Біологія. Довідник школяра та абітурієнта

Ряд Блохи (Siphonaptera)

Епідеміологічне значення мають блоха людська і блохи щурячі, які є переносниками чумних бактерій, що живуть у кишках бліх і з випорожненнями можуть потрапити на шкіру людини. Під час розчухування бактерії проникають під шкіру людини й заражують її. Зараження чумою відбувається також під час укусу блохи. Джерело зараження чумними бактеріями — миші, щурі, ховрахи, полівки, зайці. Блохи здатні передавати рикетсії — збудників ендемічних висипнотифозних пропасниць, а також збудника туляремії. Укуси бліх викликають свербіж, розчухування стають причиною вторинної інфекції. Блохи поширені по всіх земній кулі.

Щелепний апарат колючо-сисний. Задня пара ніг довша від інших і використовується для стрибання. Крил немає. На поверхні тіла є волоски, щетинки, зубчики й зубці. Яйця відкладаються на господареві або в сухому смітті. Розвиток відбувається з повним перетворенням. Личинка червоподібної форми, без ніг. Живиться випорожненнями дорослих бліх і гниючими органічними речовинами. У блохи людської за оптимальної температури мінімальний період розвитку становить 19 днів. У поширенні чуми та інших хвороб має значення те, що блохи — неспецифічні паразити. У разі загибелі господаря вони можуть переходити на тварин інших видів. Зокрема, на хижака нерідко переходять блохи, які живуть на його жертві.