Науково-методичний журнал - Квітень 2013

НАУКОВЦІ - ВЧИТЕЛЕВІ

ЩО ПЕРВИННЕ: КОНТРОЛЬ ЧИ ЯКІСТЬ?

Усього, що необхідно знати, навчити не можна, вчитель може зробити тільки одне - вказати дорогу.

Річард Олдінгтон

Одним із важливих нововведень в українській освіті за останні десятиліття (і за масштабами, і за змістом, і за результатами) можна вважати впровадження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Дедалі більше країн світу приходять до висновку про необхідність упровадження зовнішнього оцінювання навчальних досягнень учнів як одного з ефективних інструментів освітнього моніторингу, що забезпечує зворотний зв’язок з навчанням, а отже, сприяє підвищенню якості освіти.

Як і будь-яке нововведення, ЗНО не всі науковці й педагоги-практики сприйняли позитивно. Зокрема, висловлювалося застереження, що зовнішнє оцінювання учнів, усупереч традиціям фундаментальності освіти в Україні, орієнтоване на відобрадження фактологічної інформації, а тому остаточно втратиться розвивальний ефект у навчанні, а шкільна освіта зведеться до «натаскування» на стандартні бази тестів [1, 161]. Проте навіть найбільш послідовні критики нової системи не заперечували того, що «ЗНО дало змогу вперше отримати певну картину історичної підготовки випускників у масштабах держави» [2, 31]. Результати ЗНО статистично засвідчують, що одним із найбільш проблемних аспектів шкільної історичної підготовки є робота з історичними джерелами.

Наукові та методичні аспекти використання тестових технологій для оцінювання рівня історичної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі і в ході проведення ЗНО, висвітлювали у своїх працях В. Власов, В. Дудка, Л. Дудка, Ю. Комаров, О. Мокрогуз, В. Островський, В. Сутковий та ін. Питання підготовки до виконання тестових завдань ЗНО і ДПА, спрямованих на перевірку уміння працювати з історичними джерелами, зокрема текстовими, досліджували В. Власов і С. Кульчицький.

Мета цієї статті - розглянути вплив ЗНО на підвищення якості шкільної історичної освіти, а саме: на сформованість інформаційної компетентності випускників; проаналізувати завдання ЗНО, що містять текстові джерела, визначити їх методичну цінність та алгоритм пошуку правильної відповіді.

ЗНО з історії України має своїм головним завданням визначити рівень сформованості історичної компетентності випускника школи, відповідність навчальних досягнень учня освітньому стандарту та чинній навчальній програмі. Програму ЗНО з історії України укладено з урахуванням цілей, вимог і змісту навчання історії в школі, закладених у Державному стандарті освіти та чинній програмі з історії України для 11-річної школи. Вона передбачає перевірку сформованості в учнів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, про діяльність видатних історичних осіб, а також загальнопредметних історичних умінь. Програмою ЗНО з історії України передбачено, що тестові завдання мають перевіряти уміння учнів працювати з історичнимидокументами різного змісту, а саме: встановлювати відповідність між змістом фрагмента документа та певною епохою, аналізувати зміст фрагмента історичного документа та пояснювати основні ідеї, які в ньому висвітлюється [9].

Уважається, що тестові завдання, спрямовані на опрацювання вербальних, текстових джерел, чи не найбільше потребують аналітичного підходу серед усіх інших завдань. Як правило, у тестах використовуються фрагменти з офіційних документів, свідчень учасників подій, газетних повідомлень, наукових праць, тобто є джерела як первинні, так і вторинні.

Завдання, які супроводжують текстові джерела, як правило, передбачають:

— атрибуцію самого джерела (наприклад, що «Прочитайте уривок з історичного джерела та зазначте його назву»);

— атрибуцію події, про яку йдеться в джерелі (наприклад: «Про яку подію йдеться в уривку з історичного джерела?»);

— атрибуцію факту, про який ідеться в джерелі (наприклад: «Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?»).

Алгоритмом виконання завдань, спрямованих на аналіз історичного джерела, можуть бути такі кроки:

• Уважно прочитайте запитання до запропонованого тексту та варіанти відповідей на нього.

• З’ясуйте, що потрібно ідентифікувати: саме джерело, описану в ньому подію чи рік, коли вона відбулася, персонаж тощо.

• У тексті джерела знайдіть слова, висловлювання (ключові слова), які дають можливість упізнати предмет ідентифікації. Проаналізуйте їх та узагальніть.

• Оберіть запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам. Як правило, у тексті джерела міститься не одне, а кілька ключових слів, які допомагають чітко визначити предмет ідентифікації [3, 44].

Наводимо десять проаналізованих тестових завдань, що мають у своїй основі текстові джерела. Усі вони в різні роки пропонувалися учасникам ЗНО. Зауважимо, що крім методичного коментаря, кожен приклад містить статистичну характеристику - складність тестового завдання.

Складність тестового завдання (P-value) - це успішність учасників тестування у його виконанні. Цей показник визначається як відношення кількості балів, набраних усіма учасники тестування за виконання даного завдання, до максимальної кількості балів, що їх вони могли б отримати за його виконання. Виражається він у відсотках. Залежно від того, скільки відсотків учасників ЗНО правильно виконали завдання, розрізняють такі групи тестових завдань:

— дуже легкі (виконали понад 80 % учасників);

— легкі (60-79 %);

— оптимальні (40-59 %);

— складні (20-39 %);

— дуже складні (менш як 20 % учасників) [7, 88].

Приклад 1.

Хто з козацьких провідників проголосив таку програму дій? «Правда то, що я лихий, малий чоловік, але мені то Бог дав, що я єсть єдиновладцем і самодержцем руським! Виб’ю з лядської неволі руський народ увесь! Перше я за свою шкоду і кривду воював - тепер буду воювати за нашу православну віру! ...За границю на війну не піду! Шаблі на турків і татар не підійму! Досить маю на Україні, Поділлі і Волині... тепер досить достатку і пожитку в землі й князівстві моїм - по Львів, по Холм і Галич!»

а П. Конашевич-Сагайдачний

б Б. Хмельницький

в С. Наливайко

г І. Сірко

Коментар. Наведене завдання ґрунтується на матеріалі шкільного курсу історії України 8 класу, воно пропонувалося учасникам ЗНО в 2010 році [4, ПО]. Його складність становить 41,99 %, тобто перебуває на межі складних і оптимальних завдань.

Завдання має перевірити уміння учнів отримувати інформацію із тексту джерела. Отже, насамперед його треба уважно прочитати. Якщо учні впізнали промову Богдана Хмельницького, виголошену ним у Переяславі 1649 р. (уривок з неї часто публікується в навчальній літературі), вони можуть відразу позначити правильну відповідь.

Проте джерело може бути і незнайомим для учнів. Тоді варто ще раз його уважно перечитати. Читаючи вдруге, треба шукати слова-маркери (слова-підказки), які допоможуть установити, кому з козацьких ватажків належала ця програма дій.

Усі згадувані у варіантах відповіді ватажки тією чи іншою мірою мали проблеми і мусили рахуватися із Польщею і Туреччиною, усі боронили православну віру, та тільки одному з названих козацьких ватажків (Б. Хмельницькому) вдалося, піднявши народ, поширити свій вплив не тільки на Брацлавщину, Волинь, Поділля, а й «по Львів, по Холм і Галич».

Так що ж перевіряє завдання? Хто отримує один бал: той, хто сумлінно працює з підручником, чи той, хто вміє отримувати інформацію з історичного джерела? Проаналізуємо ще одне завдання.

Приклад 2.

Які документи, що цитуються, були оприлюднені у липні-серпні 1917 р.?

1) «Начас до вирішення справи... Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає уряд по пропозиціях Центральної Ради».

2) «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення ... і в той же час робити грубий замах на це право, накидаючи свої форми політичного ладу державі, яка самовизначилась, як це робить Рада Народних Комісарів Великоросії щодо Народної Української Республіки».

3) «...визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана... ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання».

4) «У Петрограді зчинилися криваві події... Частина людності Петрограда, за проводом більшовиків, повстала озброєна проти Тимчасового правительства і хоче накинути свою волю всій Російській республіці».

5) «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від усієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям».

А 1, 3

Б 2, 4

В 1, 5

Г 3, 4

Коментар. Наведене завдання перевіряє рівень засвоєння шкільного курсу історії України 10 класу. Воно було запропоноване учасникам ЗНО у 2008 р. і виявилося для них складним (складність - 30,55 %) [7, 96].

На відміну від першого прикладу, завдання містить в умові як уривки з документів, що мають бути добре відомими учням - із Першого (5-й пункт) та з Другого (3-й пункт) універсалів Української Центральної Ради (УЦР), із Тимчасової інструкції Генеральному секретаріату Тимчасового уряду в Україні (1-й пункт), так і уривки із документів, що їх учні могли і не опрацьовувати (Відповідь Генерального секретаріату на маніфест з ультимативними вимогами Раднаркому радянської Росії 5 грудня 1917 р. - 2-й уривок; Звернення Генерального секретаріату «до всіх громадян України» 27 жовтня 1917 р. -

4-й уривок). Проте якщо учень має навички роботи з текстовими джерелами, факт попереднього ознайомлення з документом не повинен мати вирішального значення. Головне для успішного виконання цього завдання - знайти в кожному уривку слова-маркери, які допоможуть його віднести (або не віднести) до названого в умові періоду (липень-серпень 1917 р.). Та перед тим як аналізувати уривки, потрібно пригадати основні події визначеного періоду.

Тимчасовий уряд засудив Перший універсал УЦР, оголосивши його «проявом сепаратизму» з боку України. 29 червня 1917 р. до Києва прибула урядова делегація. Під час переговорів делегації Тимчасового уряду вдалося змусити УЦР піти на компроміс і відмовитися від деяких положень Першого універсалу.

3 липня 1917 p. УЦР прийняла Другий універсал, у якому було викладено основні засади досягнутого компромісу:

• Тимчасовий уряд визнавав автономію України у складі федеративної Росії, однак УЦР відмовлялася від самочинного проголошення автономії України до прийняття цього рішення на Всеросійських установчих зборах.

• Тимчасовий уряд визнавав УЦР і Генеральний секретаріат вищими органами влади в Україні, однак територія, на яку поширювалася їх влада, не окреслювалася. УЦР мала поповнитися представниками національних меншин, що проживали в Україні, повноваження Генерального секретаріату не уточнювались, а його склад затверджувався Тимчасовим урядом.

• Тимчасовий уряд погодився на українізацію армії, але під контролем російського командування.

Компроміс УЦР і Тимчасового уряду викликав невдоволення певних політичних сил як у Росії, так і в Україні. У Петрограді проти компромісу з УЦР виступили кадети, які вийшли зі складу Тимчасового уряду на знак протесту проти надання Україні автономії. У Києві в ніч з 4 на 5 липня 1917 р. відбувся організований самостійниками збройний виступ українського полку ім. П. Полуботка.

Урядова криза 1917 р. поклала початок загальнополітичній липневій кризі в Росії та активізації як лівих, так і правих сил, що намагалися скинути Тимчасовий уряд і захопити владу.

4 липня 1917 р. у Петрограді відбулася антивоєнна демонстрація робітників, солдатів і матросів, яка під впливом більшовиків почала переростати в збройне повстання проти Тимчасовому уряду під гасломи «Уся влада радам!». Тимчасовий уряд розігнав демонстрацію й почав переслідувати лідерів більшовиків. Більшовики змушені були перейти на нелегальне становище.

В умовах кризи Тимчасовий уряд на чолі з О. Керенським переглянув домовленості з Українською Центральною Радою і 4 серпня 1917 р. видав «Тимчасову інструкцію Генеральному секретаріату Тимчасового уряду на Україні».

• Генеральний секретаріат проголошувався органом Тимчасового уряду й поширював свої повноваження лише на п’ять з дев’яти українських губерній (Київську, Волинську, Подільську, Полтавську, Чернігівську).

• З повноважень Генерального секретаріату вилучалися військові й продовольчі справи, суд, транспорт, пошта, телеграф.

«Тимчасова інструкція...» поглибила розкол в українському національному русі. Незважаючи на протест самостійників, УЦР прийняла «Тимчасову інструкцію...», хоча й з окремими застереженнями.

25-30 серпня 1917 р. праві сили на чолі з генералом Л. Корніловим здійснили конрреволюційний заколот з метою встановлення в Росії воєнної диктатури. Однак спроба повалити Тимчасовий уряд не вдалася завдяки єдності дій усіх демократичних сил. Після придушення заколоту підвищився вплив більшовиків, які вийшли з підпілля й почали підготовку збройного повстання проти Тимчасовому уряду.

Маючи таку характеристику періоду, проаналізуємо подані уривки.

Перший уривок. Ключовою є позиція «на час до вирішення справи... Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат»», яка дає підставу віднести його до даного періоду (Тимчасова інструкція Генеральному секретаріату Тимчасового уряду в Україні).

Другий уривок. Вилучити його з переліку правильних відповідей допомагає згадування в тексті Народної Української Республіки, яка була проголошена Третім універсалом УЦР у листопаді 1917 р.

Третій уривок. Слова «мирішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання» дають підставу ідентифікувати даний текст як уривок Другого універсалу УЦР.

Четвертий уривок. «Частина людності Петрограда, за проводом більшовиків, повстала озброєна проти Тимчасового правительства» - ідеться про жовтневий переворот 1917 р.

П’ятий уривок - текст Першого універсалу УЦР, що зафіксував першу спробу проголошення автономії.

Отже, до зазначеного в умові періоду належать уривки 1-й і 3-й, правильна відповідь - А.

Як уже зазначалося, завдання ЗНО з історії України мають у своїй основі не тільки первинні, а й вторинні джерела. У перших двох прикладах розглядалися первинні джерела, наступні два завдання ґрунтуються на вторинних джерелах.

Приклад 3.

Про заснування якого навчального закладу йдеться в уривку з історичного джерела?

«Нововведенням, яке невдовзі тріумфально ввійшло в практику української освіти, стало вивчення трьох мов - грецької латинської та церковнослов'янської. Створення школи слов’яно-греко-латинського типу було справжньою революцією в освітній православній традиції, уперше поєднавши на порубіжні греко-слов’янського культурного ареалу і католицької Європи візантійський Схід із латинським Заходом».

А Лаврська школа

Б Острозька академія

В Львівська братська школа

Г Києво-Могилянська колегія

Правильна відповідь: Б.

Коментар. Завдання перевіряє уміння працювати з історичними джерелами та документами (отримувати інформацію з джерела, застосовувати здобуті знання). Воно ґрунтується на матеріалі 7 класу шкільного курсу історії України. Завдання було запропоноване учасникам ЗНО 2010 р. і виявилося, як і попереднє, складним для учнів (складність - 30,02 %) [4, 126].

За умовою завдання потрібно встановити назву навчального закладу, охарактеризованого в джерелі. Ключовими словами для характеристики цього закладу є відомості про «вивчення трьох мов - грецької, латинської та церковнослов’янської».

У 70-х роках XVI ст. на українських землях відбувається становлення закладів середньої освіти. У Європі в цей час виникали середні школи, де навчали латинської мови і «семи вільних наук» - граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музики. В Україні навчальними закладами такого типу стали слов’яно-греко-латинські школи.

Першу таку школу відкрив князь К.-В. Острозький у своєму замку близько 1576 р., в якій започаткував вивчення основ філософії. Утримувалася вона на кошти князя. Крім того, у замку діяла друкарня, працював науковий гурток. Це означає, що Острозька школа, окрім середньої, давала початки вищої освіти. За підтримки князя запрошені ним українські та грецькі філологи і богослови готували переклад Біблії церковнослов’янською мовою для подальшого видання. Створений князем К.-В. Острозьким освітній, науковий і видавничий осередок сучасники з повагою називали академією.

Слов’яно-греко-латинські школи засновувались православними братствами. Перша така школа на українських землях була створена 1586 р. при Львівському братстві.

У першій половині XVII ст. на українських землях продовжувала розвиватися шкільна освіта. Основним типом навчальних закладів залишалися слов’яно-греко-латинські школи. Ці школи, як і раніше, засновувалися при братствах. У 1615 р. виникла школа при Київському братстві.

Восени 1631 р. у Києві з’явився ще один навчальний заклад. У Києво-Печерській лаврі архімандрит П. Могила заснував школу («гімназіон»). За своєю програмою навчання вона нагадувала єзуїтські колегіуми, які в тогочасній Європі за якістю освіти вважалися найкращими. У лаврській школі вивчалися сім наук, церковнослов’янська, а також іноземні мови - грецька та латина.

Діяльність «гімназіону» П. Могили в Києво- Печерській лаврі викликала занепокоєння Київського братства, якому не подобалася подібність створеного закладу до єзуїтських колегіумів. У 1632 р. було прийнято рішення про об’єднання братської та лаврської шкіл. Новий навчальний заклад, покровителем якого був П. Могила, дістав назву Києво-Братського, або Києво-Могилянського, колегіуму. Згодом його стали називати академією за високий рівень викладання. У Києво-Могилянському колегіумі вивчали предмети циклу «семи вільних наук», церковнослов’янську, грецьку та латинську мови.

Зіставивши ці відомості з варіантами відповіді, можна зробити висновок, що всі варіанти є ніби потенційно правильними.

Звернімося ще раз до джерела й спробуємо знайти інші ключові слова, які допоможуть встановити єдину правильну відповідь. Такими підказками можуть слугувати слова «революція» і «вперше», які дають підставу зробити висновок, що в уривку йдеться про перший навчальний заклад, де вивчалися грецька, латинська та церковнослов’янська мови. Отже, йдеться про Острозьку академію.

Приклад 4.

У яких роках в українській науці відбулися описані зрушення?

«В Інституті надтвердих матеріалів виготовлено перші штучні алмази, у Фізико-технічному інституті побудовано найбільший у світі на той час прискорювач електронів, в Інституті фізики розгорнулися дослідження в галузі фізики атомного ядра завдяки введенню в дію ядерного реактора».

1 1950-х рр.

2 1960-х рр.

3 1970-х рр.

4 1980-х рр.

Коментар. Це завдання, як і попереднє, перевіряє сформованість уміння отримувати інформацію із вторинного історичного джерела. Об’єктом перевірки є матеріал 11 класу шкільного курсуісторії України. Завдання було запропоноване учасникам тестування 2008 р., і воно продемонструвало, що складність - на межі складних і оптимальних завдань (41,47 %) [7, 101].

Джерело в цьому завданні містить інформацію про розвиток фізики в державі: створено перші штучні алмази, побудовано найбільший у світі прискорювача електронів, проводяться дослідження в галузі фізики ядерного ядра.

Необхідно встановити період, коли відбувалися описані в джерелі події. Очевидно, що названі наукові здобутки стосуються 1960-х років, коли науково-технічна революція, що мала місце в середині ХХ ст. у країнах Заходу, нарешті досягла і СРСР. Правильна відповідь - Б.

Завдання ЗНО, що перевіряють уміння працювати з текстовими історичними джерелами, охоплюють усі шкільні курси історії України. Крім того, ця група завдань представлена всіма формами тестів, які визначені технічною характеристикою ЗНО з історії України. Розглянемо кілька прикладів завдань з вибором однієї правильної відповіді із чотирьох запропонованих.

Приклад 5.

У якому році створено цитований твір?

«...Ісказав йому буй-турВсеволод: «Одинбрат,, один світ світлий - ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі!»... «Хочу-бо, - сказав Ігор, - списа переломити об кінець поля половецького; з вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону!..»

А 1054 р.

Б 1187 р.

В 1205 р.

Г 1240 р.

Коментар. Завдання було запропоноване учасникам ЗНО у 2012 р. [6, 78]. Воно ґрунтується на матеріалі шкільного курсу історії України 7 класу. Щоб виконати завдання, спочатку треба проаналізувати уривок за змістом. У ньому є імена історичних діячів - Ігоря та Всеволода Святославичів. Зрозуміло, що жили вони в часи половецької навали. Цих свідчень достатньо, щоб зрозуміти: наведено уривок з визначної літературної пам’ятки «Слово о полку Ігоревім», створення якої відносять до 1187 р.

Приклад 6.

Про який твір ідеться в уривку з історичного джерела?

«Бувають в історії, народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя й кладуть межу високу посеред рівного шляху історичних подій... Ми маємо таку історичну дату - це... рік 1798-й. Того року прилетіла перша ластівка українського національного Відродження - невеличка книжка., од якої початок нового українського письменства рахуємо... »

1 «Енеїда»

2 «Синопсис»

3 «Історія Русів»

4 «Кобзар»

Коментар. Завдання ґрунтується на матеріалі 9 класу. Статистичні дані, за результатами проведення ЗНО-2008, засвідчили, що його правильно виконали 41,03 % учасників, тобто знову маємо результат на межі складних і оптимальних завдань [7, 93].

У завданні необхідно встановити назву твору. Ключовими моментами наведеного уривку є:

1) дата - 1798 р.

2) характеристика твору - «перша ластівка українського національного Відродження», започаткував «нове українське письменство».

За контекстом уривку можна визначити, що дата є роком видання твору, назву якого потрібно встановити. У 1798 р. побачила світ поема

І. Котляревського «Енеїда», яка стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою.

Приклад 7.

Про яку державу йдеться в уривку з історичного джерела?

«Тепер є сприятливі обставини... завдання створення в Києві Української академії наук бере на себе держава.. Завдання це - справа державної ваги й вирішити його не під силу приватномутовариству. Участь держави в цій справі, створення Комісії на чолі з В. Вернадським дасть можливість втілити думку про Академію скоро та найбільш повно...»

А Українську Народну Республіку доби Центральної Ради

Б Українську Державу гетьмана П. Скоропадського

В Українську Народну Республіку доби Директорії

г Українську Соціалістичну Радянську Республіку

Коментар. Завдання перевіряє сформованість знань та предметних компетентностей відповідно до програми 10 класу. Воно було запропоноване учасникам тестування під час проведення ЗНО-2009 і виявилося для них складним (складність - 30,36 %) [8, 80].

Згідно з умовою необхідно встановити назву державного утворення на українських землях, за існування якого відбувалися описані події. В уривку йдеться про організацію Української академії наук і створення з цією метою Комісії на чолі із В. Вернадським.

Зіставивши отриману з джерела інформацію із запропонованими варіантами відповіді, можемо пригадати, що саме за гетьманату помітними були зрушення в галузі культури та освіти: створенопонад 150 українських гімназій; вийшло з друку кілька мільйонів примірників українських підручників; відкрито два державних університети - у Києві та Кам’янець-Подільському; засновано широку мережу загальнокультурних закладів та установ (Державний український архів, Національна галерея мистецтв, Український історичний музей, Українська національна бібліотека, Український театр драми та опери, Українська державна капела, Державний симфонічний оркестр тощо). У листопаді 1918 р. було відкрито Українську академію наук, президентом якої став В. Вернадський. Отже, правильна відповідь - Б.

Розглянемо також приклад іншої форми завдання - на встановлення відповідності. Такі завдання мають дві групи елементів: одна позначена цифрами, друга - буквами. Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації між ними (утворити логічні пари).

Приклад 8.

Установіть відповідність між назвами періодів і висловлюваннями, характерними для них.

1 «післявоєнна відбудова»

2 «відлига»

3 «застій»

4 «перебудова»

А «Прискорення, гласність та «очищення» соціалізму від негативних нашарувань минулого. Ось головні завдання. Так вимагає час і іншої альтернативи для нас немає».

Б «Основою партійного підходу до розв’язання економічних проблем розвинутого соціалізму є незмінна вимога - все в ім’я людини, все для блага людини».

В «Замість цивілізованого переходу до ринку варварськими методами відбувається первісне нагромадження капіталу. Відбувається тотальна криміналізація суспільного життя».

Г «Зворотний бік буржуазного націоналізму - безрідний космополітизм, який проявляється в плазуванні перед буржуазною культурою і в низькопоклонстві перед іноземщиною».

Д «Той, хто оволодіє кукурудзою, той зможе добитися піднесення у тваринництві. Той, хто займатиме щодо цієї культури консервативну позицію, буде викинутий життям з сідла».

Коментар. Завдання ґрунтується на матеріалі 11 класу, воно було запропоноване учасникам ЗНО у 2008 році і виявилося складним для них (складність - 25,40 %) [7, 103]. Завдання перевіряє сформованість уміння систематизувати інформацію на основі поданого контексту. У цьому випадку ключовим контекстом для систематизації інформації, яка міститься в лівій (назви періодів) і правій (висловлювання, що були характерними для них) колонках, є період-характеристика. Подані в другій колонці уривки можна віднести до вторинних історичних джерел. У роботі із ними потрібно виокремити ключові поняття, що характеризують той чи інший історичний період.

Алгоритм роботи із завданнями на встановлення відповідності (логічні пари) охоплює такі основні етапи:

1) ознайомлення з умовою-інструкцією;

2) ознайомлення із першою колонкою інформації (чотири елементи);

3) ознайомлення із другою колонкою інформації (п’ять елементів);

4) зіставлення інформації двох колонок і утворення логічних пар.

Специфікою роботи із завданнями на встановлення відповідності, які в одній із груп інформації містять текстові джерела, є потреба в аналізі кожного джерела за описаним алгоритмом, основною складовою якого є виокремлення слів-маркерів.

Отже, у даному завданні запропоновано співвіднести чотири періоди новітньої історії України («післявоєнна відбудова», «відлига», «застій», «перебудова») з уривками, які їх характеризують.

У першому уривку знаходимо ключові слова «прискорення», «гласність», які свідчать про період перебудови.

Під літерою Б маємо уривок, де є термін «розвинутий соціалізм», що характеризує період «застою».

В уривку в треба звернути увагу на поняття «первісне нагромадження капіталу», «криміналізація суспільного життя». Ці вислови характеризують ситуацію в Україні в перше десятиліття незалежності. Отже, для цього уривку немає відповідника в першій колонці.

Уривок Г містить поняття «буржуазний націоналізм», «безрідний космополітизм», що були характерними для періоду післявоєнної відбудови.

«Звеличування» кукурудзи в уривку Д характеризує період «відлиги», саме тоді цій сільськогосподарській культурі було надано титул «цариці полів».

Отже, маємо логічні пари: 1-Г, 2-Д, 3-Б, 4-А.

Наступною формою завдань тесту ЗНО з історії України є завдання на встановлення послідовності. До кожного завдання такої форми подається перелік подій, позначених буквами, які потрібно розмістити в правильній послідовності: перша подія має відповідати цифрі 1, друга - цифрі 2, третя - цифрі 3, четверта - цифрі 4.

Приклад 9.

Установіть послідовність описаних подій Національно-визвольної війни українського народу в середині ХVІІ ст.

А «Сповнені великої радості, вітаємо твою достойність - королівську милість зі світлою перемогою над татарами й козаками Хмельницького під Берестечком»

Б «Бачу зле, бо віддав Хмельницький усіх нас у неволю московському цареві... Сам із військом козацьким присягнув і місто Київ силою під каранням мечем до того привів, що присягли всі...»

В «Тих польських ратних людей біля Жовтих Вод самовільні козаки, з’єднавшись із татарами, всіх побили, а інших у полон побрали живими разом із сином коронного гетьмана Потоцького...»

Г «Наш підданий гетьман Богдан Хмельницький, майже поєднавши свої війська з угорцем Ракочієм, послав до Польської держави наказного гетьмана Антіна Ждановича і Богуна, й інших начальників для спустошення...»

Коментар. Завдання передбачає установлення хронологічної послідовності подій, які вивчаються у 8 класі. Воно виконувалося учасниками ЗНО у 2010 р. і виявилося дуже складним для них (складність - 15, 67 %) [4, 120].

На складність цього завдання вплинуло, безумовно, те, що події не названо, а описано в уривках з історичного джерела. Першим кроком під час виконання завдання має бути уважне ознайомлення з кожним окремим уривком, фактично - визначення самої події, другим - її датування.

Отже, у джерелі А йдеться про битву під Берестечком. Це розпал Національно-визвольної війни українського народу в середині ХVІІ ст.;

Б - підписання угоди з Московським царем - зниження напруженості у воєнних подіях, пошук союзників;

В - битва під Жовтими Водами, початок війни;

Г - похід Ждановича у Польщу, який мав місце перед смертю Б. Хмельницького.

Третій крок - розміщення подій у хронологічній послідовності. Навіть не називаючи конкретних дат подій, а тільки співвідносячи їх з певними періодами Національно-визвольної війни, можна вибудувати хронологічну послідовність: 1-В, 2-А, 3-Б, 4-Г.

Нова форма завдання - вибір трьох правильних варіантів із семи запропонованих. Останній приклад містить завдання, яке пропонувалося учасникам тестування в 2011 р. Його складність - 57,28 % [5, 105]. Подане завдання змінено відповідно до оновленої технічної характеристики тесту, яка для зменшення вірогідності угадування правильної відповіді передбачає наявність семи елементів в умові.

Приклад 10.

У яких уривках з історичних джерел ідеться про великого київського князя Святослава Ігоревича?

1 «...на другий день посилає до імператора просити миру за такою умовою: [русичі] повинні віддати [взантійцям] Доростол, [візантійці] повинні дозволити привозити до себе хліб...»

2 «І поставив він кумира на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, - а голова його була срібна, а вус - золотий. - і Хорса і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла...»

3 «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв... »

4 «Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом.. І розділили вони по Дніпру Руську землю: собі узяв сю сторону. а Мстислав - ту...»

5 «...побачив, що церкву завершено, він помолився Богу, говорячи: «Осе даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту частину. Якщо се одмінить хто, хай буде проклят»

6 «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»... І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину... І повернувся він в Переяславець... »

7 «Заложив... церкву святоїСофй, Премудрості Божої, митрополію руську... І прикрасив він її іконами многоцінними, і златом, і сріблом, і начинням церковним. У ній же належні співи воздають Богові в належні часи»

Коментар. Завдання ґрунтується на матеріалі 7 класу, воно перевіряє сформованість уміння групувати історичну інформацію за вказаною ознакою, а також аналізувати та оцінювати істинність висловлювань, спираючись на власні історичні знання. Необхідно визначити три положення, які характеризують князя СвятославаІгоревича.

Виконуючи завдання такого типу, доцільно виконати такі кроки:

1. Пригадати основні факти біографії князя, про якого йдеться в умові завдання.

Святослав, син княгині Ольги і князя Ігоря, увійшов в історію як князь-завойовник. Основні цілі його походів: зміцнення Київської держави, забезпечення вільної торгівлі з країнами Сходу і Візантією, ліквідація зовнішньої загрози на кордонах з боку кочовиків. Святослав підкорив в’ятичів і завершив об’єднання східнослов’янських племен довкола Києва. Потім, здійснивши похід на Північний Кавказ, він розгромив ясів (осетин) та касогів (черкесів) і приєднав до своєї держави Прикубання. Переправившись на Керченський півострів, захопив Тмутаракань.

Святослав здійснив вдалі походи проти волзьких болгар. 965 р. він розгромив Хозарський каганат, зруйнувавши Саркел (Білу Вежу) та Ітіль. Здобувши перемогу на Сході, Святослав переніс воєнні дії на Балкани. Візантійці запросили Святослава завоювати для них Болгарію. 967 р. він розгромив болгарське військо і оволодів східною Болгарією, але не передав її візантійцям. Напад підкуплених ними печенігів змусив князя перервати похід і повернутися на батьківщину, щоб відігнати ворогів, що облягли Київ.

Наступного року Святослав повернувся на Балкани, планував навіть перенести свою столицю в Подунав’я до заснованого ним міста Переяславець, але другий похід виявився невдалим. Проти війська Святослава об’єдналися сили візантійського імператора Іоанна Цимісхія і болгарського царя Бориса. Русичі відступили і зрештою були оточені у фортеці Доростол. Після тримісячної оборони в Доростолі Святослав змушений був підписати мир з Візантією, зрікшись своїх володінь на Балканах. 972 р., повертаючись на батьківщину, на дніпрових порогах князівське військо потрапило у печенізьку засідку, більшість воїнів разом із князем загинули.

2. Проаналізувати подані у завданні уривки і з’ясувати, чи відповідають вони наведеній характеристиці історичного діяча.

Очевидно, що про київського князя Святослава йдеться в уривках 1, 3, 6, адже саме вони містять назви фортець, з якими була пов’язана діяльність князя-завойовника: Доростол (перший уривок), Ітіль, Біла Вежа (третій уривок), Переяславець (шостий уривок).

Щоб остаточно переконатися у правильності вибору, розглянемо уривки, які залишили

ся. Другий уривок стосується діяльності Володимира Великого, зокрема, проведення ним у 980 р. першої релігійної реформи. Четвертий уривок - це літописне свідчення поділу руських земель між синами Володимира Ярославом і Мстиславом. П’ятий уривок оповідає про Володимира - саме він спорудив церкву святої Богородиці, так звану Десятинну, оскільки князь виділив на її утримання десяту частину данини та оброків зі своїх володінь. Сьомий уривок стосується діяльності Ярослава Мудрого, зокрема, спорудження ним Софії Київської.

Отже, правильна відповідь: 1, 3, 6.

Вважаємо за необхідне навести такі висновки:

• Зовнішнє оцінювання навчальних досягнень учнів визнано у світі одним з ефективних інструментів освітнього моніторингу.

• ЗНО - це система, яка дає змогу не тільки здійснити об’єктивне оцінювання учасників, а й побачити способи вдосконалення навчання історії.

• Робота з текстовими історичними джерелами є невід’ємною складовою шкільної історичної освіти й може здійснюватися на етапах актуалізації опорних знань, умінь і компетенцій, вивчення нового матеріалу, закріплення, контролю набутих знань, умінь і компетенцій.

• Під час виконання завдань ЗНО з текстовими джерелами увага зосереджується не стільки на аналізі документа (виконання завдання не передбачає повного і всебічного аналізу документа),скільки на умінні його виконувати.

• Статистика виконання завдань, спрямованих на перевірку уміння отримувати інформацію із текстового джерела, засвідчує, що цей тип завдань є досить проблемним для учнів. Отже, необхідно приділяти посилену увагу саме формуванню інформаційної компетентності учнів під час вивчення історії, на це орієнтує вчителів і нова навчальна програма.

ЦЕ ЦІКАВО

Луі Наполеон БОНАПАРТ (1808 - 9.І.1873), французький імператор в 1852-1870 рр, племінник НАПОЛЕОНА I. За елементарною логікою Луі Наполеон повинен був стати імператором НАПОЛЕОНОМ II (Другим). Проголосили його Наполеоном III через типографську помилку. Коли у Франції в 1852 р. був проведений плебісцит про відновлення імператорської влади в особі Луі Наполеона Бонапарта, за це рішення проголосували майже 8 млн чоловік, проти - 253 тисячі.

За підсумками голосування був випущений офіційний бюлетень із аршинним заголовком «Хай живе імператор Наполеон!!!», але замість знаків оклику було набрано римські цифри, і Наполеон відразу став Третім.