ГДЗ до підручника «Хімія» О.В. Григоровича. 7 клас

§ 10. Відносна атомна маса. Відносна молекулярна маса

Завдання для засвоєння матеріалу (с. 76-77)

1. Алюміній: символ Аl, відносна атомна маса 27.

Флуор: символ F, відносна атомна маса 19.

Цинк: символ Zn, відносна атомна маса 65.

Арґентум: символ Ag, відносна атомна маса 108.

Станум: символ Sn, відносна атомна маса 119.

3. Одна атомна одиниця маси становить 1,66 • 10-24 г. Розраховуємо кількість атомних одиниць маси в 1 г:

4. Визначаємо за періодичною системою значення відносних атомних мас Купруму та Оксигену: Ar (Cu) = 64, Аr (О) = 16. Обчислюємо співвідношення мас атомів Купруму та Оксигену:

тобто 4 атоми Оксигену будуть мати таку саму масу, як 1 атом Купруму.

5. Обчислення відносної молекулярної (формульної) маси речовин.

Хлор: Мr (Сl2) = 2 • Аr (Сl) = 2 • 35,5 = 71

Сульфатна кислота: Mr (H2SO4) = 2 • Аr (Н) + Ar (S) + 4 • Аr (О) = 2 • 1 + 32 + 4 • 16 = 98

Сахароза: Мr12Н22О11) = 12 • Аr (С) + 22 • Аr (Н) + 11 • Ar (О) = 12 • 12 + 22 • 1 + 11 • 16 = 342

Мідь: Ar (Cu) = 64

Гіпс: Mr (CaSO4) = Аr (Са) + Ar (S) + 4 • Аr (О) = 40 + 32 + 4 • 16 = 136

Крейда: Мr (СаСО3) = Аr (Са) + Аr (С) + 3 • Ar (О) = 40 + 12 + 3 • 16 = 100

Малахіт: Мr (СuОН)2СО3) = 2 • (Ar(Cu) + Ar (О) + Аr (Н)) + Аr (С) + 3 • Ar (О) = 2 • (64 + 16 + 1) + 12 + 3 • 16 = 222

6. Обчислюємо відносну молекулярну масу води:

Мr2О) = 2 • Аr (Н) + Аr (О) = 2 • 1 + 16 = 18, тоді п’ять молекул води важать 5 • 18 = 90 а.о.м.

Обчислюємо відносну молекулярну масу вуглекислого газу:

Мr (СО2) = Аr (С) + 2 • Аr (О) = 12 + 2 • 16 = 44, тоді три молекули вуглекислого газу важать 3 • 44 = 132 а.о.м.

Три молекули вуглекислого газу важать більше, ніж п’ять молекул води.

7. Припустимо, що кількість атомів Гідрогену та Оксигену складає х. Тоді молекулярна формула буде мати вигляд НхOх, оскільки кількості атомів Гідрогену і Оксигену відносяться один до одного як 1 : 1.

За умовою задачі відносна молекулярна маса речовини становить МrхОх) = 34. За даними періодичної системи відносні атомні маси елементів дорівнюють: Аr (Н) = 1, Аr (О) = 16.

Складаємо і розв’язуємо рівняння:

1х + 16х = 34, 17х = 34, х = 2, отже, формула перекису Н2О2.

8. Визначаємо відносні атомні маси Феруму і Сульфуру за даними у періодичній системі: Ar (Fe) = 56, Ar (S) = 32. За умовою задачі пірит має відносну формульну масу 120. Припустимо, що кількість атомів Феруму у формулі складає х, а кількість атомів Сульфуру — у, звідси:

Мr (FеxSy) = х • Ar (Fe) + у • Ar (S) = 120,

56х + 32у = 120

32у = 120 - 56х

y = 3,75 - 1,75х

Припустимо, що x = 1, тоді

у = 3,75 - 1,75 • 1 = 2.

Тоді співвідношення кількості атомів Феруму та Сульфуру у формулі піриту складає 1 : 2, найпростішою вірною формулою є FeS2.

Перевіряємо: 56 • 1 + 32 • 2 = 120, значення кількості атомів знайдено вірно.

Відповідь: формула піриту FeS2.

(Примітка: на с. 186 підручника в розділі «Відповіді на розрахункові задачі» припущено помилки. Для цього завдання наведено відповідь 95,2 замість вірної 195,18).

10. Кожна молекула жасмоналю, згідно формулі С6Н5СНС(С5Н11)СНО, містить 14 атомів Карбону, 18 атомів Гідрогену і 1 атом Оксигену. Визначаємо його молекулярну масу:

Мr14Н18О) = 14 • Аr (С) + 18 • Аr (Н) + 1 • Аr (О) = 14 • 12 + 18 • 1 + 1 • 16 = 202

11. Обчислюємо масу однієї молекули сахарози:

Мr12Н22О11) = 342 а.о.м.,

1 а.о.м. = 1,66 • 10-24 г, звідси маса молекули сахарози дорівнює:

342 • 1,66 • 10-24 г = 5,68 • 10-22 г

12. У 1803 році для обчислення атомних мас хіміком Джоном Дальтоном було запропоновано за одиницю атомної маси прийняти масу Гідрогену як найлегшого елементу, і відносно до нього обраховували маси атомів інших елементів.

У 1818 хімік Єнс Якоб Берцеліус запропонував у якості порівняння атомну масу Оксигену, де маса Оксигену була прийнята рівною 103. Ця шкала використовувалася до 1860-х років.

Потім хіміки перейшли знов до шкали, де порівняння було з масою атому Гідрогену, і користувалися нею до початку XX століття.

У 1906 році знов повернулися до порівняння з масою атома Оксигену, але за одиницю була прийнята 1/16 маси атома Оксигену. Це стало незручним після відкриття ізотопу Оксигену з масою 18: 18O. Тому у 1961 році конгрес IUPAC (Міжнародний союз фундаментальної та прикладної хімії) прийняв сучасну шкалу, де одиницею атомної маси є 1/12 маси ізотопу Карбону 12С.

Підручники можна знайти тут (Укр. мова. 2015) і тут (Рос. мова. 2015).


Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.