Українська література у стислому переказі. 8 клас

Український гумор і сатира

Валентин Чемерис

(нар. 1936)

Вітька + Галя, або Повість про перше кохання

Частина перша

Ех Вітько, Вітько!..

25 липня у селі Великі Чаплі мала відбутися незвичайна подія: о сьомій годині ранку будуть стрілятися на дуелі з Петром Білим за селом. Стрілялися через перше кохання. Секундант Федько Котигорошко запевняв Горобця, що той клацне супротивника з ходу, а Вітько замислився: «А раптом він мене?» Федько так увечері розхвилювався, що в нього заболів живіт, і мати стала лікувати його нагрітим піском.

Вітько картав себе, що закохався в Гальку Козачок. Ну й що, що відхилила його кохання, не ставати із-цього до бар’єра! Правда, та Галька була бойовою дівчиною — уміла свистіти так, що аж діди лякалися, робила з хлопцями набіги на баштани та в садки, грала в м’яча й розділяла всі хлоп’ячі забавки, часто небезпечні. Одного дня Вітько глянув на свою товаришку іншими очима — і побачив довгу косу, жваві оченята, струнку поставу, те, яка вона весела й швидка.

Творчі муки Федька Котигорошка.

І куди тільки техніка дивиться!.. Серенада

Своїми муками від кохання Вітька вирішив поділитися з Котигорошком, бо той умів тримати язика за зубами. Друзі були зовсім різними. Вітька — високий, худий, з рідким білявим чубчиком, рвучкий і запальний. Федько — товстий і флегматичний, смаглявий, тому його дражнили Жучком. Книги він ковтав десятками. Тому знав, як треба добиватися взаємності у протилежної статі. Він вирішив, що потрібно серенаду. Сам узявся її скласти. Сказав ще, що треба наобіцяти золоті гори й що носитиме на руках. Федько запротестував — він брехати не хоче, у нього є всього десять копійок. Якщо кохає, то хай кохає і з цими грошима. Хлопці, діждавшись гарної погоди, пішли увечері співати серенаду, «позичивши» гітару у Котигорошкової сестри, сомбреро — в опудала на городі діда Свирида.

Федько напучував закоханого Вітька, щоб той не позіхав, щоб підійшов ближче до хати й співав душевніше. Раптом з хати вискочила баба Хівря — хлопці поплутали хати — й почала лаяти. Хлопців як вітром здуло.

«Шановний товаришу Горобець!»

Федько вирішив відправити вірша з Вітьковим освідченням Галі в коханні до редакції газети. З нетерпінням чекали відповіді. Вітька, коли зустрічав дівчину, ніяковів, забував по свою балакучість. Галя підсміювалася над хлопцями й коли дуже зачепила Федька, той випалив: «А Вітька закохався!». Закоханий швидко чкурнув з місця події, а Галя почала випитувати у Федька, у кого це закохався його товариш, пообіцяла навіть халви купити. Але Федько не видав таємниці, не спокусився на подарунок. Тоді дівчина, яка допомагала на пошті, віддала йому листа з редакції. З газети відповіли, що їм вірш про кохання не підходить за тематикою, й порадили писати про шкідників цукрового буряка — довгоносиків. Це, мовляв, буде по сезону. А ще — читати класику.

Зілля, що приворожує...

Федько прочитав повість Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала...» і додумався, що Галю треба приворожити. Побіг до баби Векли. Бабуся-ворожка недочувала й зрозуміла, що треба полікувати живіт. Зварила зілля, примусила випити ще й Федька. Через деякий час у Федька так закрутив живіт, що йому довго довелося бігати у відповідне місце.

Федько готує агресію.

Діалог про підготовку до штурму

Федько написав любовного листа до Галі від імені Вітьки, назвав дівчину богинею, незрівнянною і призначив рандеву — побачення. Віднести листа мав сам закоханий, проте відмовився. Знову виручив Котигорошко. Підв’язав тугіше штани, витер носа і сказав чекати його живого або з перебитими ногами.

Повернувся Федько й став розповідати, що Галя спочатку остовпіла, потім довго сміялася, а потім призначила побачення Вітьці о п’ятій годині у себе вдома.

Буря здійнялася в душі Вітьки.

На Голгофу!

І пішов Вітька Горобець на перше побачення до Галі Козачок, як на страту. Федько йшов оддалік і підтримував його. Галя зустріла хлопця привітною посмішкою, назвала орлом. Той несміливо дивиться, помічає, яка дівчина гарна. Коли Вітька наважився взяти Галю за руку, та схопилася й сказала, що їй ще треба наносити повну діжку води, а то мама сваритиме. І попросила допомогти. Вітька з радістю погодився. Прилучився до цього й Федько. Хлопці, витягши тридцяте відро з водою, і не підозрювали, що кохання таке важке.

О зміюко лукавая!!!

Другого вечора Вітька рубав дрова у Галі. А що робити, коли вона саме цим і займалася, та ще й назвала хлопця Вітюньчиком. Федько допомагав. І раптом — хлопці побачили таке, що остовпіли. Городом ішла Галя із сином чаплівського фінагента Петром Білим і весело з ним розмовляла, сміялася. Той мамин синок — ябеда й боягуз, хвастун і брехун, завжди прилизаний і напахчений.

Хлопці назвали Галю зміюкою й вискочили з двору як ошпарені. Федько розказав про козака Чаплю (від якого, власне, і пішла назва їхнього села), що підступи жінок — звична справа для козака.

Вирішили, що вчинять, як справжні козаки, викличуть суперника на дуель. Шабель вони не дістануть, а от самопали — можна.

От вам і все! Дуель

Все, час настав, пора йти на дуель. Вітька уявляє, як за ним, коли його вб’ють, плакатимуть і Галя, і все село. Йдуть. Красива природа, гарний ранок. Федько починає шморгати носом. Йому теж жаль Вітьки.

Сім годин ранку. Самопали заряджені, секунданти на місці. Федько оголошує, що перший постріл за Вітькою. Секундант нагадує, що, за правилами, суперники ще можуть помиритися, але Вітька кричить, що це можливо лише тоді, коли Петро відмовиться від Галі. Петро не згоден. Дуель розпочалася. Секунданта Петра попросили відійти, щоб випадково не поцілили. Той одразу дременув геть. Петро теж раптом позеленів і запитав, вони що, насправді вирішили стріляти, і це не гра? Почувши ствердну відповідь, щодуху дременув і собі. Вітька аж застогнав з досади. І тут у нього в руці, наче бомба, вибухнув самопал. Щось дзизнуло його по зубах. Гостро запахло порохом, у роті затріщав вибитий зуб. Виявляється, Федько насипав аж дві порції пороху, щоб Вітька переміг. До місця дуелі вже біг чаплівський міліціонер Грицько Причепа на прізвисько Даний Етап (він часто вживав ці слова). Він ухопив Вітьку, який повільно побіг у інший від Федька бік, щоб того врятувати, й повів у відділок.

Арешт

Вітьку закрили у відділку міліції, а незабаром до нього приєднався й Петро Білий, який прийшов із повинною. Вітька назвав його боягузом, а Петро сказав, що Вітька сам винен, навіщо викликав на справжню дуель, тим більше, що Гальки він і бачити не хоче. Вона ж його одурила й примусила полоти кукурудзу!

Причепа хотів прочитати хлопцям лекцію про заборону дуелей. Перед цим він зняв кобуру з пістолетом і поклав на стіл. Аж тут його покликали. Міліціонер вийшов, забувши зброю.

У Вітьки ростуть крила

Вітька схопив кобуру, а Петро перелякався не на жарт, зарився в солому, думаючи, що той збирається стріляти. У кобурі виявився, замість пістолета, — кусень хліба з помідорами! Хлопці поділили знахідку й смачно поснідали. Тут Причепа привів Федька з лопатою, який збирався зробити підкоп і виручити друга.

Раптом з’явилася... Галя й радісно та ласкаво привітала Вітьку, а потім потягла вмиватися. У хлопця ніби крила виросли.

Частина друга. Голуба куниця

Чаплівський цирульник

Якось у газеті написали, що в селі незабаром відкриється перукарня. Пройшло десять років, а її так і не відкрили. Чаплівцям доводилося звертатися зі стрижкою до самодіяльного голяра діда Левонтія. Федько сказав, що з такою чуприною не можна йти на побачення, тож Вітькові довелося йти до діда. Левонтій узяв машинку, почав стригти, але тут прилад зламався. Що робити? Зривається відповідальне побачення!

Усі чаплівські дівчата ставили Вітьку за приклад справжнього мужчини. А тут таке! Не піде ж він у такому вигляді з Галею в кіно!

Трагедія Федька Котигорошка

Федько сказав, що кожен кавалер повинен зводити свою даму в кіно за свій кошт. Але де Вітька візьме гроші? Котигорошко вирішив віднести домашні яйця до буфету й продати. Але підійшов до коняки, та мотнула головою — весь крам посипався на землю й забруднив Федькові штани. Хлопець побіг додому прати одяг. Аж тут приїхав на тій самій коняці міліціонер Причепа... й віддав карбованця за заподіяну конем шкоду.

Скільки буде двічі по два?

Вітька Горобець готується до побачення. Надумує, як добре було б, коли б його дівчині загрожувала якась небезпека, а він її порятував. Щоправда, Галя — дівчина не з лякливих. Колись їй подякував сам Причепа за порятунок від бугая Кордебалета.

Коли зустрілися, хлопець не знав, що й сказати. Галя спитала, скільки буде двічі по два. Вітька здивувався, а дівчина пояснила, що хотіла нарешті почути його голосок.

«Казбек»

І тоді Вітьку прорвало. Без угаву почав розповідати про моря й континенти, народи й епохи, закони та звичаї. А потім дістав коробку із цигарками (хоч не міг терпіти цигаркового диму), бо Федько, як знавець, сказав, що це — неодмінний атрибут закоханих. Затягнувся, закашлявся. Галя була неприємно здивована. Вітька тихцем викинув цигарку біля тину. Пішли далі, як раптом почувся крик — пожежа. Вітька кинувся рятувати, бо знав, що це він підпалив бабі Прісьці тин.

І везе ж ото людям!

На фільм про піратів вони, звичайно, спізнилися. Довго шукали в темному залі вільні місця. У найнапруженіший момент у кишені Вітьки раптом задеренчав будильник. Увесь ефект від поцілунку героїв на екрані був зірваний.

Ой співали цвіркуни, заливалися...

Вони йшли, побравшись за руки, самі не знаючи куди. Співали цвіркуни, заливалися. Раптом один примостився на Галиних косах і щосили заспівав-затріщав. Це було диво! Вітька сказав, що вона — найкраща дівчина планети, а він — найщасливіший хлопець на Землі.

І відбувся їхній перший поцілунок.

Коли з клітки вискакує лев

І тут вони побачили Федька, який стояв у світлі місяця й усміхався. Хотіли накинутися на нього, та хлопець сказав, що в Одесі з пересувного звіринця вискочив лев і його вже три дні не можуть спіймати. Тому він озброївся вилами й ножем.

Вітька був сердитий на працівників звіринця, які зірвали йому побачення.

Дарунок

Федько наполягав, що тепер Вітька повинен принести своїй коханій подарунок. Але де взяти грошей? Придумали, що можна дістати подарунок у діда Свирида — у нього вже достигли сливи. Федько нашматував уже півпазухи солодких плодів, як із хати вигулькнув дід і закричав. Котигорошко, тікаючи, наскочив на комірника Сидора Гуску. У того зі штанів і пазухи посипалося крадене зерно. А тут — міліціонер Причепа. Федькові подякували за затриманого крадія.

Народні прислів’я про кохання

Федько перечитав усі народні прислів’я про кохання й прийшов до висновку, що Вітька повинен із Галею одружитися. Горобець був здивований та ошелешений, увесь у сумнівах — чи не піднесе дівчина гарбуза — їх багато вродило! Федько його підбадьорив, назвався сватом і побіг до крамниці купувати хлібину для обряду сватання.

Турецький охотник

Федько прийшов до Галі як сват. Мати була здивована, але зустріла привітно. Вислухала його байку про мисливців із землі турецької, про голубу куницю. Галя знітилася. А мама суворо запитала в дочки, що вона на це скаже (сама в цей час ледь стримувала сміх). Соломія Кіндратівна запитала, хто ж той князь, чому він сам не з’явився. Потім сказала, що їй не хочеться віддавати куницю, тобто дочку, так далеко — аж у землю турецьку. Федько проказав прислів’я: «Любиш — так женись!» Мати відповіла: «Поспішиш — людей насмішиш». Попросила дати їм час на роздуми — так, років із десять.

«Вітька + Галя»

Хлопці стояли під явором, як полководці, що програли важливу битву. Гарбуза їм, звичайно, не піднесли, але гарбузового насіння в кишеню сватові насипали. Федька раптом осінило: треба написати на дереві: «Вітька + Галя» — для історії і щоб ніхто на дівчину не зазіхав.

Гарячий пісок — ліки універсальні

Вітьці Горобцю наснився дивний сон — як він біжить за голубою куницею. А за ним пихтить Федько й кричить, що він теж закохався. Мати подумала, що в хлопця гарячка, тож знову нагріла піску й почала лікувати — від усього. Щоб спав спокійно й колись-таки наздогнав свою омріяну куницю.

Коментар

Повість В. Чемериса «Вітька + Галя» сповнена описами перших зворушливих почуттів сільських дітей Віті та Галі, неперевершеного гумору, комічних ситуацій. Федько Котигорошко — вірний друг і секундант Вітьки. Він знає про кохання все, перечитавши безліч книжок. Саме він є рушієм і організатором усіх подій — від дуелі на самопалах до сватання. Хоч у творі проглядаються реалії давно минулих для сучасних школярів часів, читається він цікаво, учить справжній дружбі, культурі почуттів.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст