Науково-методичний журнал - Жовтень 2013

МЕТОДИКА, ПРАКТИКА, ДОСВІД

УРОК НА ТЕМУ «ПОДІЇ ТА ЯВИЩА В ІСТОРІЇ»

Мета: з’ясувати, які події та явища називають історичними, яке значення має їх дослідження для вивчення минулого; удосконалити навички роботи з текстом та вміння висловлювати власну точку зору; розвивати в учнів інтерес до подій минулого своєї держави, свого народу.

Основні поняття: історичні події, історичні явища.

Обладнання: підручник, картки з текстами.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: розповісти про історичну подію чи явище на основі тексту; виокремлювати в тексті головне й другорядне; складати запитання до тексту про історичну подію; висловлювати власне ставлення до історичних подій, явищ.

Хід уроку

І. організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Гра «Пароль».

Учні стоячи вітають учителя. Кожен учень промовляє одне речення або якесь поняття з теми минулого уроку, а потім сідає на своє місце. Це речення або поняття є ніби пропуском на урок. Повторюватися не можна. Наприклад, історичний діяч, особистість, визначна особистість, народ, стан, біографія, історичний процес.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель. Вивчаючи історію, ми дізнаємося не тільки про діяльність історичних осіб, а й про події, які відбувалися на тій чи іншій території, у тій чи іншій державі в минулому. Наприклад, про війни та революції, походи та приєднання нових земель, про будівництво міст і відкриття навчальних закладів, про розвиток господарства та культури тощо. Це все - історичні події та явища.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Історичні події.

Робота в групах.

Робота з текстовими джерелами інформації.

Група 1.

Здавна історики писали про життя людей у минулому: про їх заняття, місце проживання, про війни між країнами, про будівництво споруд та відкриття закладів, про діяльність окремих людей та життя цілих народів.

Історики шукають відповідей на запитання: чому утворюються і зникають держави, чому в державах змінюється влада, чому розвиваються ті чи інші види господарства, чому починаються війни, як пов’язані між собою заняття населення, чому виникають релігійні вірування, як події впливають на життя людей.

Завдання.

• Подумайте, чому історикам важливо знати причини, суть та наслідки подій, що відбувалися в минулому.

Група 2.

Історичні події - це все, що відбулося з людьми в минулому. Наприклад, заснування Запорозької Січі, будівництво храму Софії Київської, вихід у світ першої друкованої книжки, Перша та Друга світові війни, проголошення незалежності України, Євро-2012. Історики рідко можуть бачити подію, яка стане історичною, чи брати в ній безпосередню участь. Як правило, історичну подію досліджують на основі історичних джерел.

Завдання.

• Як ви вважаєте, що таке історична подія?

• Які історичні події ви можете назвати?

Група 3.

Для дослідження минулого необхідно розуміти, що таке історичне явище. Події та явища різняться між собою тривалістю, кількістю учасників, впливом на життя суспільства. Події є поодинокими, вони завжди мають конкретну дату і відбуваються в певному місці за участю конкретних людей, тоді як явища є сукупністю подій, що повторюються в певній послідовності і мають спільні ознаки. Наприклад, дослідження розвитку господарства, релігії, культури потребує вивчення діяльності великої кількості людей, творчості видатних діячів культури, пам’яток культури. А вивчення такого явища, як повсякденне життя, неможливе без з’ясування побутових питань (історії одягу, посуду, житла), стосунків у сім’ї, ставлення у суспільстві до дітей і жінок.

Завдання.

• Як ви думаєте, що таке історичні явища?

• Чим вони відрізняються від історичних подій?

Робота з термінами.

Історична подія - усе, що відбувалося з людьми в минулому, в певний час та в певному місці.

Історичні явища - це сукупність подій, що повторюються в певній послідовності та мають спільні ознаки.

Робота із схемою «Історична подія».

Запам’ятайте!

> Подія має три складові: причини, хід, наслідки.

> Щоб схарактеризувати подію, потрібно описати ці складові.

2. Як досліджувати історичні події.

Робота в групах.

На парти групам учнів роздаються картки з текстом. Це інформація про певну історичну подію. Учні повинні схарактеризувати її за поданою пам’яткою.

Група 1. Битва на річці калці.

У 1223 р. на річці Калці відбулася перша битва руських і половецьких військ з монголо-татарськими ордами Чингісхана. У 1222 р. монголо-татари вдерлися в Північне Причорномор’я. Половецький хан Котян відступив до Дніпра і звернувся по допомогу до галицького князя Мстислава Мстиславича Удатного. На нараді князів у Києві було вирішено виступити разом з половцями проти монголо-татар. У квітні 1223 р. у похід проти ординців вирушили дружини галицького, київського, волинського, чернігівського, путивльського, смоленського князів та війська половецького хана. Переправившись через Дніпро біля порогів, об’єднані сили київських князів розбили монголо-татарський авангард. Під час вироблення єдиного плану подальших дій серед князів виникли суперечності. Галицький князь Мстислав Удатний, волинський Данило Романович Галицький і половці переправилися через Калку, а інші князі залишилися на західному березі річки. Згодом відбулася вирішальна битва. Монголо-татари атакували спочатку половців, а потім князівські дружини і розбили їх. Після цього монголо-татари оточили табір Великого князя київського Мстислава Романовича і три дні штурмували його. Не зумівши прорвати добре організовану оборону, татари запропонували укласти мир. Коли ж умови миру було прийнято і князівські дружини залишили табір, ординці напали на них і всіх знищили. Проте зазнавши великих втрат, монголо-татарські війська не наважилися продовжувати похід вглиб Київської держави і повернулися до Монголії.

Група 2. Києво-Могилянська академія.

Це один із перших загальноосвітніх вищих навчальних закладів у Східній Європі. Створилася в 1632 р. унаслідок об’єднання шкіл - Київської братської та при Києво-Печерській лаврі. Назву дістала на честь покровителя П. Могили. Кількість учнів досягала двох тисяч. Значну частину їх становили сини міщан, козаків, селян. Академія поділялася на 7 класів: дворічна «школа філософії» (гуманітарні і природничі науки), чотирирічна «школа богослів’я», «школи риторики і поетики» (науки гуманітарного циклу), що являла собою найвищий ступінь навчання. Лекції читалися переважно латинською мовою. Видатними просвітителями були професори академії І. Гізель, Ф. Прокопович, С. Яворський, М. Козачинський, Г. Кониський. Вихованцями академії були С. Полоцький, Г. Сковорода, Я. Козельський, гетьман України І. Самойлович. У XVII ст. філії академії діяли у Вінниці, Гощі, Кременці, Яссах (Молдавське князівство), за її зразком було створено колегії в Чернігові (1701), Харкові (1726), Переяславі (1738). У XVIII ст. досвід академії широко використовувався в середніх і вищих навчальних закладах Росії. Вихованці академії зробили внесок у розвиток освіти Білорусії, Молдавії, південних слов’ян. Академія діяла до 1817 р. Вона була значним освітнім і науковим центром України, сприяла пожвавленню культурного життя та зміцненню міжнародних зв’язків.

Група 3. Братство тарасівців.

Це українська таємна організація. Створена влітку 1891 р. на могилі Т. Шевченка в Каневі. Засновниками братства була група українських студентів - Б. Грінченко, І. Липа, М. Міхноський, В. Боровик та ін. Основні ідейні засади організації було викладено в Декларації віри молодих українців і опубліковано в квітні 1893 р. у львівській газеті «Правда». Своїм основним завданням братство ставило боротьбу за національне визволення українського народу. Члени братства зобов’язувались вимагати вживання української мови в школах, державних установах, родинах і за всіх обставин боронити інтереси українського народу. Тарасівці розгорнули широку пропаганду своїх ідей серед студентства, шкільної молоді, селянства і робітників. До літа 1893 р. основним осередком братства був Харків, але після арешту значної частини членів організації центром став Київ. Осередки з’явилися також в Одесі, Полтаві, Лубнах та деяких інших містах України. До активних діячів належали М. Вороний, М. Дмитрієв, В. Самійленко, М. Кононенко, М. Коцюбинський, В. Степаненко, Б. Тимченко, О. Черняхівський, В. Шемет та ін. Братство діяло в Україні до 1898 р. Під впливом його ідей було засновано в 1900 р. Революційну українську партію.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Завдання.

Є такі вирази: «предметом історії є людина»; «історія - це світ подій та явищ». Прокоментуйте їх. З яким із них ви погоджуєтесь? Вони суперечать один одному чи доповнюють? Обґрунтуйте свою думку.

Гра «Капелюх».

Учні поділяються на шість груп відповідно до кольору шести капелюхів. Групам пропонуються такі завдання:

• «Білий капелюх» - перелічити історичні події, факти, нові відомості, тобто, що нового вони дізналися на уроці (не більш як десять висловлювань).

• «Червоний капелюх» - висловити свої почуття та емоції від вивченого матеріалу.

• «Чорний капелюх» - виділити негативні наслідки від почутого на уроці.

• «Жовтий капелюх» - узагальнити все позитивне, що відбувалося на уроці.

• «Зелений капелюх» - у будь-якій оригінальній, творчій формі подати результати вивченого (кросворд, малюнок, вірш тощо).

• «Синій капелюх» - сформулювати загальні висновки та значення вивченого матеріалу.

Замість капелюхів можна використати відповідного кольору стрічки, фігурки з кольорового паперу, паперові смужки тощо.

VI. Домашнє завдання.

За підручником; запитати у батьків, у дідуся з бабусею, свідком яких історичних подій вони були; описати одну з цих подій за поданою на уроці пам’яткою.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст