ГДЗ до підручника «Хімія» О.В. Григоровича. 7 клас

§ 14. Фізичні та хімічні явища

Лабораторний дослід № 3 (с. 102-103)

Тема: Проведення хімічних реакцій

Мета: ознайомитися з явищами, що супроводжують хімічні реакції; закріпити на практиці поняття хімічної реакції; удосконалювати вміння працювати з хімічними речовинами та лабораторним обладнанням.

Обладнання: штатив з пробірками, пробіркотримач, нагрівальний прилад.

Реактиви: розчини лугу, фенолфталеїну, нітратної кислоти, мідного купоросу, крейда, кристалічний амоній хлорид, цукор.

Правила безпеки:

  • для дослідів використовуйте невеликі кількості реактивів;
  • остерігайтеся потрапляння реактивів на одяг, шкіру, в очі;
  • пам’ятайте: холодні та гарячі предмети мають однаковий вигляд;
  • нагрівання здійснюйте з використанням спеціальних тримачів;
  • дотримуйтеся правила визначення запаху речовин: якщо ви хочете перевірити запах реактиву, ніколи не підносьте посудину до обличчя, а, утримуючи її на певній відстані, спрямуйте рухами руки повітря над посудиною у напрямку до себе.

Звіт з проведення досліду:

1. Взаємодія фенолфталеїну з лугом

Послідовність дій

Спостереження

Висновки

Налий у пробірку 1 мл лугу і додай кілька крапель фенолфталеїну.

При додаванні до розчину лугу фенолфталеїн забарвлюється у малиновий колір. Цей індикатор використовують для визначення лужного середовища. Якщо до пробірки додати розчин кислоти — забарвлення зникає.

Ознака хімічної реакції: зміна забарвлення.

2. Взаємодія крейди з розчином кислоти

Послідовність дій

Спостереження

Висновки

Насип шпателем у пробірку невелику кількість крейди і краплями додай розчин кислоти.

При взаємодії крейди СаСО3 з розчином нітратної кислоти HNO3 в пробірці з’являються бульбашки газу, а крейда поступово розчиняється.

Ознаки хімічної реакції: зникнення осаду, утворення газу.

Рівняння реакції: СаСО3 + 2HNO3 → Ca(NO3)2 + СО2↑ + Н2О

В результаті реакції утворюються: кальцій нітрат Ca(NO3)2 тa нестійка вугільна кислота Н2СО3, яка одразу розкладається на карбон(ІV) оксид (вуглекислий газ) СО2 та воду Н2О.

3. Взаємодія мідного купоросу та лугу

Послідовність дій

Спостереження

Висновки

Налий у пробірку 1-2 мл розчину мідного купоросу та додай таку саму кількість розчину лугу.

При взаємодії розчинів мідного купоросу CuSO4 (розчин блакитного кольору) та лугу NaOH (прозорий безбарвний розчин) у пробірці з’являється осад у вигляді блакитних кристалів.

Ознака хімічної реакції: утворення осаду.

Рівняння реакції: CuSO4 + 2NaOH → Cu(OH)2↓ + Na2SO4

Під час досліду в результаті реакції утворюються нерозчинний купрум(ІІ) гідроксид Сu(ОН)2 блакитного кольору та прозорий і безбарвний натрій сульфат Na2SO4.

4. Взаємодія амоній хлориду з лугом

Послідовність дій

Спостереження

Висновки

Насип шпателем у пробірку невелику кількість амоній хлориду і додай 1-2 мл розчину лугу. Визнач запах речовин у пробірці.

Під час взаємодії амоній хлориду з розчином лугу з’являється запах амоніаку.

Ознака хімічної реакції: поява запаху.

Рівняння реакції: NH4Cl + NaOH → NH4OH + NaCl

В результаті реакції утворюються амоній гідроксид NH4OH (продукт взаємодії амоніаку NH3 з водою) та натрій хлорид NaCl.

5. Нагрівання цукру

Послідовність дій

Спостереження

Висновки

У пробірку насип невелику кількість цукру і нагрій.

На початку нагрівання цукор плавиться і перетворюється на в’язку рідину жовто-коричневого кольору (карамель). При подальшому нагріванні колір речовини перетворюється на чорний — відбувається обвуглювання. З’являється запах горілого цукру.

Ознаки хімічної реакції: поява запаху, зміна кольору.

6. Висновки

Ознаки хімічних реакцій у виконаних дослідах:

  • зміна забарвлення;
  • поява запаху;
  • розчинення осаду;
  • утворення осаду;
  • виділення газу.

Можливі ознаки в інших реакціях: поглинання газу, виділення або поглинання теплоти, випромінювання світла.

Умови протікання хімічних реакцій у виконаних дослідах:

  • з’єднання та перемішування речовин;
  • нагрівання;
  • попереднє розчинення реагуючих речовин.

В інших реакціях умовами можуть бути: охолодження, дія світла або електричного струму, тертя або удар.

Завдання для засвоєння матеріалу (с. 103-104)

1. Умови перебігання реакцій:

  • а) змішування речовин;
  • в) попереднє нагрівання речовин;
  • д) попереднє розчинення реагуючих речовин;
  • е) дія електричного струму.

2. В хімічних реакціях:

  • а) молекули реагентів руйнуються, і з них утворюються нові молекули;
  • г) атоми в хімічних реакціях не змінюються;
  • д) атоми перегруповуються, утворюючи молекули нових речовин.

3. Приклади фізичних явищ, при яких змінюється агрегатний стан речовин:

  • кипіння води (рідина → пара);
  • поява льоду взимку (рідина → тверда речовина);
  • краплі роси на рослинах зранку (пара → рідина).

4. Приклади хімічних реакцій:

  • 1) згорання свічки (ознаки реакції: виділення тепла та світла, утворення з парафіну нових речовин — вуглекислого газу та водяної пари);
  • 2) взаємодія оцту та соди при приготуванні бісквіту (ознака реакції: утворення газу);
  • 3) скисання молока (ознака реакції: зміна запаху).

5. Хімічні явища:

  • б) опале листя згниває;
  • д) із часом на стінках чайнику утворюється накип;
  • е) у теплому місці молоко швидко скисає;
  • є) бронзові пам’ятники вкриваються зеленим нальотом;

Фізичні явища:

  • а) узимку гілля дерев укривається памороззю;
  • в) розлитий ацетон швидко випаровується;
  • г) запах розлитих парфумів швидко поширюється по всій кімнаті;
  • ж) крапля бруду на черевиках до ранку перетворюється на коричневу пляму;
  • з) іржавий цвях очищується від іржі наждачним папером.

6. Приклади хімічних явищ зі зміною агрегатного стану речовини:

  • взаємодія металів з кислотами: розчинення твердої речовини, утворення газу;
  • горіння паперу: перетворення твердої речовини целюлози на газоподібні вуглекислий газ і водяну пару;
  • взаємодія вуглекислого газу з вапняною водою: при взаємодії газоподібної речовини з рідкою сполукою утворюється осад.

7. Ознаки хімічних реакцій:

  • а) горіння багаття: виділення тепла та світла, перетворення твердих речовин на газоподібні вуглекислий газ та водяну пару;
  • б) іржавіння заліза: зміна кольору з сірого з металічним блиском на рудий без блиску;
  • в) скисання їжі: зміна запаху та кольору.

8. Приклади реакцій з повсякденного життя:

  • а) при постійному нагріванні: випікання тістечок, смаження м’яса та риби, приготування борщу або супу;
  • б) після первинного нагрівання: спалахування сірника, запалювання свічки, запалювання газу в пічці;
  • в) під дією світла: фотосинтез у хлоропластах кімнатних рослин, вигорання фарб на сонці;
  • г) зі зміною забарвлення: поява синього забарвлення при взаємодії крохмалю зі спиртовим розчином йоду.

9. Хімічні явища в природному довкіллі: фотосинтез; дихання; перетравлення їжі; горіння; гниття; утворення гірських порід і корисних копалин.

10. Хімічні явища в побуті:

  • приготування їжі;
  • хімічна чистка килимів та одежі, прання;
  • святковий феєрверк;
  • згорання палива у двигуні;
  • утворення нальоту на поверхні металу внаслідок окиснення;
  • утворення накипу в чайнику;
  • взаємодія соди з оцтом.

11. Використання хімічних явищ у художній творчості й народних ремеслах:

  • виготовлення тканини;
  • природні та штучні барвники;
  • природні та штучні фарби;
  • виготовлення скла і скляних виробів;
  • виготовлення скульптур і виробів з кераміки.

12. Речовини і хімічні явища в літературних творах і народній творчості:

  • опис процесів горіння у прозі та віршах;
  • опис виготовлення металів;
  • загадки про хімічні речовини та явища;
  • художні вирази «сталевий характер», «золоте серце», «свинцевий кулак», «срібний іній», «золота зоря», «свинцеві хмари» та ін.;
  • Ж. Верн, «Таємничий острів»;
  • А. Конан Дойл, «Пригоди Шерлока Холмса».
Підручники можна знайти тут (Укр. мова. 2015) і тут (Рос. мова. 2015).