ГДЗ до підручника «Інформатика» Й.Я. Ривкінда. 8 клас

Інформатика дo підручника

Й.Я. Ривкінда,

Т.І. Лисенко,

Л.А. Чернікової,

В.В. Шакотька

Розділ 1. Кодування даних

1.1. Опрацювання даних як інформаційний процес. Кодування та декодування повідомлень

Стор. 6

1. Передавання, отримання, пошук, збереження, захист, використовування, збирання, опрацювання. Опрацювання повідомлень — це процес отримання нових повідомлень з наявних.

2. Текст, звук, графічне зображення, відео, умовні жести та сигнали та комбінований.

3. Дані — інформація, відомості, показники, необхідні для ознайомлення з ким-, чим-небудь, для характеристики когось, чогось або для прийняття певних висновків, рішень. Тексти, таблиці, інструкції, відомості про факти, явища і таке інше,

Дайте відповіді на запитання

Стор. 8

1. В отриманні нових даних з наявних.

2. а) загальну вартість товарів у магазині; б) хто з класу вищий, хто самий низький, середній зріст учнів класу; в) пройдений шлях, час пройденого шляху, швидкість проходження шляху.

3. Кодування повідомлень — це процес заміни однієї послідовності сигналів, якої подано повідомлення, іншою послідовністю сигналів.

4. Кодування повідомлень використовується з метою їх зберігання, передавання, опрацювання та захисту.

5. З метою того, щоб використовувати ноти, які розташовані на музичному інструменті; для того щоб не допустити на дорозі будь-яких неприємностей і для розуміння того, що чекає попереду.

6. ??? графічні диктанти.

7. Для кодування повідомлень визначають набір сигналі, які будуть використані для заміни сигналів заданого повідомлення, та правила, за якими здійснюється ця зміна.

8. За допомогою літер і цифр: А1, Б2, В3, Г4 і т ін.

9. Декодування повідомлень — це процес отримання початкового повідомлення із закодованого.

Виконайте завдання

Стор. 9

1. Рішення задач, написання твору, розгадування ребусів, вивчення карти, іноземних слів та ін.

2. У музиці:

в хімії: СН₃СНО;

у географії: 55°45′20. 9916″Ν, 37°37′3. 6228″Έ — градуси, хвилини та секунди (+доп. літери);

в геометрії △АВС.

3. а) інформатика — лсштфрґцкоґ

б) моя школа — ртг ящтпґ

в) кодування та декодування повідомлень — отзчеґссг цґ зиотзчеґссг утелзтрписб

4. а) дзузфзпа — вересемь

б) жсґуг тсесжг — добра погода

в) ргдьгоарйм укн усїтсьгдфв — навчальний рік розпочався.

6. н: ↑5 →1 ↓2 →1 ↑2 →1 ↓5 ←1 ↑2 ←1 ↓2 ←1

і: ↑5 →1 ↓5 ←1

ч: ↑2 ←2 ↑3 →1 ↓2 →1 ↑2 →1 ↓5 ←1

7. 1. Починай завжди з лівого нижнього кута.

2. Починаючи малювати нову літеру, відступи хоча б одну клітинку.

8. а) полі бій

б) кодування.

9. а) 52 33 44 43 63 23 11 24 42 62 11;

б) 53 43 31 52 51 43 23 13 61 33 33 65.

10. Можна використати кодування за допомогою № літери в алфавіті:

а) сьогодні гарний день — 22 31 04 31 06 18 12 04 01 21 18 11 14 06 07 18 31;

б) мені подобається футбол — 17 07 18 12 20 19 06 19 02 01 08 23 31 22 33 25 24 23 02 19 16.

Можна закодувати кольорами (кожній літери присвоїти свій колір).

Азбука Морзе

Код Морзе, «морзянка» (азбукою Морзе код почав називатися тільки з початку Першої світової війни) — спосіб знакового кодування, представлення букв алфавіту, цифр, знаків пунктуації та інших символів послідовності сигналів: довгих («тире») і коротких («точок») [1]). За одиницю часу приймається тривалість однієї точки. Тривалість тире дорівнює трьом точкам. Пауза між елементами одного знака — одна точка, між знаками у слові — 3 точки, між словами — 7 точок. Названий на честь американського винахідника і художника Семюеля Морзе. Літерні коди (власне «азбука») були додані колегою Морзе, Альфредом Вейлем — факт, який Морзе згодом всіляко заперечував (а заодно приписував собі винахід телеграфу як такого). Вейлем, можливо, була придумана і цифрова частина коду. А в 1848 році код Вейля / Морзе був удосконалений німцем Фрідріхом Герке (англ.). Код, удосконалений Герке, використовується до теперішнього часу.

Семафорна абетка

Існуючу сьогодні на флоті російську семафорну абетку розробив у 1895 році віце-адмірал Степан Осипович Макаров. Російська семафорна азбука складена відповідно до російського алфавіту, включає 29 буквених і 3 службових знака. Вона не містить цифр і розділових знаків. Їх передача здійснюється по буквах, словами. Наприклад, цифра «7» буде передана словом «сім», а знак «,» — словом «кома».

Кожній букві і умовному знаку відповідає певне положення рук з прапорцями. Семафорне повідомлення складається зі слів, складених з літер, зображуваних відповідним положенням прапорців.

Передача інформації семафором проводиться сигнальниками за допомогою прапорців, розмір тканини яких становить 30x35 см. Колір тканини прапорців залежить від часу доби: в темний час використовуються прапорці з тканиною світлого тону (жовтий, білий), а у світлий час доби — з тканиною темного тону (червоний, чорний). При відсутності прапорців — семафор безкозирками.

Середня швидкість передачі прапор семафором навченим сигнальником становить 60-80 знаків за хвилину.

Посаду / спеціальність сигнальника на флоті було введено 13 грудня 1869 року наказом по флоту № 161. З 1 грудня 2011 року «Прапорне сигналовиробництво» виключено з навчальної програми молодших спеціалістів зв’язку.

Шрифт Брайля (англ. Braille) — рельєфно-крапковий тактильний шрифт, призначений для письма і читання незрячими і людьми, які погано бачать.

Розроблено в 1824 році французом Луї Брайлем (фр. Louis Braille), сином шевця. Луї у віці трьох років поранився в майстерні батька ножем (подоба шила), через що почалося запалення очей хлопчик втратив зір. У віці 15 років Луї створив свій рельєфно-крапковий шрифт як альтернативу рельєфно-лінійному шрифту Валентина Гаюї, надихнувшись простотою «нічного шрифту» капітана артилерії Шарля Барб’є. У той час «нічний шрифт» використовувався військовими для запису повідомлень, які можна було прочитати в темряві, і мав один недолік: через розмір символів на сторінці містилося мало тексту.

Селам — МОВА КВІТІВ

У деяких країнах квіти являли собою складну мову. Примітним прикладом служить «Селам», мова квітів, яким користувалися в турецьких гаремах.

Він був введений в Європі шведським королем Карлом XII (1682-1718), який дізнався про цю мову при оттоманському дворі під час свого вимушеного перебування в Туреччині. Через кілька років ця мова з’явилося і в Англії, після того, як письменниця Уортлі Монтегю (1689-1762) відвідала Туреччину разом зі своїм чоловіком і вивчила, як за допомогою правильно складеного букета висловити найрізноманітніші почуття — від прихильності і дружби до ворожості і ненависті. Але більшу частину з цієї «мови» було загублено.

Як пише Клер Пауелл у книзі «Значення квітів», вкрай рідко можна очікувати точного розуміння того, що сказано квітами, і отримати відповідь. У такому подарунку важливо багато — були квіти піднесені суцвіттями вгору або вниз, чи були прибрані шипи та листя, чи були вони в правій або лівій руці.

Навіть нахил руки має свій сенс: нахил вправо означає ствердну відповідь, вліво — негативниу. Також важливо, куди помістити квітку: якщо в зачісці, то це означає застереження, якщо ближче до серця — любов.

Не дивно, що за роки існування «мови квітів» з’явилося безліч словників, покликаних дати можливість висловитись нерішучим. У Книзі Гіннесса «Про Шлюбі» Валері Портер наводить один з таких словників, який з’явився в 1845 році в американській газеті для фермерів.

• акація (жовта) — пішла любов

• акація (рожева) — елегантність

• акант (ведмежа лапа) — мистецтво

• алое — гіркота

• амброзія — повернення почуттів

• ананас — ви досконалість

• анемона — крихкість

• братки — думай про мене

• апельсин (квіти) — благородство

• арум — лють і обман

• асфодель — я глибоко вам співчуваю

• айстра — йде краса

• аврікула — гордість

• амарант — безсмертя

• багряник — недовіра

• бальзамін — соціальна нерівність

• барбарис — скорбота

• барвінок малий — світлий спогад

• базилік — ненависть

• береза — граціозність

• безсмертник — незмінна пам’ять

• бирючина — «я більш постійний, ніж ти»

• глід — надія

• бузина — співчуття

• бук — процвітання

• букет — галантність

• валеріана — зручне розташування

• зозулині черевички — непостійна краса

• вербена — чутливість

• виноградна лоза — отруєння

• вишня — чистота помислів

• водозбір — нерозсудливість

• латаття — чистота серця

• вовчий — очей перешкода

• березка покірність

• в’яз — гідність

• гвоздика — непорочність

• жоржин — гідність і елегантність

• герань:

• жовта — тверезий розум;

• світло-коричнева — я зустрінуся з вами

• рожева — перевага; пурпурна — розрада

• геліотроп — відданість

• гіацинт — гра

• гортензія — бездушність

• гранат (квітка) — дурість