Біологія. Довідник школяра та абітурієнта

Всмоктування поживних речовин

Всмоктування поживних речовин крізь слизову оболонку кишок у кров і лімфу відбувається після їх ферментативного гідролізу. Розрізняють пасивне всмоктування — фільтрація, дифузія й осмос, яке здійснюється за концентраційним градієнтом, та активне, що забезпечує транспортування речовин через мембрани проти концентраційного градієнта з витратами енергії. Основною ділянкою травної системи, де відбувається всмоктування поживних речовин, є тонка кишка. Цьому сприяють її структурні особливості й велика площа загальної поверхні, яка становить близько 200 м². У шлунку частково всмоктуються вода й мінеральні солі, моноцукриди, алкоголь, деякі амінокислоти. У дванадцятипалій кишці всмоктується лише 5-8 % вмісту, який надходить із шлунку, через швидке його переміщення. Всмоктування поживних речовин відбувається головним чином у порожній і клубовій кишках. У товстій кишці всмоктуються переважно вода та мінеральні солі. Головним елементом системи всмоктування поживних речовин є ворсинка. Кожна ворсинка тонкої кишки складається з лімфатичних і кровоносних капілярів та гладком’язових волокон. Поза періодом травлення ворсинки нерухомі, а при подразненні харчовою масою вони або нахиляються в певний бік, або скорочуються. Ці рухи контролюються підслизовим автономним (мейсснерівським) сплетенням і стимулюються вілікініном — гормоном, що виробляється шлунково-кишковими ендокриноцитами, ендокринними клітинами кишок після надходження до дванадцятипалої кишки кислого вмісту шлунку.

Рухи ворсинок поліпшують всмоктування. На цей процес впливає також нервова система. Всмоктування поживних речовин посилюється при подразненні структур передньої й середньої ділянок гіпоталамуса, в той час як задня ділянка гальмує його. Парасимпатична нервова система стимулює, а симпатична — гальмує всмоктування.

Всмоктування вуглеводів відбувається головним чином у дванадцятипалій і верхніх ділянках порожньої кишки. Глюкоза, фруктоза всмоктуються шляхом активного транспортування з проміжним фосфорилуванням. Якщо подіяти на слизову оболонку монойодацетатною кислотою, яка блокує фосфорилування, всмоктування глюкози затримується. Вуглеводи надходять у кров і через систему ворітної вени — до печінки, де депонується у вигляді глікогену. Частина вуглеводів використовується як енергетичний матеріал клітинами органів і тканин організму. Істотне значення в регуляції всмоктування вуглеводів мають гормони надниркових, щитоподібної і підшлункової залоз.

Всмоктування білків їжі відбувається головним чином у тонкій у тонкій кишці після їх гідролізу до амінокислот. Деякі амінокислоти можуть всмоктуватися в шлунку або в товстій кишці. Всмоктування амінокислот відбувається як шляхом дифузії, так і активного транспорту.

Потрапляючи через систему ворітної вени до печінки, вони використовуються для синтезу білків, у тому числі специфічних білків крові (протромбіну, фібриногену). Амінокислоти, які з кров’ю надходять до тканин, використовуються для синтезу тканинних білків. Регулювальний вплив на всмоктування білків мають гормони щитоподібної залози, кори надниркових залоз гіпофіза.

Всмоктування ліпідів відбувається шляхом активного транспортування лише після гідролізу їх ліпазою підшлункового і кишкового соків за участю жовчних кислот до моногліцеридів і жирних кислот. У ентероцитах відбувається ресинтез нейтрального жиру з утворенням дрібних його часточок — хіломікронів, які переходять до лімфи, а з нею в кров. Більша частина ліпідів відкладається в жирових депо. Посилюють всмоктування ліпідів гормони надниркових, щитоподібної залоз, аскретин, панкреозимін.

Всмоктування води та солей відбувається частково в шлунку і більш інтенсивно у кишках — у тонкій і особливо у товстій. Всмоктування води пов’язане з транспортуванням іонів натрію й визначається ними. Саме вони створюють остаточний градієнт, який є рушійною силою для всмоктування води.

Всмоктування йонів Натрію може бути пасивним і активним, але відбувається постійно. З двовалентних катіонів велике значення має всмоктування Кальцію, яке відбувається в усіх відділах травного каналу. Вода й солі всмоктуються переважно у верхніх відділах товстої кишки. Саме тут всмоктується більша частина води (8-10 л за добу), що надходить у складі питва та харчових продуктів, а також води, що виділяється з травними соками. Всмоктування води підвищують кортикотропін, тироксин, вазопресин, знижують — секретин, панктеозилін.