Науково-методичний журнал - Квітень 2012

МЕТОДИКА, ПРАКТИКА, ДОСВІД

Урок на тему «Утворення Української козацької держави - Гетьманщини»

Пошли нам, Боже, нині Богунів,

Щоб вберегли омріяну Державу,

Щоб виростили лицарських синів,

Щоб воскресили розіп’яту славу.

(Євгенія Лещук)

Мета уроку:

— розкрити процес утворення Української гетьманської держави та її роль в організації національно-визвольної боротьби проти польського поневолення, дати уявлення учням про особливості політичного та адміністративно-територіального устрою Гетьманщини, її фінансову систему, судочинство, висвітлити основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики держави;

— формувати в учнів хронологічно-просторову компетенцію, уміння аналізувати та узагальнювати історичний матеріал, проводити історичні паралелі, розвивати критичне мислення;

— розвивати інтерес до історії, культуру мовлення, виховувати повагу до історичного минулого, почуття гідності й патріотизму.

Тип уроку: комбінований, з елементами проблемного навчання.

Основні поняття: козацька держава, Генеральна Рада, старшинська рада, Рада при гетьманові, Генеральна військова канцелярія, полк, сотня, курінь, клейноди, «козацька лінія».

Основні дати: 1649-1764 рр.

Історичні діячі: брати Виговські, Мартин Небаба, Антон Жданович.

Обладнання: ПК та мультимедійний проектор (для перегляду створеної мультимедійної хрестоматії); підручник; зошит; роздруковані документальні матеріали; картографічний матеріал (Атлас з історії України (XVI - др. пол. XVIII ст.). 8 клас. - К. : ІТП, 2004); ілюстрації до теми; маркери.

Додаткова література.

Білоусько О. Нова історія Полтавщини (др. пол. XVI - др. пол. XVIII ст.): Підруч. для 8 кл. загальноосвіт. шк. / О. А. Білоусько, В. О. Мокляк. - Полтава : Оріяна, 2003. - 264 с., іл., карти.

Бойко О. Історія України: посібник / Олександр Дмитрович Бойко. - К. : ВЦ «Академія», 2002. - 656 с.

Гуржій О. Гетьманська Україна / О. Гуржій, Т. Чухліб. Сер. «Україна крізь віки». - К. : Альтернатива, 1999. - 304 с.

Кульчицький С. Історія України: довід. для абітурієнтів та школярів загальноосвіт. навч. закладів / С. В. Кульчицький, Ю. А. Мицик, В. С. Власов. - К. : Літера ЛТД, 2009. - 528 с.

Остапенко П. Усі видатні постаті історії України / Павло Вікторович Остапенко. - Харків : ТОРГСІН ПЛЮС, 2006. - 352 с.

Смолій В. Богдан Хмельницький: Соц.-політ. портрет / В. А. Смолій, В. С. Степанков. - К. : Либідь, 1998. - 503 с.

Стороженко І. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у визвольній війні українського народу середини XVII століття. Кн. 1: воєнні дії 1648 - 1652 рр. / Іван Сергійович Стороженко. - Дніпропетровськ : Вид-во ДДУ, 1996. - 320 с.

Уривалкін О. Довідник з історії України / Олександр Миколайович Уривалкін. - К. : Дакор; КНТ, 2009. - 1008 с.

Очікувані результати.

Наприкінці уроку учні зможуть:

— показати на карті територію Гетьманщини та держав-сусідів, столицю козацької держави - місто Чигирин, виділяти елементи адміністративного устрою (полк - сотня - курінь);

— охарактеризувати особливості політичного та соціально-економічного устрою новоутвореної держави, визначити основні напрями зовнішньої політики;

— висловити власне ставлення щодо політики Української козацької держави.

Хід уроку

I. Організаційний момент (1 хв).

Привітання.

Перевірка готовності до уроку.

II. Перевірка раніше вивченого матеріалу з теми (10 хв).

Учні заповнюють таблицю.

Дата

Подія

Керівник

Результат

22 січня 1648 р.

Зустріч у Бахчисараї

С. Потоцький

Перемога козацького війська

11-13 вересня 1648 р.

Облога Львова

Укладення тимчасового перемир’я

М. Кричевський

1 липня-12 серпня 1649 р.

Утворення Гетьманської держави

Робота триває 5 хв, закінчується взаємоперевіркою (учні обмінюються зошитами і виставляють бали). Для загальної перевірки на мультимедійний екран виводиться заповнена таблиця.

Робота з діаграмами.

Метод «Асоціативний кущ».

Запитання до класу:

— Про яку подію йдеться в діаграмі?

— Чи правильно відображено в ній зв’язки?

— Які зміни в діаграмі потрібно зробити?

Зазначте наслідки події, яку відображено в діаграмі.

Метод «Викресли зайве».

Учні, розглядаючи діаграму, повинні викреслити «зайвих» політиків, залишивши тільки сподвижників Богдана Хмельницького.

III. Мотивація пізнавальної діяльності учнів (2 хв).

Держава є основним знаряддям політичної влади, завдяки якому здійснюється управління суспільством, забезпечуються його внутрішні та зовнішні інтереси. Після укладення Люблінської унії українські землі потрапили під владу Речі Посполитої. В українських землях було введено новий адміністративно-територіальний поділ, сформовано органи влади польської держави. Адміністративний апарат мав підтримувати панування польської шляхти та магнатів в Україні. Це було виняткове історичне явище, коли існував цілий народ зі своєю соціальною структурою, який через історичні обставини не зміг створити власної держави.

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку (2 хв).

Тема й план записуються в зошит.

1. Організація державної влади.

2. Адміністративно-територіальний устрій.

3. Фінанси та судочинство.

4. Зміни в соціально-економічному житті.

5. Зовнішня політика Гетьманщини.

Проблемне завдання: виявити особливості Української козацької держави, пояснити, чим вони зумовлені. Чи потрібний був інший тип державності?

V. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів (4 хв).

Запитання і завдання для актуалізації знань.

1. Як і коли виникла територіально-полкова система реєстрового козацтва?

2. Назвіть полки реєстрового козацтва.

3. Перелічіть особливості політичного та військового устрою Війська Запорозького.

4. Які події відображено на картині М. Івасюка «В’їзд Б. Хмельницького до Києва»? (Картина переглядається через мультимедійний проектор.)

VI. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу (15 хв).

Розповідь учителя.

З розгортанням національно-визвольної війни починається створення Української держави, яка спиралась на інші, відмінні від польських, порядки. Офіційне утворення Гетьманщини було зафіксовано умовами Зборівського миру. Учні пригадують основні умови Зборівського миру При цьому застосовується метод «коментатор» - самостійно озвучується анімація (мультимедійна хрестоматія). Учні коментують слова Ф. Джеджалія: «Майте для себе Польщу, а Україна нам, козакам, належить».

Групова робота.

Учитель пропонує розділитися на три групи і опрацювати заплановані на попередньому уроці питання:

I Група. Організація державної влади.

1. Назва держави, столиця, клейноди.

2. Територія, державні кордони.

3. Форма державного правління.

II Група. Адміністративно-територіальний устрій.

1. Адміністративно-територіальні одиниці.

2. Українська армія.

3. Фінансова система, судочинство.

ІІІ Група. Зовнішня та внутрішня політика Гетьманщини.

1. Економічна та соціальна політика.

2. Дипломатична діяльність держави.

Учні розділені на групи, вони працюють з текстом підручника (Струкевич О. Історія України: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. К. Струкевич, І. М. Романюк, Т. П. Пірус. - К. : Грамота, 2008. - С. 126-132), картою атласу, с. 7, додатковим документальним матеріалом, користуються мультимедійною хрестоматією.

Результатом діяльності учнів I групи є заповнення таблиці, яку вони демонструють і пояснюють класові.

Назва держави - Гетьманщина, або Військо Запорозьке (площа близько 200 тис. км2, населення близько 3 млн чол.).

Столиця: Чигирин.

Клейноди:

булава - відзнака гетьманської влади та кошового отамана на Січі;

бунчук - відзнака гетьмана і кошового, зберігалася в бунчужного;

корогва - військова відзнака, зберігалася у хорунжого;

печатка - зберігалася в генерального судді;

литаври - військові клейноди довбиша;

Форма державного правління: республіка.

Кордони: «козацька лінія».

Результатом діяльності учнів II групи є зображення на карті території Гетьманщини, яку вони демонструють через мультимедійний проектор і пояснюють особливості адміністративно-територіального устрою (перший учень), наводять приклади документальних свідчень.

За словами ротмістра С. Чарнецького (талановитого польського полководця), Б. Хмельницький неухильно проводив курс на зосередження в своїх руках усієї повноти влади: «Усі (його) шанують як Бога; у воєводствах Київському, Брацлавському, Чернігівському так управляє, як і в Чигирині».

Учні II групи стисло характеризують українське військо, фінанси, судочинство.

Українська армія (другий учень).

1. Армія налічувала понад 100 тис. вояків.

2. Організована за полково-сотенним територіальним принципом.

3. Військо складалося з представників різних верств населення, здебільшого з покозаченого селянства та міщан.

4. Ядро армії - реєстрове й запорозьке козацтво.

5. Матеріально забезпечувалась, здійснювалась бойова підготовка за традиціями Війська Запорозького.

6. Основа козацького війська - піхота.

7. З ініціативи гетьмана велика увага приділялась козацькій кінноті.

8. До діючої армії увійшли також підрозділи розвідки, фортифікаційної та прикордонної служби, загони варти.

Фінансова система (третій учень).

1. Грошовими справами в козацькій державі безпосередньо керував Богдан Хмельницький.

2. Джерела доходів - земля, сільськогосподарські промисли (млини, броварні) і плата за їх оренду, торгівля, загальні податки (одиниця оподаткування - двір).

3. Грошові знаки - польські монети, московські й турецькі гроші. Наприкінці 1649 р. розпочалося карбування державних монет; щоправда, таких монет не знайдено.

Судочинство (четвертий учень).

1. Власна система судочинства: Генеральний суд, полкові і сотенні суди.

2. Найвища судова установа - Генеральний військовий суд при гетьманові.

3. Суди на місцях очолювались особисто полковниками або сотниками.

4. Козацьким судам підпорядковувались не тільки козаки, а й міщани та селяни.

5. У містах із магдебурзьким правом діяли міські суди.

6. Церковні суди, чинність яких поширювалася на внутрішні справи духовенства.

Учні ІІІ групи стисло характеризують соціально-економічну політику держави.

Зміни в соціально-економічному житті (перший учень)

1. Було ліквідовано велике й середнє світське землеволодіння, фільварково-панщинну систему господарювання, кріпацтво.

2. Формувалася козацька, селянська, а також державна власність на землю.

3. Відбулися зміни в соціальній структурі суспільства.

4. Провідну роль у житті суспільства відігравав козацький стан.

5. Особиста свобода абсолютної більшості селян і міщан, які могли вільно вступати до козацького стану.

Питання про зовнішню політику розглядається всім класом (з урахуванням розповідей учнів III групи).

Жодна держава в світі не можне існувати без зовнішніх зв'язків з іншими державами. Визначте самі, якою була зовнішня політика, використовуючи метод «низку слів наперед».

1. Події в Україні, розголос, іноземні держави, сприйняли не однаково.

2. Австрія, Іспанія, Південна Німеччина, ворожість.

3. Венеція, Англія, Голландія, Швеція, князівства, неприхований інтерес, співчуття.

4. Швеція, допомога, війна, Річ Посполита.

5. Московія, Валахія, Молдова - слова, підтримка, діло, не поспішали, Хмельницький, союзник, початок 1648 р., Кримське ханство.

6. Дружні відносини, Валахія, католицька Венеція.

7. Особливе місце, Туреччина, угода 1649 р., українські купці, вільне плавання, безмитна торгівля.

8. Активна зовнішня політика, міцні позиції, Україна, світ.

Учні висловлюють власні думки (метод «Коло думок») щодо проблемного питання, відповідаючи на запитання вчителя:

— Поміркуйте, чи можна стверджувати, що зовнішньополітичні відносини Гетьманщини ґрунтувались на принципі: «У держави немає постійних друзів і постійних ворогів, а є постійні інтереси»? Відповідь обґрунтуйте.

VІІ. Систематизація та узагальненя знань (7 хв).

Метод «Лови помилку».

На визволених землях скасовувався польський адміністративний устрій. Було ліквідовано полки, а замість них створювались воєводства зі своїм територіальним поділом. У 1654 р. всю територію Гетьманщини було поділено на 18 полків. Кожен полк очолювався полковником, яким зосереджував у своїх руках військову, судову та адміністративну владу на території полку.

Територія полку поділялася на 10 - 20 сотень. Сотні, як і полки, різнилися між собою площею та кількість. Адміністративними центрами сотень були міста, містечка й великі села. Військово-адміністративну владу на території сотень здійснювали обозні.

Містами, що мали брюссельське право (Київ, Ніжин, Чернігів, Переяслав, Стародуб, Глухів, Полтава, Батурин) керували бюргерства на чолі з війтами.

Дидактична гра «Закодовані назви» (додаток).

VIII. Підсумки уроку, домашнє завдання (4 хв).

Підбиття підсумків уроку. Висновки. Рефлексія.

Учитель повідомляє, що план уроку виконано, і пропонує з’ясувати, чого досягнуто на уроці. Учні методом «мішень» проводять рефлексію, називаючи досягнення уроку, а також зазначаючи на мішені бали своїх досягнень. Учитель підбиває підсумки уроку, дає інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

Домашнє завдання.

1) Опрацювати відповідний параграф підручника, дати усні відповіді на запитання до параграфа.

2) Записати в історичний словник нові поняття.

3) Скласти письмову порівняльну характеристику: що спільного і відмінного в системі державного управління таких держав, як Річ Посполита, Московське царство та Гетьманщина, обґрунтувати свої думки (усно).

Допитливим і творчим.

Підготувати коротке письмове повідомлення (2 - 3 с.) про укладення союзу з Московською державою.

Документальний матеріал до уроку

Документ 1

Польські посланці про особистість Б. Хмельницького

За визнанням польських посланців, котрі в травні побували в козацькій Україні, там «немає короля і не чути про іншу владу, окрім гетьмана з Військом Запорозьким», і «хлопство всієї України» покладає надії на Б. Хмельницького, що він «їх з підданства Речі Посполитій зможе звільнити».

Б. Хмельницький неухильно проводив курс на зосередження в своїх руках всієї повноти влади. За словами ротмістра С. Чарнецького (майбутнього талановитого польського полководця), «всі (його) шанують як Бога; у воєводствах Київському, Брацлавському, Чернігівському так управляє, як і в Чигирині».

Документ 2

Посол венеції Альберто віміна про Б. Хмельницького

Посол Венеції Альберто Віміна озирнувся. Що ж, незабаром він повернеться на батьківщину... Та хоч переговори з Хмельницьким уже в минулому, проте його місія ще не завершена. Адже мусить Віміна звітувати Венеційському сенату про результати своєї подорожі. Отож: дорогою, маючи достатньо часу для роздумів, пригадував посол усі подробиці свого перебування в Україні. Поглядаючи на гетьманський подарунок, згадав, як приймав його Хмельницький у своїй столиці: «Усім, хто входить до його кімнати, він тисне руку і всіх просить сідати, якщо вони козаки. У цій кімнаті немає ніякої розкоші, стіни без будь-яких прикрас. У кімнаті були тільки грубі дерев’яні лави, вкриті шкіряними подушками. Дамаська запона протягнута перед невеличким ліжком гетьмана; у головах його висить лук і шабля - єдина зброя, яку він звичайно носить. Стіл вирізняється не більшою розкішшю, проте гетьманський стіл багатий на добрі й смачні страви».

Чимало незвичайного для себе побачив у козацькій державі Альберто Віміна, який у червні-серпні 1650 р. провадив переговори з гетьманським урядом про можливий союз України й Венеції в боротьбі з Туреччиною. Повернувшись додому, він склав письмовий звіт, де докладно розповів про життя козаків та, зокрема, про особливості козацької держави, що її визначав як республіку.

* * *

Розробка для дидактичної гри «Закодовані назви»

Додаток

Прізвища діячів

Місця битв

162121

Небаба

6245718

Корсунь

22471

Богун

3277323

Пилявці

16315

Нечай

122433

Зборів

31372158625

Чаплинський

21634

Батіг

617212358625

Калиновський

121418

Збараж

326228625

Потоцький

7243

Лоїв

67415-265

Тугай-бей

2646566362

Берестечко

35718-43465

Іслам-Гірей

1182567

Замостя

186781228625

Хмельницький

78333

Львів

324163628625

Вишневецький

823613252

Жовті Води

Роздавальний матеріал для розділу «рефлексія»

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст