Біологія. Практичний довідник. 11 клас

Закони Г. Менделя

Г. Мендель в основу вивчення спадкування заклав нові принципи.

Перша особливість методу Менделя полягала в отриманні протягом кількох поколінь константних форм, які він потім схрещував.

Друга особливість — аналіз успадкування окремих пар ознак серед потомства схрещуваних рослин одного виду (горох посівний), які відрізняються за однією, двома або трьома парами контрастних альтернативних ознак.

Ознаки

Альтернативні прояви ознак

домінантні

рецесивні

Форма зрілих насінин

кругла

зморшкувата

Забарвлення сім’ядоль

жовте

зелене

Забарвлення насінної шкірки

сіре

біле

Забарвлення квіток

пурпурове

біле

Форма зрілих бобів

випукла

з перетяжкою

Забарвлення незрілих бобів

зелене

жовте

Розташування квіток

пазушне

верхівкове

Висота рослин

високі

низькі

У кожному поколінні проводився окремий облік кожної такої пари альтернативних ознак без обліку інших відмінностей між схрещуваними рослинами.

Третя особливість цього методу полягає у використанні кількісного обліку гібридних рослин, які відрізняються за окремими парами альтернативних ознак у ряді послідовних поколінь.

Четверта особливість методу Менделя — застосування індивідуального аналізу потомства від кожної гібридної рослини.

Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем

Свої основні досліди Г. Мендель проводив у період з 1856 до 1863 р. Головним матеріалом для вивчення закономірностей спадковості був горох, оскільки він самозапильний, має багато культурних сортів, які стійко зберігають свої ознаки. Будова квітки дозволяє доволі легко видаляти пилок і наносити пилок інших сортів на приймочку кастрованих квіток. Сорти відрізнялись один від одного за сімома добре помітними й сприятливими для обліку ознаками, характер успадкування яких Мендель вивчав у своїх дослідах. Контрольна перевірка константності ознак цих сортів проводилася протягом двох років. Потім Мендель схрещував сорти, які були цілком константними й відрізнялись один від одного за однією, двома й трьома парами контрастних ознак, добре помітних і сприятливих для обліку. Частину гібридних рослин було схрещено з вихідними сортами, а решті рослин надано можливість самозапилюватись. У другому поколінні Мендель вивчав усі вирощені рослини й записував результати своїх спостережень так, щоб легко було встановити, які саме ознаки мав будь-який з нащадків певної пари батьківських форм (генеалогічні записи). Отримані дані Мендель математично проаналізував, завдяки чому виявилася чітка закономірність передавання окремих ознак від батьківських форм до їх нащадків у ряді послідовних поколінь. Цю закономірність Мендель сформулював у вигляді правил спадковості, які пізніше отримали назву «закони Менделя».