ГДЗ до підручника «Українська мова» В.В. Заболотного. 9 клас

Вправа 371.

1. Море так невпинно голубіє під стінами скель і сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється (М. Коцюбинський). 2. Я слухав рідну пісню, рідну мову, і вона лилася струмком, у якому переплелися запахи калини, чебрецю, лепехи (Ю. Мушкетик). 3. Довго слухав того вечора Валерій Іванович сповідь архітектора, і боляче було чути, як раз у раз зривається в стражданні голос цієї мужньої людини (Олесь Гончар). 4. Село звеселіло і яблуневі садки подобрішали, коли розпочалися жнива (О. Квітневий). 5. Забравшися на тин, я трусонув гілляку, і на стежку, у картоплю, бадилля якої вже темніло й жухло важко, смачно загупали яблука (В. Дрозд).

Вправа 372.

Вправа 374.

1. Сади осипалися милі, що чарували так мене, і знов Дніпра чекають хвилі, коли їх крига одягне (В. Сосюра). 2. Я вимкну світло й запалю свічу, і принесу із саду пізні квіти, і дощ до ранку буде шепотіти святі слова, які я промовчу (М. Луків). 3. Поле все далі розстеляло свою одежу, і коли він зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви (М. Коцюбинський). 4. Ми, українці, - нація, яка споконвіку прагне багато знати, а це утверджує нашу віру, що вічно будемо на цій землі (Я. Гоян). 5. Яким би не ішов я шляхом, якою б думкою не йшов, ім’я твоє любистком пахне, а душу пеленає шовк (П. Мовчан). 6. Щойно сонце зайшло за гору, завмер усякий рух і помовк пташиний спів (О. Квітневий). 7. Повертало на обід, але здавалося, що день ще й не починався (С. Скляренко).

Вправа 375.

1. Узагалі Котигорошко був проти того, щоб лазити по чужих садках, але, по-перше, сливи були дуже солодкі, а по-друге, у Вітьки Горобця бракувало грошей на шоколад (В. Чемерис).

2. Коли задзвонить сон-трава в діброві і обізвуться в небі лебеді, земля святкову одягне обнову й веснянки закружляють по воді (М. Стельмах).

Вправа 376.

1. Бо пам’ятайте, що на цій планеті, відколи сотворив її пан Бог, ще не було епохи для постів, але поети для епох (Л. Костенко). 2. Нижнє селище мовби вимерло, і коли б не дим, то можна було б мати ці оселі за втечища безтілесних лісових духів (П. Загребельний). 3. Навіть зринала було думка, що вже ніколи з ними не зустрінеться, що він або загинув під час облоги Києва, або, якщо вижив, пішов далі з Батиєм (В. Малик). 4. Цілі сузір’я, у яких кипіло торік турботливе життя, тепер начебто являють закодовану шифрограму, яку нікому не прочитати, крім птахів, коли вони повернуться по домівках, де їх чекають (Є. Гуцало).

Вправа 378.