Біологія. Довідник школяра та абітурієнта

Природоохоронні заходи. Законодавчі акти про природно-заповідний фонд

Одним з напрямків поліпшення екологічної ситуації та збереження навколишнього середовища є розширення мережі та площ природоохоронних територій. Для збереження рідкісних та зникаючих рослин і тварин в Україні розроблена нормативно-правова база. Основу цієї бази становлять Червона книга України та Зелена книга України.

Червона книга України — основний офіційний документ, у якому наведено перелік рослин і тварин, що стали рідкісними, або таких, яким загрожує зникнення під впливом природних чи господарських чинників. До неї заносять види рослин і тварин на підставі даних про зміну їх чисельності, ареалу поширення та умов існування; доказовості того, що вони без термінових заходів для їхньої охорони не зможуть існувати.

У Червоній книзі України зазначають: статус видів рослин і тварин, їхнє місце поширення, чисельність у природі, дані про розмноження чи розведення та вжиті заходи щодо охорони цих видів.

Закони, за якими зберігаються види, занесені до Червоної книги (витяг)

Основні принципи взаємовідносин в українському суспільстві визначає Конституція України. Визначає вона також принципи поводження з живими організмами.

Стаття 66. Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Коментар укладача

Природна спадщина є таким самим нашим надбанням, як і спадщина культурна. Наші предки зберегли для нас Софію Київську, твори Кобзаря, руїни Херсонеса тощо. Ми пишаємося ними і маємо залишити їх для наших нащадків. Так само ми дістали у спадщину і маємо залишити для нащадків Карпати, луганські степи, плавні Дунаю тощо.

Червона книга України є основою для охорони та відтворення найціннішої та найуразливішої частки нашої природної спадщини — рідкісних видів тварин і тварин, що перебувають під загрозою зникнення, рослин та грибів. Її ведення визначає Закон «Про Червону книгу України». Охорона й відтворення занесених до неї видів, крім цього Закону, визначають закони «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про природно-заповідний фонд України» тощо.

Деякі положення Закону «Про Червону книгу України».

Стаття 5. Об’єкти Червоної книги України як природні ресурси загальнодержавного значення.

Об’єкти Червоної книги України (занесені до неї види — тут і далі прим. уклада) належать до природних ресурсів загальнодержавного значення і підлягають особливій охороні на всій території України, у межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

Стаття 8. Державне управління, регулювання та контроль у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України.

Коментар укладача

У цій статті йдеться про поводження з об’єктами Червоної книги України. Його регулюють Кабінет Міністрів України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та аграрної політики, Державний комітет лісового господарства, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та інші спеціально уповноважені на це органи влади.

Кабінет Міністрів України, Рада Міністрів АР Крим та місцеві державні адміністрації на підлеглих територіях координують природоохоронну діяльність і приймають рішення про організацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а саме в охороні об’єктів Червоної книги України — забезпечують розробку екологічних програм. Наприклад, Кабінетом Міністрів України була прийнята екологічна програма «Дельфін».

Для реалізації завдань Червоної книги України Кабінет Міністрів України приймає відповідні постанови й розпорядження. Наприклад, ним була прийнята постанова щодо стягнення компенсацій за знищення об’єктів Червоної книги.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища здійснює контроль за додержанням екологічного законодавства (зокрема, стає на заваді екологічним порушенням), керує заповідною справою та веде Червону книгу України.

Міністерство аграрної політики та комітет лісового господарства у межах своєї компетенції охороняють відповідні об’єкти Червоної книги: дерева, чагарники, мисливських та водних тварин.

Стаття 11. Забезпечення охорони та відтворення об’єктів Червоної книги України.

...Охорона об’єктів Червоної книги України забезпечується шляхом:

• установлення особливого правового статусу рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, заборони або обмеження їх використання;
• урахування вимог щодо їх охорони під час розроблення нормативно-правових актів;
• систематичної роботи з виявлення місць їх перебування (зростання), проведення постійного спостереження (моніторингу) за станом їх популяцій;
• пріоритетного створення заповідників, інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також екологічної мережі на територіях, де перебувають (зростають) об’єкти Червоної книги України, та на шляхах міграції рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного світу;
• створення центрів та «банків» для збереження генофонду зазначених об’єктів;
• розведення їх у спеціально створених умовах (зоологічних парках, розплідниках, ботанічних садах, дендрологічних парках тощо);
• урахування спеціальних вимог щодо охорони об’єктів Червоної книги України під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розроблення проектної та проектно-планувальної документації, проведення екологічної експертизи.

Відтворення об’єктів Червоної книги України забезпечується шляхом:

• сприяння природному відновленню популяцій рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, інтродукції (штучного розселення) та реінтродукції таких видів у природні умови, де вони перебували (зростали);
• утримання і розведення у штучно створених умовах.

Охорона та відтворення об’єктів Червоної книги України забезпечуються також шляхом:

• здійснення необхідних наукових досліджень з метою розроблення наукових засад їх охорони та відтворення;
• установлення підвищеної адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності за знищення чи пошкодження об’єктів Червоної книги України, заподіяння шкоди середовищу їх перебування (зростання);
• проведення освітньої та виховної роботи серед населення;
• здійснення інших заходів відповідно до законодавства.

Перебування (зростання) на певній території рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, є підставою для оголошення її об’єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення.

Види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів і Європейського Червоного списку, які перебувають (зростають) у природних умовах у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, можуть заноситися до Червоної книги України або їм може надаватися інший особливий статус відповідно до законодавства.

Коментар укладача

Міжнародний союз охорони природи та природних ресурсів (МСОП) — одна з найкрупніших та найавторитетніших міжнародних громадських екологічних організацій. Перша «Червона книга фактів», була розроблена саме МСОПом у 1953 р. До неї увійшли 211 найрідкісніших у світі видів та підвидів ссавців та 312 видів та підвидів птахів.

Назва цієї книги й усіх наступних «червоних книг» пішла від червоного кольору — кольору тривоги. Хоча «Червона книга фактів» і наводить наукові описи видів, інформацію щодо їх стану та чисельності, вона, перш за все, лишається закликом: «Ми несемо відповідальність за існування цих істот!». До речі, водночас із «Червоною книгою» МСОП був підготовлений «Чорний список» — список тварин, які вимерли за історичну добу людства...

Ідея МСОП була підхоплена спочатку ентузіастами-природоохоронцями, а потім на неї звернули увагу й уряди багатьох країн. Поступово в різних країнах почали створюватися національні червоні книги. У 1974 р. була заснована Червона книга СРСР, у 1976 р. — Червона книга Української РСР.

На відміну від національних червоних книг, Червона книга МСОП не є нормативним документом. Тобто ніяка держава не зобов’язана виконувати її вимоги. Але завдяки авторитету МСОП вона досі лишається одним із найважливіших документів в охороні рідкісних та зникаючих видів. Її положення враховуються при створенні національних червоних книг, на них базується багато програм збереження певних видів.

Європейський Червоний список — це «Червона книга» Європейської співдружності. У цілому всі види, що мешкають в Україні і занесені до «Червоної книги» МСОП або Європейського Червоного списку, потрапили й до Червоної книги України.

Стаття 13. Категорії видів тваринного і рослинного світу, що заносяться до Червоної книги України.

Коментар укладача

Залежно від стану та ступеня загрози зникнення, об’єкти Червоної книги України поділяються на категорії. Заходи охорони щодо певного виду приймаються в залежності від його категорії.

Постановою від 29 жовтня 1992 р. Кабінет Міністрів України затвердив Положення про Червону книгу України. За цим положенням прийняті такі категорії:

Стаття 14. Визначення видів тваринного і рослинного світу для занесення до Черевної книги України.

До Червоної книги України в першу чергу заносяться реліктові та ендемічні види, види, що знаходяться на межі ареалу, види, що мають особливу наукову цінність, а також види, поширення яких швидко зменшується внаслідок господарської діяльності людини.

Пропозиції про занесення до Червоної книги України видів тваринного або рослинного світу можуть вносити відповідні науково-дослідні установи, державні і громадські організації, окремі фахівці, вчені.

Аналіз та узагальнення пропозицій щодо занесення видів тваринного і рослинного світу до Червоної книги України здійснюються Національною комісією з питань Червоної книги України.

Рішення про занесення видів тваринного і рослинного світу до Червоної книги України приймається Мінекоресурсів за поданням Національної комісії з питань Червоної книги України.

Стаття 16. Виключення видів тваринного і рослинного світу з Червоної книги України.

Види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоної книги України, які внаслідок вжитих природоохоронних заходів на підставі результатів наукових досліджень визнані такими, що знаходяться поза загрозою зникнення, підлягають виключенню з Червоної книги України...

Стаття 19. Умови спеціального використання об’єктів Червоної книги України.

Спеціальне використання (добування, збирання) об’єктів Червоної книги України здійснюється у виняткових випадках лише у наукових і селекційних цілях, у тому числі для розмноження, розселення і розведення у штучно створених умовах, а також для відтворення популяцій за дозволом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів на підставі рішень Національної комісії з питань Червоної книги України, прийнятих відповідно до її повноважень.

Порядок видачі та форма дозволів на спеціальне використання (добування, збирання) об’єктів Червоної книги України визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Коментар укладача

Тож, без такого дозволу будь-яке добування або збирання виду, занесеного до Червоної книги України, є протизаконним.

Стаття 20. Відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України.

Відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, несуть особи, винні у:

• погіршенні середовища перебування (зростання) видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України...

Коментар укладача

Так, чисельність степової дибки зменшується через розорювання цілинного степу, ковили волосистої — через скошування її під час визрівання насіння, а жука-самітника — через вирубку старих дерев і застосування пестицидів. Ці форми господарювання погіршують середовище перебування певних видів.

Тож, згідно з цим пунктом, відповідальність передбачається за розорювання місць перебування степової дибки, пізнє сінокосіння в місцях зростання ковили волосистої та вирубку старих дерев і застосування пестицидів у місцях поширення жука-самітника.

• незаконному, в тому числі з порушенням вимог виданих дозволів, використанні об’єктів Червоної книги України або їх знищенні;
• порушенні умов утримання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, в ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших штучно створених умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження);
• невиконанні законних вимог посадових осіб державних органів, що здійснюють управління, регулювання та контроль у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;
• вчиненні інших дій, що завдали шкоди тваринам і рослинам, види яких занесені до Червоної книги України.

За порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, особи притягаються до відповідальності згідно із законом.

Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання) та методика її розрахунку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за порушення законодавства може бути адміністративною, карною або цивільною. Найчастіше відповідальні за порушення законодавства щодо охорони об’єктів Червоної книги України притягаються до адміністративної відповідальності.

Обліку й охорони потребують не лише окремі рослини й тварини, а й популяції тварин та рослинні угруповання. Саме перелік та опис рідкісних, зникаючих та типових рослинних угруповань, що потребують охорони, подано в Зеленій книзі України (1987 р.). У цій книзі для лісових, чагарникових, степових, лучних, болотяних і водяних рослинних угруповань визначені:

• 1) мотиви охорони (рідкісні угруповання, що розташовані на північній межі поширення та нестійкі до антропогенного впливу);
• 2) категорія охорони (1 — корінні фітоценози з нестійким ареалом, 2 — корінні фітоценози зі стійким ареалом);
• 3) загальне поширення (Середня Азія, Середземномор’я, Закавказзя, Європа та ін.);
• 4) поширення в Україні (Кримські гори, Південний берег Криму, зона мішаних лісів, лісостепова, степова зони, лісові масиви);
• 5) екологічні умови (схили, улоговини, тераси з певними різновидами ґрунтів, середньорічними температурами повітря, середньорічними сумами опадів);
• 6) будова та видовий склад угруповань (ярусність, види рослин у кожному з ярусів);
• 7) флористичне ядро (домінантні види рослин);
• 8) чинники, що зумовлюють скорочення рослинних угруповань (пожежі, вирубування, випас худоби, меліорація, забудова, створення сільськогосподарських угідь та ін.);
• 9) забезпеченість охороною (в заповідниках, заказниках, природних парках та ін.);
• 10) необхідні заходи для охорони (взяти під охорону, зберігати охоронний режим, увести режим абсолютної заповідності, контроль за станом рослинних угруповань, створити заповідні лісові ділянки та ін.).

В Україні ухвалено закони: «Про природно-заповідний фонд України» (1992 р.), затверджено Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні «Заповідники» (1994 р.). У них подано класифікацію об’єктів природно-заповідного фонду як національного надбання, визначена соціальна, економічна, екологічна роль природоохоронних комплексів у державі.