ГДЗ до підручника «Біологія» О.А. Андерсон. 9 клас
§ 22. Подвоєння ДНК
Згадаємо!
- Якою є будова молекули ДНК?
Молекула ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) складається з нуклеотидів, які містять дезоксирибозу (вуглецевий скелет), азотисту основу (аденін, гуанін, цитозин або тимін) та фосфатну групу. Нуклеотиди з'єднані між собою за допомогою фосфодіестерних зв'язків, утворюючи ланцюг, довжина якого залежить від кількості нуклеотидів у молекулі.
- Що таке принцип комплементарності?
Принцип комплементарності - це принцип, за яким взаємодіється дві азотисті основи у молекулі ДНК або РНК: аденін завжди утворює дві водневі зв'язки з тиміном (у ДНК) або з урацилом (у РНК), а гуанін завжди утворює три водневі зв'язки з цитозином. Цей принцип є основою для розмноження та транскрипції генетичної інформації у живих організмах.
ПОВТОРІТЬ, ПОМІРКУЙТЕ
1. Що таке реплікація?
Реплікація - це процес копіювання молекули ДНК, який відбувається під час поділу клітини для передачі генетичної інформації в нащадки.
2. Опишіть механізм реплікації.
Механізм реплікації молекули ДНК полягає в наступних етапах:
- Розплітаються дві нитки молекули ДНК за допомогою ферменту гелікази;
- Формується початковий комплекс реплікації, що складається з ферментів, які розплітають ДНК та забезпечують утворення нових ниток;
- Синтезуються комплементарні нитки ДНК за допомогою ферменту ДНК-полімерази, що додає нуклеотиди до розвиваючогося ланцюга;
- Рухаючись по молекулі ДНК, ДНК-полімераза додає нові нуклеотиди до комплементарних ниток;
- Завершується синтез нових молекул ДНК, після чого дві молекули ДНК розходяться.
3. Поясніть роль ферментів у процесі реплікації.
Реплікація молекули ДНК залежить від роботи різноманітних ферментів. Геліказа розплітає дві нитки ДНК, ДНК-полімераза синтезує комплементарні нитки ДНК, топоізомераза забезпечує розкручування ланцюга ДНК перед полімеразою, а лігаза склеює дрібні шматочки ДНК на ланцюгах, що формуються у ділянках, де реплікація ще не закінчена.
4. Обґрунтуйте біологічне значення процесу репарації.
Процес репарації має велике біологічне значення, оскільки він дозволяє клітині виправляти пошкодження ДНК, що можуть бути спричинені різними факторами, такими як ультрафіолетове випромінювання, хімічні речовини, радіація, помилки при реплікації тощо. Якщо пошкодження не виправити, воно може призвести до мутацій або генетичних дефектів, що можуть мати серйозні наслідки для клітини та організму в цілому.
Репарація ДНК дозволяє клітині зберегти генетичну стабільність та запобігти розвитку хвороб. Наприклад, дефекти репарації ДНК пов'язані з розвитком раку та інших генетичних захворювань у людини. Тому процес репарації є дуже важливим для забезпечення життєдіяльності клітини та збереження генетичної інформації для передачі її нащадкам.
