Біологія. Довідник школяра та абітурієнта
Ряд Гризуни (Rodentia)
Це численна (близько 3 000 видів), доволі поширена, цілком відособлена група ссавців. Представники цього ряду мають малий і середній розмір. Живляться в основному рослинною їжею, у зв’язку з чим мають своєрідну будову зубної системи: у кожній половині щелепи по одному сильно розвиненому долотоподібному різцю, які не мають коренів і ростуть протягом усього життя. Іклів немає. Між різцями й передніми зубами розташований широкий, позбавлений зубів проміжок — діастема. Передкутні й кутні зуби мають плоску або тупогорбкову жуйну поверхню. Кишковий тракт довгий у зв’язку з живленням грубою рослинною їжею. Є сліпа кишка, яка виконує роль «бродильного чана». Кінцівки п’ятипалі, іноді чотирипалі, стопоходячі або напівстопоходячі. Пальці мають кігті. Матка дворога, плацента дискоїдальна. Дуже характерним для них є раннє статеве дозрівання й велика плодючість. Ряд об’єднує різні за способом життя види: наземні, підземні, ті, що живуть на деревах, напівводяні. Всі вони мають велике практичне значення. Ряд об’єднує понад 2 000 видів, з них в Україні — 41 вид.
Родина Мишачі (Muridae) об’єднує близько 1 500 видів. До підродини належить миша хатня (Mus musculus), яка живе в усіх природних зонах, немає її лише у великих лісових масивах. Живе у житлових будинках та інших приміщеннях під підлогою, у стінах, на горищах, на фермах. У природних умовах заселяє сади, городи, ліси, узбережжя водойм, посів зернових і технічних культур, лісосмуги, поля багаторічних трав. У природі риє нори 40 см завглибшки, які мають порівняно просту будову. Всеїдна тварина. У природі за рік дає 3-4 приплоди, у приміщеннях дає 8-10 приплодів за рік. Вагітність триває 20-24 дні, у приплоді 6-8, іноді 14 голих, сліпих, безпорадних малят, які на 9-й день прозрівають, а через 2,5 тижні — самостійне життя. Статеве дозрівання настає у двомісячному віці. Завдає великої шкоди людині, небезпечна щодо епідеміології. «Колегами» її є миша польова, миша жовтогорла, миша маленька, миша курганчикова, миша лісова.
Пацюк (щур) сірий (Rattus norvegicus) — гризун значних розмірів, з тілом завдовжки 160-240 мм. В Україні поширений усюди, навіть у Карпатах на висоті 1 350-1 400 м над рівнем моря. Основні місця поселення пацюка сірого — житлові або господарські приміщення людини, де у стінах і під підлогою він влаштовує нори й гнізда. Живиться різноманітною їжею. Вагітність триває 22-26 днів. Протягом року самка може дати 6 приплодів, близько 15 щурят у кожному. Малята сліпі, голі, ростуть швидко. Пацюки сірі належать до найшкідливіших гризунів нашої фауни. Вони є переносниками багатьох небезпечних для людини хвороб (черевний тиф, чума, холера, дизентерія, ящур, сказ, сибірська виразка). В Україні також поширений пацюк чорний (Rattus rattus). За способом життя нагадує пацюка сірого. Пацюків чорних витісняють сірі, тому численність їх значно нижча, місця поширення також зменшуються (табл. 55).
Підродина Полівкові (Microtinae) об’єднує дрібних і середніх за розмірами звірків, що відрізняються від мишей коротким хвостом, тупою мордою, короткими вушними раковинами, невеликими очима та будовою кутніх зубів. Полівка сіра (Microtus Schrank) — гризун невеликого розміру, тіло 80-130 мм завдовжки, маса — близько 30 г. Довжина хвоста становить 1/3 довжини тіла. В Україні живе по всій території, поширена більше, ніж інші гризуни. Оселяється у найрізноманітніших стаціях. У місцях поселень риє досить складні нори з перехрещеними ходами. У системі ходів є кілька кормових камер, одно або двоє гнізд, розташованих на глибині 24-55 см. За сприятливих умов, зокрема в скиртах соломи і деяких інших місцях, особливо на території західного лісостепу, вона розмножуються цілий рік. У всіх інших місцях розмножується протягом теплого періоду року. Після 18-20-денної вагітності народжує 5-6-12 голих, сліпих, безпорадних малят (всього за рік їх може бути близько 68). Ростуть дуже швидко, на третій день у них є волосяний покрив, на 10-й — відкриваються очі, а через 12-15 днів переходять до самостійного життя. Статеве дозрівання настає на 20-25-й день. Завдає значної шкоди сільському господарству, також це надзвичайно небезпечний щодо епідеміології — звірок один з головних переносників збудника туляремії. Близький до полівки сірої вид — полівка гуртова.
