Науково-методичний журнал - Березень 2013

МЕТОДИКА, ПРАКТИКА, ДОСВІД

УРОК НА ТЕМУ «КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО»

Мета уроку: визначити місце Кирило-Мефодіївського товариства (братства) в українському національному русі на основі вивчення діяльності організації та її програмних документів; оцінити діяльність членів братства та з’ясувати роль Т. Шевченка в українському національному Відродженні; розвивати вміння працювати з історичними джерелами, оцінювати роль історичних діячів, порівнювати їх різні суспільно-політичні погляди, виховувати патріотичні почуття та інтерес до історичного минулого.

Очікувані результати: учні повинні знати хронологічні рамки існування КМБ; прізвища та короткі біографічні дані про учасників товариства; вміти характеризувати програмні документи товариства; визначати місце Т. Шевченка в українському національному Відродженні; усвідомити історичне значення діяльності кирило-мефодіївців та їх місце і роль у національно-визвольному русі.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, карта «Суспільно-політичне життя в українських землях у першій половині ХІХ століття», мультимедійні презентації, виставка літератури, хрестоматія з історії України, «Кобзар» Т. Шевченка.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Дайте визначення поняття «нація».

2. Коли почала формуватися модерна українська нація та які ви можете назвати особливості цього процесу?

3. Хто були провідниками інтересів української нації? Який внесок у формування нації зробили ці люди? Що таке національна еліта?

4. Дайте визначення поняття «українське національне Відродження».

5. Які етапи українського визвольного руху ви знаєте?

6. Яким вбачалося майбутнє України представникам різних течій суспільно-політичного руху України наприкінці ХVІІІ - у 30-х роках ХІХ ст.?

7. Чому ці течії не мали єдиної точки зору щодо майбутнього України?

8. Діяльність яких культурних і громадських діячів кінця ХVІІІ - першої третини ХІХ ст. ви вважаєте найбільш важливою і чому?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

На сьогоднішньому уроці ми продовжимо розглядати питання про розгортання суспільно-політичного руху на українських землях. Ми спробуємо розкрити одну з найцікавіших сторінок історії України, а саме діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Історик Ф. Турченко вважає, що це товариство «було першою спробою української різночинної інтелігенції вдатися до політичної боротьби; ... стало самостійним і самобутнім політичним формуванням, яке організаційно не підпорядковувалося, а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної із загальноросійських суспільних течій». Історик

С. Кульчицький зазначає, що діяльність кирило-мефодіївців - «то була спроба передової частини національної еліти осмислити й усвідомити місце і роль українського народу в тогочасному історичному процесі». Діяльність цього товариства позначилася на долях багатьох видатних українців, у тому числі нашого Кобзаря.

Повідомлення теми та очікуваних результатів.

Чи можна вважати, що Кирило-Мефодіївське братство започаткувало перехід від культурницького етапу боротьби за національний розвиток України до політичного?

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Утворення Кирило-Мефодіївського братства.

Розповідь учителя про заснування Кирило-Мефодіївського братства. Необхідно наголосити, що назвавши організацію іменами слов’янських просвітників св. Кирила і Мефодія, його учасники засвідчили просвітницькі, гуманістичні наміри й прагнення знайти способи поліпшення долі українського та інших слов’янських народів через утвердження ідеалів християнства - справедливості, свободи, рівності, братерства, а також релігійну спрямованість братства. Форма організації була запозичена в українських церковних братств ХVІ-ХVІІ ст.

Робота з поняттями: українська національна ідея, різночинці.

В процесі вивчення матеріалу учні починають складати таблицю:

Заслуховуються повідомлення учнів, які отримали випереджувальне завдання, про ініціаторів створення організації В. Білозерського, М. Костомарова, П. Куліша, П. Марковича та активних учасників організації. Інформація подається у вигляді мультимедійних презентацій.

Робота з підручником. Формування поглядів Т. Г. Шевченка. (Турченко Ф. Історія України. 9 клас / Ф. Турченко. - К : Генеза, 2005. - С. 74.)

2. Програмні документи. Громадсько-політична діяльність.

Учитель. Програмні положення КМБ було викладено у «Книзі буття українського народу» і «Статуті Слов’янського братства св. Кирила і Мефодія», написаних М. Костомаровим, та в «Записці» В. Білозерського.

Робота з документами. Група 1 працює з «Книгою буття», група 2 - зі «Статутом». Після обговорення програмних документів основні їх положення записуються у таблицю.

Завдання для бесіди.

1. Які завдання ставили кирило-мефодіївці для розв’язання соціальних і національних проблем?

2. Чому саме українському народу відводилася роль рятівника слов’ян?

3. Дайте визначення поняття «панславізму».

Розповідь учителя про громадсько-політичну діяльність братчиків.

(Діти занотовують до таблиці основні тези.)

Серед членів КМБ не було єдності в поглядах щодо того, яким чином треба досягти поставленої мети, тому і визначилося дві течії: помірковано-ліберальна (Костомаров, Куліш, Білозерський, Маркович) - її члени схилялися до реформ і «м’яких еволюційних методів розвитку»; радикальна (Шевченко, Навроцький, Гулак, Посяда, Андрузький) - виступали за революційний переворот, за соціальне і національне визволення українського народу, за установлення республіки.

Діяльність братчиків зводилася до обговорення суспільно-політичних питань, дискусій і т. п. Братство поширювало ідеї товариства, розповсюджуючи програмні документи, прокламації «До братів-українців», «До братів-великоросів і поляків»; писали наукові праці й виступали з лекціями; дбали про розвиток народної освіти, збирали кошти на відкриття народних шкіл, написання й видання нових книжок (П. Куліш підготував перший навчальний посібник з історії України для дітей шкільного віку «Повість про український народ» у 1846 р.), популяризували твори Т. Шевченка.

Повідомлення учня про викриття КМБ та покарання учасників.

Чому Т. Г. Шевченка було покарано найжорстокіше?

Робота над уривками з поеми «Сон».

3. Місце т. Шевченка в українському національному Відродженні.

Самостійна робота з текстом підручника та довідковою літературою.

Приблизний вигляд учнівських записів:

— Поетична спадщина Шевченка стала цілою добою в історії української літератури. Поезії Кобзаря - заклик до скинення чужоземного ярма і здобуття волі. Вони будили національні почуття й формували бачення майбутнього України: якщо Україна в минулому мала права самостійної держави, то це мало бути підставою для здобуття політичної незалежності в майбутньому.

— З ім’ям Шевченка пов’язане утвердження української літературної мови.

— Поет відкрито виступав проти російської колоніальної політики, відкидав ідею «малоросійства».

— Творчість Шевченка сприяла згуртуванню українського народу. Різні верстви суспільства знаходили в його поезії відображення своїх інтересів.

— Шевченків ідеал національного і соціального визволення ґрунтувався на одвічних загальнолюдських цінностях добра, справедливості, милосердя.

— Першим сформував українську національну ідею і своїми творами зробив її надбанням усього українського загалу, чим сприяв згуртуванню українців у боротьбі за національне визволення.

— Т. Шевченко - найпотужніший символ українського національного руху.

Завдання. Прокоментуйте висловлення Івана Франка: «Він був сином мужика - і став володарем у царстві духу. Він був кріпаком - і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком - і вказав нові світлі шляхи професорам і книжним ученим».

V. Систематизація та узагальнення нових знань.

Робота над проблемою. Метод «Мозковий штурм». Обговорення пропозицій та записування спільних висновків у зошит.

VI. Підбиття підсумків уроку.

Учні висловлюють свої думки щодо досягнення мети уроку.

VII. Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф, визначити та записати в таблиці історичне значення діяльності КМБ.

2. Створити Publisher-публікацію «КМБ».

3. Повторити тему «Революція 1848-1849 рр. в Австрійській імперії».