ГДЗ до підручника «Біологія» І.Ю. Костікова. 6 клас

§ 42. Голонасінні

Контрольні запитання (с. 189)

1. Використання голонасінних:

— джерело деревини (для виготовлення меблів, паперу, застосування у будівництві тощо);

— джерело живиці (смоли);

— виготовлення лікарських засобів.

2. Жіночі шишки поодинокі, червонувато-бурі, розміщені на верхівках молодих гілок. На поздовжньому розрізі жіночої шишки знаходиться центральна вісь, на якій знаходяться зовнішні — покривні й внутрішньої — насінні луски. На насінних лусочках формуються по два насінних зачатка, у кожному з яких утворюються яйцеклітини. Насінний зачаток має канал для проникнення пилкової трубки.

Молоді жіночі шишечки зазвичай дрібні, іноді яскраво зафарбовані. Так, у канадської ялинки вони кремово-рожеві, а у різних видів модрини — від біло-рожевих до пурпурово-фіолетових.

У сосен шишки найчастіше зелені або коричневі. Забарвлення їм всім потрібне не для приваблення комах, а щоб краще поглинати тепло, що дуже важливо для рослин суворого клімату.

Чоловічі шишки у більшості хвойних однакові. Це невеликі колоски, найчастіше жовті, що з’являються у молодих пагонів. Зрілі колоски розкриваються, викидаючи величезну кількість пилку, який переноситься вітром. Для того щоб пилкові зерна довше трималися в повітрі, вони часто мають додаткові вирости. У сосни на кожному пилковому зерні два великих повітряних мішки, які дозволяють зернам пролітати десятки кілометрів. Оболонки пилкових зерен дуже стійкі в зовнішньому середовищі, тому пилок може зберігатися у ґрунті надзвичайно довго.

3. Пилкові зерна та насінні зачатки формуються у шишках. У чоловічих шишках утворюються пилкові зерна, а у жіночих — насінні зачатки.

Запилення у сосни відбувається в кінці весни або на початку літа. Насінні лусочки жіночої шишки розсуваються. Пилок, який розноситься вітром, потрапляє в щілини між насінними лусками. Через пилковхід виділяється так звана «запилююча рідина», що виступає на верхівці насінного зачатка у вигляді краплини. Пилкові зерна занурюються в неї, після чого насінні луски зближуються та залишаються щільно притиснутими до достигання насіння.

4. У насінному зачатку жіночої шишки розвивається особлива тканина, яка утворює кілька жіночих статевих органів із яйцеклітинами.

5. Запліднення у сосни відбувається тільки на наступний рік — через 12-14 місяців після запилення. Пилок проростає, пилкова трубка проникає через пилковхід і досягає яйцеклітини. Один із двох сперміїв зливається з яйцеклітиною, інший гине. Із заплідненої яйцеклітини (зиготи) починає формуватися зародок. З покрову насінного зачатка утворюється шкірка насінини. Після дозрівання лусочки шишки розходяться і насіння висипається. Насінина сосни має прозорі крильця, за допомогою яких переноситься вітром. Висипання насіння відбувається через 1,5 року після запилення.

6. Хвойні рослини: ялина, ялиця, модрина європейська, сосна кедрова, ялівець звичайний, кипарис.

Завдання (с. 189)

Ознака	Група рослин
	Папороті	Голонасінні	Квіткові рослини
Місце утворення чоловічих і жіночих статевих клітин	нижній бік заростку	пилкова трубка та насінні зачатки	пилкова трубка та зародковий мішок насінного зачатка
Наявність чи відсутність пилку і запилення	відсутній	є	є
Необхідність води для запилення	не потрібна	не потрібна	не потрібна
Необхідність води для запліднення	потрібна	не потрібна	не потрібна
За допомогою чого поширюється	спори — вітром	насіння — вітром або тваринами	насіння — вітром, водою або тваринами.

Спільні риси:

— пристосування до розмноження на суходолі;

— чергування статевого та нестатевого поколінь;

— наявність спеціальних органів розмноження;

— наявність чоловічих та жіночих статевих клітин;

— загальний план процесу запліднення;

— поширення спор чи насіння за допомогою вітру.

Найменше пристосовані до умов суходолу папороті — оскільки для запліднення їм потрібна рідка вода. Найбільш пристосовані — квіткові рослини, оскільки у них насінина захищена плодом.