Біологія. Довідник школяра та абітурієнта

Система «мати — плід»

Система «мати — плід» виникає у процесі вагітності та включає в себе дві підсистеми — організм матері й організм плода, а також плаценту, яка є сполучною ланкою між ними.

Взаємодія між організмом матері й організмом плода забезпечується насамперед нейрогуморальними механізмами. При цьому в обох підсистемах розрізняють такі механізми: рецепторні, які сприймають інформацію, регуляторні, які здійснюють її переробку та виконання. Рецепторні механізми організму матері розташовані у вигляді чутливих нервових закінчень, які першими сприймають інформацію про стан розвитку плода. В ендометрі містяться хеморецептори, механорецептори і терморецептори, а в кровоносних судинах — барорецептори. Рецепторні нервові закінчення вільного типу особливо численні в стінках вени матки та децидуальної оболонки в ділянці прикріплення плаценти. Подразнення рецепторів матки викликає зміни інтенсивності дихання, рівня тиску крові в організмі матері, які спрямовані на забезпечення нормальних умов для розвитку плода. До регуляторних механізмів організму матері входять відділи ЦНС (скронева доля мозку, гіпоталамус, мезенцефальний відділ ретикулярної формації), а також гіпоталамоендокринна система.

Нервові зв’язки включають плацентарний й екстраплацентарний канали: плацентарний (у плода — інтерорецептивний) — подразнення барорецепторів і хеморецепторів в судинах плаценти й пуповини, а екстраплацентарний (у плода — екстерорецептивний) — поступання в ЦНС матері подразнень, пов’язаних із ростом плода та ін. Наявність нервових зв’язків у системі «мати — плід» підтверджується даними про іннервацію плаценти, високому вмісту в ній ацетилхоліну, відставання розвитку плода в денервованому розі матки піддослідних тварин та ін.

Важливу регуляторну функцію виконують гормони: статеві, тироксин, кортикостероїди, інсулін та ін.