ГДЗ до підручника «Біологія» І.Ю. Костікова. 6 клас
§ 42. Голонасінні
Контрольні запитання (с. 189)
1. Використання голонасінних:
— джерело деревини (для виготовлення меблів, паперу, застосування у будівництві тощо);
— джерело живиці (смоли);
— виготовлення лікарських засобів.
2. Жіночі шишки поодинокі, червонувато-бурі, розміщені на верхівках молодих гілок. На поздовжньому розрізі жіночої шишки знаходиться центральна вісь, на якій знаходяться зовнішні — покривні й внутрішньої — насінні луски. На насінних лусочках формуються по два насінних зачатка, у кожному з яких утворюються яйцеклітини. Насінний зачаток має канал для проникнення пилкової трубки.
Молоді жіночі шишечки зазвичай дрібні, іноді яскраво зафарбовані. Так, у канадської ялинки вони кремово-рожеві, а у різних видів модрини — від біло-рожевих до пурпурово-фіолетових.
У сосен шишки найчастіше зелені або коричневі. Забарвлення їм всім потрібне не для приваблення комах, а щоб краще поглинати тепло, що дуже важливо для рослин суворого клімату.
Чоловічі шишки у більшості хвойних однакові. Це невеликі колоски, найчастіше жовті, що з’являються у молодих пагонів. Зрілі колоски розкриваються, викидаючи величезну кількість пилку, який переноситься вітром. Для того щоб пилкові зерна довше трималися в повітрі, вони часто мають додаткові вирости. У сосни на кожному пилковому зерні два великих повітряних мішки, які дозволяють зернам пролітати десятки кілометрів. Оболонки пилкових зерен дуже стійкі в зовнішньому середовищі, тому пилок може зберігатися у ґрунті надзвичайно довго.
3. Пилкові зерна та насінні зачатки формуються у шишках. У чоловічих шишках утворюються пилкові зерна, а у жіночих — насінні зачатки.
Запилення у сосни відбувається в кінці весни або на початку літа. Насінні лусочки жіночої шишки розсуваються. Пилок, який розноситься вітром, потрапляє в щілини між насінними лусками. Через пилковхід виділяється так звана «запилююча рідина», що виступає на верхівці насінного зачатка у вигляді краплини. Пилкові зерна занурюються в неї, після чого насінні луски зближуються та залишаються щільно притиснутими до достигання насіння.
4. У насінному зачатку жіночої шишки розвивається особлива тканина, яка утворює кілька жіночих статевих органів із яйцеклітинами.
5. Запліднення у сосни відбувається тільки на наступний рік — через 12-14 місяців після запилення. Пилок проростає, пилкова трубка проникає через пилковхід і досягає яйцеклітини. Один із двох сперміїв зливається з яйцеклітиною, інший гине. Із заплідненої яйцеклітини (зиготи) починає формуватися зародок. З покрову насінного зачатка утворюється шкірка насінини. Після дозрівання лусочки шишки розходяться і насіння висипається. Насінина сосни має прозорі крильця, за допомогою яких переноситься вітром. Висипання насіння відбувається через 1,5 року після запилення.
6. Хвойні рослини: ялина, ялиця, модрина європейська, сосна кедрова, ялівець звичайний, кипарис.
Завдання (с. 189)
|
Ознака |
Група рослин |
||
|
Папороті |
Голонасінні |
Квіткові рослини |
|
|
Місце утворення чоловічих і жіночих статевих клітин |
нижній бік заростку |
пилкова трубка та насінні зачатки |
пилкова трубка та зародковий мішок насінного зачатка |
|
Наявність чи відсутність пилку і запилення |
відсутній |
є |
є |
|
Необхідність води для запилення |
не потрібна |
не потрібна |
не потрібна |
|
Необхідність води для запліднення |
потрібна |
не потрібна |
не потрібна |
|
За допомогою чого поширюється |
спори — вітром |
насіння — вітром або тваринами |
насіння — вітром, водою або тваринами. |
Спільні риси:
— пристосування до розмноження на суходолі;
— чергування статевого та нестатевого поколінь;
— наявність спеціальних органів розмноження;
— наявність чоловічих та жіночих статевих клітин;
— загальний план процесу запліднення;
— поширення спор чи насіння за допомогою вітру.
Найменше пристосовані до умов суходолу папороті — оскільки для запліднення їм потрібна рідка вода. Найбільш пристосовані — квіткові рослини, оскільки у них насінина захищена плодом.