ГДЗ до підручника «Українська мова» В.В. Заболотного. 9 клас

Вправа 131.

1. Рвонув за поли вітер дику грушу - і ґудзиками впали горобці (Г. Дудка). 2. Низенький чоловік махнув рукою - і машина зупинилася, від’їхавши трохи вперед (О. Копиленко). 3. Додому ніч собі на небо йшла, і на зорю дивилася мурашка (М. Вінграновський). 4. Тільки за Бугом, у лісах, шумів вітер та безкраїм проваллям хиталася темрява (Гр. Тютюнник). 5. Малинові язички полум’я весело зазміїлися по хмизові - і вгору з тріском шугнули золотисті іскри (Гр. Тютюнник). 6. Береза плаче тихими слізьми, а ми ті сльози навесні збираєм (І. Коваль).

Схема першого речення: [ ] - і [ ].

Вправа 133.

1. Тире між підметом і присудком: Мистецтво - найкращий педагог (Олесь Гончар).

2. Тире на місці пропущеного члена речення: Без витоку нема ріки, як без коріння - кропи (Олесь Гончар).

3. Тире при відокремленій прикладці: Там, по тому боці, були хащі кущів і дерев - густі й непролазні зарослі (М. Стельмах).

4. Тире між частинами складносурядного речення: Защебетав соловейко - пішла лупа гаєм (Т. Шевченко). або: Сьогодні світ руками я обняв - і навзаєм зі мною світ обнявся (Є. Гуцало).

Вправа 134.

1. Дерева мене чекають, і падає листя на стежку, і падають зорі в долоні, і падає сон у траву... (І. Драч). 2. Вдосвіта знову загули на морозі сосни і закричали півні на горищах (Г. Тютюнник). 3. Тягуче закашлявся грім - і об листя запорощали великі, мов боруб’яхи, краплі (В. Симоненко). 4. Село - це ще й безмір тяжкої роботи, і ти в нім ізмалечку - робітничок (Н. Горик). 5. Горобці зірвалися при моєму наближенні з копиці сіна, та ще неподалік застрекотала сорока (Є. Гуцало). 6. Минає день-другий - і клопи поволі скидають парчевий одяг (В. Гжицький). 7. В’ється смуга сірого бетону під крилом могутнім літака - і Бориспіль вечоровий тане в повені зеленій вишняку (М. Боровко).

Вправа 138.

Вправа 139.

1. Одним однісінький бовваніє серед морської рівнини крейсер вдалині, і, крім нього, ніде ні паруса, ні катерка (Олесь Гончар). 2. Тут і в небі тихо. Ані шум потічка, ні вітру шум, ні пташка лісова (Л. Костенко). 3. Одягнувши шапку, кошовий махнув рукою — і вмить сотні весел, ударивши в прозорі хвилі, заблищали срібною сльозою, а блискуча пелена Дніпра скаламутилася (А. Кащенко).