Біологія. Довідник школяра та абітурієнта

Залози шкіри

Усі залози шкіри людини поділяють на потові, сальні та молочні.

Потові залози за будовою прості трубчасті, а за типом секреції — апокринні та еккринні. Ці утвори є майже на всіх ділянках шкіри, за винятком проміжної частини губ, головки статевого члена та його передньої шкірочки. Найбільша частина їх розміщена у шкірі пальців, долонь, підошов та пахвових складок. Підраховано, що у шкірі дорослої людини міститься близько 2,5 млн потових залоз, які виділяють за добу 550-650 мл поту (склад — 98 % води, 2 % щільного залишку). Потова залоза складається з кінцевої частини, закрученої у клубочок, що лежить у сітчастому шарі на межі з підшкірною основою та довгої потової протоки, яка проходить крізь шари власне шкіри та епідерміс і відкривається на його поверхні потовою порою. Еккринні залози в основному розміщуються у шкірі долонь та підошов, а їхній секрет на 99 % складається з води, а тому майже не має запаху. Апокринні залози відрізняються від попередніх більш широкими кінцевими відділами, завжди містяться поряд з волосиною. Їхній секрет більш концентрований і має специфічний запах.

Сальні залози за будовою — прості альвеолярні, а за типом секреції — голокринні. Вони містяться на всіх ділянках шкіри, за винятком долонь і підошов.

Найбільша кількість цих утворів розміщується у шкірі голови та верхньої частини спини. За добу сальні залози виділяють близько 20 г шкірного сала, яке рівномірно вкриває поверхневі шари епідермісу й робить його непроникним для різних хімічних речовин та мікроорганізмів.

Сальні залози поділяють на залози волоса і відокремлені сальні залози. І ті, й інші складаються з мішечка та протоки. Розміщуються вони, на відміну від потових залоз, більш поверхнево (на межі між сосочковим та сітчастим шарами). Мішечок сальної залози відносно широкий, а протока коротка й відкривається на шкірі разом з волосиною.

Молочні залози є видозміненими потовими залозами. Розміщені симетрично на передній стінці грудної клітки, на рівні III—VI ребер. У жінок молочна залоза має форму правильної півкулі різної величини, у центрі якої є грудний сосок. Сосок оточений пігментованою ареолою діаметром 3-5 см. У товщі шкіри ареоли розміщені сальні залози та непосмуговані м’язові клітини. У чоловіків молочні залози зазвичай рудиментарні. Молочна залоза призначена для вигодовування жінкою новонародженого і функціонально пов’язана зі статевими органами. Маса залози у жінки, що не народжувала,— 150-200 г, а у жінки, яка годує немовля — 350-400 г. Речовина молочної залози складається із 15-20 часточок, вивідні протоки яких (молочні протоки) сходяться до грудного соска, утворюють розширення (молочні пазухи) та відкриваються отворами на його вершині.

Будова молочної залози: 1 — жирова тканина; 2 — часточка; 3 — залозки; 4 — вивідні протоки; 5 — ареола; 6 — кровоносні судини; 7 — м’язи грудини; 8 — міжреберні м’язи; 9 — сполучна тканина

Сполучна тканина утворює капсулу молочної залози з перегородками, які відокремлюють кожну з часточок. Функція залози тісно пов'язана з функцією статевої системи. Починаючи з 2-го місяця вагітності соски та ареоли темнішають. За рахунок росту сполучної тканини і залозистої частини груди збільшуються.

Далі збільшення грудей відбувається за рахунок інтенсивного зростання залозистої тканини. З 4-5 місяця вагітності залоза починає виділяти секрет — молозиво, а після пологів з’являється грудне молоко. Після припинення годування залоза переходить у недіяльний стан, об’єм та маса її зменшуються, а залозиста тканина атрофується. Молочні залози забезпечують кров’ю гілки III—VII задніх і передніх міжреберних артерій та внутрішніх грудних артерій, а венозна кров відтікає по однойменних венах. Лімфа відтікає в пахвові, надключичні й підключичні та пригрудинні лімфатичні вузли. Іннервація молочних залоз відбувається за рахунок передніх гілок III—VI грудних нервів та волокон гілок грудного відрізка симпатичного стовбура.