Науково-методичний журнал - Травень 2013

МЕТОДИКА, ПРАКТИКА, ДОСВІД

УРОК НА ТЕМУ «ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст. ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ»

Мета: ознайомити учнів із соціально-політичним та економічним становищем Правобережної України в другій половині XVIII ст.; розкрити передумови, причини і розгортання гайдамацького руху та його наслідки; з’ясувати зміни в політичному становищі правобережних земель України. Сформувати в учнів уміння: встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати історичні явища, порівнювати та оцінювати їх значення, робити висновки; виховувати почуття гордості за героїчну боротьбу українського народу проти своїх поневолювачів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після засвоєння матеріалу теми уроку учні зможуть:

• показувати на карті території держав, до складу яких у другій половині XVIII ст. входили українські землі, території, охоплені національно-визвольним рухом у Правобережній Україні;

• визначати хронологічну послідовність основних подій теми;

• пояснювати і вживати поняття й терміни: Правобережна Україна, Барська конфедерація, гайдамацький рух, Коліївщина;

• пояснювати причини національно-визвольного руху, визначати місце Коліївщини в героїчній боротьбі народу за об’єднання українських земель;

• висловлювати своє ставлення до діяльності керівників гайдамацького руху, оцінювати позицію російської держави в різні періоди української історії.

Основні поняття: Правобережна Україна, Барська конфедерація, гайдамацький рух, Коліївщина.

Обладнання: історична карта; атласи; портрети керівників Коліївщини; таблиці «Розгортання гайдамацького руху в Україні»; «Поділ Речі Посполитої та українських земель».

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Організація учнів для роботи на уроці в малих групах.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

На підставі яких угод було здійснено поділ українських земель? Пояснити поняття «Правобережна Україна».

Які землі входили до Правобережної України на початку XVIII ст.?

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель узагальнює відповіді учнів, наголошуючи, що на початку XVIII ст. землі Правобережної України знову перебували під владою Речі Посполитої.

IV. Сприймання і первинне усвідомлення учнями нового матеріалу.

Основні поняття.

Правобережна. Україна. - історична назва частини України, яка після Андрусівського перемир’я між Росією і Польщею відійшла до Польщі.

Конфедерація - об’єднання в даному разі опозиціонерів.

Барська конфедерація - політичне і воєнне об’єднання шляхти проти польського короля в 1768 р.

Гайдамацький, рух - український національно-визвольний рух проти польського гніту на Правобережжі в XVIII ст.

Коліївщина - національно-визвольне повстання проти польського гніту в Правобережній Україні.

Полонізація - політика Речі Посполитої, спрямована на поширення польської мови та католицького віросповідання.

1. Соціально-політичне та економічне становище Правобережної України в другій половині XVIII ст.:

а) повернення нащадків колишніх власників земель;

б) заохочення населення переселятись на спустошені землі;

в) відновлення старих порядків;

г) посилення процесу полонізації.

Учитель повідомляє учням, що у XVIII ст. польська мова стає офіційною навіть на Київщині й Волині, її широко використовувало духовенство, нею писали книжки й викладали в школах. Посилювалося і покатоличення:

• у 1721 р. стала уніатською головна святиня Волині - Почаївський монастир;

• до 1765 р. на Київщині та Поділлі залишилося всього 20 православних парафій;

• хоча в 1767 р. польський сейм зрівняв у правах католиків і православних, це рішення не виконувалося.

2. Розгортання гайдамацького руху.

Учитель разом з учнями визначає причини зародження руху:

• суспільно-політичні;

• соціально-економічні;

• національні;

• релігійні.

Гайдамацький рух мав антифеодальний, національно-визвольний характер.

Його рушійні сили:

• незаможні селяни, що втікали від панщини;

• робітники з гуралень, млинів, панських фільварків;

• козацтво, міщанство, православне духовенство.

Завдання гайдамацького руху:

а) відновлення козацьких вольностей;

б) визволення від шляхетсько-магнатської залежності;

в) захист прав українства;

г) захист прав православної церкви та боротьба з примусовим окатоличенням;

д) визволення від іноземного гніту.

Учитель пояснює поняття «гайдамака», «гайдамацький рух», методи боротьби гайдамаків, називає дату першої згадки про гайдамаків (1717 p., а в деяких джерелах - 1715 p.).

Пояснює, що з 30-х роках рух розгорнувся з новою силою і охопив значні території України.

Робота в малих групах.

Завдання.

I група - повстання гайдамаків 1734 р. [5];

II група - повстання гайдамаків 1750 р. [5];

III група - причини невдач гайдамацьких повстань.

Учні працюють з картою атласу «Козацько-селянські рухи в Україні в середині та в другій половині XVIII ст.».

Результатом роботи учнів є заповнення таблиці 1, схему якої роздано кожній групі.

Таблиця 1

Розгортання гайдамацького руху в Україні у XVIII ст.

Рік

Місце повстання

Завдання руху

Наслідки

1

1734

Київське, Подільське, Брацлавське і Волинське воєводства

Звільнення від влади Польщі, боротьба за возз’єднання з Лівобережною Україною

Повстання було придушене спільними зусиллями польської шляхти і російських військ

2

1750

Київщина, Поділля

Звільнення від польського панування

Виступ жорстоко придушено польськими військами

3

1768

Київське, Брацлавське воєводства

Звільнення від влади Польщі, боротьба за возз’єднання з Лівобережною Україною

Жорстоке придушення народного руху польськими властями з допомогою російських військ

3. Коліївщина. М. Залізняк.

Питання розглядається за таким планом:

• Причини повстання 1768 р. (учитель пояснює поняття «конфедерація» та «Барська конфедерація»),

• Роль ігумена Мотронинського монастиря в розгортанні повстання,

• Процес повстання (робота з історичною картою на дошці),

• Ватажки повстання (повідомлення учнів, які отримали випереджувальне завдання),

• Придушення повстання і розправа над повстанцями,

• Відлуння Коліївщини.

М. Залізняк (поч. 40-х років XVIII ст. - ?) - український національний герой, один із керівників національно-визвольного повстання в Правобережній Україні 1768 р. проти польського гніту, яке ввійшло в історію під назвою Коліївщина. Народився в селі Медведівка на Чигиринщині. Із 13 років, після смерті батька, проживав у Запоріжжі, де був приписаний до Тимошівського куреня. Деякий час наймитував в Очакові. 1768 р. перебрався на Київщину, де став послушником спочатку Онуфрійовського, а пізніше Мотронинського монастиря.

Дії збройних сил Барської конфедерації 1768 р. на Поділлі, Київщині, Волині, що супроводжувалися катуванням і грабуванням місцевого населення, призвели до розгортання національно-визвольного руху проти польських загарбників. Його очолив Залізняк.

Навесні 1768 р. він зібрав у Холодному Яру, неподалік від Чигирина, загін гайдамаків, який наприкінці травня розпочав боротьбу проти польської шляхти. Повсталі під керівництвом М. Залізняка звільнили від польського панства значну частину міст і містечок Київського воєводства і 17 червня взяли Умань. Рада повстанців проголосила М. Залізняка гетьманом гайдамацького війська. Гайдамацький рух охопив все Київське і Брацлавське воєводства, на території яких почали запроваджуватися козацькі порядки.

Проте розгортання гайдамацького руху було зупинено російськими військами, які допомогли польським королівським військам придушити повстання. Максима Залізняка підступно захопили в полон військові підрозділи під командуванням полковника Гур’єва.

Російське командування, вважаючи Залізняка царським підданим, засудило його до покарання батогами, тавруванням та заслало на довічну каторгу до Нерчинська. Народні перекази зберегли світлий образ народного ватажка. Художній образ М. Залізняка створений Т. Шевченком у поемі «Гайдамаки».

І. Гонта (?-1768) - також один із керівників національно-визвольного повстання в Правобережній Україні в 1768 р. Народився в селі Розсішки на Уманщині. Спочатку служив козаком, пізніше - сотником надвірного війська в графа Потоцького в Умані. З наближенням гайдамацького війська на чолі з Максимом Залізняком до міста Гонта разом із загоном надвірних козаків приєднався до повстанців. Спільними зусиллями вони здобули Умань.

Рада повсталих проголосила Івана Гонту полковником і князем уманським. У процесі придушення повстання Івана Гонту разом із Максимом Залізняком було підступно заарештовано і як польського підданого передано польським властям. За наказом коронного гетьмана К. Браницького Гонту після жорстоких катувань, які він переніс з надзвичайною мужністю, було страчено в селі Сербах поблизу Могилів-Подільського.

Образ І. Гонти український народ зберіг у численних переказах. У поемі «Гайдамаки» Т. Шевченко створив художній образ І. Гонти.

4. Зміни в політичному становищі українських правобережних земель.

Учні ознайомлюються з поділом Речі Посполитої, який змінив становище підданих їй українських земель. Під час пояснення вчителя учні працюють з картою підручника і вносять відповідні записи до таблиці «Поділ Речі Посполитої та українських земель» (Таблиця 2).

Учитель звертає увагу учнів на наслідки поділу речі Посполитої та українських земель:

• Річ Посполита перестала існувати як самостійна держава;

• українські землі опинилися під владою Російської та Австрійської імперій.

Таблиця 2

Поділ Речі Посполитої та українських земель

Рік

Території, які були приєднані до

Австрійської імперії

Російської імперії

1

1772

Східна Галичина й частина території Волинського та Подільського воєводств

 

2

1793

 

Правобережна Україна: Київщина, Східна Волинь, Поділля, Брацлавщина

3

1795

 

Західна Волинь

(Частина цієї таблиці стосовно Австрійської імперії буде заповнена, на наступному уроці.)

V. Узагальнення і систематизація знань.

Чому Коліївщина вважається кульмінацією всього гайдамацького руху?

Як вплинув гайдамацький рух на польську державу?

Карта поділу Речі Посполитої та українських земель

VI. Підбиття підсумків уроку.

Учитель робить підсумки уроку та оцінює роботу учнів.

VII. Домашнє завдання.

Вивчити § 36, дати усні відповіді на запитання, підготувати (за бажанням) повідомлення «Роль Мотронинського монастиря і його настоятеля в розгортанні гайдамацького руху 1768 р.»; повторити матеріал таблиці «Українські землі під владою іноземних держав XIV-XV ст.» (7 клас).

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст