ГДЗ до підручника «Біологія і екологія» В.І. Соболь. 10 клас

§ 7. Неклітинні форми життя. Віруси

Пригадайте!

Що таке молекулярний рівень організації життя?

Молекулярний рівень організації життя - це специфічні для живих організмів класи органічних сполук (білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти тощо), їх взаємодія між собою і з неорганічними компонентами, роль в обміні речовин та енергії в організмі, зберіганні спадкової інформації та її передачі.

Поміркуйте!

На Землі є такі макромолекули й системи молекул, що перебувають на межі між неживою й живою природою. Вони, як і всі інші тіла неживої природи, утворені з атомів й простих молекул. А які ж ознаки поєднують їх із живою природою?

Їх поєднують із живою природою такі ознаки: рух, розмноження тощо. Загалом, усі ознаки живої природи.

ДІЯЛЬНІСТЬ

За допомогою таблиці порівняйте неклітинні форми життя. Укажіть спільні й відмінні ознаки.

Ознака	Віроїди	Пріони	Віруси
Відкриття	1971 рік	1982 рік	1886 рік
Розміри	250 – 375 нуклеотидів		20 – 300 нм
Хімічний склад		Особливий білок.	Білкові частинки і нуклеїнова частинка.
Особливості
Хвороби	Веретеноподібність бульб картоплі.	Коров’ячий сказ, скрейпі овець, губчаста енфефалопатія котячих.	Поліомієліт, сказ, каліцивірусна інфекція.

Майже 95 % відомих інфекційних захворювань спричиняють або віруси, або бактерії. Бактеріальні хвороби сучасна медицина лікує ефективно за допомогою великої кількості різних антибіотиків. А ось з вірусними хворобами медицина поки що справитися не може. Нині описано понад 500 вірусів, що спричиняють інфекційні захворювання людини і тварин, серед яких найнебезпечнішими є геморагічна лихоманка Ебола, геморагічна лихоманка Марбург, СНІД, близькосхідний респіраторний синдром (MERS), важкий гострий респіраторний синдром (SARS) та ін. Чим віруси відрізняються від бактерій? На вашу думку, чому сучасній медицині важко перемогти вірусні інфекції?

Віруси більш прості організми, ніж бактерії. Вірусні інфекції сучасній медицині перемогти важко тому, що вони знаходяться у навколишньому середовищі та передаються повітряно-крапельним шляхом.

СТАВЛЕННЯ

У 2008 р. всередині мімівірусів, що паразитують у клітинах акантамеби всеїдної (Acanthamoeba polyphaga), було відкрито паразити вірусів, що їх назвали вірофагами. Власний геном вірофагів є дивовижним: він містить гени, запозичені у мімівірусів, архей, бактеріофагів і вірусів еукаріотів. А чи можна їх використати для боротьби з вірусними інфекціями? Обґрунтуйте свої судження.

Теоретично, їх можна використати для боротьби з вірусними інфекціями. Практично треба пробувати.

РЕЗУЛЬТАТ

1. Що таке неклітинні форми життя?

Неклітинні форми життя – це автономні структури на молекулярному рівні організації життя, до яких відносять віроїди, пріони та віруси.

2. Назвіть неклітинні форми життя.

Є такі неклітинні форми життя: віроїди, пріони та віруси.

3. Що таке віруси?

Віруси – це неклітинні форми життя, які є внутрішньоклітинними абсолютними паразитами.

4. Наведіть приклади вірусів.

Приклади вірусів: вірус імунодефіциту людини, вірус гепатиту А, SARS-CoV-2.

5. Назвіть гіпотези походження вірусів.

Гіпотези походження вірусів: гіпотеза регресивної еволюції (віруси виникли шляхом спрощення клітин паразитичних бактерій), гіпотеза паралельної еволюції (віруси виникли незалежно від клітин, використовуючи їхні можливості), гіпотеза «скажених генів» (віруси – це «збіглі» частини геному клітин-хазяїв).

6. Назвіть основні типи взаємодії вірусів із клітинами.

Основні типи взаємодії вірусів із клітинами: продуктивна інфекція – розмноження вірусу призводить до руйнування і загибелі клітини; абортивна інфекція – взаємодія, за якої клітини залишаються живими, а дозрілі віріони не утворюються; вірогенія – геном вірусу поєднується з генетичним апаратом клітини і під час поділу клітини може тривалий час передаватися дочірнім клітинам; через деякий час за певних умов починає розмножуватися і спричиняє загибель клітини.

7. Які особливості організації та функціонування неклітинних форм життя?

Є такі особливості організації та функціонування неклітинних форм життя: субмікроскопічні розміри, відсутність клітинної будови, внутрішньоклітинний паразитизм, здатність зберігати свої ознаки та змінюватися під впливом умов, здатність до самовідтворення.

8. Яке походження вірусів?

Походження вірусів достеменно не відоме науці. Є гіпотези виникнення вірусів: гіпотеза регресивної еволюції (віруси виникли шляхом спрощення клітин паразитичних бактерій), гіпотеза паралельної еволюції (віруси виникли незалежно від клітин, використовуючи їхні можливості), гіпотеза «скажених генів» (віруси – це «збіглі» частини геному клітин-хазяїв).

9. Як віруси взаємодіють з клітинами?

Віруси взаємодіють з клітинами наступними способами: продуктивна інфекція – розмноження вірусу призводить до руйнування і загибелі клітини; абортивна інфекція – взаємодія, за якої клітини залишаються живими, а дозрілі віріони не утворюються; вірогенія – геном вірусу поєднується з генетичним апаратом клітини і під час поділу клітини може тривалий час передаватися дочірнім клітинам; через деякий час за певних умов починає розмножуватися і спричиняє загибель клітини.

10. Що є спільного й відмінного між вірусами, пріонами й віроїдами?

Спільне: вони усі є неклітинними формами життя. Відмінне: хімічний склад, розміри, хвороби, збудниками яких вони є.