ГДЗ до підручника «Всесвітня історія» О.І. Пометун. 7 клас

§ 14. Хрестові походи

1. Чому і як почались Хрестові походи

Поставте до пункту 3-4 запитання. Обговоріть із сусідом/сусідкою по парті відповіді на них. Найважливіші та найцікавіші запитання і відповіді представте класу.

  1. Що спонукало християнський світ до початку Хрестових походів?
  2. Які території були ціллю Хрестових походів?
  3. Хто очолював Хрестові походи та які були їхні цілі?
  4. Який вплив мали Хрестові походи на християнський світ?

При обговоренні можна вислухати різні думки щодо причин початку Хрестових походів, наприклад, можна згадати про велику кількість нерішених конфліктів між християнським та ісламським світом, або про потребу відвоювати святі місця з-під контролю мусульман.

Території, на які спрямовувались Хрестові походи, також можуть бути різними, в залежності від періоду і походу. Зазвичай, ці території були пов'язані з мусульманською державою, але існували і такі Хрестові походи, що були спрямовані на підтримку християнських держав у війнах з іншими християнськими державами.

Очільниками Хрестових походів були зазвичай військові вожді або правителі християнських країн. Їхніми цілями можуть бути звільнення святинь від мусульманського контролю, підтримка своїх васалів у війнах з іншими державами або воєнне завоювання нових територій.

Щодо впливу Хрестових походів, можна обговорити їхнє значення для культурного та економічного розвитку Європи, а також для взаємодії між християнським та ісламським світом. Також можна згадати про негативні наслідки Хрестових походів, такі як знищення культурних та історичних пам'яток, зміцнення ісламської ворожнечі до християнського світу, а також негативні наслідки для жителів територій, які були піддані Хрестовим походам, такі як насильство та вбивства.

Ознайомтеся з документом. Поміркуйте, які ідеї промови папи Урбана ІІ найбільше зацікавили присутніх. Як мініатюра доповнює текст?

У цій промові папа Урбан II закликає християнський світ звільнити Святу землю від мусульманського контролю. Він закликає людей воювати за Єрусалим та дає обіцянку відпущення гріхів тим, хто піде на війну. Ці ідеї найбільше можуть зацікавити присутніх, оскільки вони спонукають до воєнних дій та обіцяють духовні блага за участь в них.

Мініатюра, яка доповнює текст, зображує папу Урбана II зверху, який тримає руки в жесті благословення. Інші люди знаходяться під ним, що може символізувати його вищість та авторитет. На мініатюрі можна побачити також двох воїнів у броні, що може натякати на воєнний характер промови та заклик до бойових дій.

На основі схеми визначте, що ж змушувало різних людей вирушати в далекий, незвіданий шлях.

На схемі наведено різні фактори, які змушували людей вирушати в далекий, незвіданий шлях до Єрусалиму:

1. Релігійні мотиви - бажання допомогти відновити святе місце християнства, Святий Гріб Ісуса Христа.

2. Розширення влади і територій - здобуття нових земель та влади над ними.

3. Економічні мотиви - бажання отримати нові можливості для торгівлі та збагачення.

4. Військовий дух - бажання підкорити себе природі та перевірити свої бойові навички.

5. Культурні мотиви - бажання дослідити інші культури та знайомитися з новими традиціями.

6. Соціальні мотиви - бажання знайти нові можливості для розвитку та знайомства з новими людьми.

Ці фактори змушували різних людей, включаючи рицарів, купців, селян та духовенство, вирушати в далекий, незвіданий шлях до Єрусалиму.

2. Якими були події Першого хрестового походу

Порівняйте мрії перших хрестоносців із подіями реального життя.

Мрії перших хрестоносців із визволення святого Єрусалиму та Христового гробу від мусульман та встановлення християнського управління над цими територіями були великими ідеалами, що збігалися з ідеалами християнської церкви. Проте, події реального життя виявилися складнішими, ніж це можна було передбачити.

По-перше, військовий похід до святого Єрусалиму був довгим та небезпечним, з високими ризиками для життя та здоров'я учасників. Хрестоносці стикалися зі складнощами на шляху, включаючи голод, хвороби, напади поганих народів та інше.

По-друге, після досягнення мети та взяття Єрусалиму, було важко зберегти християнське владу над цими територіями. Мусульманська протиправна влада була пильно стежила за цими територіями та намагалася відновити контроль. У результаті, християнська влада на Сході була недовговічною та швидко зникла.

Отже, мрії перших хрестоносців не повністю збулися в реальному житті, і хоча вони зробили значні зусилля, щоб досягти своєї мети, вони стикалися з великою кількістю складнощів та перешкод на шляху до неї.

3. Як розгортався Четвертий хрестовий похід

Поєднайте інформацію кількох історичних джерел: карти (с. 75), документа (с. 74), ілюстрації та складіть розповідь-хроніку про перебіг подій Четвертого хрестового походу.

Четвертий хрестовий похід був однією з найбільш контроверсійних та позбавлених успіхів експедицій. Він розпочався у 1202 році, коли понад 30 000 хрестоносців зібралися відправитися на Святу Землю. Проте події розвивалися зовсім інакше.

Згідно з документом на сторінці 74, головним спонсором походу був Дандоло, доге Венеції. Він домагався від крестоносців допомогти йому захопити місто Зару, що було вірменським містом на узбережжі Близького Сходу.

Проте, замість того, щоб вирушити прямо до Зару, хрестоносці були змушені спочатку захопити місто Задар на узбережжі Адріатики, яке займали венеціанці. Це зображено на карті на сторінці 75, де Задар виділено жовтим кольором.

У подорожі до Задара хрестоносці перетнули Адріатику та зайшли до Константинополя, міста, яке зображено на ілюстрації. Тут вони були невдало прийняті імператором Алексієм ІІІ, але все ж змогли продовжити свій шлях до Задара.

Після того, як Задар було взято, хрестоносці звернули свою увагу на Константинополь, який займали византійці. Згідно з картою на сторінці 75, хрестоносці пройшли південною частиною Балканського півострова та підійшли до Константинополя з півночі.

Хрестоносці облогували місто та підкорили його, зображення бою можна побачити на ілюстрації. Але замість того, щоб продовжувати шлях до Святої Землі, вони залишилися в Константинополі, засновавши Латинську імперію, яку очолив Годфрід де Віллардуін, який є зображеним на ілюстрації. Це спричинило багато конфліктів між латинцями та византійцями, а також між самими хрестоносцями.

Деякі історичні джерела вказують на те, що Четвертий хрестовий похід був здійснений за згодою Римської церкви, яка хотіла зміцнити своє вплив на Східній Європі та Близькому Сході. Однак цей похід став прикладом того, як надмірна амбіційність та корупція можуть спричинити поразку та кровопролиття.

Таким чином, Четвертий хрестовий похід не тільки не приніс хрестоносцям успіху у їхньому бажанні звільнити Святу Землю від мусульманської влади, але й став причиною багатьох проблем та конфліктів в майбутньому.

Покажіть на карті напрямки Першого і Четвертого хрестових походів. Знайдіть Едессу, Антіохію, Єрусалим, Триполі — центри держав, утворених хрестоносцями. Визначте особливості їх розташування.

Едесса розташована в північній Сирії біля кордону з Туреччиною. Вона була основана в VII столітті та стала одним з найважливіших міст християнського Сходу.

Антіохія розташована на узбережжі Сирії біля кордону з Туреччиною. Вона була основана в 300 році та стала одним з найбільших міст Східного Середземномор'я.

Єрусалим розташований в центральній частині сучасного Ізраїлю. Це було найважливіше місто християнської й іудейської культури, тут знаходиться Віфлеєм, де народився Ісус Христос.

Триполі розташований на узбережжі Лівану. Це було найбільше місто на північному узбережжі Східного Середземномор'я і стало важливим центром торгівлі та культури.

Особливості розташування цих міст полягають у їхньому ключовому географічному положенні на торгівельних маршрутах, на кордонах між християнським і мусульманським світами, і в близькості до святих місць, таких як Єрусалим і Віфлеєм. Також вони були захищені могутніми міськими стінами, що дозволяло їм відбивати напади ворогів.

Едесса, розташована на півночі, була першим важливим центром держави хрестоносців після завоювання Єрусалиму. Вона знаходилась на шляху з Європи до Сирії та Месопотамії і мала стратегічне значення для захисту християнських земель від нападів мусульман.

Антіохія, розташована на північному заході, була дуже важливим торгівельним містом та культурним центром, де збиралися представники різних релігій та націй. Вона також знаходилась на шляху з Європи до Сирії та Месопотамії, що дозволяло контролювати торгівлю та захищати кордони держави.

Єрусалим, розташований на півдні, був головним містом держави хрестоносців і місцем, де знаходилась Голгофа та Гроб Господній. Він мав велике релігійне значення для християн, і захоплення міста було головною метою Першого хрестового походу.

Триполі, розташований на півночі вздовж узбережжя Середземного моря, був важливим торговельним містом і місцем перетину торгівельних шляхів з Європи до Сирії та Месопотамії. Він мав важливе географічне положення і допомагав забезпечити контроль над кордонами держави хрестоносців.

Загалом, розташування цих міст забезпечувало захист християнських земель від нападів мусульман, контроль над торгівельними маршрутами та близькість до святих місць.

4. Кого об'єднали духовно-рицарські ордени

Чому ордени називалися духовно-рицарськими? Знайдіть на карті (с. 101) землі Тевтонського ордену. Як вони змінювалися протягом XIII-XIV ст.?

Ордени, такі як Тевтонський і Ливонський, називалися духовно-рицарськими через їхню місійну роль в поширенні християнства серед підданих нехристиянських народів. Ордени складалися з воїнів-рицарів, які були також священиками або монахами, і здійснювали свої місії не тільки зброєю, але й проповідями.

Землі Тевтонського ордену можна знайти на карті на с. 101, які займали північну частину сучасної Польщі, Литви та Латвії. В XIII та XIV століттях території ордену значно збільшилися завдяки успішним війнам з підданими нехристиянськими народами та розширенню торгових маршрутів в Балтійському регіоні.

У 1237 році орден здобув контроль над Ливонією, яка стала важливим центром торгівлі та політичним союзником ордену. У 1255 році орден розширив свої території, захопивши Прусію, яка стала його основною землею.

У XIV столітті орден почав втрачати владу на своїх землях. У 1410 році орден програв війну з об'єднаними силами Польщі та Литви, що призвело до зменшення його території та змін у структурі влади. Згодом орден став під впливом реформації та перетворився на світську державу. В результаті, землі Тевтонського ордену були розподілені між різними державами, включаючи Польщу, Литву та Росію.

Як озброєні воїни? Що свідчить про їхню готовність захищати віру Христову?

Рицарі ордену тамплієрів та інших рицарських орденів були озброєні важкою зброєю, такою як мечі, шаблі, сокири, булави та списи. Вони також мали легку зброю, таку як лати, щити, гаки для залазіння на стіни та палки для захисту від копій.

Рицарі отримували тривале військове навчання, яке включало у себе бойові мистецтва, тактику та стратегію війни. Вони вірили, що вони повинні захищати християнство та здійснювати крестові походи в Єрусалимі.

Готовність рицарів захищати віру Христову свідчить про їхній високий духовний рівень та готовність жертвувати своїм життям за захист віри та своїх собратів-християн. Рицарі були сильними та мужніми воїнами, які вірили у своїх силах та у Божу благодать.

5. Якою була взаємодія європейського і східного світів під час Хрестових походів

Обговоріть у загальному колі, в чому полягали взаємовідносини європейського та східного світів під час Хрестових походів. Як це показано у поданих ілюстраціях?

Взаємовідносини між європейським та східним світами під час Хрестових походів можна охарактеризувати як складні і протирічливі. З одного боку, хрестоносці прибували до Сходу з метою відновити контроль над святими місцями і захистити християнське населення від мусульманської агресії. З іншого боку, ці походи були своєрідною культурною шоковою для мусульманського світу, який досі жив під впливом віри й культури, відмінних від християнських.

У поданих ілюстраціях ці протиріччя можна побачити. Наприклад, на одній з картин ми бачимо зустріч двох воїнів - хрестоносця та мусульманина. Ця ілюстрація показує, що вони зіткнулися в бойовій битві, але в той же час вони зображені з рівним пошану один до одного, практично у позі бок о боці. Це може свідчити про те, що обидва боки мали свої принципи, які вони відстоювали, а також готові були боротися за них.

Інша ілюстрація показує зустріч Річарда Левового з Саладином. Обидва правителя зображені як високошановні особистості, що знаходяться на рівних положеннях. Це може свідчити про те, що хоча Річард Левовий і Саладін були на протилежних сторонах, вони взаємодіяли із повагою до один одного.

Також на картинках можна побачити різні бойові приклади, де рицарі християнської армії борються проти мусульманських воїнів. Вони показані у зброях, що відповідають європейському стилю, в той час як мусульманські воїни мають вигляд, характерний для східного світу. Це також показує культурні різниці між обома сторонами.

Отже, взаємовідносини між європейським та східним світами під час Хрестових походів були складними, протирічливими та культурно шокуючими. В той же час, на ілюстраціях можна побачити, що обидва боки були готові боротися за свої принципи та взаємодіяти з повагою до один одного.

1. Чому військовий рух ХІ—ХІІІ ст називається Хрестовими походами?

Військовий рух ХІ—ХІІІ століть, що був спрямований на розповсюдження ідеї війни за Христа та християнську віру, називається Хрестовими походами через використання символу хреста на шоломах та бойових знаменах християнських воїнів.

2. Назвіть хронологічні межі Хрестових походів.

Хрестові походи проходили у період з 1096 до 1270 року. Перший хрестовий похід був оголошений Папою Урбаном II у 1095 році, а останній – сьомий хрестовий похід – завершився в 1270 році.

3. Поясніть причини Хрестових походів.

Причини Хрестових походів можна розглядати з різних поглядів. Однією з найбільш значущих причин було відродження ідеї війни за Христа, яка передбачала співпрацю імператорів та пап з метою розширення влади християнської церкви та відновлення контролю над святими місцями в Палестині. Крім того, у складних політичних та соціальних умовах того часу, Хрестові походи надали можливість північноєвропейським феодалам та князям збільшити свої території та розширити свій вплив на східний регіон.

4. Наведіть приклади духовно-рицарських орденів.

Духовно-рицарські ордени були створені на захист християнства та захисту паломництва до святих місць. До прикладів таких орденів належать Тамплієри, Орден іоаннітів та Тевтонський орден. Орден Тамплієрів заснований у 1119 році, Орден іоаннітів - у 1099 році, а Тевтонський орден був заснований у 1190 році. Ці ордени були зобов'язані захищати християнство, а також займатися благодійною та медичною діяльністю. Наприклад, Орден іоаннітів після переходу на острів Мальта займався організацією лікарень та госпіталів, які надавали медичну допомогу військовим та мирним жителям. Орден Тевтонів займався католицькою місією в Східній Європі, а також просував кордони Християнської Європи на сході, беручи участь у війнах з поганськими народами Балтики.

Хоча ці ордени згодом здобули значну владу та багатство, вони почали втрачати свою значимість після припинення Хрестових походів та розквіту нових князівств в Європі. Багато з них перетворилися на благодійні організації та брали участь у війнах як найманці. Однак, деякі з цих орденів, такі як Орден Мальти, і досі існують як благодійні та медичні організації.

5. Порівняйте Перший і Четвертий хрестові походи.

Перший і Четвертий хрестові походи мали різні цілі та результати. Перший хрестовий похід (1096-1099 рр.) був спрямований на визволення Єрусалиму від мусульман. Похід завершився успіхом і призвів до створення Єрусалимського королівства, яке тривало понад століття. У Четвертому хрестовому поході (1202-1204 рр.) хрестоносці були спонукані папою Інокентієм III відновити контроль над святим містом Константинополем, яке було втрачене на користь візантійського імператора. Однак, хрестоносці відволікалися від своєї мети, напали на Константинополь, завдали йому значних пошкоджень та здобули значну кількість здобичі.

6. Поміркуйте, у якому значенні поняття «Хрестові походи» використовували європейці, а в якому — араби.

Європейці використовували поняття "Хрестові походи" у контексті свого релігійного обов'язку збереження та поширення християнства та відновлення контролю над святими місцями. Для арабів же, ці походи є прикладом агресії та вторгнення на їхні землі з метою пограбування та завоювання.

7. Висловіть судження з приводу того, як хрестоносці досягали поставленої перед ними мети.

Хрестові походи були складними за своєю суттю, а також за своїми цілями і результатами. Досягнення поставлених мет цілком залежало від конкретного походу, його учасників та обставин. Деякі з хрестоносців досягли успіхів, особливо в перших походах, коли вони змогли зайняти важливі території у Сирії та Палестині, а також створити там кілька князівств, які існували кілька століть. Однак, інші походи були неуспішними, іноді навіть катастрофічними, як у випадку Четвертого хрестового походу, коли хрестоносці направили свою агресію не на Святу землю, а на Константинополь, столицю Візантії.

Також варто зазначити, що хрестові походи призвели до значних змін в політичному, соціальному та релігійному житті Європи та Сходу, а також до розвитку міжкультурних взаємин. Хрестові походи також стали важливим етапом в історії військового мистецтва, технологій та організації військових операцій. Однак, загалом, можна зробити висновок, що досягнення мети хрестових походів були доволі обмеженими, а самі походи супроводжувалися великою кількістю страждань, незручностей та руйнувань.

1) Спираючись на текст, складіть у зошиті порівняльну таблицю «Позитивні результати та негативні наслідки Хрестових походів».

Позитивні результати та негативні наслідки Хрестових походів:

Позитивні результати

Негативні наслідки

Захист західної цивілізації від ісламської експансії

Жорстокі війни та масові вбивства

Розвиток морської та торговельної інфраструктури

Руйнування культурної спадщини в південних країнах

Поширення християнства в Східній Європі та Близькому Сході

Створення прецеденту масових релігійних війн

Збагачення купців та землевласників на західному та південному сході

Створення глибокої недовіри та ворожості між ісламським світом та Християнством

Створення нових держав та геополітичних конфігурацій

Поширення чуми та інших захворювань на захід

Зазначимо, що ця таблиця є приблизною, оскільки перелік позитивних та негативних наслідків Хрестових походів є предметом історичної дискусії.

2) За можливості підготуйте додаткову інформацію про відомих історичних діячів — учасників Хрестових походів.

1. Готфрід Буйонський (1058-1100) - французький лицар та лідер Першого Хрестового походу, який здобув Єрусалим у 1099 році і став його першим християнським правителем. Він був одним з найвідоміших командувачів Хрестових походів та засновником королівства Єрусалимського.

2. Річард Левове Серце (1157-1199) - англійський король та воїн, який брав участь у Третьому Хрестовому поході. Він очолив англійську армію і брав участь у багатьох битвах, включаючи битву при Арсуфі, де його війська перемогли мусульман.

3. Саладін (1137-1193) - мусульманський воєначальник та державний діяч, який був противником Хрестових походів. Він очолив мусульманську армію, яка відбила Єрусалим від хрестоносців. Саладін був також відомий своєю мудрістю та культурними досягненнями.

4. Бальдуїн IV (1161-1185) - король Єрусалимського королівства, який брав участь у багатьох Хрестових походах, включаючи Третій Хрестовий похід. Він став королем в 1174 році і був відомий своїм воєнним талантом та проникливістю.

5. Барбаросса (1122-1190) - німецький імператор, який очолив Третій Хрестовий похід. Він був відомий своїм військовим досвідом та вмінням керувати армією, а також своїм рішучим характером.

6. Філіп II (1165-1223) - французький король, який брав участь у Четвертому Хрестовому поході. Він очолював французьку частину армії і допоміг в захопленні Константинополя. Філіп II також відомий своїм внеском у політику та культуру Франції, включаючи створення Паризької університетської системи та впровадження різних реформ.

7. Луї IX (1214-1270) - французький король, який очолив Сьомий та Восьмий Хрестові походи. Він був відомий своїм релігійним покликанням та милосердною поведінкою, а також своїм досвідом воєнного керівництва. Луї IX був канонізований у 1297 році та відомий як святий Луї.

8. Гуго де Пейн (1134-1190) - французький лицар та військовий діяч, який брав участь у Третьому Хрестовому поході. Він був командиром ордена тамплієрів, який став одним з найвідоміших орденів Хрестових походів. Пейн також відомий своїм рішучим характером та воєнними здобутками.

9. Танкред (1070-1112) - італійський лицар, який брав участь у Першому Хрестовому поході. Він став одним з найбільш відомих воїнів походу та був помічником Готфріда Буйонського. Після захоплення Єрусалиму він став тимчасовим правителем міста. Танкред також відомий своїм військовим талантом та мужністю.

Підручник можна знайти тут (Укр. мова. 2020).