ГДЗ до підручника «Хімія» О.В. Григоровича. 7 клас
§ 14. Фізичні та хімічні явища
Лабораторний дослід № 3 (с. 102-103)
Тема: Проведення хімічних реакцій
Мета: ознайомитися з явищами, що супроводжують хімічні реакції; закріпити на практиці поняття хімічної реакції; удосконалювати вміння працювати з хімічними речовинами та лабораторним обладнанням.
Обладнання: штатив з пробірками, пробіркотримач, нагрівальний прилад.
Реактиви: розчини лугу, фенолфталеїну, нітратної кислоти, мідного купоросу, крейда, кристалічний амоній хлорид, цукор.
Правила безпеки:
- для дослідів використовуйте невеликі кількості реактивів;
- остерігайтеся потрапляння реактивів на одяг, шкіру, в очі;
- пам’ятайте: холодні та гарячі предмети мають однаковий вигляд;
- нагрівання здійснюйте з використанням спеціальних тримачів;
- дотримуйтеся правила визначення запаху речовин: якщо ви хочете перевірити запах реактиву, ніколи не підносьте посудину до обличчя, а, утримуючи її на певній відстані, спрямуйте рухами руки повітря над посудиною у напрямку до себе.
Звіт з проведення досліду:
1. Взаємодія фенолфталеїну з лугом
Послідовність дій |
Спостереження |
Висновки |
Налий у пробірку 1 мл лугу і додай кілька крапель фенолфталеїну. |
При додаванні до розчину лугу фенолфталеїн забарвлюється у малиновий колір. Цей індикатор використовують для визначення лужного середовища. Якщо до пробірки додати розчин кислоти — забарвлення зникає. |
Ознака хімічної реакції: зміна забарвлення. |
2. Взаємодія крейди з розчином кислоти
Послідовність дій |
Спостереження |
Висновки |
Насип шпателем у пробірку невелику кількість крейди і краплями додай розчин кислоти. |
При взаємодії крейди СаСО3 з розчином нітратної кислоти HNO3 в пробірці з’являються бульбашки газу, а крейда поступово розчиняється. |
Ознаки хімічної реакції: зникнення осаду, утворення газу. |
Рівняння реакції: СаСО3 + 2HNO3 → Ca(NO3)2 + СО2↑ + Н2О
В результаті реакції утворюються: кальцій нітрат Ca(NO3)2 тa нестійка вугільна кислота Н2СО3, яка одразу розкладається на карбон(ІV) оксид (вуглекислий газ) СО2 та воду Н2О.
3. Взаємодія мідного купоросу та лугу
Послідовність дій |
Спостереження |
Висновки |
Налий у пробірку 1-2 мл розчину мідного купоросу та додай таку саму кількість розчину лугу. |
При взаємодії розчинів мідного купоросу CuSO4 (розчин блакитного кольору) та лугу NaOH (прозорий безбарвний розчин) у пробірці з’являється осад у вигляді блакитних кристалів. |
Ознака хімічної реакції: утворення осаду. |
Рівняння реакції: CuSO4 + 2NaOH → Cu(OH)2↓ + Na2SO4
Під час досліду в результаті реакції утворюються нерозчинний купрум(ІІ) гідроксид Сu(ОН)2 блакитного кольору та прозорий і безбарвний натрій сульфат Na2SO4.
4. Взаємодія амоній хлориду з лугом
Послідовність дій |
Спостереження |
Висновки |
Насип шпателем у пробірку невелику кількість амоній хлориду і додай 1-2 мл розчину лугу. Визнач запах речовин у пробірці. |
Під час взаємодії амоній хлориду з розчином лугу з’являється запах амоніаку. |
Ознака хімічної реакції: поява запаху. |
Рівняння реакції: NH4Cl + NaOH → NH4OH + NaCl
В результаті реакції утворюються амоній гідроксид NH4OH (продукт взаємодії амоніаку NH3 з водою) та натрій хлорид NaCl.
5. Нагрівання цукру
Послідовність дій |
Спостереження |
Висновки |
У пробірку насип невелику кількість цукру і нагрій. |
На початку нагрівання цукор плавиться і перетворюється на в’язку рідину жовто-коричневого кольору (карамель). При подальшому нагріванні колір речовини перетворюється на чорний — відбувається обвуглювання. З’являється запах горілого цукру. |
Ознаки хімічної реакції: поява запаху, зміна кольору. |
6. Висновки
Ознаки хімічних реакцій у виконаних дослідах:
- зміна забарвлення;
- поява запаху;
- розчинення осаду;
- утворення осаду;
- виділення газу.
Можливі ознаки в інших реакціях: поглинання газу, виділення або поглинання теплоти, випромінювання світла.
Умови протікання хімічних реакцій у виконаних дослідах:
- з’єднання та перемішування речовин;
- нагрівання;
- попереднє розчинення реагуючих речовин.
В інших реакціях умовами можуть бути: охолодження, дія світла або електричного струму, тертя або удар.
Завдання для засвоєння матеріалу (с. 103-104)
1. Умови перебігання реакцій:
- а) змішування речовин;
- в) попереднє нагрівання речовин;
- д) попереднє розчинення реагуючих речовин;
- е) дія електричного струму.
2. В хімічних реакціях:
- а) молекули реагентів руйнуються, і з них утворюються нові молекули;
- г) атоми в хімічних реакціях не змінюються;
- д) атоми перегруповуються, утворюючи молекули нових речовин.
3. Приклади фізичних явищ, при яких змінюється агрегатний стан речовин:
- кипіння води (рідина → пара);
- поява льоду взимку (рідина → тверда речовина);
- краплі роси на рослинах зранку (пара → рідина).
4. Приклади хімічних реакцій:
- 1) згорання свічки (ознаки реакції: виділення тепла та світла, утворення з парафіну нових речовин — вуглекислого газу та водяної пари);
- 2) взаємодія оцту та соди при приготуванні бісквіту (ознака реакції: утворення газу);
- 3) скисання молока (ознака реакції: зміна запаху).
5. Хімічні явища:
- б) опале листя згниває;
- д) із часом на стінках чайнику утворюється накип;
- е) у теплому місці молоко швидко скисає;
- є) бронзові пам’ятники вкриваються зеленим нальотом;
Фізичні явища:
- а) узимку гілля дерев укривається памороззю;
- в) розлитий ацетон швидко випаровується;
- г) запах розлитих парфумів швидко поширюється по всій кімнаті;
- ж) крапля бруду на черевиках до ранку перетворюється на коричневу пляму;
- з) іржавий цвях очищується від іржі наждачним папером.
6. Приклади хімічних явищ зі зміною агрегатного стану речовини:
- взаємодія металів з кислотами: розчинення твердої речовини, утворення газу;
- горіння паперу: перетворення твердої речовини целюлози на газоподібні вуглекислий газ і водяну пару;
- взаємодія вуглекислого газу з вапняною водою: при взаємодії газоподібної речовини з рідкою сполукою утворюється осад.
7. Ознаки хімічних реакцій:
- а) горіння багаття: виділення тепла та світла, перетворення твердих речовин на газоподібні вуглекислий газ та водяну пару;
- б) іржавіння заліза: зміна кольору з сірого з металічним блиском на рудий без блиску;
- в) скисання їжі: зміна запаху та кольору.
8. Приклади реакцій з повсякденного життя:
- а) при постійному нагріванні: випікання тістечок, смаження м’яса та риби, приготування борщу або супу;
- б) після первинного нагрівання: спалахування сірника, запалювання свічки, запалювання газу в пічці;
- в) під дією світла: фотосинтез у хлоропластах кімнатних рослин, вигорання фарб на сонці;
- г) зі зміною забарвлення: поява синього забарвлення при взаємодії крохмалю зі спиртовим розчином йоду.
9. Хімічні явища в природному довкіллі: фотосинтез; дихання; перетравлення їжі; горіння; гниття; утворення гірських порід і корисних копалин.
10. Хімічні явища в побуті:
- приготування їжі;
- хімічна чистка килимів та одежі, прання;
- святковий феєрверк;
- згорання палива у двигуні;
- утворення нальоту на поверхні металу внаслідок окиснення;
- утворення накипу в чайнику;
- взаємодія соди з оцтом.
11. Використання хімічних явищ у художній творчості й народних ремеслах:
- виготовлення тканини;
- природні та штучні барвники;
- природні та штучні фарби;
- виготовлення скла і скляних виробів;
- виготовлення скульптур і виробів з кераміки.
12. Речовини і хімічні явища в літературних творах і народній творчості:
- опис процесів горіння у прозі та віршах;
- опис виготовлення металів;
- загадки про хімічні речовини та явища;
- художні вирази «сталевий характер», «золоте серце», «свинцевий кулак», «срібний іній», «золота зоря», «свинцеві хмари» та ін.;
- Ж. Верн, «Таємничий острів»;
- А. Конан Дойл, «Пригоди Шерлока Холмса».
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України