Науково-методичний журнал - Червень 2013

МЕТОДИКА, ПРАКТИКА, ДОСВІД

УРОК НА ТЕМУ «ЗАМКИ І ПАЛАЦИ УКРАЇНИ»

Мета: ознайомити учнів з відомими архітектурними пам’ятками нашої батьківщини та історичними подіями, які з ними пов’язані; формувати в них уміння і навички роботи з різними історичними джерелами; виховувати в дітей інтерес до історичного минулого, почуття патріотизму і гордості за Україну.

Тип уроку: комбінований з елементами інтерактивних технологій.

Основні поняття: архітектура, замок, палац, фортеця.

Очікувані результати: учні зможуть установлювати хронологічну послідовність створення зазначених пам’яток; показувати на карті їх місцезнаходження; називати, розпізнати та описувати пам’ятки на основі вивченого матеріалу і практичної роботи; пояснювати значення історичних понять на основі тексту підручника; складати план розповіді про пам’ятку і розповідати за планом, вживаючи історичні поняття й терміни.

Обладнання: підручник; ПК; навчальна презентація; роздавальний матеріал.

...Архітектура - також літопис світу: вона, говорить тоді, коли вже мовчать і. пісні, і легенди...

М. Гоголь

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Учитель. Сьогодні ми з вами здійснимо цікаву подорож мальовничими куточками нашої України.

II. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Завдання та запитання.

1. Розгляньте зображення сторінок рукописної книжки і розкажіть, що ви знаєте про елементи їх оформлення: книжкову мініатюру, сторінковий орнамент та буквицю.

2. Де і коли було створено Остромирове Євангеліє?

3. Хто зображений на портреті? Що вам про нього відомо?

4. Коли і де було надруковано першу книжку і як вона називалася?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Учитель. Діти, прочитайте уважно епіграф до уроку і поясніть, як ви його розумієте.

IV. Виклад нового матеріалу.

Учитель. Наша Батьківщина має прадавню історію. Відійшла в минуле епоха Середньовіччя, і тільки пам’ятки архітектури зберегли могутність і велич тих часів. В Україні збудовано велику кількість замків, фортець та палаців, які пов’язані з іменами князів Київської Русі, гетьманів, відомих людей, з доленосними подіями нашої минувшини. Сьогодні деякі з них розкриють нам свої історії, приховані таємниці.

Практичне завдання за матеріалом теми.

Учням потрібно позначити на карті міста, де є відомі архітектурні пам’ятки, та зазначити їх назви.

Учитель. Українські землі завжди були ласим шматком для іноземних завойовників. Тому для захисту міст будувалися добре укріплені фортеці, які оточувалися високими стінами з бійницями та зубцями, а також глибокими, наповненими водою та нафтою-сирцем, ровами. Фортечні вежі здіймалися на десятки метрів. У центрі укріплення височів мурований замок, в якому мешкав власник.

Пояснення терміна (учні, записують у зошити).

Фортеця - укріплена фортифікаційна будівля з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, великим запасом провіанту та озброєння; призначена для протидії довготривалій облозі та перебування у круговій обороні.

Матеріал для розповіді вчителя. Однією з таких найдавніших архітектурних пам’яток є Генуезька фортеця. Тому ми вирушаємо на Кримський півострів у місто Судак.

Фортеця розташована на стародавньому кораловому рифі, що є конусоподібною горою (Киз-Кулле-Бурун, або Кріпосна), біля Судацької бухти Чорного моря. Площа фортеці - майже 30 га.

У 1365 р. вихідці з італійського міста Генуї захопили Солдайю (генуезька назва Судака), а потім і весь південний берег півострова. Більшість будівель Судацької фортеці, що збереглись до наших днів, належать до генуезького періоду (з 1371 по 1460 pp.), тому її називають Генуезькою.

У 1475 р. на побережжя біля фортеці висадились війська турецького султана. Розуміючи, що фортеця неприступна, вони вдались до хитрощів: за допомогою катапульт перекинули через стіни фортеці трупи, замасковані під померлих від чуми. Ніхто не насмілювався їх прибирати, і в місті почалася паніка. Консул з найманим військом утік морем, а мешканці фортеці вирішили здатися на милість завойовників і відчинили ворота. Того ж дня все населення міста-фортеці було вирізано. Після падіння фортеці Судак і частина Криму ввійшли до складу Османської імперії, керував ними турецький намісник султана.

Фортеця стояла століттями. Вона була непідвладна природним стихіям, оскільки камені будівель були скріплені спеціальним еластичним розчином, і тому її стінам не були страшні землетруси. Зруйнували фортецю люди, розтягнувши як будматеріал для своїх будівель.

Зі сходу і півдня цитадель була неприступна, із заходу - важкодоступною, з північного сходу доступ перегороджував глибокий рів. Фортеця має два оборонні яруси, між якими розташоване місто.

За межами фортечних стін здіймається ще одна башта - Фредеріко Астаґверра (Портова). За часів генуезців вона з’єднувалася стіною з Кутовою баштою фортеці і з баштою, що стояла на горі Палвані-оба. Ця оборонна лінія захищала територію старого порту Солдайі.

Нижній оборонний пояс, протяжність якого - близько кілометра, є масивною зовнішньою стіною заввишки 6-8 м і завтовшки 1,5-2 м. Стіна була укріплена чотирнадцятьма бойовими 15-метровими баштами і комплексом Головних воріт. Більшість башт були названі іменами генуезьких консулів, при яких вони споруджувалися. Про це свідчать вмонтовані в стіни башт плити з написами середньовічною латиною і геральдичною символікою:

герб Генуї, зліва - герб правлячого дожа, справа - герб консула Солдайі.

Усі башти нижнього ярусу - тристінні, крім Арсенальної, в якій не вистачає внутрішньої стіни. Це має кілька пояснень:

• для економії коштів і часу. Консул призначався з Генуї на один рік і за цей час він мав побудувати або башту, або частину укріпленої стіни;

• для контролю за будівництвом. З Арсенальної башти було добре видно через відкриту стіну, чим займаються будівельники;

• з метою безпеки. Якби ворогові вдалося захопити башту, то через відкриту стіну його можна було б легко знищити обстрілом з території міста.

Вхід у фортецю - Головні ворота - захищений двома баштами. Перед воротами відновлено барбакан. Це напівкругла стіна. Територія між стінами барбакану та Головними воротами слугувала митницею, де із заїжджих торговців брали мито за ввезений товар. До побудови барбакану перед воротами був рів і вхідна брама слугувала мостом через нього, що закривалася після заходу сонця, а після його будівництва зробили вертикально підйомну браму. Барбакан споруджений у XV ст. і кілька разів перебудовувався. Над входом до нього - зображення Богоматері Одигитрії і напис латиною: «1469 р. цю споруду повелів побудувати благородний пан Бернардо ді Аміко, вельмишановний консул Солдайі».

Верхній ярус складається з Консульського замку і башт, з’єднаних з ним стіною, що йде по самому гребеню, а також комплексу Дозорної башти на вершині гори. Двоповерхова Дозорна башта в плані утворює неправильний чотирикутник. Від башти залишилися тільки три стіни, четверта рухнула в море. Збереглися рештки каміна, ніші, кам’яні сходи. Ще наприкінці XIX ст. на одній зі стін чітко вирізнялася фреска, що зображувала католицьку мадонну, серце якої пронизано сімома мечами. Судячи з усього, це була домашня капела, присвячена Святій Діві Марії. Поряд з Дозорною - Кутова башта. Напис на плиті, вмурованій у стіну, свідчить про точну дату споруди - 1386 р. У стіну башти вправлено ще 27 плит з хрестами різної форми. Обабіч неї вирубано в скелі два басейни, які наповнювалися водою з невеликого струмка.

Консульський замок - це комплекс споруд, що складається з головної башти - донжона і башти в північно-східному кутку замку. Обидві башти з’єднано товстими стінами, між якими є внутрішній двір.

На першому поверсі цієї башти є ніша з округлим верхом. Невелику плиту над нею колись прикрашало барельєфне зображення Георгія Побідоносця, звідки і назва башти - Георгіївська. Під час воєн консул Солдайі не мав права залишати замок, тому в ньому розміщувались і житлові приміщення.

У місті були житлові будинки, склади зброї, храми, таверни, офіційні установи. Усередині самої фортеці збереглося кілька споруд різних історичних періодів. Це прямокутна цистерна і круглий басейн - заглиблені в землю сховища для води, склад провізії, храм із аркадою.

Прямокутна цистерна - ємкість (185 м3) для зберігання води на випадок засухи чи облоги. Вода в цистерну надходила водоводами (керамічними трубами) із джерел, що були на схилах гори Перчем, за 3 км на північ від фортеці. Побудовано цистерну в 1375 р. при генуезькому консулові Лодісіо ді Монтальдо. Стіни цистерни встановлено на фундаменті, спорудженому в хазарський період в IX ст.

Мечеть Падишах Джамі розташована в східній частині фортеці. Ймовірно, побудована турками-сельджуками в 20-х роках XIII ст. Пізніше була перебудована в православний храм, а після цього генуезцями - у католицький. Після взяття Судака турками вона знову перетворилася на мечеть. Після приєднання Криму до Росії тут послідовно були православна військова церква, німецька кірха, вірмено-католицькийхрам. Зараз там розміщений історико-археологічний музей.

Сьогодні це основна визначна пам’ятка Судака, яку щоденно відвідують сотні туристів. Крім того, тут проводяться різні культурні акції, серед яких-турніри з фехтування, театралізовані фестивалі, постановочні битви: бої на мечах, штурм фортеці. На території фортеці знімалося багато історичних художніх фільмів.

Далі ми вирушаємо в Хмельницьку область до славетного міста Кам’янця-Подільського, в якому є середньовічна фортеця, збудована в другій половині XIV ст. За деякими дослідженнями, її почали зводити ще наприкінці XII ст.

Вона складається з двох частин: Старої фортеці (Старого замку), що захищала підхід до перешийку між півостровом, на якому розміщувалася найдавніша частина Кам'янця-Подільського - Старе місто, і «материком»; Нової фортеці (Нового замку), яка прикривала Стару фортецю з боку поля.

До створення неповторного архітектурного вигляду Кам’янця-Подільського у різні періоди його історії доклали майстерності архітектори й скульптори з Італії, Нідерландів, Вірменії, Польщі, Франції, Туреччини. Сьогодні чимало туристів захоплюються вдалим поєднанням міцних оборонних мурів міста, Старого замку (XII-XVIII ст.) та високих стрімких скель каньйону річки Смотрич. Надзвичайно привабливим для любителів фортифікації є і комплекс укріплень Нового замку, збудований у XVII ст. Це єдиний збережений зразок такого типу споруд нідерландської школи. Неабиякий інтерес викликає і унікальний Замковий міст, що з’єднує Старе місто із Замковим комплексом.

До складу Кам’янецької фортеці входять дванадцять башт і веж, кожна з яких має свою назву та історію (Папська вежа, вежа Ковпак, Тенчинська вежа, Ляська вежа (Біла), Денна башта, Нова вежа (Велика), Західна башта, Чорна вежа (Нова східна вежа), Лянцкоронська башта, Комендантська башта, вежа Рожанка, Водяна вежа) і два бастіони: Північний і Південний.

Найвища башта названа Папською, тому що збудована на кошти, надіслані Папою Римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений український народний герой Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті є криниця завглибшки 40 м і діаметром 5 м, видовбана в скелі. У підземеллі Замкового комплексу відкрито експозиції, що відтворюють сторінки його історії. У західному бастіоні реконструйовано панораму оборони замку 1672 р. під час турецької навали. У східному бастіоні розміщено експозицію, присвячену історії легкої метальної зброї на Поділлі, де відвідувач може вистрілити з арбалета, відчувши себе середньовічним воїном. До нашого часу збереглася система ходів і казематів.

Після оформлення кордонів держав потреба в тотальних оборонних спорудах відпала. Могутні, аскетичні, інколи дещо грубі фортеці і замки уже не вписуваються в інтер’єр нового містобудування. Тому їм на зміну приходять нові ошатні будівлі - палаци.

Пояснення терміна (учні записують у зошити).

Палац - велика монументальна парадна будівля. Спочатку - резиденція володаря, царственої особи, глави держави, а також членів царственої родини. Пізніше - це також житло вищої знаті: панів, князів, графів та інших багатих осіб. З ХІІІ-ХV ст. - це будівля органів державної влади, з ХІХ—ХХ ст. палацом називаються найважливіші громадські будівлі.

Матеріал для розповіді вчителя. Ми з вами знову вирушаємо до Криму. Адже в місті Бахчисараї є один з найкрасивіших палаців - родова резиденція династії Гераїв, правителів Кримського ханства у 1532-1783 pp. Це Бахчисарайський ханський палац, єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури.

Територія палацового комплексу - 4,3 га. Палац розташований на лівому березі річки Чурук-Су. До складу комплексу входять: північні й південні ворота, Свитський корпус, палацова площа, головний корпус, гарем, ханська кухня, стайня, бібліотечний корпус, соколина вежа, ханська мечеть, Персидський сад, ханський цвинтар, гробниця (дюрбе) Диляри-бікеч, гробниці Північне і Південне дюрбе, надгробна ротонда, баня «Сари-Гюзель», набережна з трьома мостами, сади і паркові споруди, Єкатерининська миля, «Фонтан Сліз» та інші об’єкти.

Архітектурний стиль палацу відображає традиції османської архітектури XVI-XVII ст. Головна архітектурна ідея - втілення мусульманського уявлення про райський сад на землі. «Бахчисарай» з кримськотатарської мови перекладається як «палац-сад» (bagca - сад, saray - палац).

А тепер ми відвідаємо нашу столицю. У Києві є палац, в якому нині розміщена державна резиденція Президента України. Саме тут відбуваються урочисті події загальнодержавного рівня, зустрічі з іноземними гостями, урочисті прийоми. Це Маріїнський палац.

Його споруджено в стилі бароко в 1744 р. на замовлення імператриці Єлизавети за проектом архітектора Бартоломео Растреллі.

Палац являв собою композицію з трьох корпусів: двоповерхового центрального й двох бічних одноповерхових флігелів. Велику територію займає палацовий двір. Окрасою цього архітектурного ансамблю був Регулярний сад (заснований Петром І) з його теплицями та оранжереями. На першому поверсі розміщувались службові приміщення, у лівому флігелі проживала прислуга, а в правому містились кухня, пекарня, кондитерська. На другому поверсі налічувалось 28 парадних кімнат, прикрашених різноколірними шпалерами в позолочених рамах, печами, облицьованими синім кахлем, підлога вимощена з цінних порід дерева. Житлові приміщення обставлено високохудожніми меблями й прикрашено численними дзеркалами. Фасад палацу забарвлено вохрою, а ліпні прикраси побілено - таким чином палац набрав урочистого вигляду.

Маріїнський палац - одна з перлин архітектурних творінь і одна з найкрасивіших будівель Києва, що вражає суворою гармонією пропорцій, урівноваженістю симетричних композицій. Білий декор на бірюзовій площині стін, вази на балконах, балюстради, темно-зелені капітелі, колони, статуї Милосердя та Правосуддя на південному фасаді палацу, широкі марші з боків тераси в середній частині паркового фасаду, вікна обрамлені наличниками, фонтани, прикрашені парними скульптурними композиціями (скопійовані з музейних експонатів, які датуються XVII ст.), зелені насадження - усе це додає Марийському палацу особливої неповторної краси. На ажурній чавунній огорожі палацу зображено монограму у вигляді літери М.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Запитання і завдання.

1. Яку будівлю називають фортецею, а яку - палацом? Які між ними відмінності?

2. Які архітектурні пам’ятки ми відвідали в Криму?

3. Який палац є резиденцією Президента України?

4. Скільки башт налічується в Кам’янець-Подільській фортеці?

5. Перевірка виконання практичного завдання.

VI. Підсумки уроку.

Учитель. Якщо ви любите історію і маєте бажання дізнатися якомога більше про архітектуру, її пам’ятки, потрібно виробити в собі бажання зберігати і примножувати матеріальні й духовні багатства своєї Батьківщини.

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника. Підготувати повідомлення про відомі замки, фортеці та палаци України.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст