ГДЗ до підручника «Українська мова» С.Я. Єрмоленко. 6 клас

Вправа 83

Глас — голос, рало — плуг, баба-пупорізка — повитуха, піїти — поети, война — війна, лівиця — ліва рука, шульга — лівша.

Вправа 84

1. Архаїзми:

Чернь, осавул, десятина, понеже, цирульник, уздріти, сап’янці.

2. Загальновживані слова:

Земля, ходити, дивитися, департамент, добрий, сьогодні, оскільки, але, слюсар, урядовець, школяр, гімназія, ліцеїст, автобан, шосе, побачити, черевики.

Вправа 85

Назви знаків влади: булава, бунчук, стяг.

Назви осіб, що очолюють державу: гетьман, султан.

Назви держав: Козацька держава, Порта.

Наведені слова являються історизмами, тому що дані назви пов’язані з історичним минулим нашого народу. У сучасному житті їх не вживають, але звертаються до них у підручниках з історії, у художніх творах.

Вправа 86

1. Текст належить до художнього стилю.

2. Міщани — У дореволюційній Росії — особа, що належала до міщанства.

Шабля — кавалерійська зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем.

Пани — поміщики у старій Польщі, Литві, дореволюційній Україні і Білорусії.

Козаки — вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південні землі України й брала участь у визвольній боротьбі проти татаро-турецьких і польських загарбників.

Жупан — старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти.

Наопашки — присл. Накинувши на плечі, не всовуючи рук у рукава. Оникій накинув свиту наопашки і почвалав за Грицаєм (Нечуй-Левицький).

Кармазини — Старовинне дороге темно-червоне сукно.

Шабльовані — той, що має право носити шаблю.

Горохвяний цвіт — гороховий, що належить до гороху.

Личакова одежа — одежа з личаку для бідних.

Личаки — Плетене з лика або іншого матеріалу селянське взуття, яке носили з онучами, прив’язуючи до ноги мотузками.

Вправа 87

1. 1. Глас, звук, голос, шум, шепіт.

2. Область, місто, район, селище, повіт,

3. Кліпмейкер, продюсер, бізнес-леді, дизайнер, кравчиня.

2. У кожному з цих рядків є зайве слово, а саме: глас, повіт, кравчиня. Це слова — архаїзми. Вони означають давні назви предметів і понять, яким у сучасній мові відповідають загальновживані слова.

Вправа 88

1. Вої — воїни.

Перст — палець.

Свічадо — дзеркало.

Зигзиця — зозуля.

Рать — військо.

Брань — брань.

Десниця — права рука.

2. Ці слова траплялися у творі Т. Шевченка «Плач Ярославни», «Слово про похід Ігорів ».

Вправа 89

1. Град — а, чол., уроч. Город.

Бург — надійно укріплений замок, з якого виростало у місто.

Ратуша — і, жін. 1. Орган самоврядування в містах феодальної Західної Європи. 2. У Росії й на Україні у XVIII—XIX ст. — один з органів міського самоврядування. У великих містах були магістрати (органи міського управління), а в містечках і дрібних містах — ратуші (Історія УРСР).

3. Будинок, в якому містилося або міститься міське самоврядування.

Дитинец — 1, нця, чол. Центральна укріплена частина староруського міста, огороджена стінами; кремль, замок.

2. Європейський — вживання м’якого знака у суфіксах -ськ-.

Великі — правопис ненаголошених голосних в коренях слів.

Вправа 90

1. Глас. 2. Рало. 3. Ханька. 4. Шульга. 5. Піїт. 6. Пупорізка. 7. Рамено.