Біологія. Довідник школяра та абітурієнта
Ряд Ластоногі (Pinnipedia)
Цей ряд включає переважно великих тварин — з тілом завдовжки 1,2-6 м, маса яких від 40 кг до 3,5 т. Ластоногі поширені в основному в полярних і помірних широтах, заселяють прибережні стації, рідше живуть у відкритому морі. Систематично ластоногі близькі до хижих та являють собою їх гілку, що перейшла до водного способу життя, який зумовив своєрідні особливості загальної організації (табл. 57).
Форма тіла веретеноподібна; шия, за винятком деяких, вкорочена, немає яскраво вираженого перехвату. Шкіра, порівняно з наземними хижаками, товща. Під нею є значний шар жиру, що має як термоізоляційне, так і гідростатичне значення. Шкірний покрив у тій чи іншій мірі редукований. Шерсть складається в основному з остій, що є пристосуванням до тривалого перебування тварин у воді. У деяких хутровий покрив розвинений добре. Передні та задні кінцівки перетворилися на ласти. Зміна в будові кінцівок тісно пов’язана зі зміною їх функцій. Вони, на відміну від кінцівок хижих, служать лише для руху. Отже, основними органами руху у воді є задні ласти, передні виконують функцію горизонтальних і вертикальних рулів, регулюють рух вперед. Зовнішня вушна раковина найчастіше редукована. Під час пірнання слуховий отвір закривається спеціальною мускулатурою. Пристосування до водного способу життя, зокрема до перебування під водою, пов’язане зі збільшенням розміру легень, добре розвиненою мускулатурою легень і альвеол з більшою кількістю крові, порівняно з наземними тваринами. У ластоногих порівняно багато міоглобіну (у тюленів близько 50 %) і більше від усього гемоглобіну. Під час пірнання тварини міоглобін виділяє значну кількість кисню, за рахунок якого й відбувається дихання. Головний мозок ластоногих розвинений добре. На великих півкулях виявляються борозни. Слух доволі тонкий, нюх розвинений добре, органи дотику представлені вібрисами, органи зору розвинені слабко. Зубна система у ластоногих нагадує зубну систему наземних хижих ссавців, але диференціація зубів виявлена менше. Живляться рибою, молюсками, ракоподібними. Ластоногі для розмноження (запліднення, народження малят, линяння) та для відпочинку виходять на сушу. Розмножуються раз на рік, даючи по одному маляті в приплоді. Малята ростуть швидко, що обумовлюється високою жирністю молока. Статеве дозрівання настає на третьому році життя. Ластоногі є переважно стадними тваринами. У деяких розвивається здатність до ехолокації. Основна стихія — вода. На суходолі вони безпорадні. Ластоногі мають важливе промислове значення: використовують їхній жир, м’ясо, шкіру; деякі дають цінне хутро. Всього відомо близько 30 видів ластоногих. Ластоногі включають 3 родини: Тюлені вухаті, Тюлені справжні, Моржеві.
Родина Тюлені вухаті (Otariidae). Це види тварин, що найменше відхилились від наземних хижих. Розмір їх досягає близько 4 м. Передні кінцівки перетворились на ласти, задні здатні підгинатися вперед і служать для пересування на суші. Зуби диференційовані, добре розвинені ікла. До цієї родини належать морські леви, сивучі, котики.
Родина Тюлені справжні (Phocidae) об’єднує тварин, в яких немає вушних раковин, задні кінцівки (ласти) не здатні підгинатися вперед, вони витягнуті назад і не беруть участі в пересуванні тварини по суходолу. Кінцівки вкриті волоссям; передні малі, задні довші. Пальці мають кігті. Довжина тварин може досягати 6 м. Тюлені справжні поширені у льодовитих морях обох півкуль. До цієї родини належать види: тюлень гренландський, заєць морський, нерпа плямиста, тюлень-монах (трапляється у Чорному морі).
Родина Моржеві (Odobenidae). Сюди входять найбільші за розмірами ластоногі, поширені у водах північної півкулі. Задні кінцівки у п’ятковому суглобі згинаються й пристосовані для опори під час рухів на землі та на льоду. Мають добре розвинені ікла верхньої щелепи. Родина представлена одним видом — морж (Odobenus rosmarus). Тіло завдовжки понад 4 м, маса самців — 1,5-1,8 т, самок — 700-1 000 кг.
