Біологія. Довідник школяра та абітурієнта

Регуляція функції нирок

Гуморальна регуляція. Вазопресин (антидіуретичний гормон, АДГ) — гормон нейрогіпофіза. Він синтезується нейронами (нейросекреція) надзорового і пришлуночкового ядер гіпоталамуса, аксонами цих нейронів за допомогою білка-носія нейрофізину переноситься до задньої частини гіпофіза і вже звідти виділяється в кров. Механізм дії вазопресину полягає в активації гіалуронідази, яка, розщеплюючи гіалуронові комплекси міжклітинної речовини у стінках дистальних канальців та збірних трубочках нирки, збільшує їхню проникність. Унаслідок цього значна кількість води виходить з кінцевих відділів нефрона в гіперосмотичну тканинну рідину нирки, а звідти у кров. Таким чином виконується режим антидіурезу і запобігається втрата води організмом.

Альдостерон, гормон кіркової речовини надниркових залоз, належить до групи мінералокортикоїдів, регулює виділення Na⁺ і К⁺, з сечею. Якщо альдостерону немає, майже весь Натрій, що залишився в канальцевій сечі, виводиться з організму. Це становить близько 20 г за добу. За високого вмісту гормону в крові у дистальних відділах нефрону реабсорбується практично весь Натрій сечі, виводитись з організму при цьому може всього 0,1 г Натрію за добу. За дефіциту альдостерону організм втрачає Натрій, Хлор і воду, зменшується об’єм тканинної рідини та крові. Через нирки альдостерон регулює концентрацію електролітів у позаклітинній рідині, її об’єм та об’єм крові, артеріальний тиск, швидкість клубочкової фільтрації.

Ренін — ангіотензинова система; її головним чинником є ангіотензин II. Ангіотензин II є одним із найпотужніших судинозвужувачів, свій вплив на функцію нирок здійснює через їхню судинну систему. Стимулом для збільшення виділення нирками реніну і запуском ренін-ангіотензинової системи є зниження артеріального тиску й погіршення ниркового кровопостачання.

Атріопептин. Специфічна речовина, яка виробляється у стінках передсердь клітинами під впливом розтягання їх кров’ю. Це єдиний гормон, що гальмує реабсорбцію Na⁺, хоча його дія спрямована не на мінеральний обмін, а на регуляцію об’єму циркулюючої крові.

Нервова регуляція. Симпатична іннервація. Ниркові гілки симпатичних нервів тонічно не активні, але під час збудження відповідних центрів можуть звужувати судини нирок, головним чином приносні клубочкові артеріоли кіркової речовини, зменшуючи та навіть припиняючи кровотік у нирках і зупиняючи таким чином утворення сечі. Таке явище може відбуватися внаслідок стресу, больового подразнення, надмірного емоційного напруження.

Парасимпатична іннервація нирок здійснюється блукаючими нервами, гілки яких входять до нирок у складі ниркових нервів. Подразнення блукаючого нерва спричиняє як збільшення, так і зменшення діурезу і зміни швидкості екскрекції Na⁺.