ГДЗ до підручника «Хімія» О.В. Григоровича. 9 клас

§ 27. Етен і етин — ненасичені вуглеводні

Контрольні запитання (с. 160)

307. Ненасичені вуглеводні - це вуглеводні, у молекулах яких між атомами Карбону є кратні зв’язки - подвійні або потрійні.

308. Фізичні властивості етену й етину: за звичайних умов газуваті, безбарвні, погано розчиняються у воді (розчинність етену становить 22,6 мл / 100 мл води, етину - 137 мл / 100 мл води за 0°С). Добре розчиняються в органічних розчинниках. Не мають запаху. Тпл. етену - 169,2°С, Тпл. етину - 83,8 °С; tкип. етену = -103,7°С, tкип. етину = -80,8°С. Технічний етин, що добувають карбідним методом, має специфічний різкий запах.

309. Молекулярна формула етену: С2Н4.

Структурні (скорочена та повна):

Молекулярна формула етину: С2Н2.

Структурна:

Н—С≡С—Н

310. Горіння етену: С2Н4 + 3О2 → 2СО2 + 2Н2О

Горіння етину: 2С2Н2 + 5О2 → 4СО2 + 2Н2О

311. Застосування етену: у чистому вигляді майже не застосовують. Із нього виготовляють інші цінні продукти хімічної промисловості:

  • пластмаси;
  • вибухові речовини;
  • антифризи;
  • технологічний етиловий спирт;
  • високооктанове паливо;
  • синтетичний каучук;
  • органічні розчинники.

Етен є фітогормоном, що прискорює дозрівання плодів. Це використовують для транспортування ще зелених плодів і штучного дозрівання їх перед продажем.

Застосування етину: в ацетиленових пальниках для зварювання й різання металів. Він також є сировиною для синтезу цінних речовин і матеріалів:

  • лікарські речовини;
  • синтетичний каучук;
  • штучні волокна;
  • лакофарбні матерали;
  • синтетичні барвники;
  • полівінілхлорид (ПВХ);
  • запашні речовини для парфумерних засобів.

312. Ненасичені вуглеводні здатні до реакцій приєднання за місцем розриву кратних зв’язків.

Завдання для засвоєння матеріалу (с. 160)

314. Складаємо рівняння реакцій.

Горіння етану: 2С2Н6 + 7О2 → 4СО2 + 6Н2O

При згорянні 1 об’єму етану утворюється 2 об’єми вуглекислого газу.

Горіння етену: С2Н4 + 3О2 → 2СО2 + 2Н2О

При згорянні 1 об’єму етану утворюється 2 об’єми вуглекислого газу.

Горіння етину: 2С2Н2 + 5О2 → 4СО2 + 2Н2О

При згорянні 1 об’єму етану утворюються 2 об’єми вуглекислого газу.

Відповідь: утворюються однакові об’єми вуглекислого газу.

315. Рівняння ті самі, що і в завданні 314.

На згоряння 1 об’єму етану витрачається 3,5 об’єми кисню. На згоряння 1 об’єму етену - 3 об’єми кисню. На згоряння 1 об’єму етину - 2,5 об’єми кисню.

Відповідь: менше кисню витрачається на згоряння етину.

316. Розчинність етену за 0°С складає 22,6 мл у 100 мл води, етину - 137 мл у 100 мл води за цих же умов.

Обчислюємо кількість речовини етену у 22,6 мл:

317. Розчинність етену й етину у воді за підвищенням температури зменшується. За нагрівання насиченого розчину на стінках посуду з’являтимуться бульбашки газу, що виділяється з розчину.

318. а) Рівняння реакції взаємодії етену з воднем:

CH2=CH2 + H2 → CH3-CH3

Розраховуємо кількість речовини етену:

За рівняння реакції кількість речовини етену й водню співвідноситься як 1 : 1. Отже, водню в реакцію вступає також 0,25 моль. Обчислюємо його об’єм:

V(O2) = v(Ο2) • Vm = 0,25 моль • 22,4 л = 5,6 л

б) Складаємо рівняння реакції взаємодії етину з воднем:

СН≡СН + 2Н2 → СН3-СН3

За рівняння реакції об’єми етину й водню співвідносяться як 1 : 2. Отже, водню в реакцію вступає: 2 • 5,6 л = 11,2 л.

Відповіді: а) 5,6 л; б) 11,2 л.

319. Рівняння реакції:

СН2=СН2 + Вr2 → СН2Вr-СН2Вr

Розраховуємо масу брому, що міститься у бромній воді:

m(Br2) = ω(Br2) • m(р-ну) = 0,02 • 400 г = 8 г

Обчислюємо кількість речовини брому:

За рівнянням реакції співвідношення кількості речовини етену й брому становить 1 : 1. Отже, в реакцію вступає також 0,05 моль етену. Розраховуємо його об’єм:

V(C2H4) = v(C2H4) • Vm = 0,05 моль • 22,4 л = 1,12 л

Відповідь: потрібно 0,12 л етену.

320. Складаємо рівняння реакції:

С2Н4 + 3О2 → 2СО2 + 2Н2О

За рівнянням реакції співвідношення об’ємів етилену та кисню складає 1 : 3. Тобто речовини під час реакції прореагують повністю.

Визначаємо об’єми речовин до реакції: 1 об’єм + 3 об’єми = 4 об’єми.

Визначаємо об’єми речовин після реакції за умови, що одним з продуктів є а) рідка вода: 2 об’єми; б) газувата вода: 2 об’єми + 2 об’єми = 4 об’єми.

Отже, після реакції:

а) об’єм суміші зменшиться удвічі;

б) об’єм суміші не зміниться.

Підручники можна знайти тут (Укр. мова. 2017) і тут (Рос. мова. 2017).