ГДЗ до підручника «Біологія і екологія» В.І. Соболь. 10 клас

§ 35. Закономірності спадковості. Закон чистоти гамет. III закон Менделя

Вступна вправа

Що таке дигібридне схрещування?

Дигібридне схрещування — це експеримент зі спаровування двох організмів, які є ідентичними гібридами за двома ознаками. У цьому експерименті фенотипи двох генів відслідковуються шляхом спарювання особин, що несуть різні алелі для кожного гена. Результатом є фенотипове співвідношення 9:3:3:1, яке є класичним менделівським співвідношенням для дигібридного схрещування. Це співвідношення є результатом того, що алелі двох різних генів незалежно об’єднуються в гамети.

Поміркуйте!

Перекладіть з англійської мови, зіставте поняття генетики з визначеннями та отримайте назву міста, в якому на посаді абата Августинського монастиря працював Г. Мендель.

Г. Мендель працював абатом августинського монастиря в Брно, Чехія.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Розв’язування типових вправ з генетики. Дигібридне схрещування

Вправа 1. У людини ген кароокості домінує над геном блакитноокості, а вміння володіти правою рукою – над ліворукістю. Ці пари генів розміщені в різних хромосомах. Якими будуть діти, якщо: 1) мати гетерозиготна за обома ознаками, а батько – блакитноокий лівша; 2) мати блакитноока й гетерозиготна за праворукістю, а батько – лівша й гетерозиготний за кольором очей?

У першому сценарії мати гетерозиготна за обома ознаками, тобто вона має як домінантний, так і рецесивний алелі для кольору очей і праворукості. Батько блакитноокий і лівша, тобто має два рецесивних алелі. Оскільки мати має домінантний і рецесивний алель, діти матимуть 50% шанс отримати або домінантний, або рецесивний алель. Оскільки у батька два рецесивних алелі, усі діти будуть блакитноокими і лівшами. У другому сценарії мати блакитноока і гетерозиготна за правшою, тобто вона має домінантний алель для кольору очей і домінантний і рецесивний алель для праворукості. Батько лівша і гетерозиготний за кольором очей, тобто він має два рецесивні алелі для кольору очей і домінантний і рецесивний алелі для правшості. У цьому випадку діти матимуть 25% шансів бути блакитноокими і правшами, 25% шансів бути кароокими і правшами, 25% шансів бути блакитноокими і лівшами, і 25% шанс бути карооким і лівшею.

Вправа 2. Нормальні крила й червоні очі у дрозофіли – домінантні прояви ознак, відсутність крил і білоокість – рецесивні. Дигетерозиготну самку схрестили з гомозиготним безкрилим червонооким самцем. У першому поколінні дістали 320 особин. Скільки з них теоретично може бути: 1) білооких самок з нормальними крилами; 2) червонооких особин з нормальними крилами?

Якщо припустити, що нормальні крила та червоні очі у дрозофіли є домінантними ознаками, відсутність крил і білі очі є рецесивними, тоді теоретично може бути 160 білооких самок із нормальними крилами (320 * 0,5) і 160 червонооких особин із нормальними крилами (320 * 0,5).

Вправа 3. У суниць плоди можуть бути червоними (А), білими (а) або рожевими (Аа), а чашечка – нормальною (В), листкоподібною (b) і проміжною (Вb). Схрестили між собою рослини з рожевими плодами й проміжною чашечкою. Яка частина потомства матиме: 1) червоні плоди й нормальну чашечку; 2) рожеві плоди й проміжну чашечку?

У суниці плоди можуть бути червоними (А), білими (а) або рожевими (Аа), а чашечка - звичайною (B), листоподібною (b) і проміжною (Bb). Коли рослини з рожевими плодами та проміжною чашечкою схрещуються одна з одною, нащадки матимуть 25% ймовірність мати червоні плоди та нормальну чашечку та 25% ймовірність мати рожеві плоди та проміжну чашечку. Це пояснюється тим, що комбінація червоних плодів і звичайної чашечки вимагає, щоб обидва батьки мали домінантні алелі для обох ознак, тоді як комбінація рожевих плодів і проміжної чашечки вимагає, щоб батьки мали один домінантний і один рецесивний алелі для кожної ознаки.

Вправа 4. Самка шимпанзе має І групу крові за системою АВ0 та нормальну пігментацію, а у самця IV група крові й альбінізм. Яка вірогідність народження нащадків: 1) з ІІ групою крові й альбінізмом (самка гетерозиготна за ознакою пігментації); 2) з ІІІ групою крові й нормальною пігментацією (самка гомозиготна за ознакою пігментації)?

Імовірність народження потомства з групою крові II і альбінізмом становить 25%, якщо припустити, що самка шимпанзе гетерозиготна за пігментацією (Аа). Імовірність мати потомство з групою крові III і нормальною пігментацією становить 50%, якщо припустити, що самка шимпанзе гомозиготна за пігментацією (AA).

СТАВЛЕННЯ

Латиниця – абетка латинської мови, що історично є відгалуженням етруської абетки, яка, в свою чергу, постала з грецької. Виникнення латинської абетки датують VII ст. до н. е. Літерами латиниці в генетиці позначають батьківські особини, дочірні особини, гамети, прояви ознак та ін. Запишіть літери сучасної латинської абетки, вкажіть їхню назву та розкодуйте відомий вираз Сенеки, який у перекладі з латини звучить як: «Навчаючи, ми самі вчимося».

===

Сучасний латинський алфавіт містить такі літери: A, B, C, D, E, F, G, H, I, J, K, L, M, N, O, P, Q, R, S, T, U , V, W, X, Y, Z. Вираз «Docendo Discimus» Сенеки перекладається як «Навчаючи, ми самі вчимося».

РЕЗУЛЬТАТ

1. Що таке закон чистоти гамет?

Закон чистоти гамет, також відомий як закон сегрегації, стверджує, що під час утворення гамет два алелі для даного гена розділяються, так що кожна гамета містить лише один алель. Це означає, що кожна гамета є чистою і несе лише один алель для кожного гена. Цей закон вперше був запропонований Грегором Менделем у середині 1800-х років і є фундаментальним принципом генетики.

2. Назвіть основну умову дії закону чистоти гамет.

Головною умовою закону чистоти гамет є те, що кожна гамета буде містити тільки один алель для кожного гена. Це означає, що під час утворення гамет два алелі для даного гена розділяться, так що кожна гамета містить лише один алель. Цей закон вперше був запропонований Грегором Менделем у середині 1800-х років і є фундаментальним принципом генетики.

3. Що таке закон незалежного успадкування ознак?

Закон незалежного успадкування ознак, також відомий як другий закон Менделя, стверджує, що алелі двох різних генів будуть розділятися на гамети незалежно один від одного [1]. Це означає, що кожна гамета міститиме випадковий набір алелів, і алелі не будуть відсортовані в певному порядку. Цей закон також був запропонований Грегором Менделем у середині 1800-х років і є важливим принципом генетики.

4. Як розташовуються алельні гени у випадку незалежного успадкування ознак?

При незалежному успадкуванні ознак алельні гени розташовуються окремо в кожній гаметі. Під час утворення гамет алелі двох різних генів відокремлюються незалежно один від одного, так що кожна гамета містить випадкову комбінацію алелів. Це означає, що кожна гамета міститиме різні комбінації алелів з двох різних генів, і алелі не будуть відсортовані в певному порядку. Цей закон був запропонований Грегором Менделем у середині 1800-х років і є важливим принципом генетики.

5. У якому році було сформульовано закони Менделя?

Закони Менделя були сформульовані в середині 1800-х років. Австрійському вченому Грегору Менделю приписують формулювання законів спадковості та принципів генетики. Він запропонував закони сегрегації та незалежного сортименту в 1865 році, і його робота була пізніше повторно відкрита та високо оцінена на початку 1900-х років.

6. Назвіть чотири закономірності, що є основою класичної генетики.

Чотири закони, які є основою класичної генетики, це закон сегрегації, закон незалежного асортименту, закон домінування та закон одиничних ознак. Закон сегрегації стверджує, що під час утворення гамет два алелі для даного гена розділяються, так що кожна гамета містить лише один алель. Закон незалежного асортименту стверджує, що алелі двох різних генів будуть розділятися на гамети незалежно один від одного [1]. Закон домінування стверджує, що деякі алелі є домінантними і будуть виражені над рецесивними алелями. А закон одиничних ознак стверджує, що кожен ген відповідає за передачу однієї ознаки. Ці чотири закони були запропоновані Грегором Менделем у середині 1800-х років і є фундаментальними принципами генетики.

7. У чому полягає значення закону чистоти гамет?

Закон чистоти гамет або закон сегрегації — це науковий принцип, запропонований Грегором Менделем, який пояснює, як генетичні ознаки передаються від одного покоління до іншого. Відповідно до закону, коли два організми розмножуються, два алелі (або версії) гена випадковим чином поділяються на гамети (або репродуктивні клітини) під час утворення гамет, так що кожна гамета містить лише один алель для кожного гена. Це гарантує, що коли дві гамети з’єднуються під час запліднення, отримане потомство міститиме два алелі для кожного гена, які можуть бути однаковими або різними алелями. Закон чистоти гамет є однією з основ сучасної генетики і допомагає пояснити, чому одні ознаки проявляються в одних індивідів, а інші ні.

8. Як відбувається успадкування двох й більше ознак?

Успадкування двох і більше ознак визначається законом незалежного сортименту. Відповідно до цього закону, під час утворення гамет алелі різних генів роз’єднуються випадковим чином і незалежно один від одного. Це означає, що кожна гамета отримує випадковий набір алелів з генів, які кодують дві або більше ознак. Коли дві гамети поєднуються під час запліднення, отримане потомство міститиме два алелі для кожного гена, які можуть бути однаковими або різними алелями. Ця випадкова комбінація алелів батьків призводить до варіацій у нащадків, що є основою для успадкування багатьох ознак.

9. Які основні положення теорії успадкування Менделя?

Основні положення теорії спадковості Менделя полягають у тому, що один ген може мати дві різні версії (алелі) і що ці алелі можуть випадково відокремлюватися під час утворення гамет. Крім того, коли дві гамети поєднуються під час запліднення, отримане потомство міститиме два алелі для кожного гена, які можуть бути однаковими або різними алелями. Ця випадкова комбінація алелів батьків призводить до варіацій у нащадків, що є основою для успадкування багатьох ознак. Мендель також запропонував закон незалежного асортименту, який стверджує, що алелі різних генів розділяються незалежно один від одного під час утворення гамет.

10. Які цитологічні основи третього закону Менделя?

Цитологічною основою третього закону Менделя є те, що алелі різних генів відокремлюються незалежно один від одного під час утворення гамет. Це означає, що кожна гамета отримує випадковий набір алелів з генів, які кодують дві або більше ознак. Під час мейозу батьківська та материнська хромосоми розділяються, а алелі з ознаками поділяються на дві різні гамети. Ця випадкова комбінація алелів батьків призводить до варіацій у нащадків, що є основою для успадкування багатьох ознак.

Підручник можна знайти тут (Укр. мова. 2018).

buymeacoffee