою «Українська держава»?

2. Чим була для українського народу Центральна Рада?

3. Чому 22 січня 1919 р. вважають Днем Соборності України?

4. Назвіть, історичних діячів яких ви запам’ятали на уроці.

Учитель. Чи справдились ваші очікування від уроку? Чи з’явилось бажання самостійно дізнатися більше? Якщо так, пропоную скористатися літературою та електронними ресурсами, які вам у цьому допоможуть.

VI. Домашнє завдання.

Прочитати текст параграфа у підручнику і дати відповіді на запитання до нього. Створити мікропроект про участь родичів минулих поколінь у подіях Української революції 19171920 рр., принести і показати їхні фотографії чи сімейні реліквії.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст