ГДЗ до підручника «Хімія» О.Г. Ярошенка. 7 клас

§ 20. Дослідження фізичних і хімічних явищ

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

Тема: Дослідження фізичних і хімічних явищ.

Мета роботи: закріпити вміння розрізняти фізичні та хімічні явища, формувати вміння здійснювати спостереження за хімічними явищами й описувати їх, формувати вміле і безпечне поводження з лабораторним посудом та речовинами.

Речовини та обладнання: вода, кухонна сіль, харчова сода, вапняна вода, розчин купрум(II) сульфату, цукор, крейда, хлоридна кислота, залізні ошурки; лабораторний штатив, штатив для пробірок, спиртівка, сірники, порцелянова чашка, порцелянова ступка з товкачам, пробіркотримач, хімічні стакани, пробірки, залізні скріпки, магніт, свічка.

Хід роботи:

Повтори правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті.

Послідовність дій

Спостереження

Висновок

Завдання 1.

1. В одну пробірку насип 1/2 чайної ложки харчової соди, в іншу пробірку налий вапняну воду об’ємом 2 см і закріпи їх на штативі для пробірок ближче до отвору пробірки.

2. Спрямовуй отвір пробірки вбік від себе та інших учасників експерименту. Газовідвідну трубку закріпи в лапці лабораторного штатива під кутом так, щоб її кінець ледь торкався вапняної води в іншій пробірці.

3. Спочатку прогрій усю пробірку, увесь її вміст.

4. Як тільки відчуєш поштовхи рідини в пробірці, припини нагрівання й загаси полум’я.

1. При нагріванні харчової соди утворюється газ.

2. При пропусканні газу крізь вапняну воду в пробірці утворюється білий осад

Відбуваються хімічні явища. Ознаки: виділення газу, утворення осаду.

Завдання 2.

1. В пробірку насип 1/2 чайної ложки кухонної солі, нагрій її.

Сіль нагрівається, інші зміни відсутні.

Нагрівання кухонної солі — це фізичне явище, тому що не відбувається зміна її хімічного складу, не утворюються нові речовини.

Завдання 3.

1. Одну пробірку на третину наповни розчином купрум(ІІ) сульфату, іншу — водою.

2. У кожну пробірку помісти по залізній скріпці.

У пробірці з розчином купрум(II) сульфату відбулася зміна забарвлення: на залізній скріпці виділилася мідь. У пробірці з водою змін не відбулося.

Ці зміни свідчать про те, що відбувається хімічне явище.

Завдання 4.

1. Одну пробірку на третину наповни розчином купрум(ІІ) сульфату, іншу — водою.

2. У кожну пробірку помісти по пластмасовій скріпці.

В обох пробірках змін не відбулося.

Хімічних явищ не відбулося. Садівникам слід готувати та тримати розчин купрум(II) сульфату у пластмасовому посуді.

Послідовність дій

Спостереження

Висновок

Завдання 5.

1. У порцеляновій чашці приготуй суміш ошурок заліза й кухонної солі.

2. Подій магнітом на суміш.

3. Розчини суміш у воді.

1. Суміш стала сірого (проміжного) кольору.

2. Залізні ошурки притягуються магнітом.

3. Кухонна сіль розчиняється у воді, а залізні ошурки опускаються на дно пробірки.

Приготування суміші — це фізичний процес. В цьому випадку зміна кольору не є свідченням хімічного явища.

Суміш складається з 2-х компонентів, кожний з котрих зберігає свої властивості. Залізо притягується магнітом, не розчиняється у воді. Кухонна сіль розчиняється у воді.

Завдання 6.

Подрібни невеличку грудочку крейди у порцеляновій ступці товкачем. Перенеси крейду у пробірку, долий 2 мл води і розмішай.

Крейда не розчиняється у воді. Через кілька хвилин частинки крейди осіли на дно пробірки.

Це фізичне явище, тому що не відбувається зміна хімічного складу речовин, не утворюються нові речовини.

Завдання 7.

Грудочку крейди вдвічі меншого діаметра, ніж діаметр пробірки, обережно помісти у пробірку і долий 1 см3 хлоридної кислоти.

При дії хлоридної кислоти на крейду почали виділятися бульбашки газу.

Крейда розчинилася та зникла.

Дія хлоридної кислоти на крейду — це хімічне явище, тому що відбувається зміна хімічного складу, утворюються нові речовини, відбувається хімічна реакція, яка супроводжується зовнішнім ефектом — виділенням газу.

Завдання 8.

Помісти у пробірку невелику кількість парафінової стружки і розплав її, скориставшись спиртівкою (або сухим пальним) та пробіркотримачем.

При нагріванні парафіну він плавиться — переходить до рідкого стану.

Нагрівання парафіну — це фізичне явище, тому що не відбувається зміни його хімічного складу, не утворюються нові речовини, змінюється лише агрегатний стан (перехід з твердого стану до рідкого).

Послідовність дій

Спостереження

Висновок

Завдання 9.

Запали парафінову свічку і залити її горіти хвилину-другу.

Парафін плавиться, піднімається гнітом і згоряє у полум'ї.

Відбуваються два явища одночасно: фізичне — плавлення парафіну (зміна агрегатного стану без зміни складу) і його горіння (утворення з парафіну двох нових речовин — вуглекислого газу та води).

Висновки:

  • 1) Явища бувають фізичні та хімічні.
  • 2) При фізичних явищах не відбувається зміни хімічного складу речовин, не утворюються нові речовини, тільки змінюється їх форма, агрегатний стан.
  • 3) При хімічних явищах відбувається зміна хімічного складу речовин, утворюються нові речовини, що супроводжується зовнішніми ефектами — виділенням газу, зміною забарвлення, появою запаху, поглинанням або виділенням енергії.

1. Досліди, за допомогою яких можна дослідити фізичні та хімічні явища.

  • 1) Зміна агрегатного стану води (танення льоду, випаровування води — фізичні явища).
  • 2) Прожарювання мідного дроту у полум’ї спиртівки (поява мідної окалини зі зміною кольору поверхні дроту на чорний — хімічне явище).
  • 3) Взаємодія металів з кислотами (шматочок цинку у пробірці з хлоридною кислотою розчиняється з утворенням бульбашок водню — хімічне явище).

2. Горіння дров супроводжують явища: виділення газу; тепловий ефект; виділення світла.

3. При ржавленні металевих конструкцій відбувається окиснення металів. Це хімічні явища.

4. При нагріванні трубки зі скла відбувається фізичне явище (при цьому не відбувається зміни складу речовини, речовина не перетворюється на інші, а змінюється агрегатний стан, форма тіла).

5. Приклади фізичних явищ: танення снігу, кипіння води, плавлення металу, фарбування стіни.

6. Приклади хімічних явищ: скисання молока, бродіння цукру, ржавіння заліза, горіння сірників.

7. Учень помилився: розчинення — це фізичний процес, оскільки цукор і вода при змішуванні не змінюють свій хімічний склад, а утворюють суміш окремих речовин.

Підручник можна знайти тут (Укр. мова. 2015).