ГДЗ до підручника «Біологія і екологія» В.І. Соболь. 11 клас
§ 30. Профілактика інфекційних захворювань
Пригадайте!
Що таке профілактика захворювань?
Профілактика захворювань — це вид втручання в охорону здоров’я, спрямований на зниження ризику захворювання чи стану шляхом усунення його першопричин. Це передбачає дії, спрямовані на зменшення або усунення ризиків, які можуть підвищити ймовірність того, що окрема особа або група захворіють, такі як участь у заходах з пропаганди здоров’я, покращення доступу до медичної допомоги та надання щеплень. Профілактика захворювань також включає раннє виявлення та втручання для зменшення тяжкості стану, якщо воно все-таки виникає.
ДІЯЛЬНІСТЬ
Серед особливо небезпечних інфекцій, що можуть масово поширюватись у вигляді епідемій і пандемій і характеризуються високою летальністю, чума, холера, натуральна віспа, жовта лихоманка, СНІД, грип, сибірська виразка, туберкульоз, ящур. Виберіть із цього переліку три інфекційні захворювання, схарактеризуйте їх і заповніть таблицю.
Чума: Чума - це інфекційне захворювання, яке викликається бактеріями Yersinia pestis. Зазвичай він передається через укус інфікованої блохи, хоча також може передаватися через контакт із зараженими тваринами або людьми. Симптоми чуми включають лихоманку, озноб, головний біль, слабкість і збільшення лімфатичних вузлів. Якщо чуму не лікувати, вона може призвести до летального результату. Холера: холера - це інфекційне захворювання, спричинене бактеріями Vibrio cholerae. Зазвичай він передається через заражену їжу або воду. Симптоми холери включають сильну діарею, блювоту та зневоднення. Якщо холеру не лікувати, вона може призвести до летального результату. Віспа: Віспа – це інфекційне захворювання, спричинене вірусом віспи. Зазвичай він передається при прямому контакті з інфікованою людиною або при вдиханні зараженого повітря. Симптоми натуральної віспи включають лихоманку, головний біль, м’язові болі та висип, який перетворюється на пухирі. Якщо віспу не лікувати, вона може призвести до летального результату.
Теорію природної осередковості захворювань створив видатний зоолог Є. Н. Павловський (1884-1965). Це вчення відіграло велику роль у розвитку багатьох наук - паразитології, епідеміології, екології, медичної географії. За рівнем практичної значимості теорія є одним із найбільших загальнобіологічних узагальнень XX ст. Вчення про природну осередковість трансмісійних захворювань визнано в усьому світі й прийнято ВООЗ. У чому суть цієї теорії та яка його роль у боротьбі з інфекційними та інвазійними захворюваннями?
Основна концепція природної центральності хвороб, запропонована Є. Н. Павловським на початку 20-го століття, полягає в тому, що хвороби всіх видів, включаючи інфекційні та інвазійні, природно зосереджені навколо певних географічних місць або точок. Це означає, що інфекційні та інвазійні захворювання, як правило, стають більш поширеними та поширюються швидше в районах, які знаходяться поблизу початкового джерела або точки зараження. Теорія Павловського мала вплив на розвиток багатьох інших наук, таких як паразитологія, епідеміологія, екологія та медична географія, оскільки вона забезпечила теоретичну основу для розуміння поширення хвороб у всьому світі. З точки зору практичної значущості, природна центральна роль теорії хвороб відіграла важливу роль у боротьбі з поширенням інфекційних та інвазійних захворювань. Визначаючи точки походження та природну центральну приналежність хвороб, органи охорони здоров’я можуть краще спрямувати заходи та ресурси, дозволяючи їм вживати більш ефективних заходів для стримування та запобігання поширенню хвороб. Крім того, розуміння природного центрального значення захворювань може призвести до покращеного прогнозування поширення хвороб, що може бути використано для формування політики громадської охорони здоров’я та потенційного порятунку життів.
СТАВЛЕННЯ
Нагадаємо, нині в Україні обов'язковою є вакцинація дітей від 10 небезпечних хвороб: гепатиту В, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правця, гемофільної інфекції (ХІБ-інфекція), кору, краснухи та епідемічного паротиту (іл. 53). Обґрунтуйте судження про необхідність вакцинації для збереження здоров'я людини.
Вакцинація є одним із найефективніших і ефективних способів запобігання та зменшення поширення інфекційних захворювань. Вакцинація дітей проти хвороб, яким можна запобігти, є важливою для забезпечення їхнього довгострокового здоров’я та благополуччя. Вакцини захищають людей від прямого, серйозного та іноді небезпечного для життя впливу цих хвороб, а також захищають їхні сім’ї, громади та країни від потенційно руйнівних наслідків спалахів. Вакцинація дітей проти 10 небезпечних хвороб, перелічених на мал. 53, є важливою для забезпечення їх довгострокового здоров’я та зменшення поширення цих хвороб, які можуть мати серйозні наслідки для здоров’я дітей і населення в цілому. Вакцинація також є економічно ефективною, забезпечуючи довгострокову окупність інвестицій завдяки зниженню витрат на медичне обслуговування та покращенню результатів для здоров’я. З цих причин важливо забезпечити, щоб усі діти були вакциновані згідно з рекомендованим графіком.
РЕЗУЛЬТАТ
1. Що таке інфекційні захворювання?
Інфекційні захворювання – це хвороби, спричинені мікробами (наприклад, бактеріями, вірусами та грибками), які потрапляють в організм, розмножуються та можуть викликати інфекцію. Ці мікроби можуть поширюватися через прямий контакт із зараженою людиною чи твариною, через контакт із зараженими предметами чи поверхнями, через повітря, або через їжу чи воду. Деякі інфекційні захворювання, такі як звичайна застуда, протікають легко і можуть викликати лише деякі симптоми, тоді як інші, такі як ВІЛ/СНІД, можуть викликати важкі та небезпечні для життя захворювання. Вакцинація є одним із найефективніших методів профілактики та боротьби з поширенням інфекційних захворювань.
2. Наведіть приклади інфекційних захворювань.
Приклади інфекційних захворювань включають вітряну віспу, застуду, дифтерію, кишкову паличку, лямбліоз, ВІЛ/СНІД, інфекційний мононуклеоз, грип (грип), хворобу Лайма, малярію, кір, епідемічний паротит, краснуху, сальмонельоз, шигельоз і туберкульоз.
3. Що таке шляхи зараження?
Шляхи зараження стосуються різних шляхів, якими збудники можуть потрапити в організм і викликати інфекцію. Ці шляхи включають прямий контакт, непрямий контакт, ковтання, вдихання та передачу через вектор. Прямий контакт стосується прямого обміну рідинами організму, наприклад поцілунки або сексуальний контакт, тоді як непрямий контакт включає контакт із забрудненими предметами або поверхнями. Проковтування відбувається, коли споживається їжа або напої, заражені патогенними мікроорганізмами, а вдихання відбувається, коли повітряні частинки, що містять збудник, вдихаються. Трансмісія відбувається, коли патоген поширюється комахою, наприклад комаром, або іншою твариною.
4. Назвіть основні механізми зараження.
Основними механізмами зараження є прямий контакт, непрямий контакт, ковтання, вдихання та трансмісія. Прямий контакт стосується прямого обміну рідинами організму, наприклад поцілунки або сексуальний контакт, тоді як непрямий контакт включає контакт із забрудненими предметами або поверхнями. Проковтування відбувається, коли споживається їжа або напої, заражені патогенними мікроорганізмами, а вдихання відбувається, коли повітряні частинки, що містять збудник, вдихаються. Трансмісія відбувається, коли патоген поширюється комахою, наприклад комаром, або іншою твариною.
5. Що таке профілактика інфекційних захворювань людини?
Профілактика інфекційних захворювань людини включає різноманітні стратегії, включаючи імунізацію та вакцинацію, гігієну та санітарію, відстеження контактів та ізоляцію, а також медичну освіту. Вакцини є одним із найефективніших доступних інструментів для запобігання поширенню інфекційних захворювань, оскільки вони стимулюють природні захисні механізми організму для вироблення імунітету проти конкретних вірусів або бактерій, перш ніж вони можуть викликати захворювання. Гігієна та санітарія також важливі, оскільки ретельне миття рук і уникнення контакту із забрудненими поверхнями можуть зменшити ризик передачі. Відстеження контактів та ізоляція осіб з відомим інфекційним захворюванням може допомогти зменшити поширення хвороби. Нарешті, просвіта громадської охорони здоров’я має ключове значення для того, щоб люди знали, як захистити себе від інфекційних захворювань.
6. Наведіть приклади профілактичних заходів щодо інфекційних захворювань.
Приклади заходів профілактики інфекційних захворювань включають: вакцинацію, дотримання гігієни (наприклад, миття рук з милом і водою), уникнення контакту з хворими людьми, уникнення контакту з тваринами, які можуть переносити інфекційні захворювання, уникнення контакту із забрудненими поверхнями або предметами, та уникнення контакту з місцями, де, як відомо, присутні інфекційні захворювання. Крім того, важливо проходити регулярні огляди та перевірки на наявність ознак інфекційних захворювань, таких як лихоманка чи інші симптоми.
7. Які ознаки та різноманітність інфекційних захворювань?
Ознаки та різноманітність інфекційних захворювань дуже різноманітні. Загальні ознаки та симптоми інфекційних захворювань включають лихоманку, головний біль, втома та характерний висип на шкірі. Залежно від типу інфекції інші симптоми можуть включати м’язові болі, біль у горлі, кашель, діарею тощо. Тип збудника, відповідального за інфекцію, визначить тип симптомів. Наприклад, бактеріальні інфекції часто викликають лихоманку, озноб і гнійні ураження, тоді як вірусні інфекції можуть викликати висипання, біль у горлі та болі в м’язах. Грибкові інфекції можуть викликати респіраторні симптоми, такі як кашель і утруднене дихання. Паразитарні інфекції можуть викликати нудоту, блювоту та діарею. Крім того, деякі інфекційні захворювання можуть взагалі не мати симптомів.
8. Які механізми й шляхи зараження інфекційними хворобами?
Механізми та шляхи зараження інфекційними захворюваннями різняться залежно від виду збудника. Загальні механізми зараження включають прямий контакт (через фізичний контакт з іншою людиною, твариною або забрудненою поверхнею), непрямий контакт (наприклад, через контакт із дихальними краплями чи аерозолями, які виробляє інфікована людина), ковтання (при споживанні зараженої їжі або вода), а також трансмісія (через контакт із переносником, таким як комаха). Крім того, деякі інфекційні захворювання передаються через статевий контакт, передачу від матері до дитини або контакт із зараженою кров’ю чи рідинами організму.
9. Які основні заходи профілактики інфекційних захворювань?
Основні заходи запобігання інфекційним захворюванням включають імунізацію та вакцинацію, гігієну та санітарію, відстеження контактів та ізоляцію, а також медичну освіту. Вакцини є одним із найефективніших доступних інструментів для запобігання поширенню інфекційних захворювань, оскільки вони стимулюють природні захисні механізми організму для вироблення імунітету проти конкретних вірусів або бактерій, перш ніж вони можуть викликати захворювання. Гігієна та санітарія також важливі, оскільки ретельне миття рук і уникнення контакту із забрудненими поверхнями можуть зменшити ризик передачі. Відстеження контактів та ізоляція осіб з відомим інфекційним захворюванням може допомогти зменшити поширення хвороби. Нарешті, просвіта громадської охорони здоров’я має ключове значення для того, щоб люди знали, як захистити себе від інфекційних захворювань.
10. Обґрунтуйте судження про необхідність вакцинації як заходу профілактики інфекційних захворювань людини.
Вакцинація є одним із найефективніших і економічно вигідних заходів запобігання поширенню інфекційних захворювань серед людей. Вакцини ефективні в запобіганні передачі захворювань, захищають людей від інфікування та зменшують захворюваність серед населення. Вакцини також можуть допомогти зменшити тяжкість захворювання, зменшити наслідки спалаху та зменшити кількість людей, які потребують медичної допомоги. Крім того, вакцинація допомагає захистити тих, хто не може отримати щеплення, наприклад маленьких дітей, людей похилого віку, вагітних жінок і людей з ослабленою імунною системою, створюючи колективний імунітет. Вакцинація також допомагає запобігти виникненню резистентності до антибіотиків, що викликає дедалі більше занепокоєння у сфері охорони здоров’я. Зрештою, вакцинація є цінним інструментом у боротьбі з інфекційними захворюваннями та має важливе значення для захисту громадського здоров’я.
