ГДЗ до підручника «Українська мова» C.Я. Єрмоленко. 5 клас

Вправа 51

В

Вправа 52

1. Золота

Печальна

Жовтокоса

Коли приходить осінь, жовтіють дерева, ідуть дощі, тому найчастіше можна зустріти такі прикметники для опису осені.

2. От і прийшла золота осінь. Вона щедра на урожай, лагідна у вересні, але мінлива у листопаді. Осінь - жовтолиста й багряна красуня, яка співає журавлиними піснями, проводжаючи птахів у вирій.

Шкільна пора, коли діти, прощаючись із канікулами, веселими ватагами біжать у класи, щоб отримати нові знання.

Вправа 53

1. Службові: у, із, в, з, при, й, до, чи, що, і.

Самостійні: листя, жовкне, різними, наші, її, перший, щедрою, буйною.

2. Вересень у нашій місцевості лагідний, теплий, сонячний.

Вправа 55

1. Щотижня, шістсот, апетит, четвер, цукерка, читання, аеропорт, влітку.

2. Діду́сь, п’я́тниця, череви́ки, аква́ріум, колекти́в, посере́дині.

Вправа 56

1. Б

2. А

3. Б

4. Б

5. Б

6. Б

7. В

8. А

9. Б

10. В

11. А

12. Одного разу діти вийшли погуляти. Олег подарував Оленці чудову повітряну кульку, дівчинка була щаслива. День був таким чудовим! Лагідна погода, ошатні дерева в казкових убраннях. Та раптом налетів вітер, підхопив кульку і опустив її на гілки дерева високо-високо від землі. Що ж робити? Олег виявився справжнім героєм. Заліз на дерево і звільнив Оленчин подарунок. Дівчинка та її песик Бровко дуже хвилювались за нього, але все обійшлося. Настрій був врятован: весела прогулянка продовжувалася!

Вправа 57

1. сал

2. бузь

3. нерк

4. тран

5. кунь

Предмет	Дія	Ознака
Ластівко, вікна, хати, тобі, листонько, меду, борщу, пшона, літа, кінець, діток, я, їх, небо, Дніпро, горобець	Дати, научу, писати	Нашої, твоїх

2. a) Ластівка 1, и, жін.

1. Перелітний птах ряду горобцеподібних з вузькими гострими крилами, стрімкий у льоті.

2. перен., розм. Ласкава назва дівчини або жінки

Ластонька — зменшувально-пестливе від ластівка.

Діти -ей, мн.

1) Маленькі дівчатка і хлопчики; прот. дорослі.

2) Сини й дочки різного віку. || Про малят тварин і пташат.

3) Майбутнє покоління.

4) перен. Люди з рисами, особливостями, характерними для якої-небудь епохи, якогось середовища і т. ін.

Вікно -а, с.

1) Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (будинку, вагона тощо), куди вставлено раму з шибками.

2) Просвіт у чому-небудь.

3) Отвір певного призначення у споруді, агрегаті, машині.

4) спец. Частина екрана дисплея, з яким програма чи користувач працює як з окремим екраном. || У комп’ютерній графіці — задана частина віртуального простору. || У комп’ютерних мережах — упорядкована множина послідовних порядкових номерів пакетів даних, які можна передавати без отримання підтвердження.

Допоміжне вікно — частина екрана дисплея в інтерактивних системах, до якої програма виводить підказку.

5) Невеличке озерце, заглиблення в драговині, болоті.

6) перен., розм. Вільні для викладача години між двома лекціями, уроками.

7) перен., розм. Перерва в чому-небудь, проміжок.

8) Про сонячні дні, що дозволяють провести в південних районах ранні сільськогосподарські роботи.

Хата -и, ж.

1) Сільський одноповерховий житловий будинок. || Домівка, господа. || Тимчасове пристановище для кого-небудь.

2) Внутрішнє житлове приміщення такого будинку. || Кімната.

Мала хата — хатина (у 2 знач.).

3) Родина, люди, які живуть, перебувають в одному такому приміщенні.

4) Уживається у складі назв деяких сільських установ.

Мед -у, ч.

1) Густа солодка маса, яку бджоли виробляють із нектару квітів. || Квітковий нектар, що його збирають бджоли; солодкий запах цього нектару. || перен. Про що-небудь зовні приємне, хороше (слова, ставлення тощо), але здебільшого нещире.

2) Легкий хмільний напій, виготовлений з цієї солодкої маси.

Борщ -у, ч.

Українська національна рідка страва, що вариться з овочів, переважно на м’ясному бульйоні і має складний процес приготування в залежності від регіону і досвіду кухаря (існують десятки рецептів борщу). Пшоно -а, с.

Крупа, виготовлена з проса.

Літо -а, с.

1) Найтепліша пора року між весною та осінню. Бабине літо.

2) рідко. Те саме, що рік.

Кінець -нця, ч.

1) Крайній пункт, межа протяглості предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту, межі; прот. початок. || Остання, завершальна частина якогось твору, книжки тощо.

Кінці [з кінцями] не сходяться — а) важко впоратися комусь із труднощами, нестатками; не йде справа на лад; б) немає узгодженості, відповідності між різними частинами якої-небудь справи.

Кінці [у воду] ховати — не залишати ніяких слідів злочину, вчинку.

На кінці язика є (знаходиться і т. ін.) що в кого, рідко кому — а) хтось завжди швидко, без труднощів дає відповідь на що-небудь; б) хтось має велике бажання що-небудь сказати. 2) Останній момент чого-небудь, що відбувається в часі, а також час, пов’язаний із цим моментом. || Завершення, закінчення чого-небудь. Небо -а, с.

1) Видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі шатра.

2) За релігійними уявленнями — місцеперебування Бога, ангелів, святих; потойбічний світ, рай.

Дніпро поетична назва — Славутич — третя за довжиною й площею басейну річка Європи після Волги й Дунаю, має найдовше русло в межах України. Довжина Дніпра в природному стані становить 2 201 км; в межах України — 981 км. Площа басейну — 504 тис. км², з них в межах України — 291,4 тис. км².

Горобець -бця, ч.

Маленький сірий птах, який живе перев. поблизу житла людини.

б) дія: Дати даю, даєш; 1) Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь користування. || Платити, виплачувати. || Повідомляти, передавати (адресу, телефон). || Пропонувати, звільняти (місце).

2) Дарувати що-небудь. || Присвоювати звання; нагороджувати. || перен. Наділяти чим-небудь.

3) перех. Покладати на кого-небудь виконання чогось.

4) розм. Визначати вік (на вигляд). || Згоджуватися платити за певною ціною; визначати, встановлювати ціну.

6) У сполуч. з ім. сніданок, обід і т. ін. Улаштовувати, організовувати, запросивши гостей. || у сполуч. з ім. концерт, вистава і т. ін. Виступати перед публікою (з концертом, виставою і т. ін.).

7) Приносити як наслідок чого-небудь, винагороду за що-небудь.

8) У сполуч. з багатьма іменниками, перев. дієслівного походження, означає дію, зміст якої визначається значенням відповідного іменника. || У сполуч. з деякими іменниками означає робити, зробити, здійснювати, здійснити.

9) Дозволяти, надавати можливість що-небудь робити.

10) наказ. сп. дай з дієсл. 1 ос. одн. майб. ч. у знач. спонук. част., неперех., розм. Виражає власну готовність до якої-небудь дії, спонукання робити що-небудь. і научати, -аю, -аєш, недок., навчити, -чу, -чиш і научити, -учу, -учиш, док., перех.

Научу — навчати

1) Передавати кому-небудь знання, уміння, досвід. || Виховувати, прищеплювати, виробляти які-небудь якості, навики і т. ін. || чого або з інфін., рідко чому. Збагачувати досвідом, знаннями, розумінням чого-небудь. || Учити, привчати до чого-небудь тварин, птахів і т. ін.; дресирувати.

2) Давати поради, вказівки; наставляти. || розм. Навчаючи, вдаватися до покарання; карати.

Писати 1) Зображувати рукою на папері або іншому матеріалі графічні знаки (літери, цифри і т. ін.). || Відтворювати такі знаки за допомогою спеціального приладдя. Писати крейдою. Писати олівцем. || Передавати за допомогою таких знаків слова, текст і т. ін. || Дотримуватися певного написання. перен. Бити кого-небудь. || Дотримуватися на письмі певних орфографічних правил, певного написання.

2) про кого — що, також із спол. що. Повідомляти про що-небудь письмово або у пресі. Звертатися до кого-небудь письмово, надсилати комусь листа.

3) Складати і записувати який-небудь текст.

4) Займатися літературною діяльністю, бути письменником. Вміщувати свої твори в якому-небудь періодичному виданні. || Певним чином будувати письмову розповідь або використовувати який-небудь мовний стиль, якісь особливості мови.

5) Створювати твір живопису. || у сполуч. зі сл. писанка. Розписувати, прикрашати малюнками, візерунками. || у сполуч. зі сл. ворота. Мазати дьогтем, щоби знеславити дівчину.

6) Давати кому-небудь ім’я, рідше прізвище, занотовуючи його в документі. Зараховувати до якоїсь соціальної групи, угруповання, закладу й т. ін., роблячи відповідний запис.

Вправа 60

1. Назви людей за різними ознаками: киянин, турист, програміст, директор, лікар, родич, слюсар, українець.

Назви тварин: краб, олень, горобець, дельфін, комар, леопард, окунь, стриж.

Назви рослин: малина, буряк, тополя, вишня, жоржина, пшениця, сосна, чистотіл.

Назви конкретних предметів: стілець, споруда, рюкзак, лопата, паркан, піджак, торба, шафа.

Назви місяців і днів: листопад, четвер, квітень, вівторок, грудень, лютий, понеділок, січень.

Числівники: десять, один, вісімдесят, два, п’ятнадцять, сто, три, шістдесят.

Терміни: тонна, короткозорість, плюс, аорта, інструкція, меридіан, метр, мінус.

Прикметники, які називають ознаку, пов’язану з іншим предметом чи дією: кленовий, дев’ятиповерховий, перелітний, міський, морський, нічний, подвійний, читальний.

2. Однозначними бувають переважно назви людей за різними ознаками, назви конкретних предметів, місяців і днів, більшість прикметників, числівників та термінів.