ГДЗ до підручника «Інформатика» Й.Я. Ривкінда. 9 клас

1.2. Інформаційні системи

Відповіді на запитання (стор. 22)

1. Інформаційна система — сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

2. Використовують автоматизовані системи продажу залізничних квитків.

3. Види інформаційних систем:

За рівнем автоматизації інформаційні системи можна розподілити на такі три види:

  • ручні — усі інформаційні процеси реалізуються людиною без застосування будь-яких технічних засобів (у наш час такі інформаційні системи майже не застосовуються);
  • автоматизовані — у реалізації інформаційних процесів беруть участь як людина, так і технічні засоби (у наш час такі інформаційні системи найпоширеніші, причому технічними засобами найчастіше є комп’ютери різної потужності);
  • автоматичні — реалізація інформаційних процесів відбувається без участі людини (людина бере участь у роботі такої інформаційної системи лише на етапі її підготовки до роботи і на етапі аналізу отриманих результатів; у наш час такі системи ще малопоширені).

За рівнем аналізу даних інформаційні системи можна розподілити на такі три види:

  • системи опрацювання даних — такі інформаційні системи виконують найпростіші операції з опрацювання даних: упорядкування, перетворення, пошуку тощо, мають систему зберігання і пошуку даних — базу даних, але ніяк ці дані не аналізують;
  • системи управління — такі інформаційні системи аналізують отримані дані, порівнюють їх із плановими, виявляють певні потреби виробництва, відслідковують хід виконання проектів, за спеціальними алгоритмами встановлюють тенденції (закономірності, перспективи) в роботі підприємств, організацій і цілих галузей господарства;
  • системи підтримки прийняття рішень — такі інформаційні системи на основі аналізу отриманих даних узагальнюють їх і здійснюють прогнозування майбутньої діяльності підприємств, організацій, галузей господарства тощо; вони забезпечують обґрунтування можливих рішень щодо керівництва тим чи іншим підрозділом, надають людям, які приймають управлінські рішення, варіанти рішень з прогнозами їх наслідків; при цьому використовуються бази узагальнених даних і бази знань про правила прийняття рішень.

4. До автоматизованої системи належить продаж залізничних квитків. Щоб кожен, не виходячи з дому, зміг придбати квиток на поїзд того чи іншого напрямку, вибрав собі місце.

5. Програмне забезпечення являє собою сукупність програм, призначених для розв’язання завдань на комп’ютері. Апаратне забезпечення складається із з’єднаних між собою різноманітних пристроїв, які можна побачити і відчути на дотик.

Взаємодія апаратної та програмної частин. Пристрої апаратної частини не можуть опрацьовувати інформацію без відповідних програм. Для забезпечення працездатності комп’ютера і виконання певної роботи потрібна сукупність програм, яка складає його програмне забезпечення. Програмне забезпечення здійснює керування пристроями комп’ютера під час введення, опрацювання, виведення і зберігання інформації, створює умови для роботи користувача на комп’ютері тощо.

6. Інформаційна грамотність — передбачає наявність у людини знань, умінь і навичок у галузі інформатики і здатність розв’язувати необхідні (у тому числі й нові) теоретичні та практичні задачі з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

7. Інформаційна культура — це система знань, умінь і досвіду людини, яка дає змогу їй вільно орієнтуватися в інформаційному середовищі та свідомо здійснювати свою інформаційну діяльність.

8. Інформаційна-комунікаційна компетентність учня — це доцільне використання ним інформаційно-комунікаційних технологій та відповідних засобів для виконання особистих і суспільно значущих завдань.

9. Так. Тому, що я володію необхідним обсягом знань для розв’язання необхідних завдань.

10. Інтелектуальна власність — це права на результати розумової діяльності людини в науковій, художній, виробничій та інших сферах, які є об’єктом цивільно-правових відносин у частині права кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, які, будучи благом нематеріальним, зберігаються за його творцями і можуть використовуватися іншими особами лише за узгодженням з власниками, крім випадків, зазначених у законі.

Об’єкти інтелектуальної власності:

  • літературні, художні та наукові твори;
  • виконавська діяльність артистів, звукозапис, радіо- і телевізійні передачі;
  • винаходи в усіх сферах людської діяльності;
  • наукові відкриття;
  • промислові зразки;
  • товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування і комерційні позначення;
  • захист від недобросовісної конкуренції;
  • усі інші права, що належать до інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній сферах.

11. Авторське право — це набір суб’єктивних виключних прав, які дозволяють авторам літературних, мистецьких та наукових творів отримати соціальні блага від результатів своєї творчої діяльності. Практично всі інтелектуальні твори можуть бути захищені як інтелектуальна власність. Інтелектуальна власність ділить всесвіт інтелектуальної творчості на три галузі:

  • авторські права;
  • торгові марки;
  • патенти.

Авторське право захищає вираз, товарний знак, імена, патенти та ідеї. Воно захищає творчі вираження, які були зведені до матеріальної форми. Такі, як книги, частина музичних записів, комп’ютерних програм, сценарії, картини, фотографії, кіно.

Товарний знак захищає торгові марки, буквальне маркування елементів у торгівлі. Ідея торгової марки — захист споживачів. Вона надає їм деяку упевненість, що елементи, фірми певної марки є справжніми і точно можна сказати де вони виготовились.

Завдання

2. Інформаційними системами є все що наведено в прикладах.

Інформаційні системи здавна широко застосовували. Це пов’язано з тим, що для існування цивілізації необхідний обмін інформацією — передача знань, як між окремими членами і колективами суспільства, так і між різними поколіннями. Найдавнішими й найпоширенішими інформаційними системами вважають бібліотеки. Здавна у бібліотеках збирають книжки (або їх аналоги), зберігають їх, дотримуючись певних правил, створюють каталоги різного призначення для полегшення доступу до книжкового фонду, видають спеціальні журнали та довідники, що інформують про нові надходження, ведуть облік видачі. Найстаріші (у моральному й фізичному розумінні) інформаційні системи повністю базувалися на ручній праці. Пізніше їм на зміну прийшли різні механічні пристрої для опрацювання даних (упорядкування, копіювання, асоціативного пошуку тощо). Наступним кроком стало впровадження автоматизованих інформаційних систем (АІС), у яких для забезпечення інформаційних потреб користувачів використовують ЕОМ зі своїми носіями інформації.

4. Інформаційне суспільство — теоретична концепція постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі. Головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати інформація і знання. Характерними рисами теоретичного інформаційного суспільства, є:

  • збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;
  • зростання кількості людей, зайнятих інформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг; зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті;
  • зростання інформатизації та ролі інформаційних технології в суспільних та господарських відносинах;
  • створення глобального інформаційного простору, який забезпечує:

а) ефективну інформаційну взаємодію людей;

б) їх доступ до світових інформаційних ресурсів;

в) задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.

Вважається, що в «інформаційному суспільстві» створення, розповсюдження, використання, узагальнення і маніпулювання інформацією становить значну частину економічної, політичної та культурної діяльності.