ГДЗ до підручника «Хімія» О.В. Григоровича. 9 клас

Тема 3. Початкові поняття про органічні сполуки

§ 22. Вступ до органічної хімії

Контрольні запитання (с. 137)

249. Органічна хімія — це розділ хімії, що вивчає сполуки Карбону, їхні властивості та методи добування.

250. Суть теорії віталізму: органічні речовини можуть утворюватися тільки в живих організмах під впливом якоїсь «життєвої сили».

251. Синтез Фридрихом Велером у 1828 році органічної речовини (сечовини) з неорганічних сполук. Дослід Велера довів, що органічні речовини можуть утворюватися і без «життєвої сили».

252. Органічні речовини — це складні речовини, молекули яких містять атоми Карбону (за винятком вуглекислого газу, питної соди та деяких інших). Спільні риси органічних речовин:

  • складаються з атомів С, Н, часто містять N, О, хоча можуть містити атоми й інших елементів;
  • атоми Карбону в молекулах сполучені в різноманітні ланцюги;
  • між атомами в молекулах переважно неполярні або слабополярні ковалентні зв’язки;
  • більшість мають молекулярну будову, тому для них характерні порівняно низькі температури плавлення й кипіння;
  • більшість не розчиняються у воді, є леткими рідинами або легкоплавкими твердими речовинами, багато з них газуваті за звичайних умов;
  • розчинні у воді сполуки зазвичай є неелектролітами;
  • переважно є горючими речовинами;
  • під час нагрівання вище за 300 °С зазвичай розкладаються.

Приклади органічних речовин: вершкове масло, рослинні олії, етиловий спирт, оцтова кислота, цукор, крохмаль тощо.

253. Порівняння органічних та неорганічних речовин:

Ознаки для порівняння

Органічні речовини

Неорганічні речовини

Переважний тип хімічного зв’язку

Ковалентний слабополярний

Йонний, ковалентний сильнополярний

Температури плавлення й кипіння

У більшості випадків низький, до +350°С

Високі, зазвичай понад +600°С

Стійкість до високих температур

Зазвичай розкладаються на більш прості речовини при температурі близько 300-4500°С

Більшість сполук стійкі до кількох тисяч градусів

Розчинність

Добре розчиняються в органічних розчинниках, зрідка - у воді

Більшість розчинна у воді

Електричні властивості

Майже всі сполуки - діелектрики, їхні розчини - неелектроліти

Багато речовин добре проводять електричний струм, багато з них у розчиненому або розплавленому стані є електролітами

Швидкість протікання обмінних реакцій

Повільна

Швидка

Поширеність

У живій природі (флора й фауна)

У неживій природі (атмосфера, гідросфера, літосфера)

254. Органічні речовини складаються з атомів С, Н, часто містять Ν, О, хоча можуть містити атоми й інших елементів - Р, S, Fe та ін.

255. На відміну від інших хімічних елементів, Карбон може утворювати величезне число сполук, що зумовлене такими властивостями його атомів:

  • атоми Карбону можуть утворювати між собою міцні хімічні зв’язки і сполучатися в досить довгі нерозгалужені, розгалужені та циклічні ланцюги;
  • атоми Карбону можуть утворювати між собою та з атомами інших елементів зв’язки різної кратності: одинарні, подвійні й потрійні.

256. Класифікація органічних речовин, що вивчаються у 9 класі:

1) За вмістом хімічних елементів:

  • вуглеводні: містять атоми С, Н;
  • оксигеновмісні сполуки: містять атоми С, Н, О;
  • нітрогеновмісні сполуки: містять атоми С, Η, N, деякі місять також О.

2) За наявністю кратного зв’язку між атомами Карбону:

  • насичені: у карбоновому ланцюзі тільки одинарні зв’язки С-С;
  • ненасичені: у карбоновому ланцюзі є подвійні і потрійні зв’язки С=С, С≡С.

3) За наявністю характеристичних груп:

  • вуглеводні: функціональні групи відсутні;
  • спирти: гідроксильна група -ОН;
  • карбонові кислоти: карбоксильна група -СООН;
  • амінокислоти: карбоксильна група - СООН та аміногрупа -NH2.

Завдання для засвоєння матеріалу (с. 137)

257. Насичені вуглеводні.

258. За типом зв’язку: насичені (СН3-СН3) та ненасичені (СН2=СН2, СН≡СН). За кількістю зв’язків між атомами Карбону: простий (СН3-СН3), подвійний (СН2=СН2), потрійний (СН≡СН).

259. Оскільки Карбон є основою величезної кількості природних і синтетичних сполук. Представники класів цих сполук часто мають схожі властивості, що одночасно є несхожими на властивості неорганічних сполук .Тому їх доцільно вивчати у окремому розділі хімії.

260. Приклади визначень:

1) Органічна хімія - це частина хімічної науки про речовини рослинного та тваринного походження.

2) Органічна хімія - один з найважливіших розділів хімії, який вивчає структуру та властивості органічних сполук.

3) Органічна хімія - це наука, що вивчає сполуки Карбону, їх будову, властивості, способи одержання і закони їх взаємних перетворень, а також шляхи практичного застосування.

4) Органічна хімія - галузь науки, яка займається розробленням методів синтезу та вивченням будови, властивостей, реакційної здатності органічних сполук різних класів.

5) Органічна хімія - наука, яка вивчає будову, фізичні та хімічні властивості, реакційну здатність органічних сполук рослинного чи тваринного походження, розроблення методів синтезу органічних сполук різних класів як природних, так і синтетичних; вивчення механізмів хімічних реакцій та тих закономірностей, яким вони підлягають.

Перші визначення більш прості. Вони не дають повної уяви про органічну хімію. А зосередження на речовинах тільки рослинного і тваринного походження є помилковим. Найбільш повним і точним є останнє визначення.

Підручники можна знайти тут (Укр. мова. 2017) і тут (Рос. мова. 2017).