Українська література у стислому переказі. 8 клас

Юрій Вінничук

(нар. 1952)

Місце для дракона

Розділ І-ІІ

У Люботині за часів середньовіччя жив князь. Замолоду він ходив у походи, підкорював сусідів, а коли став старим та лінивим, війна йому тільки снилася. Князь мав доньку Настасію, яку за давнім звичаєм потрібно видавати заміж лише за лицаря, який зробить великий подвиг. Та у всьому князівстві такого лицаря не знайшлося. Князь був у розпачі, тоді воєвода, пан Антось, розказав, що на березі річки Бистриці бачили дракона. «Бій з драконом — святе діло. Оголосіть: хто переможе дракона — одружиться із князівною і сяде на престолі», — наказав князь.

Дракон був ще молодий і дуже самотній. Одного разу він познайомився із пустельником. Чоловіка дуже дивувало те, що Гриця (таке ім’я було у дракона) не цікавило вбивство людей, що він харчувався лише рослинами, мав добре серце, до того ж навчився читати й писав вірші.

На жаль, мирне життя друзів тривало не довго, бо князь наказав убити дракона. До печери приїхало багато лицарів, проте дракон не виходив, тоді лицарі розвели багаття перед печерою, щоб викурити його звідти. Побачивши це, князь звелів загасити вогонь, бо йому потрібна була не сама смерть дракона, а лицар, який би власноручно зробив подвиг.

Розділ ІІІ

За допомогою пустельника князь познайомився та заприятелював із драконом, втерся йому в довіру і попросив допомогти йому у делікатній справі: віддати власне життя заради «спасіння» Люботина, а ще дракон повинен був у бою піддатися тільки лицарю Лавріну.

Розділ IV

Лаврін був великим лицарем, побував у багатьох походах, здійснив немало подвигів, але, окрім цього, його більше нічого не цікавило.

Розділ V

Домовившись із Грицем, князь оголосив, що дракон викрав князівну і їй потрібна допомога. Лицарі почали з’їжджатися в Люботин рятувати прекрасну Настасію.

Розділ VI

Між Лавріном та драконом починається двобій, але чесний лицар не зміг убити Гриця, бо побачив у його очах біль і велике бажання жити, тому дракона вбив Лаврінів джура, що стояв поруч.

Розділ VII

Дракон убитий, чоловік для Настасії знайдений, але князь не знаходив собі спокою. Його мучить совість, він зрозумів, що втратив найкращого друга, найріднішу душу. Він постійно приходить туди, де були поховані пустельник та дракон, розмовляє з ними, наче із живими, і одного разу сам помирає поруч з їхніми могилами.

Коментар

Добро і зло, вірність та зрада, проблема вибору, доцільність самопожертви — все це неперевершено обіграв у своїй повісті-казці «Місце для дракона» Юрій Вінничук. Дивна історія, у якій добро і зло помінялося масками, де дракон не хижак, що поїдає людей, а гуманіст-мрійник, який читає Біблію та пише вірші, а благородні лицарі — підступні та зрадливі. Історія, де люди стали драконами, а дракон більше людина, ніж самі люди.