ГДЗ до підручника «Українська мова» С.Я. Єрмоленко. 7 клас

Вправа 181.

Вправа 182. Правила ефективного запам’ятовування

Бажаючи знати і запам’ятати матеріал надовго, заучуй його з бажанням. Засвоюй тексти, запам’ятовуючи їх невеликими шматками. Краще вчити по 1 годині 7 днів, ніж 7 годин поспіль за один день. Установлюючи послідовність підготовки уроків, урахуй, що після математики краще вчити історію, після фізики — літературу, адже пам’ять любить контраст.

Запам’ятовуй будь-що, записуючи, малюючи схеми, графіки, зображуючи карикатури, порівнюючи з тим, що знав раніше, тобто — дій! Отримавши у вівторок завдання на п’ятницю, вивчи одразу, не чекаючи четверга — тоді тільки повториш.

Зрідка використовуючи штучні прийоми (мнемотехніку), полегшиш запам’ятовування. Кольори спектра, наприклад, допоможе не забути фраза: «Чепурний пузатий жук з’їв барвистий свіжий фрукт».

Вправа 187. Я теж кілька разів стояв у кабінеті завуча і відчував там себе препогано. Павло Степанович мав звичку довго «не помічати» викликаного учня.

Стоїш було, коло дверей, переступаючи з ноги на ногу в смертельній нудьзі, а Павло Степанович, нахиливши велику посивілу голову, щось пише та й пише, і тільки чутно, як рівномірно скрипить перо, виводячи чіткі строгі літери. Урешті зведе голову, гляне на тебе і коротко кине:

— Ну?

І ти, переминаючись, скліпуючи, шморгуючи, ковтаючи закінчення слів, починаєш белькотати про Вальку, яка пробігла мимо тебе, і про ногу, яка візьми та й простягнися їй па дорозі...

Вправа 195. 1. Не спитавши броду, не лізь у воду. 2. Не подумавши і кілочка не витягнеш. 3. На віку — як на довгій ниві: не пройдеш, ніг не поколовши. 4. Не хвали кашу, коли просо не посіяне. 5. Немає такого дерева, щоб на нього птиця не сіла. 6. Не говори пишно, щоб тобі на зле не вийшло. 7. Ніхто так часто не впевнює про свою «правду», як брехун. 8. Давши слово — держись, не давши — кріпись.

Вправа 196. Великий Ґете писав: «Ці добрі люди і не підозрюють, яких зусиль треба докласти, щоб навчитися читати. Я сам використав на це вісім—десять років, і однак не можу сказати, що досяг мети». Більшість людей звикли, самі того не помічаючи, читати текст двічі. Це робить читання повільним і заплутаним. Не варто перечитувати кожне речення, не дочитавши весь абзац. У кожному тексті є слова, які «підштовхують» просуватися далі, «попереджають» про зміни. Не навчившись користуватися такими словами, ви не зрозумієте зміст прочитаного.