Біологія. Довідник школяра та абітурієнта

Сезонні зміни у житті рослин

У періодично сухому або холодному кліматі сезонні явища в рослин проявляються в ряді морфологічних та анатомічних змін. Один з найвідоміших сезонних процесів — листопад у дерев’янистих рослин, який змінюється «гілкопадом» в безлистих ксерофітів пустель, наприклад, в саксаулу. В трав’янистих рослин листопад спостерігають рідко (напр., у кропиви дводомної, розрив-трави звичайної). Зазвичай у трав відмирають цілком видовжені вертикальні надземні пагони, а на приземних повзучих і розеткових пагонах листки відмирають та руйнуються поступово, не опадаючи. Відмерлі пагони трав теж руйнуються поступово, заходячи під сніг, або залишаються над сніговим покривом (в останньому випадку інколи взимку продовжується розсівання насіння, яке залишилось до зими в плодах або супліддях, наприклад, в полину та інших складноцвітих). Навесні у всіх багаторічних рослин, дерев’янистих і трав’янистих розгортаються бруньки й виростають нові річні, або елементарні, пагони. Одночасно в багаторічних стеблах і коренях відновлюється і посилюється робота камбію. При цьому активно мобілізуються запасні поживні речовини з паренхімних тканин запасальних органів. Протягом усього вегетаційного періоду в багаторічних рослин відбувається формування й дозрівання нових бруньок відновлення, закладання в них нових вегетативних, а часто й генеративних органів. Накопичення запасних поживних речовин посилюється до настання зими або посухи; формуються спеціалізовані запасальні органи — бульби, цибулини тощо. На початку нового вегетаційного періоду ці речовини посилено витрачаються на інтенсивний ріст нових пагонів і коренів, на відновлення роботи камбію. У багатьох багаторічних трав, особливо лучних, крім весняного розгортання бруньок, добре виражене й літньо-осіннє пагоноутворення, тобто формування другої генерації пагонів протягом вегетаційного періоду. В лучних злаків (костриць, тонконогу) відростання другої генерації пагонів дуже стимулюється косовицею. Так звану отаву використовують для другого покосу або випасання худоби.

Періодичність цвітіння. Період цвітіння в різних рослин настає в певні строки. Слід особливо відзначити ранньоквітучі види — деякі з них зацвітають відразу після танення снігу або ще на помітному залишковому його покриві. До весняних ранньоквітучих рослин належать багато дерев’янистих порід і кущів середньої смуги (вільха, ліщина, верба, осика, тополя). Всі вони квітнуть до розпускання листків, що сприяє вітрозапиленню. Тривалість цвітіння різних рослин теж різна. Одні рослини відцвітають швидко, за декілька днів, інші квітнуть тижнями; треті — майже весь сезон, з весни до осені. Деякі рослини, які мають обмежені строки цвітіння навесні або на початку літа, повторно можуть квітнути у випадку тривалої теплої і вологої осені (жовтеці, горлянка повзуча, суниці та ін.).

Тривалість вегетації. За тривалістю вегетації (наявність зелених асимілюючих листків) рослини можна розділити на вічнозелені (увесь рік із зеленими листками, листки живуть більше одного астрономічного року — хвойні, брусниця, копитняк), літньо-зимово-зелені (увесь рік із зеленими листочками, але окремі листочки живуть менше року й змінюються — квасениця, суниці), літньозелені (листопадні або з пагонами, які повністю відмирають на зиму), зимово-зелені (втрачають листки або пагони на літо, а восени й узимку вегетують — деякі рослини середземноморського клімату, для якого характерна літня посуха та м’яка тепла зима).