Біологія. Довідник школяра та абітурієнта
Значення квіток, плодів і насіння в житті людини
Завдяки наявності у плодах і насінні великої кількості найрізноманітніших поживних речовин вони є основним продуктом харчування. Плоди й насіння багаті на вуглеводи, білки, жири, мінеральні солі, цінні органічні кислоти, вітаміни, ефірні олії тощо.
Залежно від того, яких поживних речовин найбільше накопичується у плодах чи насінні, культурні рослини поділяють на відповідні групи.
- Зернові культури. Вони містять багато крохмалю (у зернівці пшениці його понад 60 %, рису — 75 %).
- Бобові культури — з підвищеним умістом білка — 30-37 % і більше (в арахісу його може бути до 38 %, у сої — 33-45 %, у люпину — близько 61 %).
- Олійні культури. З них добувають дуже цінні продовольчі й технічні олії. До цієї групи культурних рослин належать соняшник, сафлор, рицина, кунжут, мак олійний, перила, лялеманція, ріпак, рижій, гірчиця, крамбе, чуфа, льон, коноплі та ін.
- Технічні культури — прядивні, цукроносні.
Понад 20 видів рослин людина використовує з метою одержання дуже цінних ефірних олій. Це такі рослини, як коріандр, аніс, кмин, фенхель тощо. Ефірні олії цих рослин широко використовують у парфумерії, кондитерському виробництві, медицині. Багато рослин культивується заради м’ясистого оплодня і м’ясистих утворень, що вкривають насіння (яблуня, груша, айва, абрикос, персик, виноград, гранат, хурма, мандарин, кавуни, дині, огірки, суниці, помідори, баклажани й ряд інших культур). Широко використовують лікарські рослини. Плоди й насіння — важлива кормова база для тварин. При цьому використовують не лише основну продукцію рослинництва, а й відходи — полову, солому, висівки, макуху, залишки плодово-ягідних культур.
Квітка, насіння і плоди належать до органів генеративного розмноження рослин. Вони виникли в процесі еволюції як пристосування до збереження спадкової інформації та передачі її наступним поколінням. Поява насінини із запасом поживних речовин забезпечила пристосування насінних рослин до різноманітних екологічних умов існування, а відтак і значне поширення їх у природі. Завдяки появі спеціалізованих органів — квітки й плодів статеве розмноження набуло у покритонасінних рослин найбільшої довершеності. Квітка створила комфортні умови для розвитку гаметофітопроцесів запилення, запліднення та утворення плодів з насінням. Плоди беруть участь у поширенні насіння (іноді на великі відстані) та захищають його від несприятливих умов. Велике значення ці органи мають не лише для самої рослини, а й для усього біогеоценозу, в якому вона зростає. Різні частини квітки, плоди й насіння є основою харчового раціону багатьох тварин (метелики та колібрі споживають нектар, жук-оленка поїдає зав’язі, багато птахів — соковиті плоди) або навіть місцем їх розмноження та розвитку (плодожерка).
