ГДЗ до підручника «Всесвітня історія» О.І. Пометун. 7 клас

§ 6. Арабський світ

1. Як впливали природно-географічні умови Аравії на життя населення

Як природні умови Аравійського півострова впливали на спосіб життя його населення?

Аравійський півострів - це суха і спекотна пустеля, яка займає площу більше ніж 2 мільйони квадратних кілометрів. Такі природні умови в значній мірі визначили спосіб життя населення півострова.

Основними джерелами заробітку для більшості жителів Аравії були випас худоби та торгівля, а також водопостачання з джерел та оазисів. Жителі півострова вели кочовий спосіб життя, пересуваючись з місця на місце залежно від наявності водних джерел та пасовищ для худоби. Вони використовували великих верблюдів як засіб пересування та транспортування товарів, а також залучали сокілів та інших хижих птахів для полювання на диких тварин.

Крім того, на півострові розвинувся іслам, який став основною релігією населення та вплинув на його культуру та спосіб життя. Іслам закликає до простоти та скромності, що відображалось в житті аравійців - їхні будинки та вбрання були простими та скромними.

Отже, природні умови Аравійського півострова визначили спосіб життя його населення, яке пристосувалося до життя в умовах пустелі та залежності від водних джерел.

Використовуючи текст, ілюстрації, опишіть життя арабів у Середні віки.

Араби у Середні віки були відомі своїм сильним і незалежним духом, що було відображено в їхньому способі життя. Більшість арабів жили в пустелі, де вони займалися скотарством, полюванням і торгівлею. Вони мали розвинену систему караванів, що дозволяла їм переміщуватися з одного місця до іншого, перевозячи з собою товари і продукти.

Арабські каравани складалися з верблюдів, які були надійними й пристосованими до життя в пустелі. Вони дозволяли арабам далеко подорожувати, пересуваючись по пустелі та провінціям, здійснювати торгівлю з іншими країнами та народами. Зображення каравану на фото демонструє, як важкою і небезпечною була ця робота.

Нескінченні піски та жаркий пустельний клімат примушували арабів жити у тимчасових таборах з наметами, які легко збиралися і переносилися. На зображенні середньовічного малюнка видно бесіду групи арабів на околиці табору, під час якої вони діляться досвідом, обговорюють плани та домовляються про дії на майбутнє.

У середині пустелі араби здебільшого жили без води, що змушувало їх винаходити способи забезпечення води для своїх потреб. Вони розвивали систему каналів і зрошення, які дозволяли розвивати землеробство в околицях міст і сел. Завдяки цьому, більшість арабів стали селянами, які вирощували зернові, фрукти, овочі та інші культури.

Культура і релігія мали велике значення у житті арабів у Середні віки. Араби мали багату традицію поезії, музики та літератури, яка була важливою складовою їхньої культури. Велике значення у житті арабів мав іслам - релігія, яка була заснована в VII столітті пророком Мухаммедом. Іслам вважався не просто релігією, а цілою системою життя, яка включала в себе як духовні, так і матеріальні аспекти.

У середньовічному світі араби були відомі своєю наукою та філософією. Вони були піонерами в багатьох галузях, таких як математика, астрономія, медицина, хімія та інші науки. Багато з цих знань передалися до західної культури, а деякі з них використовуються й досі.

В цілому, життя арабів у Середні віки було складним та нелегким, але вони вдало справлялися з викликами, які накладав на них жорсткий пустельний клімат. Багаті традиції, релігія та наука, які розвивалися в середині арабської культури, мали великий вплив на світову культуру, і визнання їхньої спадщини залишається досить значущим й донині.

Роздивіться ілюстрації. Якою бачила Каабу середньовічна людина і бачить сучасна?

Середньовічна людина бачила Каабу як кубок з чорного каменю, який був зорієнтований в бік Мекки. У середині були різні святині, зокрема, камінь Хаджар-аль-Асвад (Чорний камінь), який вважався святим.

Сучасна людина також бачить Каабу як кубок з чорного каменю, однак, тепер ця будівля оточена великою кількістю інших будівель і споруд. Вона є одним з головних святинь ісламу та місцем, яке мусульмани з усього світу відвідують на щорічній основі під час паломництва Хадж.

На обох зображеннях Кааба виглядає як святе місце для мусульман, яке зберігає в собі багато історичних та релігійних значень.

2. Як виник іслам

Розкажіть, як Мухаммад став пророком.

Мухаммад народився у Мецці близько 570 року. В дорослому житті він став відомим як відданий Богу і глибоко релігійний чоловік, який здебільшого жив в самоті і молитві. У 610 році Мухаммад відвідав печеру на горі Хіра поблизу Мекки, де, за його власним твердженням, він отримав перше відкриття від Аллаха через архангела Гавриїла. Це стало початком його пророчої місії.

Протягом наступних 22 років Мухаммад отримував відкриття від Аллаха, які були записані його послідовниками і утворили Коран. Він проповідував віру в одного Бога і закликав до відмови від ідолопоклонництва, яке було поширене серед арабських племен того часу.

Мухаммад став лідером нової релігійної громади, яка стала відома як іслам. Він зазнавав опозиції від мекканських еліт, які боялися втратити свій вплив та багатство, але його послідовники стали все більшою чисельністю. У 622 році Мухаммад і його послідовники були змушені залишити Мекку через переслідування, і вони перебралися до міста Ятріб (нині Медина), де він отримав підтримку і владу. Цей подія була відома як Хіджра і є початком ісламського календаря.

Після Хіджри Мухаммад і його послідовники повернулися до Мекки і виявилися досить сильними, щоб зайняти місто без бійки. Він розпочав процес поширення ісламу по всьому Аравійському півострові, і він його проповіді його послідовники здійснювали успішні завойовницькі походи.

У 630 році Мухаммад повернувся до Мекки з армією послідовників і зайняв місто без жодної бійки. Після цього він провів численні реформи, зокрема, знищив ідоли, які стояли в Каабі, і перетворив цей храм на святе місце для мусульман. Мухаммад помер у 632 році, залишивши за собою релігійну та політичну спадщину, яка згодом стала основою ісламської культури та цивілізації.

Назвіть основні заповіді мусульман. Чи нагадують вони християнські? Чому?

Основні заповіді мусульман описані в Корані та Сунні, тобто збірці записів про життя та вчинки пророка Мухаммада.

Основні заповіді ісламу, або п'ять стовпів ісламу, називаються "шахада" (відзначення віри), "салят" (молитва), "закат" (благодійність), "саум" (піст) та "хадж" (паломництво до Мекки). Основним зверненням до Бога в ісламі є "Ла-іляха ілля-Аллах, Мухаммадур-расул Аллах" (Немає іншого бога, окрім Аллаха, і Мухаммад - посланець Аллаха).

Заповіді ісламу та християнства містять багато спільних елементів, таких як віра в одного Бога, молитва та благодійність. Але є і відмінності. Наприклад, у християнства немає обов'язкового п'ятничного молитвозвернення до Бога, як у ісламі. Також, у християнстві немає обов'язкового пісту в місяць Рамадан, який є одним з основних зобов'язань мусульман. Також, паломництво до Мекки є обов'язковим для мусульман, а в християнстві немає такого ритуалу.

Отже, хоча іслам та християнство мають спільні заповіді, вони мають і відмінності в своїх вченнях та практиках.

3. Як відбувався розквіт і занепад перших халіфатів

За допомогою карти (с. 35) установіть основні напрямки завоювань арабів у VIІ-ІХ ст. Які території і держави увійшли до Арабського халіфату за династій Омейядів і Аббасидів? Поміркуйте, чому арабам вдалося так швидко завоювати країни Європи та Сходу.

Як видно на карті, араби завоювали значну частину територій Сходу, зайшовши до Персії та Індії на сході, а також до Північної Африки та Іспанії на заході.

Під час правління династії Омейядів (661-750 рр.) до складу Арабського халіфату увійшли багато територій, включаючи Північну Африку, Персію, Іспанію та Індію. Пізніше, під час правління династії Аббасидів (750-1258 рр.), халіфат переніс свою столицю до Багдада, і до складу Арабського халіфату увійшли такі країни, як Єгипет, Сирія, Месопотамія, Персія та Індія.

Арабам вдалося так швидко завоювати країни Європи та Сходу з кількох причин. По-перше, араби володіли дуже дисциплінованою та добре організованою армією, що дозволяло їм здійснювати ефективні військові операції. По-друге, в багатьох країнах, які були завойовані арабами, були великі етнічні та релігійні конфлікти, що знижували опір завойовників. По-третє, араби були досить толерантними до інших релігій та культур, що забезпечувало їм підтримку місцевих народів, а також сприяло швидкому поширенню ісламу.

Опишіть озброєння арабського війська. Як сучасні історики-реконструктори підкреслюють його міць?

Арабське військо VI-VII століть, що брало участь у завоюваннях, складалося зі сполучень полеглих арабських племен та наємників. Основним видом зброї була шабля - сабра, яка стала символом арабських завойовань. До неї долучалась копія, лук, а також деякі піхотні зброї, такі як копії, скини, мечі та щити.

Сабра була дуже легкою та гнучкою зброєю з гострим клинком, призначеною для різання та колоття. Її зроблено з високоякісної сталі та була здатна пробивати броню. Завдяки своїй конструкції, сабра дозволяла бійцеві виконувати швидкі та точні удари, що дозволяло арабам домінувати на полі бою.

Сучасні історики-реконструктори підкреслюють міць арабської зброї та її високу ефективність на полі бою. Наприклад, в рамках проекту "Відкриваючи світ давніх воїнів" була проведена реконструкція арабського воїна, який брав участь у завоюваннях. Воїн був уніформований та оснащений оригінальною зброєю, яка дозволяла йому ефективно брати участь у боях.

Араби були відомі своєю винахідливістю та здатністю до адаптації, що дозволяло їм адаптуватися до нових умов та знаходити інноваційні рішення на полі бою. Це, разом з високою мобільністю та дисциплінованістю військ, сприяло швидкій експансії арабського халіфату та завоюванню нових територій.

4. Як розвивались знання та культура арабського світу

Читаючи текст, виписуйте ключові слова з кожного абзацу. Спираючись на них, визначте основні напрями розвитку арабської культури та її визначні досягнення.

Арабська культура має багату історію, яка почалася з моменту зародження ісламу в VII столітті. Основні напрями розвитку арабської культури можна розділити на кілька етапів.

  1. Етап формування ісламської культури (VII-VIII ст. н.е.)

На цьому етапі формувалася нова ісламська культура, яка згодом стала основою для розвитку арабської культури взагалі. Основними досягненнями цього періоду є:

  • Створення Корану як основи ісламської релігії та культури.
  • Розвиток арабської поезії, яка згодом стала важливим елементом арабської літератури.
  1. Етап розвитку арабської культури в період Омейядів (VIII-XІ ст. н.е.)

Цей період характеризується розквітом мистецтва, архітектури, науки та літератури. Основні досягнення цього періоду включають:

  • Розвиток науки, особливо у галузях математики, астрономії, географії та медицини.
  • Розквіт арабської поезії та прози.
  • Розвиток архітектури, зокрема будівництва мечетей, палаців та інших будівель, які стали символом Омейядської династії.
  1. Етап розвитку арабської культури в період Аббасидів (IX-XІ ст. н.е.)

Цей період характеризується подальшим розвитком мистецтва, архітектури, науки та літератури. Основні досягнення цього періоду включають:

  • Розвиток філософії та логіки, що вплинуло на розвиток науки та культури.
  • Розквіт арабської літератури, включаючи поезію, прозу та історіографію.
  • Розвиток мистецтва, зокрема розквіт каліграфії, живопису та музики.

Підкреслимо, що арабська культура внесла значний внесок у світову культуру та науку. Зокрема, арабські вчені внесли значний вклад у розвиток математики, астрономії, медицини та інших наук. Арабська література також стала важливим джерелом для світової культури, зокрема поезія Румі та твори Тиссерана де Мопассана. Крім того, арабська культура зберегла історичну спадщину країн Сходу, зокрема Персії та Індії.

Використайте ілюстрації, щоб розширити своє уявлення про культуру Арабських халіфатів. На основі ілюстрацій (1, 2) розкажіть, як було організовано навчання й астрономічні дослідження. Поясніть задуми авторів пам'ятників (3, 4), установлених визначним діячам науки і культури арабського світу.

Ілюстрація 1 зображує середньовічну школу в Ал-Андалусі, де арабські учені та вчені інших націй вивчали науку та мистецтво. В школі були представлені різні дисципліни, включаючи математику, астрономію та філософію. Навчання відбувалось відповідно до рівня знань студентів та включало лекції, диспут та індивідуальну роботу. Школа також слугувала місцем для проведення наукових досліджень, зокрема в галузі астрономії.

Ілюстрація 2 зображує арабських астрономів, які вивчають зірки та планети на нічному небі. Астрономія була однією з найважливіших наук в арабському світі, і арабські учені здійснювали важливі дослідження в цій галузі, включаючи відкриття нових зірок та планет.

Пам'ятники Аль-Біруні та Рудакі, зображені на ілюстраціях 3 та 4, є визначними фігурами арабської науки та культури. Аль-Біруні був відомим астрономом, математиком та географом, який здійснював важливі дослідження в галузі астрономії та географії. Пам'ятник Рудакі був встановлений відомому арабському поету, який прославився своїми віршами та описами природи. Ці пам'ятники символізують значення науки та культури в арабському світі та відзначають внесок цих видатних діячів в розвиток арабської культури та науки.

Про який рівень розвитку культури свідчать наведені ілюстрації? Назвіть види мистецтв, розвинені в халіфатах.

Наведені ілюстрації свідчать про досить високий рівень розвитку культури в халіфатах, зокрема в галузях науки, астрономії, математики, літератури, мистецтва та архітектури.

У халіфатах розвивалися різноманітні види мистецтв, такі як каліграфія, живопис, музика, поезія, архітектура та інші. Каліграфія була особливо важливою, оскільки ісламське мистецтво було малюнків у вигляді людських та тваринних фігур, тому каліграфія стала способом вираження релігійного мистецтва. У сфері архітектури розвивалися мечеті, квадратні міста, палаці, фонтани та інші споруди.

Мухаммад є посланцем Бога (середньовічна каліграфія) та будівництво мечеті (мініатюра ХV ст.) показують значний рівень розвитку каліграфії та архітектури в халіфатах. Мечеть Купол Скелі (Єрусалим, VII ст., сучасне фото) також свідчить про високий рівень архітектури в халіфатах.

1. Коли починається ісламське літочислення?

Ісламське літочислення починається з 622 року нашої ери, який є роком переходу пророка Мухаммеда з Мекки до Медіни (відомий як Хіджра) і вважається початком ісламського календаря.

2. Хто і коли створив іслам?

Іслам був заснований пророком Мухаммедом в 610 році в Мекці (в нинішньому Саудівській Аравії), який отримав від Аллаха через архангела Гавріїла священне послання Корану. Іслам з'явився як монотеїстична релігія, що проповідує існування лише одного Бога, який створив світ і керує ним.

3. Якими є основні положення ісламу?

Основні положення ісламу полягають в віровизнанні в єдиного Бога, віри в пророків Аллаха, віри в Акіду (вірування в визначені статті), правильного виконання обов'язків ісламу (п'ять обов'язкових молитв на день, пост в місяць Рамадан, добровільне пожертвування частини свого майна, паломництво в Мекку, якщо це можливо) та дотримання моральних норм.

4. Чим можна пояснити військові успіхи арабів?

Військові успіхи арабів можна пояснити декількома чинниками. По-перше, за часів пророка Мухаммеда араби були збройними кочовими племенами, які мали багатий досвід військової боротьби та знання терену. По-друге, з'явилася нова релігія, що стимулювала арабів до дії і відваги, що підвищувало їх моральні якості. По-третє, вони були досить дисциплінованою армією, що дозволяло їм рухатися швидко та координовано. По-четверте, в їхньому розпорядженні було багато коней, що дозволяло швидко переміщатися та проводити ефективні наступальні операції. По-п'яте, були використані нові військові технології, такі як досконалі зброя та військові машини, що давало перевагу в бою. І, нарешті, араби мали єдину мету - захищати свою нову релігію та її території, що дозволяло їм діяти в об'єднаному напрямку та використовувати свої сили максимально ефективно.

5. Поміркуйте, які риси характеру дали змогу Мухаммаду створити нову релігію — іслам, а які — стати державним діячем.

Мухаммад був харизматичним та енергійним лідером, який мав велике впливове здібності та вміння говорити перед людьми. Він був мудрим та обачним, а також мав високі моральні принципи. Ці риси дали йому можливість створити нову релігію, оскільки він зумів переконати людей в її правильності та переконатися у своїй місії.

Крім того, Мухаммад був добре організованим та стратегічним діячем, який зумів об'єднати арабські племена під єдиним прапором і створити міцну державу. Він був відчайдушним захисником своєї віри та свого народу, що дозволило йому ефективно вести військові кампанії та захищати своїх прихильників.

6. Назвіть спільні риси християнської і мусульманської культур.

Християнська та мусульманська культури мають кілька спільних рис, таких як віра в єдиного Бога, повагу до святих книг та святих місць, важливість благочестивості та добрих дій, а також принципи любові до ближнього. Обидві релігії також мають значення віри у життя після смерті та віру в остаточний суд, де люди будуть оцінені за свої вчинки. Крім того, християнська та мусульманська культури мають багату традицію мистецтва, архітектури та літератури, яка протягом століть впливала на розвиток світової культури.

Використовуючи ілюстративний матеріал параграфа, опишіть повсякденне життя та світосприйняття населення Арабського халіфату.

Повсякденне життя населення Арабського халіфату було досить різноманітним залежно від соціального статусу, етнічної приналежності, регіону проживання та інших чинників.

Середній клас населення займався різними видами ремесел, торгівлею, сільським господарством та іншими роботами. Жінки були зазвичай зайняті домашніми справами, але деякі з них працювали в ремеслах та торгівлі. Урядові службовці та керівники мали більш високий статус та жили у розкішних будинках, вони могли дозволити собі більше розкіші та займали провідні посади в державі.

Світосприйняття населення халіфату було досить релігійним. Іслам був основною релігією, і більшість населення дотримувалася його вчення та обрядів. Мусульмани вірили в єдиного Бога, Аллаха, та слідували П'яти стовпам Ісламу, які включають в себе вірування, молитву, пост, пожертвування та паломництво до Мекки.

Крім релігії, у народі Арабського халіфату існувала досить багата культура, яка включала в себе літературу, поезію, мистецтво, архітектуру та науку. У цій культурі відбивалися впливи різних націй та етносів, з якими араби взаємодіяли впродовж своєї історії. Наприклад, з Персії вони позичили каліграфію та математику, з Греції — філософію та медицину, а з Індії — числа та астрономію.

Загально, повсякденне життя населення Арабського халіфату було відносно стабільним та спокійним, з відносно розвиненою економікою та культурою. Релігія відігравала важливу роль у житті людей, іслам вважався центром культури та соціального життя. У цілому, Арабський халіфат був одним з найбільших та найвпливовіших держав світу в той час, заснованим на релігії, торгівлі та культурному розвитку.

Підручник можна знайти тут (Укр. мова. 2020).