Науково-методичний журнал - Січень 2013

КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ В 1953-1964 рр.

Мета уроку: висвітлити нові тенденції в розвитку української культури 1953-1964 рр.; характеризувати умови розвитку, напрями культурного життя, діяльність відомих представників культури періоду «відлиги»; висловлювати власне ставлення до процесу русифікації та давати власну оцінку яскравому явищу періоду 1953-1964 рр. - шістдесятництву; навчати аргументовано відстоювати власні погляди, узагальнювати матеріал та критично оцінювати історичні факти; пояснити зміст термінів і понять: русифікація, ідеологізація, соціалістичний реалізм, шістдесятники; виховувати в учнів високі моральні якості на кращих зразках національної культури, повагу до рідної мови та національних цінностей.

Тип уроку: комбінований з використанням мультимедійної установки.

Обладнання: стінна карта України, атласи; підручник: Турченко Ф. Новітня історія України. 11 клас / Ф. Турченко. - К. : Ґенеза, 2001, § 22; посібники: Грицак Я. Нарис історії України / Я. Грицак. - К. : Ґенеза, 1996. - С. 280-282; Субтелъний О. Україна. Історія / О. Субтельний. - К. : Либідь, 1991. - С. 432-433, 435-436; мультимедійна установка.

Основні поняття й терміни: культура, русифікація, ідеологізація, шістдесятники, соціалістичний реалізм.

План уроку

1. Умови розвитку культури в Україні.

2. Освіта.

3. Русифікація.

4. Наука.

5. Література та мистецтво. Шістдесятники.

Хід уроку

Історя пишеться не двома фарбами -

чорною і білою, вона демонструє нам

дивовижний спектр кольорів, розібратися

в якому мусить історик в кожному

конкретному випадку.

М. Брайчевський

Вступне слово. Цитата відомого історика, дисидента М. Брайчевського є не просто епіграфом сьогоднішнього уроку, а й своєрідним спонуканням до дії. Сьогодні ми вивчатимемо «дивовижний спектр кольорів періоду «відлиги».

Ернст Нєізвєстний, якому родина Микити Хрущова замовила пам’ятник, викарбував постать колишнього вождя на фоні розщепленої скелі з чорного і білого мармуру. Що мав на увазі скульптор? Епоху, яку символізував М. Хрущов, що була суперечливою та неоднозначною в оцінках, чи реформатора, характер якого ввібрала і сама епоха, що ввійшла в історію під такою поетичною назвою як «відлига»?

Чорне і біле... Це був час сумнівів і час прозріння. Час перших зрушень: в одних надії та сподівання, в інших - занепокоєння і роздратування. Одним було повернуто чесне ім’я і віру в справедливість, інших позбавлено всевладності і вседозволеності. Час пошуків, неспокою і питань, постійних припливів і відпливів політичної рішучості: кілька кроків уперед - полохливий стрибок назад. Надзвичайно суперечливий, неоднозначний в оцінках період.

І. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Учитель. Охарактеризуйте одним словом, терміном чи поняттям все те, що відбувалось в Україні з 1953 по 1964 рр. (метод «мозковий штурм»). Орієнтовані відповіді: «відлига», десталінізація, реабілітація, волюнтаризм, ХХ з’їзд КПРС, реформи, децентралізація.

Таким чином, період в історії України з 1953 р. по 1964 рр. можна назвати «Хрущовською відлигою».

Робота в групах.

Учитель. Пригадайте, які зміни в соціально-економічному житті відбулись у даний період. Для цього заповніть таблиці: «Реформи в промисловості», «Реформи сільського господарства», «Реформи в соціальній сфері».

Таблиця 1

Реформи в промисловості

Реформа	Рік початку реформи	Зміст реформи	Позитивні наслідки реформи для республіки	Негативні наслідки реформи для республіки
Впровадження в промисловість досягнень НТР	1955	Перерозподіл коштів між галузями, які вважались пріоритетними (ВПК, космонавтика)
Децентралізація економіки	1957	Ліквідація галузевих міністерств і створення територіальних об’єднань, раднаргоспів
Початок створення «великої хімії»	1958	Виділення для потреб хімічної промисловості в 1,5 раза більше коштів, ніж за попередні 40 років

Таблиця 2

Реформи у сільському господарстві

Реформа	Рік початку реформи	Зміст реформи	Позитивні наслідки реформи для республіки	Негативні наслідки реформидля республіки
Заходи щодо подальшого розвитку сільського господарства СРСР	1953	Збільшення капіталовкладень у сільське господарство підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію поліпшення кадрового забезпечення на селі підвищення матеріальної зацікавленості
Освоєння цілини	1954	Збільшення випуску сільськогосподарської продукції за рахунок екстенсивного господарства (освоєння перелогових земель Сибіру, Алтаю, Поволжя, Ставропілля)
Реорганізація МТС у РТС	1958	Передача РТС на баланс колгоспів
Укрупнення колгоспів	1953 - кінець 60-х	Зменшення кількості колгоспів до 9634 у 1960 р. (порівняно з 19 295 у 1950 р.)
Обмеження індивідуальної трудової діяльності	1954-1964	Наступ на індивідуальні господарства селян (скорочення присадибних ділянок, поголів’я худоби)
«Кукурудзяна епопея»	1959	Виділення для «цариці полів» з млн га найкращих земель

Таблиця 3

Реформи в соціальній сфері

Реформа	Рік початку реформи	Зміст реформи	Позитивні наслідки реформи для республіки	Негативні наслідки реформи для республіки
Лібералізація трудового законодавства	Березень - квітень 1956	Скорочено на 2 год робочий день у передвихідні дні збільшено тривалість декретних відпусток надано право робітникам змінювати місце роботи
«Пенсійна революція»	Липень 1956	Збільшено найнижчі пенсії й обмежено розмір високих знижено пенсійний вік до 60 років для чоловіків і до 55 - для жінок
Пенсійне забезпечення колгоспників	1964	Чоловіків - із 65, жінок - із 60 років
Перехід на семигодинний робочий день	1960	Робочий тиждень у робітників і службовців зменшився із 48 год у 1956 р. до 41 - у 1960 р.
Підвищення заробітної плати	Вересень 1956	Заробітна плата робітників і службовців зросла на третину
Постанова про авансування колгоспників	Березень 1956	Колгоспам рекомендувалося не менш як чверть їх грошових доходів виділяти на щомісячне авансування
Розвиток Житлового будівництва	Липень 1957	Завдання: кожній сім’ї - окрему квартиру
Грошова реформа	1961	Підвищення вартості карбованця в 10 разів

Ми вже розглянули реформи в промисловості, сільському господарстві та в соціальній сфері. Тепер з’ясуємо, які зміни відбулися в культурному житті України.

II. Оголошення теми та очікуваних результатів (Тему записано на дошці).

Чого ви сподіваєтесь від даного уроку?

Проблемне завдання. Розтлумачте вислів М. Хрущова: «У питаннях культури я - сталініст» і наприкінці уроку дайте відповідь на запитання: «Чи була ця думка позицією лідера держави?» (Вправа «Мікрофон».)

Вивчення нового матеріалу.

Умови розвитку культури в україні.

Роздача робочих словників, що містять таблицю «Умови розвитку культури в період “відлиги”».

№ п\п	Умови розвитку культури	Сприятливі умови	Несприятливі умови
1	Нова духовна атмосфера піднесення;
2	Лібералізація суспільно-політичного життя
3	Розширення контактів із Заходом (часткове подолання «залізної завіси»)
4	Децентралізація
5	Припинення терору і реабілітація
6	Волюнтаризм
7	Непослідовність реформ
8	Курс на «злиття націй»
9	Курс на формування нової людини - будівника комунізму
10	Непорушність офіційної ідеології
11	Визначення єдиного творчого напряму - соціалістичний реалізм
12	Фінансування за залишковим принципом Висновки

Завдання. Із перелічених умов розвитку виберіть сприятливі та несприятливі.

2. Освіта.

У грудні 1958 р. прийнято закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР».

У квітні 1959 р. відповідний закон було прийнято в Україні. Ним передбачалися такі зміни:

• структурна перебудова загальноосвітньої школи;

• впровадження обов’язкової восьмирічної освіти;

• перетворення 10-річних шкіл на 11-річні;

• створення матеріальної бази для опанування учнями шкіл однієї з масових професій;

• зміна мовного режиму в школі;

• політехнізація школи - як стратегічний напрям її роботи. З цією метою в школах вводилося виробниче навчання, частина занять проводилася на підприємствах, у колгоспах і радгоспах.

• У другій половині 50-х рр. почалась організація шкіл нового типу, шкіл-інтернатів. У середині 60-х рр. у республіці налічувалось 533 школи-інтернати, в яких навчалось понад 200 тис. учнів.

• У 1956 р. було скасовано плату за навчання в старших класах середніх шкіл, а також у середніх і вищих навчальних закладах.

• Поширився досвід створення учнівських виробничих бригад різного профілю.

• Щоб забезпечити потребу в кваліфікованих учителях, було розширено мережу заочної освіти.

• У педагогічних інститутах було організовано підготовку вчителів виробничого навчання.

• У першій половині 60-х років загальна кількість професійно-технічних училищ порівняно з попередніми роками зросла майже в 1,5 раза, а сільських - більш як удвічі.

• Заклади профтехосвіти в середньому за рік готували 270-290 тис. висококваліфікованих спеціалістів масових робітничих і механізаторських професій.

• Особливо активно здійснювалась підготовка спеціалістів для таких галузей, як будівництво, хімічна промисловість, машинобудування, транспорт.

• Зросла кількість спеціалістів із вищою освітою. У 1958 р. у 140 вузах республіки навчалося понад 380 тис. студентів.

• У 60-х роках вузи й технікуми розпочали підготовку фахівців нових спеціальностей, зокрема для галузі виробництва та експлуатації автоматичних і телемеханічних пристроїв, обчислювальних машин.

Які, на вашу думку, були проблеми в розвитку освіти? Зробіть висновки.

3. Русифікація.

Русифікація - це цілеспрямована державна політика, що повинна була знищити українську мову і культуру, насаджування російської мови.

• Російською мовою ведеться партійне, державне діловодство в усіх галузях народного господарства, а також у багатьох школах, професійно-технічних училищах і вищих навчальних закладах.

• Батьки учнів шкіл мають право обирати мову навчання для своїх дітей.

Робота з документом: стаття М. Рильського і М. Бажана «В ім’я людини» (1958).

Співвідношення українських і російських шкіл

№ п\п	Роки	Українські школи. тис.	%	Російські школи. тис.	%
1	1951-1952	5 551	81,3	1 207	17,7
2	1955-1956	3 846	72,8	1 392	26,3
3	1961-1962	4 170	64,5	2 000	30,9

Зробіть висновки.

Співвідношення учнів в українських і російських школах у містах

Місто	Учнів в укр. школах. тис.	%		Учнів у рос. школах. тис.	%
Київ	22,5	26,8	(66)	61,2	73,1
Харків	9,9	4,1	(49)	68,8	95,1
Одеса	4,7	8,1	(40)	53,0	91,9
Дніпропетровськ	11,1	17,4	(58)	52,3	82,6
Донецьк	0,9	1,2	(38)	76,3	98,8
Луганськ	1,5	6,5	(44)	21,7	93,5
Івано-Франківськ	02/07/12	39,4	(66)	4,1	60,6

Зробіть висновки.

Робота з документами.

1. Резолюція наукової конференції з питань культури української мови, 1963 р.

2. Роз’яснення національної політики КПРС журналом АН СРСР «Советское государство и право», 1961 р.

Стосовно процесу русифікації варто процитувати рядки Станіслава Тельнюка, який звертався до співвітчизників у 1960 р.:

Забувайте мову, громадяни!

Нащо нам вона, спитать посмію!

Як же «бідолашні» росіяни

Нас не по-російськи зрозуміють?!

Те, що зветься українська мова,

Чим у нас пишалися донині, -

Українцям необов’язково

Знати і вживати на Вкраїни..

Забувайте українську мову,

Забувайте власну мову, люди!

Хай це буде в нас не примусово,

А нехай це добровільно буде!..

(«Україна», 1988, № 52)

Зробіть висновки про процес русифікації в Україні.

4. Наука.

• Головна наукова установа України - Академія наук УРСР.

• АН УРСР з 1946 по 1962 р. очолював біохімік О. Палладін.

• Україна - центр розвитку кібернетики. Засновник інституту кібернетики АН УРСР - В. Глушков.

• Спроектовано і створено першу в світі керуючу машину «Дніпро» в 1961 р., «Промінь» - у 1962 р., «Мир» - у 1964 р., ЕОМ «Київ» - у 1964 р.

• У Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР створено найбільший прискорювач електронів.

• Дослідження в сфері фізики твердого тіла, біофізики, астрофізики, матеріалознавства.

• Розроблено нові методи квантової теорії та статистичної фізики - М. Боголюбов.

• Проводяться дослідження в галузі електрозварювання. Директор інституту електрозварювання АН УРСР - Б. Патон.

• Розвиток ракетної техніки, космонавтики:

1953 - створено водневу бомбу;

1954 - побудовано першу АЕС;

1957 - запущено перший у світі штучний супутник Землі;

1958 - створено перший у світі атомний криголам «Ленін»;

1961 - перший у світі політ у космос людини - Юрія Гагаріна;

1962 - запущено космічний корабель

«Восток»-3 з українцем П. Поповичем.

• Створено перші штучні алмази (Львівський завод штучних алмазів).

• Проводяться теоретичні розробки і впроваджуються в практику методи хірургічного лікування пороку серця, захворювань легень академіком М. Амосовим (кардіолог); В. Філатовим (офтальмолог); М. Бурденком (нейрохірург).

• Започатковано видання суспільно-політичних, наукових, літературних журналів «Прапор», «Український історичний журнал», «Радянське літературознавство», «Всесвіт», «Знання та праця», «Економіка Радянської України».

• Підготовка багатотомної «Історії України» та «Історії міст і сіл республіки».

Проаналзуйте та аргументуйте, що було позитивного й негативного в розвитку науки в Україні.

5. Література та мистецтво. «Шістдесятники».

• Громадське пробудження і національне відродження:

• Київ - клуб творчої молоді «Супутник», 1959 р. (Л. Танюк);

• Львів - клуб творчої молоді «Пролісок» (М. Косів);

• організація творчих вечорів, самвидаву;

• святкування 100-річчя від дня народження І. Франка (серпень 1956 р.);

• заснування щорічної Шевченківської премії (1962).

• Активізація літературного та мистецького життя:

• у «Литературной газете» опубліковано статтю О. Довженка «Мистецтво живопису і сучасність» (червень 1955 р.);

• діяльність українських художників і композиторів;

• з’являються нові твори відомих літераторів:

— «Зачарована Десна», «Поема про море» О. Довженка;

— «Людина і зброя» О. Гончара;

— «Правда і кривда» М. Стельмаха;

— вірші М. Рильського, В. Сосюри, А. Малишка.

• На літературну ниву виходить плеяда творчої молоді - шістдесятників: Л. Костенко, В. Симоненко, І. Дзюба, І. Світличний, Є. Сверстюк, В. Чорновіл, В. Мороз та інші.

Шістдесятники - діячі культури України, творчий розквіт яких припав на період хрущовської «відлиги». Вони привнесли в літературу нові ідеї, нове розуміння ролі мистецтва в суспільстві.

Розповідь учителя про шістдесятників з використанням ілюстрацій. Висновки учнів щодо літературно-мистецького життя в Україні.

IV. Підсумки уроку.

Загалом культурний розвиток України періоду «відлиги» мав суперечливий характер, як і сам історичний період. Можна виділити як сприятливі, так і несприятливі умови розвитку культури. Незважаючи на суперечливість періоду 1953-1964 рр. та політику радянського уряду, не можна не помітити досягнень у культурному розвитку республіки і пожвавлення літературно-мистецькои] життz, яскравим прикладом чого є діяльність молодого покоління митців-шістдесятників, які намагались надати радянському ладу, соціалізму «людського обличчя».

V. Закріплення нового матеріалу.

Учитель. А тепер спробуйте прокоментувати вислів М. Хрущова «У питаннях культури я - сталініст».

Орієнтована відповідь. Звичайно, це позиція лідера держави, який готовий був до реформ в усіх сферах життя суспільства, крім культурної, яка була підґрунтям комуністичної ідеології. Культура мала бути недоторканною, «святою святих» комуністичного заповідника, засобом формування нової людини - «будівника комунізму» та утвердження курсу на «злиття націй».

VI. Домашнє завдання.

Що з періоду «відлиги» можна взяти у сьогодення? Напишіть відповідь у формі послання українським політикам під назвою «Історія вчить».