ГДЗ до підручника «Хімія» О.В. Григоровича. 7 клас

§ 14. Фізичні та хімічні явища

Лабораторний дослід № 3 (с. 102-103)

Тема: Проведення хімічних реакцій

Мета: ознайомитися з явищами, що супроводжують хімічні реакції; закріпити на практиці поняття хімічної реакції; удосконалювати вміння працювати з хімічними речовинами та лабораторним обладнанням.

Обладнання: штатив з пробірками, пробіркотримач, нагрівальний прилад.

Реактиви: розчини лугу, фенолфталеїну, нітратної кислоти, мідного купоросу, крейда, кристалічний амоній хлорид, цукор.

Правила безпеки:

для дослідів використовуйте невеликі кількості реактивів;
остерігайтеся потрапляння реактивів на одяг, шкіру, в очі;
пам’ятайте: холодні та гарячі предмети мають однаковий вигляд;
нагрівання здійснюйте з використанням спеціальних тримачів;
дотримуйтеся правила визначення запаху речовин: якщо ви хочете перевірити запах реактиву, ніколи не підносьте посудину до обличчя, а, утримуючи її на певній відстані, спрямуйте рухами руки повітря над посудиною у напрямку до себе.

Звіт з проведення досліду:

1. Взаємодія фенолфталеїну з лугом

Послідовність дій	Спостереження	Висновки
Налий у пробірку 1 мл лугу і додай кілька крапель фенолфталеїну.	При додаванні до розчину лугу фенолфталеїн забарвлюється у малиновий колір. Цей індикатор використовують для визначення лужного середовища. Якщо до пробірки додати розчин кислоти — забарвлення зникає.	Ознака хімічної реакції: зміна забарвлення.

2. Взаємодія крейди з розчином кислоти

Послідовність дій	Спостереження	Висновки
Насип шпателем у пробірку невелику кількість крейди і краплями додай розчин кислоти.	При взаємодії крейди СаСО₃ з розчином нітратної кислоти HNO₃ в пробірці з’являються бульбашки газу, а крейда поступово розчиняється.	Ознаки хімічної реакції: зникнення осаду, утворення газу.

Рівняння реакції: СаСО₃ + 2HNO₃ → Ca(NO₃)₂ + СО₂↑ + Н₂О

В результаті реакції утворюються: кальцій нітрат Ca(NO₃)₂ тa нестійка вугільна кислота Н₂СО₃, яка одразу розкладається на карбон(ІV) оксид (вуглекислий газ) СО₂ та воду Н₂О.

3. Взаємодія мідного купоросу та лугу

Послідовність дій	Спостереження	Висновки
Налий у пробірку 1-2 мл розчину мідного купоросу та додай таку саму кількість розчину лугу.	При взаємодії розчинів мідного купоросу CuSO₄(розчин блакитного кольору) та лугу NaOH (прозорий безбарвний розчин) у пробірці з’являється осад у вигляді блакитних кристалів.	Ознака хімічної реакції: утворення осаду.

Рівняння реакції: CuSO₄ + 2NaOH → Cu(OH)₂↓ + Na₂SO₄

Під час досліду в результаті реакції утворюються нерозчинний купрум(ІІ) гідроксид Сu(ОН)₂ блакитного кольору та прозорий і безбарвний натрій сульфат Na₂SO₄.

4. Взаємодія амоній хлориду з лугом

Послідовність дій	Спостереження	Висновки
Насип шпателем у пробірку невелику кількість амоній хлориду і додай 1-2 мл розчину лугу. Визнач запах речовин у пробірці.	Під час взаємодії амоній хлориду з розчином лугу з’являється запах амоніаку.	Ознака хімічної реакції: поява запаху.

Рівняння реакції: NH₄Cl + NaOH → NH₄OH + NaCl

В результаті реакції утворюються амоній гідроксид NH₄OH (продукт взаємодії амоніаку NH₃ з водою) та натрій хлорид NaCl.

5. Нагрівання цукру

Послідовність дій	Спостереження	Висновки
У пробірку насип невелику кількість цукру і нагрій.	На початку нагрівання цукор плавиться і перетворюється на в’язку рідину жовто-коричневого кольору (карамель). При подальшому нагріванні колір речовини перетворюється на чорний — відбувається обвуглювання. З’являється запах горілого цукру.	Ознаки хімічної реакції: поява запаху, зміна кольору.

6. Висновки

Ознаки хімічних реакцій у виконаних дослідах:

зміна забарвлення;
поява запаху;
розчинення осаду;
утворення осаду;
виділення газу.

Можливі ознаки в інших реакціях: поглинання газу, виділення або поглинання теплоти, випромінювання світла.

Умови протікання хімічних реакцій у виконаних дослідах:

з’єднання та перемішування речовин;
нагрівання;
попереднє розчинення реагуючих речовин.

В інших реакціях умовами можуть бути: охолодження, дія світла або електричного струму, тертя або удар.

Завдання для засвоєння матеріалу (с. 103-104)

1. Умови перебігання реакцій:

а) змішування речовин;
в) попереднє нагрівання речовин;
д) попереднє розчинення реагуючих речовин;
е) дія електричного струму.

2. В хімічних реакціях:

а) молекули реагентів руйнуються, і з них утворюються нові молекули;
г) атоми в хімічних реакціях не змінюються;
д) атоми перегруповуються, утворюючи молекули нових речовин.

3. Приклади фізичних явищ, при яких змінюється агрегатний стан речовин:

кипіння води (рідина → пара);
поява льоду взимку (рідина → тверда речовина);
краплі роси на рослинах зранку (пара → рідина).

4. Приклади хімічних реакцій:

1) згорання свічки (ознаки реакції: виділення тепла та світла, утворення з парафіну нових речовин — вуглекислого газу та водяної пари);
2) взаємодія оцту та соди при приготуванні бісквіту (ознака реакції: утворення газу);
3) скисання молока (ознака реакції: зміна запаху).

5. Хімічні явища:

б) опале листя згниває;
д) із часом на стінках чайнику утворюється накип;
е) у теплому місці молоко швидко скисає;
є) бронзові пам’ятники вкриваються зеленим нальотом;

Фізичні явища:

а) узимку гілля дерев укривається памороззю;
в) розлитий ацетон швидко випаровується;
г) запах розлитих парфумів швидко поширюється по всій кімнаті;
ж) крапля бруду на черевиках до ранку перетворюється на коричневу пляму;
з) іржавий цвях очищується від іржі наждачним папером.

6. Приклади хімічних явищ зі зміною агрегатного стану речовини:

взаємодія металів з кислотами: розчинення твердої речовини, утворення газу;
горіння паперу: перетворення твердої речовини целюлози на газоподібні вуглекислий газ і водяну пару;
взаємодія вуглекислого газу з вапняною водою: при взаємодії газоподібної речовини з рідкою сполукою утворюється осад.

7. Ознаки хімічних реакцій:

а) горіння багаття: виділення тепла та світла, перетворення твердих речовин на газоподібні вуглекислий газ та водяну пару;
б) іржавіння заліза: зміна кольору з сірого з металічним блиском на рудий без блиску;
в) скисання їжі: зміна запаху та кольору.

8. Приклади реакцій з повсякденного життя:

а) при постійному нагріванні: випікання тістечок, смаження м’яса та риби, приготування борщу або супу;
б) після первинного нагрівання: спалахування сірника, запалювання свічки, запалювання газу в пічці;
в) під дією світла: фотосинтез у хлоропластах кімнатних рослин, вигорання фарб на сонці;
г) зі зміною забарвлення: поява синього забарвлення при взаємодії крохмалю зі спиртовим розчином йоду.

9. Хімічні явища в природному довкіллі: фотосинтез; дихання; перетравлення їжі; горіння; гниття; утворення гірських порід і корисних копалин.

10. Хімічні явища в побуті:

приготування їжі;
хімічна чистка килимів та одежі, прання;
святковий феєрверк;
згорання палива у двигуні;
утворення нальоту на поверхні металу внаслідок окиснення;
утворення накипу в чайнику;
взаємодія соди з оцтом.

11. Використання хімічних явищ у художній творчості й народних ремеслах:

виготовлення тканини;
природні та штучні барвники;
природні та штучні фарби;
виготовлення скла і скляних виробів;
виготовлення скульптур і виробів з кераміки.

12. Речовини і хімічні явища в літературних творах і народній творчості:

опис процесів горіння у прозі та віршах;
опис виготовлення металів;
загадки про хімічні речовини та явища;
художні вирази «сталевий характер», «золоте серце», «свинцевий кулак», «срібний іній», «золота зоря», «свинцеві хмари» та ін.;
Ж. Верн, «Таємничий острів»;
А. Конан Дойл, «Пригоди Шерлока Холмса».

Підручники можна знайти тут (Укр. мова. 2015) і тут (Рос. мова. 2015).