Науково-методичний журнал - Листопад 2013

МАТЕРІАЛИ ДО УРОКУ «УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО НА ПОЧАТКУ XX ст.»

XX століття - це період, коли наше суспільство перейшло на новий стиль мислення, коли виникли нові види мистецтва і нові форми його синтезу. Українське мистецтво початку XX ст. характеризувалось рядом суперечностей. Саме в цей період закладались основи українського Відродження.

На початку XX ст. в культурі України, з одного боку, продовжували розвиватись народні, демократичні традиції XIX ст., аз другого - відбувався активний пошук нових форм, використовувались досягнення інших національних культур. Під впливом зростання національної самосвідомості народу відбувається процес духовного розкріпачення українських митців. Багатовікові художні традиції народу формували національну самобутність українського мистецтва тієї епохи, надбання інших культур сучасності - визначали його адекватність загальномистецьким процесам.

У той період у сфері художньої творчості - архітектурі, малярстві, музиці, театральному мистецтві - виникає безліч течій, груп, шкіл, які прийнято позначати збірним терміном «модернізм» (модерн - новий). У цьому терміні немає спроби вичленити якусь спільну особливість - очевидними є різноманітність і різноплановість майстрів. Об'єднує їх насамперед авангардизм - розрив з визнаними нормами і традиціями, бунт проти старих форм не тільки в мистецтві, айу житті взагалі. У різних майстрів абсолютно різними були цілі, тон і спрямованість протесту.

Прагнучи до інновацій, представники українського модерну застосували примхливі природні форми й лінії, асиметрію, вільне планування, стилізовані квіти, язики полум’я. Ці напрями переважали в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві.

Видатні представники українського мистецтва початку XX ст.